- •1.1.2. Основні положення законодавства України про працю та охорону праці.
- •Колективний договір та регулювання охорони праці у колективному договорі.
- •Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •Відшкодування роботодавцем шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.
- •1.1.3. Нормативні акти про охорону праці.
- •1.1.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •1.1.5. Трудові спори.
- •1.1.6. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •2.1. Загальні положення.
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці та промислово-санітарний нагляд.
- •2.1.2. Наукові напрями вивчення трудової діяльності людини.
- •2.1.3. Психофізіологічні фактори трудової діяльності
- •2.1.4. Характеристика умов праці.
- •2.2. Повітря робочої зони
- •2.2.1. Метеорологічні умови виробничого середовища.
- •2.2.2. Шкідливі речовини.
- •2.3. Вентиляція та опалення.
- •2.3.1. Виробнича вентиляція.
- •2.3.2.Кондиціювання повітря.
- •2.3.3. Виробниче опалення.
- •2.4. Виробниче освітлення
- •2.4.1. Основні світлотехнічні величини.
- •2.4.2. Класифікація освітлення.
- •2.4.3. Освітлювальні прилади.
- •2.4.5. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення.
- •2.5. Виробничий шум.
- •2.5.1. Класифікація шуму.
- •2.6. Вібрація.
- •2.6.1. Класифікація вібрації.
- •2.6.2. Вплив вібрації на людину.
- •2.6.3. Нормування вібрації.
- •2.6.4. Способи і засоби захисту від вібрації.
- •2.7. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3.1. Загальні положення.
- •3.2. Законодавство в галузі пожежної безпеки.
- •3.3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
- •3.3.1. Теоретичні основи механізму горіння.
- •3.3.2. Особливості горіння горючих матеріалів і речовин.
- •3.3.3. Класифікація матеріалів за пожежними властивостями.
- •3.4. Пожежовибухонебезпечність об'єкту.
- •3.4.1.Вогнестійкість будівель і споруд.
- •3.4.2. Пожежна небезпека виробництв.
- •3.4.3. Пожежна небезпека приміщень.
- •3.5. Пожежна профілактика на виробництві.
- •3.5.1. Система попередження пожеж.
- •3.5.2. Система пожежного захисту.
- •3.6. Гасіння пожеж.
- •3.6.1. Класи пожеж.
- •3.6.2 Методи гасіння пожеж.
- •3.6.4 Первинні засоби пожежегасіння.
- •3.6.5. Автоматичні установки пожежегасіння.
- •3.6.6. Протипожежне водопостачання.
- •3.6.7. Пожежна техніка.
- •3.7. Загальні вимоги пожежної безпеки на залізничному транспорті.
- •3.8. Порядок дій адміністрації і технічного персоналу підприємств залізничного транспорту й пожежної охорони під час ліквідації пожеж.
- •3.9. Навчання працівників залізничного транспорту заходам пожежної безпеки.
- •4.1. Основні визначення.
- •4.2. Засоби безпеки праці.
- •4.2.1. Захисні пристрої.
- •4.2.2. Інформаційні засоби.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.3. Загальні вимоги до технологічних процесів та виробничого обладнання.
- •4.3.1.Небезпечні зони машин і механізмів
- •4.3.2.Вимоги безпеки до виробничих процесів та обладнання.
- •4.3.3. Вимоги до інструментів та пристосувань.
- •4.3.4. Загальні вимоги безпеки з техніки безпеки під чає обслуговування механізмів.
- •4.4. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4.4.1. Безпека при експлуатації посудин, що працюють під тиском.
- •4.4.2. Безпека при експлуатації котельних установок.
- •4.4.3. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •4.4.4. Безпека при експлуатації балонів.
- •4.5. Безпека при підіймально-транспортних роботах.
- •4.5.1. Технічний огляд.
- •4.5.2. Нагляд і обслуговування.
- •4.5.3. Прилади і пристрої безпеки.
- •4.5.4. Безпека виконання робіт.
- •4.5.5. Забезпечення безпеки виробництва робіт вантажопідіймальними машинами поблизу контактної мережі і повітряних ліній усіх призначень і напруг.
