Відображення прямих матеріальних витрат на виробництво продукції

№ пор.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Д-т	К-т
Підприємства, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
1	Відображено прямі матеріаль­ні витрати на виробництво сіль­ськогосподарської продукції	23 «Виробництво»	20 «Виробничі запаси»
Підприємства, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
2	Відображено прямі матеріаль­ні витрати на виробництво сіль­ськогосподарської продукції	80 «Матеріальні витрати»	20 «Виробничі запаси»
		23 «Виробництво»	80 «Матеріальні витрати»

Під час перевірки складу прямих витрат на оплату праці аудитор з’ясовує включення до них заробітної плати та інших виплат працівникам, зайнятим на виробництві продукція, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

У регістрах бухгалтерського обліку формування прямих витрат на оплату праці відображуються такими записами (табл. 8.3).

Таблиця 8.3

Відображення витрат на оплату праці в обліку

№ пор.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Д-т	К-т
Підприємства, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
1	Відображено прямі витрати на оплату праці	23 «Виробництво»	661 «Розрахунки за заробітною платою»
Підприємства, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
2	Відображено прямі витрати на оплату праці	81 «Витрати на оплату праці»	661 «Розрахунки за заробітною платою»
		23 «Виробництво»	81 «Витрати на оп­лату праці»

У разі перевірки відповідності складу інших прямих витрат аудитор має підтвердити включення до них всіх інших виробничих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість кінцевої вибракованої продукції, витрати на виправлення браку та ін.

У регістрах бухгалтерського обліку формування інших прямих витрат відображується такими записами (табл. 8.4).

У ході перевірки витрат виробництва слід особливо уважно простежити законність та правильність їх включення до собівартості продукції (робіт, послуг).

Джерелом для перевірки правильності віднесення витрат на рахунки бухгалтерського обліку є первинні і зведені документи.

Таблиця 8.4

Відображення в обліку інших прямих витрат

№ пор.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Д-т	К-т
Підприємства, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
1	Відображено відрахування на соціальні заходи:
	збір до Пенсійного фонду (32 %)	23 «Виробництво»	651 «За пенсійним забезпеченням»
	збір у Фонд соціального страхування (2,9 %)	23 «Виробництво»	652 « За соціальним страхуванням»
	збір у Державний фонд сприяння зайнятості населення (2,1 %)	23 «Виробництво»	653 «За страхуванням на випадок безробіття»
2	Нараховано амортизацію основних засобів, які безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції	23 «Виробництво»	13 «Знос (амортизація) необоротних активів»
Підприємства, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
	Відображено відрахування на соціальні заходи:
	збір до Пенсійного фонду (32 %)	821 «Відрахування на пенсійне забезпечення»	651 «За пенсійним забезпеченням»
		23 «Виробництво»	821 «Відрахування на пенсійне забезпечення»
	збір у Фонд соціального страхування (2,9 %)	822 «Відрахування на соціальне страхування»	652 «За соціальним страхуванням»
		23 «Виробництво»	822 «Відрахування на соціальне страхування»
		823 «Страхування на випадок безробіття»	653 «За страхуван­ням на випадок безробіття»
	збір у Державний фонд сприян­ня зайнятості населення (2,1 %)	23 «Виробництво»	823 «Страхування на випадок безробіття»
3	Нараховано амортизацію основних засобів, які безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції	83 «Амортизація»	13 «Знос (амортизація) необоротних активів»
		23 «Виробництво»	83 «Амортизація»

При проведенні аудиту слід враховувати нерівномірність та одночасне здійснення витрат під урожай двох суміжних років, що потребує чіткого й правильного розмежування в обліку витрат поточного року та витрат під урожай майбутніх років. Обов’яз­ковим є також ведення аналітичного обліку за видами виробництв і культур.

При перевірці аудитор має з’ясувати встановлений підприємством порядок обліку витрат поточного року — за підрозділами або за культурами (групами культур) та роботами під урожай майбутнього року й об’єктами обліку, які підлягають розподілу.

Аудитор повинен встановити віднесення витрат виробництва в момент їх виникнення на окремі аналітичні рахунки конкретної культури, урожай якої буде отримано в поточному році.

