- •1.1.2. Основні положення законодавства України про працю та охорону праці.
- •Колективний договір та регулювання охорони праці у колективному договорі.
- •Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •Відшкодування роботодавцем шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.
- •1.1.3. Нормативні акти про охорону праці.
- •1.1.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •1.1.5. Трудові спори.
- •1.1.6. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •2.1. Загальні положення.
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці та промислово-санітарний нагляд.
- •2.1.2. Наукові напрями вивчення трудової діяльності людини.
- •2.1.3. Психофізіологічні фактори трудової діяльності
- •2.1.4. Характеристика умов праці.
- •2.2. Повітря робочої зони
- •2.2.1. Метеорологічні умови виробничого середовища.
- •2.2.2. Шкідливі речовини.
- •2.3. Вентиляція та опалення.
- •2.3.1. Виробнича вентиляція.
- •2.3.2.Кондиціювання повітря.
- •2.3.3. Виробниче опалення.
- •2.4. Виробниче освітлення
- •2.4.1. Основні світлотехнічні величини.
- •2.4.2. Класифікація освітлення.
- •2.4.3. Освітлювальні прилади.
- •2.4.5. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення.
- •2.5. Виробничий шум.
- •2.5.1. Класифікація шуму.
- •2.6. Вібрація.
- •2.6.1. Класифікація вібрації.
- •2.6.2. Вплив вібрації на людину.
- •2.6.3. Нормування вібрації.
- •2.6.4. Способи і засоби захисту від вібрації.
- •2.7. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3.1. Загальні положення.
- •3.2. Законодавство в галузі пожежної безпеки.
- •3.3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
- •3.3.1. Теоретичні основи механізму горіння.
- •3.3.2. Особливості горіння горючих матеріалів і речовин.
- •3.3.3. Класифікація матеріалів за пожежними властивостями.
- •3.4. Пожежовибухонебезпечність об'єкту.
- •3.4.1.Вогнестійкість будівель і споруд.
- •3.4.2. Пожежна небезпека виробництв.
- •3.4.3. Пожежна небезпека приміщень.
- •3.5. Пожежна профілактика на виробництві.
- •3.5.1. Система попередження пожеж.
- •3.5.2. Система пожежного захисту.
- •3.6. Гасіння пожеж.
- •3.6.1. Класи пожеж.
- •3.6.2 Методи гасіння пожеж.
- •3.6.4 Первинні засоби пожежегасіння.
- •3.6.5. Автоматичні установки пожежегасіння.
- •3.6.6. Протипожежне водопостачання.
- •3.6.7. Пожежна техніка.
- •3.7. Загальні вимоги пожежної безпеки на залізничному транспорті.
- •3.8. Порядок дій адміністрації і технічного персоналу підприємств залізничного транспорту й пожежної охорони під час ліквідації пожеж.
- •3.9. Навчання працівників залізничного транспорту заходам пожежної безпеки.
- •4.1. Основні визначення.
- •4.2. Засоби безпеки праці.
- •4.2.1. Захисні пристрої.
- •4.2.2. Інформаційні засоби.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.3. Загальні вимоги до технологічних процесів та виробничого обладнання.
- •4.3.1.Небезпечні зони машин і механізмів
- •4.3.2.Вимоги безпеки до виробничих процесів та обладнання.
- •4.3.3. Вимоги до інструментів та пристосувань.
- •4.3.4. Загальні вимоги безпеки з техніки безпеки під чає обслуговування механізмів.
- •4.4. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4.4.1. Безпека при експлуатації посудин, що працюють під тиском.
- •4.4.2. Безпека при експлуатації котельних установок.
- •4.4.3. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •4.4.4. Безпека при експлуатації балонів.
- •4.5. Безпека при підіймально-транспортних роботах.
- •4.5.1. Технічний огляд.
- •4.5.2. Нагляд і обслуговування.
- •4.5.3. Прилади і пристрої безпеки.
- •4.5.4. Безпека виконання робіт.
- •4.5.5. Забезпечення безпеки виробництва робіт вантажопідіймальними машинами поблизу контактної мережі і повітряних ліній усіх призначень і напруг.
- •4.6. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •4.6.1. Класифікація вантажів.
- •4.6.2. Загальна характеристика вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.3. Норми підіймання та переміщення вантажів вручну.
- •4.6.4. Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.5. Вимоги до персоналу.
- •4.6.6. Загальні вимоги безпеки.
- •4.6.7. Загальні положення безпеки при ліквідації аварійних ситуацій з небезпечними вантажами.
- •4.7. Електробезпека.
- •4.7.1.Електротравматизм.
- •4.7.2. Вплив електричного струму на людину.
- •4.7.3. Класифікація електроустановок та приміщень за електробезпекою.
