Розділ 3 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

3.1. Значення фінансової стійкості

Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства впливає дуже багато факторів. Від того, які саме фактори впливають на неї, розрізняють декілька видів стійкості.

Відповідно до підприємства як господарюючого суб’єкта існує:

— внутрішня стійкість;

— фінансова стійкість;

— загальна стійкість.

Внутрішня стійкість — це такий фінансовий стан підприємства, за якого забезпечується достатньо високий результат його функціонування.

Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також затрати на його розширення і оновлення.

Загальна стійкість відображає рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення надходження коштів (доходів) над їх витрачанням (затратами). Умовою загальної стійкості підприємства є його здатність вільно розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовищ. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів.

Головною складовою загальної стійкості підприємства є фінансова стійкість, яка формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності.

Отже, фінансова стійкість — це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення.

До числа найважливіших економічних проблем в умовах переходу до ринку є визначення меж фінансової стійкості підприємства. Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі діяльності господарюючого суб’єкта.

Надлишкова фінансова стійкість також негативно впливає на виробничо-торговельну діяльність, оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи затрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

На нашу думку, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який би відповідав вимогам ринку і водночас задовольняв потреби розвитку підприємства.

3.2. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображаються в її показниках.

У наукових роботах останнього часу вчені-економісти виділяють один абсолютний показник фінансової стійкості — наявність власних оборотних коштів. Даний показник розраховується як різниця між поточними активами і поточною (короткостроковою) кредиторською заборгованістю:

НВОК = ІІ р. АБ — ІV р. ПБ, (3.1)

де: ІІ р. АБ — поточні (оборотні) активи, тобто сума підсумку IIрозділу активу балансу;

ІІІ р. ПБ — поточна (короткострокова) кредиторська заборгованість ( поточні зобов’язання), підсумок IV розділу пасиву балансу.

Він показує, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу або що залишається в обороті підприєм- ства після повного погашення кредиторської заборгованості. Як показує практика, джерелами формування довгострокових активів є перманентний капітал (власний і прирівняний до нього капітал і довгострокові позикові кошти — довгострокові пасиви). Але бувають випадки формування довгострокових активів за рахунок короткострокових кредитів. Поточні ж активи формуються за рахунок власного капіталу та короткострокових позикових коштів. Тому поточні активи — оборотний капітал (підсумок розділу ІІ і активу балансу) можна поділити на дві частини:

— змінна частина, сформована за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства;

— постійна частина, сформована за рахунок постійного капіталу.

Нестача власного оборотного капіталу веде до збільшення змінної і зменшення постійної частини поточних активів, а це свідчить про посилення фінансової залежності підприємства і нестійкий його стан.

.

Розглянемо це на прикладі балансу агрокомбінату «Зірка».

Розрахуємо наявність власних оборотних коштів:

НВОК на поч. року = 17819 — 710 = 17109 (тис. грн.);

НВОК на кін. року = 25310 —2363 = 22947 (тис. грн.).

Це означає, що на початок року поточні активи в сумі 17109 тис. грн. були сформовані за рахунок власного капіталу, на кінець року цей показник зріс на 5838 тис. грн., що оцінюється позитивно. Можна також зробити такий висновок: після повного погашення поточних зобов’язань у підприємства ще залишиться 17109 тис. грн. оборотних засобів на початок року і 22947 тис. грн. — на кінець року.

Частка власного капіталу в сумі поточних активів на початок року — 96,0%, на кінець року — 90,7%.

Частка позикового капіталу у формуванні поточних активів 4,0% на початок року і 9,3% — на кінець року (табл.№ 3.1).

Таблиця № 3.1 АНАЛІЗ ВЛАСНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

№ п/п	Показник	На початок року	На кінець року	Відхи-лення
А	Б	1	2	3
1	Загальна сума поточних активів	17819	25310	+ 7491
2	Загальна сума короткострокових зобов’язань	710	2363	+ 1653
3	Величина власних оборотних коштів	17109	22947	+ 5838
4	Частка в сумі поточних активів, %:
	— власного капіталу (ряд. 3 : ряд. 1) · 100;	96,0	90,7	– 5,3
	— позикового капіталу (ряд. 2 : ряд. 1) · 100	4,0	9,3	+ 5,3

Для нормальної життєдіяльності підприємство повинно обов’яз­ково мати власні оборотні кошти.

Якщо підприємство має короткострокові борги, то воно зобов’язане сплатити їх поточними активами. Якщо після сплати у підприємства залишається «нуль» власних оборотних коштів, то воно не зможе погасити довгострокові борги поточними активами; якщо отримують суми зі знаком «–», то це означає, що підприємство не може розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями.

Для успішної діяльності агрокомбінат «Зірка» має достатньо власних оборотних коштів.