- •1.1.2. Основні положення законодавства України про працю та охорону праці.
- •Колективний договір та регулювання охорони праці у колективному договорі.
- •Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •Відшкодування роботодавцем шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.
- •1.1.3. Нормативні акти про охорону праці.
- •1.1.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •1.1.5. Трудові спори.
- •1.1.6. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •2.1. Загальні положення.
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці та промислово-санітарний нагляд.
- •2.1.2. Наукові напрями вивчення трудової діяльності людини.
- •2.1.3. Психофізіологічні фактори трудової діяльності
- •2.1.4. Характеристика умов праці.
- •2.2. Повітря робочої зони
- •2.2.1. Метеорологічні умови виробничого середовища.
- •2.2.2. Шкідливі речовини.
- •2.3. Вентиляція та опалення.
- •2.3.1. Виробнича вентиляція.
- •2.3.2.Кондиціювання повітря.
- •2.3.3. Виробниче опалення.
- •2.4. Виробниче освітлення
- •2.4.1. Основні світлотехнічні величини.
- •2.4.2. Класифікація освітлення.
- •2.4.3. Освітлювальні прилади.
- •2.4.5. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення.
- •2.5. Виробничий шум.
- •2.5.1. Класифікація шуму.
- •2.6. Вібрація.
- •2.6.1. Класифікація вібрації.
- •2.6.2. Вплив вібрації на людину.
- •2.6.3. Нормування вібрації.
- •2.6.4. Способи і засоби захисту від вібрації.
- •2.7. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3.1. Загальні положення.
- •3.2. Законодавство в галузі пожежної безпеки.
- •3.3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
- •3.3.1. Теоретичні основи механізму горіння.
- •3.3.2. Особливості горіння горючих матеріалів і речовин.
- •3.3.3. Класифікація матеріалів за пожежними властивостями.
- •3.4. Пожежовибухонебезпечність об'єкту.
- •3.4.1.Вогнестійкість будівель і споруд.
- •3.4.2. Пожежна небезпека виробництв.
- •3.4.3. Пожежна небезпека приміщень.
- •3.5. Пожежна профілактика на виробництві.
- •3.5.1. Система попередження пожеж.
- •3.5.2. Система пожежного захисту.
- •3.6. Гасіння пожеж.
- •3.6.1. Класи пожеж.
- •3.6.2 Методи гасіння пожеж.
- •3.6.4 Первинні засоби пожежегасіння.
- •3.6.5. Автоматичні установки пожежегасіння.
- •3.6.6. Протипожежне водопостачання.
- •3.6.7. Пожежна техніка.
- •3.7. Загальні вимоги пожежної безпеки на залізничному транспорті.
- •3.8. Порядок дій адміністрації і технічного персоналу підприємств залізничного транспорту й пожежної охорони під час ліквідації пожеж.
- •3.9. Навчання працівників залізничного транспорту заходам пожежної безпеки.
- •4.1. Основні визначення.
- •4.2. Засоби безпеки праці.
- •4.2.1. Захисні пристрої.
- •4.2.2. Інформаційні засоби.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.3. Загальні вимоги до технологічних процесів та виробничого обладнання.
- •4.3.1.Небезпечні зони машин і механізмів
- •4.3.2.Вимоги безпеки до виробничих процесів та обладнання.
- •4.3.3. Вимоги до інструментів та пристосувань.
- •4.3.4. Загальні вимоги безпеки з техніки безпеки під чає обслуговування механізмів.
- •4.4. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4.4.1. Безпека при експлуатації посудин, що працюють під тиском.
- •4.4.2. Безпека при експлуатації котельних установок.
- •4.4.3. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •4.4.4. Безпека при експлуатації балонів.
- •4.5. Безпека при підіймально-транспортних роботах.
- •4.5.1. Технічний огляд.
- •4.5.2. Нагляд і обслуговування.
- •4.5.3. Прилади і пристрої безпеки.
- •4.5.4. Безпека виконання робіт.
- •4.5.5. Забезпечення безпеки виробництва робіт вантажопідіймальними машинами поблизу контактної мережі і повітряних ліній усіх призначень і напруг.
- •4.6. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •4.6.1. Класифікація вантажів.