- •4.7.4. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.6. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •4.7.7. Захист від атмосферної електрики. Блискавкозахист.
- •4.7.8. Захист від електромагнітних полей.
- •4.7.9. Захист від наведеної напруги.
- •4.7.10. Захист від статичної електрики.
- •4.8. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
- •4.8.2. Вимога до обслуговуючого персоналу.
- •4.8.3. Класифікація робіт в електроустановках.
- •4.8.4. Оперативне обслуговування.
- •4.8.5. Організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи.
- •4.8.6. Технічні заходи, що створюють безпечні умови
- •4.87. Виконання робіт в електроустановках без зняття напруги.
- •4.8.8. Правила безпеки під час обслуговування електродвигунів.
- •4.8.9. Роботи з вимірювальними приладами, пристроями релейного захисту, автоматики, телемеханіки і зв'зку.
- •4.8.10. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої.
- •4.8.11. Вимоги до робіт із застосуванням ручного електрифікованого інструменту.
- •4.8.12. Вимоги до робіт із застосуванням переносних електрич- них світильників.
- •4.9. Загальні положення безпеки на залізничних коліях.
- •4.9.1. Вимоги до працівників.
- •4.9.2. Безпека під час перебування на залізничних коліях.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.11. Вимоги безпеки під час виконання колійних робіт.
- •4.11.1. Загальні положення.
- •4.11.2. Обов'язки керівника робіт. Перед початком робіт.
- •4.11.3. Заходи безпеки під час виконання колійних робіт немеханізованим способом.
- •4.11.4. Безпека під час робіт з пересувними електростанціями і колійним електричним інструментом.
- •4.11.5. Заходи безпеки при виконанні робіт з застосуванням колійних машин.
- •4.11.6. Заходи безпеки під час робіт на штучних спорудах.
- •4.11.7. Заходи безпеки при очищенні колій і стрілок від снігу.
- •4.11.8.Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та перевезенні матеріалів верхньої будови колії.
- •4.11.9. Заходи безпеки під час використання петард.
- •4.12. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування та ремонту пристроїв сцб.
- •4.12.1. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв сцб.
- •4.12.2. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв механізованих і автоматизованих сортувальних гірок.
- •4.12.3. Вимоги безпеки під час виконання робіт на повітряних лініях.
- •4.12.4. Роботи на кабельних лініях електропередач.
- •4.13. Безпека під час обслуговування і ремонту автомобілей.
- •4.14. Перша допомога при нещасних випадках.
- •4.14.1. Перша допомога при електротравмах.
- •4.14.2. Перша допомога при пораненнях.
- •4.14.3. Перша допомога при переломах, вивихах і ударах.
- •4.14.4. Перша допомога при опіках.
4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
Усе різноманіття засобів захисту працівників можна розглядати як комплекс суб'єктивних і об’єктивних засобів захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Суб'єктивні засоби безпеки - засоби, застосування яких залежить від свідомості людини, що базується на життєвому досвіді, кваліфікації, знаннях та дотриманні норм техніки безпеки.
Суб'єктивні засоби тільки попереджують про небезпеку. До них відносяться всі інформаційні засоби сигналізації сигнальне фарбування, знаки безпеки, контрольно-вимірювальні прилади.
Об'єктивні засоби безпеки діють автоматично і не залежать від кваліфікації і стану працюючих. Вони не тільки попереджують про небезпеку, але й самі усувають її, не допускаючи впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів. До таких засобів відносяться всі технічні засоби: огороджувальні, запобіжні і обмежувальні пристрої, блокування та пристрої дистанційного керування.
4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
Залежно від характеру їх застосування засоби захисту працівників поділяють на засоби колективного захисту та засоби індивідуального захисту.
Засоби колективного захисту (ЗКЗ) - це засоби, які використовуються для захисту двох чи більше осіб.
Засоби індивідуального захисту (313) застосовуються працівником індивідуально.
Класифікація засобів колективного захисту визначається тим виробничим фактором, для захисту від якого вони призначені. Так, виділяють засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць (мікроклімату, вмісту кисню, шкідливих домішок у вигляді парів та аерозолів, рівня іонізації і барометричного тиску, температурних, перепадів) і освітленості; засоби захисту від окремих променів випромінювання (іонізуючого, інфрачервоного, ультрафіолетового, електромагнітного, лазерного) і підвищеної напруженості магнітних та електричних полів; засоби захисту від коливань повітряного середовища (шум, ультра - та інфразвук) і підвищеного рівня вібрації (загальної і локальної); від ураження електричним струмом або підвищеного рівня статичної електрики; від підвищених або понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів, виробів, заготовок; від впливу механічних факторів та падіння з висоти; від впливу факторів хімічної та біологічної природи.
