Розділ 4. Аналіз платоспроможності та ліквідності
4.1. Сутність платоспроможності та ліквідності
В умовах ринкових відносин платоспроможність сільськогосподарських підприємств уважається найважливішою умовою їхньої господарської діяльності.
Платоспроможність — це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання.
Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко платоспроможне, у противному разі воно періодично або постійно неплатоспроможне.
У процесі фінансового аналізу вивчається поточна і перспективна платоспроможність.
При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства і строкові зобов’язання.
З’ясуємо, що належить до платіжних засобів і до строкових зобов’язань підприємства.
Існують різні погляди щодо визначення суми платіжних засобів.
На нашу думку, найбільш правильно до платіжних засобів відносити грошові кошти, короткострокові цінні папери (вони можуть бути швидко реалізовані і перетворені в гроші) та частину дебіторської заборгованості, щодо надходження якої є впевненість.
До строкових зобов’язань доцільно включати поточні пасиви: короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету і т. ін.
Перевищення платіжних засобів над строковими зобов’язаннями свідчить про платоспроможність підприємства у широкому її розумінні. Для проведення відповідного розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально (відсутність грошей на поточному та інших рахунках у банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати і т. ін.).
Отже, поточна платоспроможність визначається за певний звітний період. Але її можна дослідити і в середині звітного періоду. Для цього на підприємстві складається платіжний календар і визначається коефіцієнт оперативної платоспроможності (Коп):
,
(4.1)
де ПЗ — сума платіжних засобів;
СЗ — сума строкових зобов’язань.
Платіжний календар складається на основі даних аналітичного обліку, виписок банку і т. ін., тобто такі дослідження можна провести тільки у внутрішньому фінансовому аналізі.
Платіжні календарі можна складати щоденно, за тиждень, декаду, два тижні, місяць — періодичність складання залежить від стану платоспроможності господарюючого суб’єкта. Якщо підприємство має стійку платоспроможність, то платіжні календарі складаються рідше, якщо існують певні проблеми, то подібні розрахунки виконую частіше.
Причини неплатоспроможності:
помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості;
невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості;
підвищення собівартості продукції;
в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;
неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;
невиконання плану прибутку і брак власних джерел фінансування підприємства;
інфляційні процеси і податкова політика;
значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість й у надлишкові виробничі запаси;
низьке обертання оборотного капіталу.
Розглянемо оперативну поточну платоспроможність на основі зібраної вихідної інформації про платіжні засоби підприємства та його борги (строкові зобов’язання), терміни сплати яких настали (у тис. грн.):
Пред’явлені до сплати рахунки постачальників — 105.
Залишок грошей на поточному рахунку — 400.
Пред’явлені до продажу короткострокові цінні папери —900.
Короткостроковий кредит банку до погашення — 20.
Рахунки підрядної будівельної організації, пред’явлені до сплати — 10.
Рахунки покупців, що підлягають сплаті — 100.
Векселі, видані постачальникам, до сплати — 30.
Кошти за реалізацію основних фондів — 1100.
Інші надходження грошових коштів — 300.
Заборгованість бюджету — 200.
Заборгованість із заробітної плати, термін виплати який настав — 180.
Заборгованість по податках — 36.
Залишок грошових коштів у касі — 10.
Дебіторська заборгованість до надходження — 850.
На основі цієї інформації визначимо платіжні засоби і строкові зобов’язання (табл. 4.1).
Із даних таблиці видно, що підприємство своїми платіжними засобами може повністю погасити свої строкові зобов’язання й матиме ще кошти. Підприємство є платоспроможним.
Таблиця 4.1