Аналогічно аудитор встановлює правильність визначення витрат під урожай майбутнього року (відображення витрат на окремих аналітичних рахунках і відповідність їх нерозподіленим сумам витрат (незавершеному виробництву).

Особливу увагу аудитор приділяє перевірці дотримання строків та правильності списання витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного та майбутнього років. Аудитор докладно аналізує правильність списання цих витрат на аналітич­ні рахунки.

Згідно з Порядком обліку витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного року (озимі зернові) вони мають відноситися на аналітичні рахунки за кожною статтею. Аналогічно розподіляються витрати на ярі культури майбутнього року.

Витрати незавершеного виробництва мають бути розподілені до 1 липня на основі спеціального розрахунку, де визначається сума розподілу за об’єктами. Суму витрат, що підлягає розподілу, визначають на основі величини витрат на 1 га (в цілому і за статтями) та використаної площі під конкретну культуру.

Без деталізації за статтями на витрати поточного року відносять витрати щодо посівів багаторічних трав виходячи з періоду їх використання. Витрати на вапнування та гіпсування ґрунтів (строк дії 5—7 років), які відносяться до незавершеного виробництва, мають розподілятися за статтями порівну між культурами впродовж зазначеного строку.

Аудитор з’ясовує правильність розподілу специфічних для рослинництва витрат (на зрошення та осушення земель, утримання меліоративних споруд, догляд за полезахисними лісовими смутами та ін.), які стосуються кількох культур або робіт і протягом року відображуються на окремих аналітичних рахунках. Їх розподіл проводиться наприкінці року між культурами, пасовищами та сіножатями пропорційно до зайнятих ними площ поливних земель за кожною статтею. Аналогічно мають розподілятися витрати по осушуванню.

Достовірність аналітичного обліку витрат і виходу продукції рослинництва перевіряють на основі даних Виробничих звітів, які щомісяця складає кожний структурний підрозділ сільськогосподарського підприємства.

Виробничий звіт по рослинництву (ф. № 18) (далі — Звіт) є регістром аналітичного обліку, в якому узагальнюються дані про витрати і надходження продукції. Він складається із трьох розділів: І. Витрати на виробництво продукції рослинництва (дебет рахунку 231); ІІ. Вихід продукції рослинництва (кредит рахунку 231); ІІІ. Обороти за кредитом рахунку 231. Дані цих розділів використовують для запису в Журнал-ордер № 10/2.

Аудитор має підтвердити правильність відображення витрат у регістрі аналітичного обліку з урахуванням порядку його формуван­ня. Він перевіряє правильність систематизації витрат за рахунками відображення та статтями, а також перенесення їх у Журнали-орде­ри № 10/2 с.-г. та № 10/3 с.-г. Аудитор з’ясовує також наявність Зве­деного виробничого звіту при списанні витрат на відповідний синтетичний рахунок чи оприбутковану продукцію за кількома звітами.

У розділі І Звіту на кожний об’єкт обліку (культури чи груп культур) відведено окрему графу. Витрати відображуються за їх конкретними видами, згрупованими за встановленою номенклатурою статей витрат у рослинництві. Види витрат у статтях виділено відповідно до кореспонденції рахунків. У підсумкових рядках відображуються витрати за Звітом. Окремі рядки у Звіті призначені для обліку витрат, які підлягають розподілу.

Записи в розділі І Звіту здійснюють на основі Журналів обліку робіт та витрат. Аудитор з’ясовує відповідність цих сум. Аналогічно за витратами, які не відображуються в журналах обліку робіт та витрат відповідність здійснених записів даним зведених і первинних документів.

В розділі ІІ Звіту відображують вихід продукції. В ньому на кожний вид отриманої продукції для відображення її кількості та вартості передбачено окремі рядки. Загальну кількість і вартість одержаної продукції за місяць наростаючим підсумком з початку року вказують за бригадами (підрозділами) у графах виходу продукції.

У розділі ІІІ Звіту на кредиті рахунку 231 систематизується інформація за кореспондуючими рахунками. Ці суми визначені для запису за кредитом рахунку 231 в Журналі-ордері ф. № 10/2.