- •4.6.2. Загальна характеристика вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.3. Норми підіймання та переміщення вантажів вручну.
- •4.6.4. Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.5. Вимоги до персоналу.
- •4.6.6. Загальні вимоги безпеки.
- •4.6.7. Загальні положення безпеки при ліквідації аварійних ситуацій з небезпечними вантажами.
- •4.7. Електробезпека.
- •4.7.1.Електротравматизм.
- •4.7.2. Вплив електричного струму на людину.
- •4.7.3. Класифікація електроустановок та приміщень за електробезпекою.
- •4.7.4. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.6. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •4.7.7. Захист від атмосферної електрики. Блискавкозахист.
- •4.7.8. Захист від електромагнітних полей.
- •4.7.9. Захист від наведеної напруги.
- •4.7.10. Захист від статичної електрики.
- •4.8. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
- •4.8.2. Вимога до обслуговуючого персоналу.
- •4.8.3. Класифікація робіт в електроустановках.
- •4.8.4. Оперативне обслуговування.
- •4.8.5. Організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи.
- •4.8.6. Технічні заходи, що створюють безпечні умови
- •4.87. Виконання робіт в електроустановках без зняття напруги.
- •4.8.8. Правила безпеки під час обслуговування електродвигунів.
- •4.8.9. Роботи з вимірювальними приладами, пристроями релейного захисту, автоматики, телемеханіки і зв'зку.
- •4.8.10. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої.
- •4.8.11. Вимоги до робіт із застосуванням ручного електрифікованого інструменту.
- •4.8.12. Вимоги до робіт із застосуванням переносних електрич- них світильників.
- •4.9. Загальні положення безпеки на залізничних коліях.
- •4.9.1. Вимоги до працівників.
- •4.9.2. Безпека під час перебування на залізничних коліях.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.11. Вимоги безпеки під час виконання колійних робіт.
- •4.11.1. Загальні положення.
- •4.11.2. Обов'язки керівника робіт. Перед початком робіт.
- •4.11.3. Заходи безпеки під час виконання колійних робіт немеханізованим способом.
- •4.11.4. Безпека під час робіт з пересувними електростанціями і колійним електричним інструментом.
- •4.11.5. Заходи безпеки при виконанні робіт з застосуванням колійних машин.
- •4.11.6. Заходи безпеки під час робіт на штучних спорудах.
- •4.11.7. Заходи безпеки при очищенні колій і стрілок від снігу.
- •4.11.8.Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та перевезенні матеріалів верхньої будови колії.
- •4.11.9. Заходи безпеки під час використання петард.
- •4.12. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування та ремонту пристроїв сцб.
- •4.12.1. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв сцб.
- •4.12.2. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв механізованих і автоматизованих сортувальних гірок.
- •4.12.3. Вимоги безпеки під час виконання робіт на повітряних лініях.
- •4.12.4. Роботи на кабельних лініях електропередач.
- •4.13. Безпека під час обслуговування і ремонту автомобілей.
- •4.14. Перша допомога при нещасних випадках.
- •4.14.1. Перша допомога при електротравмах.
- •4.14.2. Перша допомога при пораненнях.
- •4.14.3. Перша допомога при переломах, вивихах і ударах.
- •4.14.4. Перша допомога при опіках.
2.4. Виробниче освітлення
Зоровий апарат людини бере участь у будь-якому трудовому процесі. Успішність зорової роботи в основному залежить від умов освітлення. Світло впливає не лише
на функцію органу зору, але й на діяльність організму в цілому.
За достатнього освітлення прискорюється та покращується якість виконаної роботи оскільки легше помітити недоліки та брак, Встановлено пряму залежність працездатності від умов освітлення (Мал. 2.4.1), Недостатня освітленість призводить до підвищення напруги функцій зорового аналізатора, швидкої втомленості, головного болю та може призвести до виробничої травми, Це може виникнути або у випадку осліплення очей робітника дуже яскравим світлом, або у випадку затруднення розрізнення частин машин, що рухаються, у разі недостатня освітленості.
2.4.1. Основні світлотехнічні величини.
Світловий потік − потужність променевої енергії, що оцінюється через світлове відчуття, яке вона чинить на людське око.