- •4.6. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •4.6.1. Класифікація вантажів.
- •4.6.2. Загальна характеристика вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.3. Норми підіймання та переміщення вантажів вручну.
- •4.6.4. Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.5. Вимоги до персоналу.
- •4.6.6. Загальні вимоги безпеки.
- •4.6.7. Загальні положення безпеки при ліквідації аварійних ситуацій з небезпечними вантажами.
- •4.7. Електробезпека.
- •4.7.1.Електротравматизм.
- •4.7.2. Вплив електричного струму на людину.
- •4.7.3. Класифікація електроустановок та приміщень за електробезпекою.
- •4.7.4. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.6. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •4.7.7. Захист від атмосферної електрики. Блискавкозахист.
- •4.7.8. Захист від електромагнітних полей.
- •4.7.9. Захист від наведеної напруги.
- •4.7.10. Захист від статичної електрики.
- •4.8. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
- •4.8.2. Вимога до обслуговуючого персоналу.
- •4.8.3. Класифікація робіт в електроустановках.
- •4.8.4. Оперативне обслуговування.
- •4.8.5. Організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи.
- •4.8.6. Технічні заходи, що створюють безпечні умови
- •4.87. Виконання робіт в електроустановках без зняття напруги.
- •4.8.8. Правила безпеки під час обслуговування електродвигунів.
- •4.8.9. Роботи з вимірювальними приладами, пристроями релейного захисту, автоматики, телемеханіки і зв'зку.
- •4.8.10. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої.
- •4.8.11. Вимоги до робіт із застосуванням ручного електрифікованого інструменту.
- •4.8.12. Вимоги до робіт із застосуванням переносних електрич- них світильників.
- •4.9. Загальні положення безпеки на залізничних коліях.
- •4.9.1. Вимоги до працівників.
- •4.9.2. Безпека під час перебування на залізничних коліях.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.11. Вимоги безпеки під час виконання колійних робіт.
- •4.11.1. Загальні положення.
- •4.11.2. Обов'язки керівника робіт. Перед початком робіт.
- •4.11.3. Заходи безпеки під час виконання колійних робіт немеханізованим способом.
- •4.11.4. Безпека під час робіт з пересувними електростанціями і колійним електричним інструментом.
- •4.11.5. Заходи безпеки при виконанні робіт з застосуванням колійних машин.
- •4.11.6. Заходи безпеки під час робіт на штучних спорудах.
- •4.11.7. Заходи безпеки при очищенні колій і стрілок від снігу.
- •4.11.8.Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та перевезенні матеріалів верхньої будови колії.
- •4.11.9. Заходи безпеки під час використання петард.
- •4.12. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування та ремонту пристроїв сцб.
- •4.12.1. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв сцб.
- •4.12.2. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв механізованих і автоматизованих сортувальних гірок.
- •4.12.3. Вимоги безпеки під час виконання робіт на повітряних лініях.
- •4.12.4. Роботи на кабельних лініях електропередач.
- •4.13. Безпека під час обслуговування і ремонту автомобілей.
- •4.14. Перша допомога при нещасних випадках.
- •4.14.1. Перша допомога при електротравмах.
- •4.14.2. Перша допомога при пораненнях.
- •4.14.3. Перша допомога при переломах, вивихах і ударах.
- •4.14.4. Перша допомога при опіках.
2.2.2. Шкідливі речовини.
ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация
Шкідливі речовини - це речовини, що при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть повести виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, які визначається сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.
Більшість шкідливих речовин має гостро направлений механізм дії. За концентрацією таких речовин повинен бути забезпечений безперечний контроль із сигналізацією на перевищення ГДК. До їх числа серед інших відносяться оксиди азоту, бром, хлор, ртуть та інші. В рядку "Особливості дії на організм" списків ГДК поряд з величиною нормативу стоїть літера "Г".
