Порядок визначення собівартості продукції тваринництва

№ пор.

Види основної та побічної продукції тваринництва

Алгоритм визначення собівартості продукції тваринництва

1

Центнер приросту живої маси худоби чи птиці

Собівартість визначають діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси

2

Жива маса молодняку тва­рин і тварин на відгодівлі та птиці всіх вікових груп

Собівартість визначають виходячи з витрат на їх ви­рощування і відгодівлю в поточному році (без вартості побічної продукції), вартості худоби і птиці, що були в групі на початок року та надійшли з основного стада чи з інших груп (ферм і підприємств), та вартості приплоду (без вартості загиблих тварин)

3

Центнер живої маси худоби і птиці

Собівартість визначають діленням вартості на кількість центнерів живої маси (без маси тварин, що загинули). Фактичну собівартість худоби, яка реалізована, переведена в основне стадо, забита на м’ясо, а також та, що залишилася в підприєм- стві на кінець року, обчислюють на основі розрахованої собівартості центнера живої маси

№ пор.

Види основної та побічної продукції тваринництва

Алгоритм визначення собівартості продукції тваринництва

4

Одна голова приплоду у молочному скотарстві

Собівартість розраховують за вартістю 60 кормо-днів утримання корови. Собівартість одного кормо-дня визначається діленням всієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів

5

Центнер молока у молочному скотарстві

Собівартість визначають діленням загальної суми витрат на утримання корів (без вартості приплоду та побічної продукції) на кількість центнерів одержаного молока

6

Центнер молока, одержа­ного від корів-первісток

У підприємствах, які спеціалізуються на вирощуванні призначених для реалізації корів-пер­вісток, витрати на їх утримання до розтелення (без вартості побічної продукції) відносять на приріст живої маси корів-первісток і живу масу одержаного приплоду, а витрати на їх утримання з часу розтелення до реалізації становитимуть собівартість отриманого від них молока

7

Центнер приросту маси та живої маси молодняку великої рогатої худоби і тварин, вибракуваних із основного стада в молоч­ному скотарстві

Розраховують відповідно до пунктів 9.4 і 9.5 Методичних рекомендацій (п. 1, 2, 3 табл. 8.8)

8

Центнер приросту живої маси телят до 8-місячно­го віку (включаючи масу одержаного приплоду)

У м’ясному скотарстві собівартість складається з витрат на утримання корів і нетелів (останні за два місяці до розтелення переводяться в основне стадо) і телят до 8-місячного віку (без вартості побічної продукції та молока, яке оцінюється за реалізаційними цінами)

Собівартість визначають діленням суми витрат, віднесених на приплід і приріст живої маси телят до 8-місячного віку, і балансової вартості телят, що були в цій групі на початок року та надійшли в групу протягом року, на загальну живу масу телят до 8 міс.

9

Центнер приросту маси та живої маси молодняку старше 8 міс. та худоби на відгодівлі

Собівартість визначається відповідно до пунктів 9.4 і 9.5 Методичних рекомендацій (див. п. 1, 2, 3 табл. 8.8)

10

Центнер приросту живої маси та ділового приплоду

Собівартість становить суму витрат на утримання основного стада свиней (свиноматок з поросятами до їх відлучення та кнурів), поділену на кількість отриманого приросту живої маси і живої маси приплоду

№ пор.

Види основної та побічної продукції тваринництва

Алгоритм визначення собівартості продукції тваринництва

11

Центнер приросту живої маси та однієї голови при­плоду на момент його від­лучення від свиноматок

Собівартість визначають діленням загальної сума витрат на утримання основного стада (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси при відлученні (включаючи живу масу одержаного приплоду)

12

Центнер живої маси поросят на момент їх відлучення від свиноматок

Собівартість визначають діленням вартості поросят під матками на початок року і витрат на основне стадо за поточний рік на живу масу (без загиблих) поросят, які відлучені та які залишилися під матками на кінець року

13

Центнер приросту маси та живої маси свиней інших груп (на вирощуванні та відгодівлі)

Собівартість визначають відповідно до пунктів 9.4 і 9.5 або 1; 2 табл. 8 Методичних рекомендацій

14

Центнер валового приросту живої маси свиней (включаючи живу масу приплоду) у неспеціалізованих підприємствах

Собівартість визначають в цілому по галузі діленням витрат на утримання всіх груп свиней на кількість приросту. Собівартість центнера живої маси свиней розраховують відповідно до п. 9.5 Методичних рекомендацій

15

Голова приплоду ягнят

На собівартість приплоду відноситься в романівському вівчарстві 12 відсотків, каракульському — 15, в усіх інших напрямах — 10 відсотків загальної суми витрат на утримання овець основного стада

16

Центнер живої маси інших груп молодняку і овець на відгодівлі

Собівартість визначається відповідно до пунктів 9.4 і 9.5 Методичних рекомендацій

17

Продукція птахівництва

Собівартість визначають діленням витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції. По основному стаду птиці калькулюється собівартість 1 тис. яєць, а по молодняку птиці — 1 ц приросту живої маси та 1 ц живої маси відповідно до пунктів 9.4 і 9.5 Методичних рекомендацій (кількість приросту живої маси визначають розрахунково)

18

Голова приплоду робочих коней

Собівартість обчислюють за вартістю 60 кормо-днів утримання однієї голови дорослої робочої худоби. Собівартість одного кормо-дня (для оцінки вартості приплоду) розраховують діленням усієї суми витрат з утримання робочої худоби на кількість кормо-днів

19

Одна тисяча яєць батьківського стада птиці (не придатні для інкубації)

Оцінюють за собівартістю яєць промислового стада, а за його відсутності — за реалізаційними цінами

№ пор.

