Розділ 2. Загальна оцінка фінансового стану підприємства

2.1. Аналіз валюти бухгалтерського балансу

Баланс у системі інформаційної бази фінансового аналізу посідає центральне місце, є найважливішим джерелом даних про фінансовий стан підприємства на визначену дату.

В аналізі балансу застосовується нове поняття і показник — капітал.

Поняття «капітал» багатозначне. Воно може розглядатися в теоретичному і прикладному аспектах. Теоретичний аспект: капітал — це специфічна економічна категорія, яка в економічній теорії визначається як вартість, що приносить додану вартість.

У фінансовому аналізі поняття «капітал» використовується в прикладному аспекті. Щодо бухгалтерського балансу виділяють дві основні концепції капіталу:

• концепцію фінансової природи капіталу, яка базується на абстрагуванні від предметно-речової структури активу балансу, капітал — домінанта пасиву. Ця ідея належить Г. Свинею;

• концепцію предметно-речової природи капіталу, відповідно до якої капітал визначається як сукупність певних матеріальних і нематеріальних цінностей, як домінанта активу. Ця ідея належить У. Патону.

У практиці фінансового аналізу поняття «капітал» характеризується такими показниками.

Загальний капітал — це підсумок балансу, який, з одного боку, показує загальну суму засобів, що її має у своєму розпорядженні підприємство (актив), а з іншого — суму джерел утворення цих засобів (пасив).

Цей показник капіталу найближче стоїть до теоретичного аспекту сутності капіталу (вартість, що приносить додану вартість), оскільки від самого початку використання засобів передбачає отримання додаткової вартості (прибутку). Отже, загальний капітал — це засоби, вкладені в суб’єкт господарювання для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Актив балансу відображує характер (напрям) використання капіталу, тому він поділяється на основний та оборотний.

Згідно з МСБО 1 кожне підприємство самостійно вирішує питання про доцільність поділу активів на оборотні та необоротні. Згідно з п. 4 П(С)БО 2 всі активи підприємства обов’язково поділяються на необоротні та оборотні.

До необоротних активів відносяться статті розділу І активу балансу, до оборотних активів — статті розділу ІІ активу балансу. Як було зазначено, витрати майбутніх періодів відокремлені в розділі ІІІ активу з метою проведення аналізу ліквідності. В різних країнах світу баланси будуються за ступенем підвищення (Велика Британія, Росія, Білорусь) або зниження (США, Канада) ліквідності. В Україні збережено порядок підвищення ліквідності статей. Пасив балансу має п’ять розділів. Згідно з П(С)БО 2 з розділу І форми балансу до прийняття П(С)БО 2 «Капітал, фонди, резерви» виокремлено у розділ ІІ форми балансу забезпечення наступних витрат і платежів і в розділ V — доходи майбутніх періодів. Це також пояснюється вимогами до проведення аналізу фінансового стану підприємства.

Основний капітал — це немобільний, на тривалий час виведений з обороту капітал. До нього належать статті розділу І активу балансу. Величнига основного капіталу дорівнює підсумку за цим розділом. У суму загального капіталу він включається за залишковою вартістю.

Оборотний капітал — це мобільний капітал, який постійно знаходиться в обороті. Чим вища його оборотність, тим більше він приносить прибутку. До оборотного капіталу відносяться статті розділу ІІ активу балансу. Величина оборотного капіталу дорівнює підсумку за цим розділом.

Відповідно до концепції фінансової природи капіталу капітал — це зобов’язання підприємства перед акціонерами, державою, суб’єктами господарювання. До пасивів балансу відноситься власний капітал і зобов’язання. Згідно з п. 4 П(С)БО 2 зобов’язання поділяються на довгострокові та поточні. Слід зауважити, що згідно з П(С)БО 2 розділ ІІ «Забезпечення наступних витрат і платежів» форми балансу містить зобов’язання як поточні (наприклад, забезпечення витрат персоналу), так і довгострокові. Так, серед зобов’язань щодо цільового фінансування чи інших забезпечень можуть бути зобов’язання і поточні, і довгострокові. Такий самий висновок можна зробити і щодо статей розділу V «Доходи майбутніх періодів». Це доцільно з’ясовувати, здійснюючи внутрішній фінансовий аналіз.

За ознакою власності загальний капітал складається із власного та позикового.

Власний капітал включає статті розділу І пасиву балансу, його величина дорівнює підсумку за цим розділом.

Позиковий капітал включає статті розділів ІІІ та IV пасиву балансу, його величина дорівнює сумі підсумків за цими розділами.

Зобов’язання поділяються на поточні та довгострокові залежно від терміну їх погашення. Згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання» з метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються на:

• довгострокові;

• поточні;

• забезпечення;

• непередбачені зобов’язання.

• доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов’язань належать статті розділу ІІІ балансу «Довгострокові зобов’язання», а саме:

• довгострокові кредити банків;

• інші довгострокові фінансові зобов’язання;

• відстрочені податкові зобов’язання;

• інші довгострокові зобов’язання.

Слід зазначити, що до складу довгострокових включається лише та частина зобов’язань, яка не підлягає погашенню протягом 12 місяців від дати балансу.

Згідно з П(С)БО 2 зобов’язання класифікується як поточне, якщо воно буде погашене протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців, починаючи з дати балансу. До поточних зобов’язань належать статті розділу ІV балансу «Поточні зобов’язання».

Згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання» забезпечення — це зобов’язання, сума або строк погашення якого на дату балансу не визначені.

Непередбачені зобов’язання в балансі не показуються, а відображуються на позабалансових рахунках підприємства.

За тривалістю використання розрізняють капітал (постійний, перманентний, довгостроковий) та змінний (короткостроковий).

Постійний (перманентний) капітал включає в себе статті розділів І і ІІIпасиву балансу, його сума дорівнює підсумками цими розділами.

Змінний (короткостроковий) капітал — це статті розділу ІV пасиву балансу, його величина дорівнює підсумку цього розділу.

Загальний капітал є валютою балансу.

Види капіталів підприємства за формою балансу згідно з П(С)БО 2 наведено на рис. 2.1.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають спрощений баланс, в якому об’єднують в окремі групи однорідні статті. Припустимі різні варіанти побудови спрощеного аналітичного балансу.

У разі побудови спрощеного балансу зменшується число статей балансу, чим підвищується його наочність, полегшується аналіз.

Попередню оцінку фінансового стану підприємства можна зробити на основі виявлення «хворих» статей балансу:

• «Непокритий збиток» (ряд. 350);

• «Довгострокова дебіторська заборгованість» (ряд. 050);

• «Інші оборотні активи» (ряд. 250).