Якщо ефективність використання ЗКЗ визначається проектними рішеннями та рівнем технічного керівництва виробництвом, то ефективність використання 313 багато в чому залежить від дисциплінованості персоналу та його виховання.
313 повинні підлягатися оцінці захисних, фізіолого-гігіенічних і експлуатаційних показників і не лавинні змінювати своїх властивостей під час прання, хімічної чистки та знезаражування; 313 повинні бути промаркіровані відповідним чином і оснащені інструкцією з вказівкою призначення, терміну служби, правил експлуатації і зберігання.
В залежності від призначення 313 поділяються на такі класи:
ізолюючі костюми (пневмокостюми, гідро ізолюючі костюми, скафандри);
засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски)
спеціальний одяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, костюми, штани, плащі, халати, фартухи, жилети);
спеціальне взуття (чоботи, налівчоботи, черевики, боти, галоші);
засоби захисту рук (рукавиці);
засоби захисту голови (каски, шоломи, підшоломники, шапки);
засоби захисту обличчя (захисні маски, щитки);
засоби захисту органів слуху (протишумні шоломи, навушники, вкладиші);
засоби захисту очей (захисні окуляри, світлофільтри);
запобіжні засоби (запобіжні пояси, діелектричні килимки, маніпулятори, наплічники, налокітники, наколінники);
захисні дерматологічні засоби (мийні пасти, креми, мазі).
313 очей (захисні окуляри}поділяються на вісім типів залежно від того, йде мова про захист очей від твердих частинок; бризок рідини, газу, пилу, ультрафіолетового та ультрачервоного випромінювання, засліплюючої яскравості чи комбінації перерахованих факторів. При цьому захисні окуляри шести типів випускаються в двох варіантах - із склом без кольору або з світлофільтрами. У хімічних виробництвах найчастіше використовують захисні окуляри типу Г (закриті герметичні захисні окуляри з хімічно стійкого скла без кольору або з світлофільтрами), у металообробці - типу В (відкриті) або ВВ (відкриті відкидні захисні окуляри), під час електрозварювальних робіт - типу К (козиркові захисні окуляри) або Л (захисний лорнет).
313 органів дихання (ЗІЗОД) поділяються за принципом дії на фільтруючі (Ф) та ізолюючі (і). Перші застосовуються при вмісті кисню в повітрі, яке вдихають, не менше 18% і обмеженому вмісті шкідливих речовин (10-100 ГДК у повітрі робочої зони залежно від групи речовин стосовно до призначення ЗІЗОД), Ізолюючі ЗІЗОД забезпечують захист в умовах недостатнього вмісту кисню та необмеженого вмісту шкідливих речовин.
Засоби індивідуального захисту дерматологічні поділяють залежно від призначення на такі види: захисні, очищувачі шкіри та репаративні засоби. Захисні засоби залежно від фактора, проти дії якого спрямований захисний ефект, поділяють на групи: від пилу, води, розчинів солей, кислот, лугів низької концентрації; мастильно-охолоджувальних рідин; органічних розчинників і тих лаків і фарб, що їх містять; масел та мастил; синтетичних, змащувальних мастил та палива; смол, отверджувачів, клеїв; підвищених та знижених температур; від ультрафіолетових випромінювань та шкідливих біологічних факторів, три з яких (від пилу, підвищених та знижених температур та шкідливих біологічних факторів) в свою чергу поділяються на дві групи Очисники шкіри призначені для вилучення виробничих забруднень шкіри і поділяються на 4 групи. Репаративні засоби сприяють регенерації шкіри та використовуються після роботи. До захисних дерматологічних засобів висуваються додаткові вимоги, вони повинні відрізнятися направленою ефективністю (тобто значними захисними властивостями відносно певних виробничих факторів), легко наноситися і не створювати незручностей у роботі, мати необхідну адгезію з
шкірою і в той же час легко змиватися із шкіряного покрову. Ці засоби не повинні викликати токсичних ефектів і сенсибілізації організму, порушувати нормальний стан та функції шкіри та бути поживним середовищем для мікроорганізмів, забруднювати виробничі матеріали і готову продукцію.
Одяг спеціальний захисний, засоби індивідуального захисту рук та ніг поділяються на групи залежно від факторів, проти яких спрямована дія. Зокрема, це механічний вплив (від ударів, вібрації, проколів, порізів, стирання); ковзання; підвищені та знижені температури; радіоактивні забруднення та рентгенівські промені; електричний струм, електростатичні заряди і поле, електричні та електростатичні поля; нетоксичний пил, токсичні речовини, вода та розчини токсичних речовин; органічні розчинники, лак та фарби на їх основі; нафта; нафтопродукти, мастила та жири; загальні виробничі забруднення; шкідливі біологічні фактори; статичне навантаження (втомлюваність); тощо.