Одиниця вимірювання світлового потоку - люмен ( лм ) - світловий потік від еталонного точкового джерела в одну Міжнародну свічку, розташованого в вершині тілесного кута в 1 стерадіан.
Свічка - сила світла точкового джерела яке випромінює світловий потік в 1 лм, що рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан.
Освітленість – відношення світлового потоку, що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу.
Одиниця вимірювання освітленості – люкс (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 м2 на яку падає, рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 лм.
Яскравість - відношення сили світла; яке випромінюється елементом поверхні, що світиться, в даному напрямку до площі проекції цієї поверхні.
Одиниця яскравості - нит ( нт ) — яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку поширюється-світло силою в Т свічку з 1м2. Більша одиниця яскравості -стильб (ст ), що складає 104 нт.
2.4.2. Класифікація освітлення.
Природне освітлення створюється променевою енергією сонця.6оно найбільш сприятливо для організму людини. Природне освітлення залежить від пори року, часу доби, хмарності та інших факторів, а також від стану приміщення і засклення.
Розрізняють бокове природне освітлення, коли світло проникає до приміщення через світлові отвори в стінах; верхнє, яке здійснюється через світлові отвори в покрівлі (ліхтарі, прозорі перекриття); верхнє-бокове, яке передбачає наявність світлових отворів в стінах 1 перекриттях одночасна .
Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла.
Суміщене освітлення - одночасне використання природного та штучного освітлень.
Суміщене освітлення приміщень виробничих будівель передбачається у тих випадках, коли за умовами технології та організації виробництва об'ємно-планувальні рішення будівель не дають змоги забезпечити необхідне за нормами природне освітлення.
Загальне штучне освітлення призначено для освітлення всього приміщення. Воно може бути рівномірним по всій площі та локалізованим, коли світильники розташовують в залежності від розміщення обладнання, що дозволяє створювати більшу освітленість на робочих місцях
Місцеве штучне освітлення призначено тільки для освітлення робочих поверхнею. Воно може бути стаціонарним або переносним.
Комбіноване освітлення передбачає застосування загального і місцевого освітлень одночасно.
Загальне освітлення має переваги при освітленні виробничих приміщень, в яких необхідно створювати умови для виконання робіт у будь-якій точці, чи там, де розташоване обладнання займає більшу площу робочої зони. При загальному освітленні забезпечується, найбільш сприятливий розподіл яскравості в полі зору працюючих.
При комбінованому освітленні забезпечуються високі рівні освітленості на робочих поверхнях, в тому числі на вертикальних та похилих, складаються умови для підвищення видимості рельєфних об'єктів за рахунок створення їх тіней та ін.
Застосування місцевого освітлення менш сприятливо щодо розподілу яскравості в оточуючому середовищі.
Робоче освітлення влаштовують в усіх приміщеннях, а також на відкритих територіях, що призначені для роботи, проходу людей та руху транспорту.
Аварійне освітлення передбачають на випадок, коли припинення або порушення нормального обслуговування обладнання внаслідок виходу із ладу робочого освітлення може викликати пожежу, вибух або отруєння людей, тривале порушення технологічного процесу, відмову в роботі зв'язку, тепло- і електропостачання, каналізації, небезпеку травмування тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхней, які потребують обслуговування, при аварійному режимі має бути 5% від освітленості згідно з санітарними нормами, але не нижче ніж 2 лк усередині будівлі та 1лк на відкритих територіях.
Світильники аварійного освітлення мають відрізнятися від освітлювальних приладів робочого освітлення.
Евакуаційне освітлення (аварійне для евакуації людей) виконують в місцях, які небезпечні для людей, в основних проходах та на сходах будівель, а також у приміщеннях, вихід людей з яких під час аварії пов'язаний з небезпекою травмування. При цьому найменша освітленість на підлозі, землі чи сходинках має бути не нижче ніж 0,5 лк у приміщеннях та 0,2 лк на відкритих територіях.
Охоронне освітлення влаштовують уздовж кордону підприємства, який охороняється в нічну годину.
Чекове освітлення призначено для освітлення приміщень, будівель й неробочу годину.