Після перевірки правильності складання Звітів бухгалтерією та внесення до них сум окремих витрат, які включаються в бухгалтерії господарства, Звіти є основою для запису в регістри журнально-ордерної форми обліку.

Зведені дані розділів І і ІІІ Звіту відображуються одним рядком з віднесенням на кореспондуючі рахунки в Журнал-ордер № 10/2 за рахунком 23 «Виробництво» субрахунок 1 «Рослинництво». Підсумкові дані розділу І відносяться в дебетову частину Журнала-ордера, а із розділу ІІІ Звіту — в кредитову. Обороти рахунків, в яких повторювалася кореспонденція рахунків в розділі І, попередньо мають бути підсумовані.

Загальна сума витрат і виходу продукції за місяць повинна дорівнювати сумі оборотів за дебетом та кредитом рахунку 231, відображених в Журналі-ордері 10/2 та в Головній книзі. Кожного місяця на окремій сторінці в регістрах виводять загальні суми витрат за всіма об’єктами обліку.

Синтетичний облік витрат і виходу продукції здійснюється на синтетичному рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 1 «Рослинництво».

Повноту і достовірність відображення витрат рослинництва у синтетичному обліку аудитор перевіряє на основі даних рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 1 «Рослинництво», Журналу-ордера № 12 с.-г. та 10/2 с.-г. За кредитом Журналу-ордера № 12 с.-г. відображується вихід продукції, а за дебетом списується вартість послуг, робіт з кредиту рахунків 23 «Виробництво» і 25 «Напів­фабрикати». Журнал-ордер № 10/3 с.-г. використовують для обліку нарахованої оплати праці і пов’язаних із нею сум відрахувань на соціальні заходи, резервів наступних періодів, а також амортизаційних відрахувань, нестач і витрат під псування ціннос­тей (рахунки 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 42 «Додат­ковий капітал», 71 «Інший операційний дохід»).

Аудитор має підтвердити повноту відображення протягом року на дебеті цього рахунку всіх витрати під урожай поточного і майбутніх років — оплату праці, насіння і посадковий матеріал, від­рахування на соціальні заходи, (міндобрива) добрива, засоби захисту рослин, роботи та послуги, витрати на утримання основних засобів, страхові платежі тощо. При цьому дебетується рахунок 231 і кредитуються субрахунки: 201 «Сировина і матеріали», 203 «Па­ливо», 23 «Виробництво».

За кредитом субрахунку 231 протягом року відображуються кількість отриманої від урожаю продукції за плановою собівартістю в кореспонденції з дебетом субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» («Насіння і посадковий матеріал», «Корми»), якщо точно визначено призначення продукції.

У кінці року після підрахунку фактичної собівартості продукції рослинництва за кредитом субрахунку 231 показують різницю між плановою та фактичною собівартістю виробленої продукції, яка відноситься на дебет рахунків, що відображують використання або залишок на кінець звітного року виробленої продукції.

Крім того, в кінці року на дебет субрахунку 231 «Рослинництво» з кредиту рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» списують частку витрат, що припадає на рослинництво.

Сальдо на субрахунку 231 може бути тільки дебетовим або за окремими аналітичними рахунками його може не бути. Якщо на кінець року є сальдо, то воно відображує суму витрат незавершеного виробництва під урожай майбутніх років.

Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, підприємство має відобразити спо­чатку за дебетом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» і кре­дитом рахунку 23 «Виробництво», а після цього віднести на фінансовий результат за дебетом субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» і кредитом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха».

При пересіяній площі на збитки мають бути віднесені тільки вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, сів­бу тощо (повторні витрати).

Витрати у разі часткової загибелі посівів списуються на збитки підприємства у частині, віднесеній на недобір продукції, що відображується за дебетом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом рахунку 23 «Виробництво». Суми страхового відшкодування за посіви, які загинули, відображують за дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредитом субрахунку 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій».

Якщо у господарстві вирощують зернові культури за інтенсивною технологією, то має бути забезпечено окремий облік витрат і виходу продукції за кожною з технологій. Розмежовують облік витрат і виходу продукції на зрошуваних, незрошуваних та осушених землях.