Види основної та побічної продукції тваринництва

Алгоритм визначення собівартості продукції тваринництва

20

Голова приплоду племін­них коней на момент відлучення

Витрати на утримання основного стада племінних коней (без вартості гною за встановленою оцінкою, іншої продукції за реалізаційними цінами та вартості виконаних робіт, оцінених за нормативною або плановою собівартістю робочого дня робочих коней) становитимуть собівартість приплоду на момент відлучення

21

Молодняк коней, переведений в основне стадо, реалізований і залишений на кінець року для подальшого вирощування

Собівартість молодняка визначають додаванням до його вартості на початок року, в момент прид­бання чи відлучення від маток, витрат на утримання лошат у звітному році, розрахованих за кількістю кормо-днів і середньою їх собівартістю

22

Одна голова приплоду кролів

Собівартість визначають у розмірі 50 відсотків планової собівартості однієї голови молодняку на момент його відлучення. При відлученні приплід дооцінюється на 50 відсотків планової собівартості

23

Одна голова ділового приплоду кролів

Собівартість визначають діленням загальної суми витрат на утримання дорослих кролів основного стада та молодняку до відлучення (без вартості побічної продукції — гною, шкурок забитих звірів) на кількість голів ділового (відлученого) приплоду. Якщо в підприємстві на кінець року залишається певна кількість не відлученого молодняку, його вартість (на рівні 50 відсотків планової собівартості голови при відлученні) вилучають із загальної суми витрат

24

Приріст маси та живої ма­си молодняку після відлучення

Собівартість приросту маси та живої маси молодняку після відлучення визначають відповідно до пунктів 9.4 і 9.5 Методичних рекомендацій

25

Одна голова приплоду в звірівництві

Собівартість визначають у розмірі 50 відсотків планової собівартості однієї голови молодняку на час відлучення. При відлученні приплід до- оцінюють ще на 50 відсотків

26

Голова молодняку на час відлучення

Собівартість визначають діленням витрат на утримання дорослих звірів з приплодом до відлучення (без вартості шкурок загиблих тварин та м’яса забитих звірів за реалізаційними цінами) на кількість відлученого молодняку

27

Діловий приплід звірів

Собівартість ділового приплоду становить загальну суму витрат без вартості молодняку, що залишився під матками на кінець року

№ пор.

Види основної та побічної продукції тваринництва

Алгоритм визначення собівартості продукції тваринництва

28

Товарна риба, що вирощується в ставках та інших водоймах

Собівартість складається із витрат на зариблення водоймищ (включаючи вартість мальків), витрат на вирощування та вилов риби. В спеціалізованих підприємствах з повносистемним риб­ним господарством (включаючи риборозведення) собівартість 1 тис. мальків визначають діленням суми витрат на утримання плідників, що перебувають протягом року в маточниках і нерестових ставках, на кількість мальків, пересаджених нерестових ставків

29

Центнер цьоголіток

Собівартість визначають діленням загальної вартості мальків та витрат на вирощування риборозсадницького матеріалу (цьоголіток) на кількість центнерів обчисленої продукції. При цьому середня маса цьоголітки приймається за 30 г

30

Центнер товарної риби

Собівартість визначають діленням усіх витрат по вирощуванню товарної риби на кількість одержаної товарної риби

31

Центнер валової риби

Собівартість складається із витрат на виловлення, транспортування та підготовку її до зберігання (охолодження, підмороження та підсолення риби) і на утримання суден та флоту, а також засобів виловлення

32

Тонна готової рибопродукції

Собівартість включає в себе вартість сирцю або мороженого напівфабрикату та витрати на обробку, починаючи з операцій приймання риби до випуску готової продукції

33

Окремі види продукції бджільництва

Собівартість визначають шляхом розподілу витрат, включаючи вартість незавершеного виробництва на початок року, між видами продукції пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами. Собівартість приросту кількості сот розраховують за собівартістю топленого кондиційного воску

34

Кілограм бджіл

Собівартість прирівнюють до собівартості 10 кг меду. У бджільництві калькулюється валовий вихід меду, до складу якого входить мед, залишений у вуликах, що розглядається як вартість незавершеного виробництва на кінець календар­ного року

№ пор.

Види основної та побічної продукції тваринництва

Алгоритм визначення собівартості продукції тваринництва

35

Грена

Нові бджоли сім’ї оцінюють за цінами продажу. Собівартість складається з вартості племінних коконів і витрат на приготування грени (без вартості гренажних коконів з метеликами, що не вийшли, оцінених за цінами реалізації)

36

Сирі кокони

Собівартість включає вартість грени за собівартістю її приготування або за ціною придбання, витрати на інкубацію грени, вигодовування черв’яків і отримання коконів

37

Центнер сирих коконів

Собівартість визначають діленням витрат (без вартості побічної продукції) на масу вирощених сирих коконів