Тести для самоконтролю

1. Оптимізація витрат – це:

а) скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення продуктивності праці;

б) забезпечення необхідного обсягу та якості перевезень вантажів та пасажирів при мінімальних витратах;

в) економне використання матеріалів, сировини, палива, електроенергії.

2. Основними завданнями аналізу витрат є:

а) підвищення продуктивності праці;

б) оцінювання причин зміни їх абсолютних величин та питомих витрат у порівнянні з планом, даними інших однотипних підрозділів; виявлення впливу на витрати та собівартість продукції, робіт та послуг зусиль колективу та зовнішніх факторів; підрахунок втрачених можливостей зниження собівартості робіт та очікуваного зростання ефективності виробництва за рахунок більш ефективного використання основних засобів, трудових, матеріальних та енергетичних ресурсів.

в) впровадження новітніх технологій та досягнень науково-технічного прогресу.

3. До умовно-постійних витрат відносять:

а) витрати на оплату праці робітникам управління залізниці;

б) витрати на оплату праці локомотивній бригаді та провідникам;

в) витрати господарства колії, цивільних споруд, сигналізації та зв’язку, електрифікації та енергетики, а також витрати управління залізниці.

4. Об’єктами аналізу собівартості продукції є:

а) тарифні ставки робітників залізниці;

б) повна собівартість товару, продукція в цілому і по елементах витрат; витрати на одну гривню товарної продукції; собівартість порівнянної товарної продукції; собівартість окремих виробів; окремі елементи і статті витрат;

в) витрати на одну гривню товарної продукції.

5. Якщо планування і облік собівартості продукції ведеться по елементах витрат, то враховуються:

а) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів, знос нематеріальних активів, орендна платня, обов’язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, відрахування;

б) сировина і матеріали, купувальні вироби і напівфабрикати, паливо і електроенергія на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна платня виробничих робітників, відрахування на соціальне та медичне страхування, витрати на утримання і експлуатацію машин і устаткування, загальновиробничі витрати, втрати від браку, інші виробничі витрати, комерційні витрати;

в) усі соціальні відрахування, податки та відсотки за кредитами.

6. Якщо планування і облік собівартості продукції ведеться по калькуляційних статтях витрат, то враховуються:

а) сировина і матеріали, купувальні вироби і напівфабрикати, паливо і електроенергія на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна платня виробничих робітників, відрахування на соціальне та медичне страхування, витрати на утримання і експлуатацію машин і устаткування, загальновиробничі витрати, втрати від браку, інші виробничі витрати, комерційні витрати;

б) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів, знос нематеріальних активів, орендна платня, обов’язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, відрахування;

в) витрати на одну гривню товарної продукції.

7. До прямих витрат відносять:

а) ті, що залишаються стабільними при зміні обсягів виробництва: амортизація, оренда приміщень, податок на майно, погодинна оплата праці робітників, заробітна платня та страхування адміністративно-господарського апарату;

б) витрати, що залежать від обсягу виробництва продукції, структури продукції, зміни питомих витрат на окремі вироби, витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції, від середньої вартості одиниці сировини і матеріалів;

в) ті, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції: сировина, матеріали, технологічне паливо та електроенергія.

8. До непрямих витрат відносять:

а) ті, що пов’язані з виробництвом декількох видів продукції та відносяться на об’єкти калькуляції шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Наприклад, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів;

б) витрати, які залежать від обсягу виробництва продукції, структури продукції, зміни питомих витрат на окремі вироби, витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції, від середньої вартості одиниці сировини і матеріалів;

в) витрати, які залишаються стабільними при зміні обсягів виробництва: амортизація, оренда приміщень, податок на майно, погодинна оплата праці робітників, заробітна платня та страхування адміністративно-господарського апарату.

9. До постійних витрат відносять:

а) ті, що залежать від обсягу виробництва продукції, структури продукції, зміни питомих витрат на окремі вироби, витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції, від середньої вартості одиниці сировини і матеріалів;

б) ті, що залишаються стабільними при зміні обсягів виробництва: амортизація, оренда приміщень, податок на майно, погодинна оплата праці робітників, заробітна платня та страхування адміністративно-господарського апарату;

в) витрати, пов’язані з виробництвом декількох видів продукції та відносяться на об’єкти калькуляції шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Наприклад, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів.

10. До змінних витрат відносять:

а) ті, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції: сировина, матеріали, технологічне паливо та електроенергія;

б) витрати, які пов’язані з виробництвом декількох видів продукції та відносяться на об’єкти калькуляції шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Наприклад, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів;

в) залежать від обсягу виробництва продукції, структури продукції, зміни питомих витрат на окремі вироби, витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції, від середньої вартості одиниці сировини і матеріалів.

11. На зміну експлуатаційних витрат впливають наступні фактори:

а) обсяг вантажних та пасажирських перевезень;

б) обсяг перевезень, структура перевезень за їх видами, співвідношення між експлуатаційними та тарифними тонно-кілометрами, якісні показники використання рухомого складу та його пробігів, відхилення ціни на матеріали та паливно-енергетичні ресурси та фактичних питомих витрат від планових витрат;

в) кількість робітників на залізниці, їх продуктивність парці та фонд оплати праці.

12. Основними напрямками резервів зниження витрат на виробництво є:

а) вивільнення працівників, економія фонду оплати праці;

б) зростання обсягів виробництва, скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення продуктивності праці, економного використання матеріалів, сировини, палива, електроенергії, скорочення невиробничих витрат, виробничого браку;

в) впровадження передових технологій.

13. Джерела інформації для аналізу витрат:

а) «Звіт про витрати на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг) підприємства (організації)», планові та звітні калькуляції собівартості продукції, дані синтетичного та аналітичного обліку витрат за основними та допоміжними виробництвами;

б) «Звіт про прибутки та збитки»;

в) баланс, додатки до нього, звіт про реалізацію робіт та послуг підсобно-допоміжної діяльності.