Речовини-алергени - це речовини, які спроможні викликати алергічні захворювання виробничих умовах. Їх сенсибілізуюча дія визначається спроможністю викликати і підвищену чутливість (алергію) організму до даної речовини. Під час наступного, навіть незначного контакту, з такою речовиною у людини виникають такі захворювання, як бронхіальна астма, дерматити, екзема, токсичний гепатит та інші. У списках ГДК поряд з величиною їх нормативу стоїть літера "А". До таких речовин відносяться нікель, хлорофос, різні розчинники, лаки, фарби та інші.
Канцерогенні речовини можуть призвести до злоякісного переродження тканини. У списках ГДК поряд з величиною їх нормативу стоїть літера "К". До цієї групи речовин належать бензол, миш'як, мазут, гудрон, бітум, азбест, возгони кам'яновугільної смоли і пеків та інші.
цуРечовини фіброгенної дії викликають зростання сполучної тканини в органах (фібрози). У описках ГДК поряд з величиною нормативу стоїть літера "Ф". Серед них залізо, вапняк, кремній, азбест інші.
речовини мутагенної викликають зниження опірності організму, раннє старіння, а в деяких випадках й тяжкі захворювання. Вплив мутагенних речовим може вплинути на потомство. До таких речовин відносяться формальдегід, свинець, марганець, радіоактивні речовини та інші.
В залежності від ступеня небезпеки шкідливі речовини поділяються на 4 класи:
1- надзвичайно небезпечні(ртуть, свинець, озон, фосген)
II – високо небезпечні (оксид азоту, бензол, йод, хлор та інші)
3 - помірно небезпечні (метиловий спирт, ацетон, ксилол та інші) 4- мало небезпечні (аміак, бензин, етиловий спирт, окис вуглецю та інші)
Слід мати на увазі, що малонебезпечні речовини через тривалу д по і великі
концентрації можуть призвести до таких отруєнь.
Клас небезпечності шкідливих речовин встановлюють в залежності від певних
показників, деякі з них наведені в таблиці 2.2.3.
Таблиця 2.2.3. Класифікація шкідливих речовин за ступенем небезпеки.
| ||||
Показник
|
Норма для класа небезпеки
| |||
1
|
II
|
III
|
IV
| |
Граничнодопустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони, мг/м3 Середня смертельна доза при введенні у шлунок, мг/кг Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг Середня смертельна концентрація у повітрі, мг/м3 та інші
|
<0,1
<15
<100
<500
|
0,1-1,0
15-150
100-500
500-5000
|
1,1-10,0
151-5000
501-2500
5001-50000
|
>10,0
>500
>2500
>5000
|
Граничнодопустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин - це рівень шкідливих речовин у повітрі, дія якого при роботі, що триває певний термін протягом всього трудового стажу, не призводить до травми, захворювання або розладів у стані здоров'я теперішнього і наступного поколінь. |
Пари і гази створюють з повітрям суміші, а тверді і рідкі речовини - дисперсні системи (аерозолів які поділяються на:
пил (розмір твердих часток більше 1 мкм);
дим (менше 1 мкм);
туман (розмір рідких часток менше 10 мкм).
Шкідливі речовин можуть - потрапляти до організму людини через дихальні шляхи, органи травлення або через шкіру. Через дихальні шляхи потраплять пари, газо-і пилоподібні речовини, через шкіру - переважно рідкі речовини Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання або при внесенні їх в рот забрудненими руками.
Ряд умов виробничого середовища можуть підсилювати чи послаблювати дію шкідливих речовин. Так, коли температура повітря висока, то небезпека отруєння підвищується пропорційно підвищенню температури, що призводить до порушення терморегуляції організму. Висока температура впливає і на леткість хімічних речовин. Встановлено також вагомість високої вологості повітря у підвищенні токсичності деяких речовин. Фізична робота також може підсилити дію шкідливих речовин, особливо тих з них, Які впливають на процеси обміну речовин. Велике значення з точки зору токсичного впливу хімічних речовин на організм має функціональний стан останнього, особливо його нервової системи. Шкідливі речовини можуть посилити хід хвороби або змінити стійкість організму до загальних захворювань.
Виробничий пил.
Цілий ряд технологічних процесів та робочих операцій супроводжується утворенням дуже подрібнених частинок (пилу) твердої? речовини, які можуть потрапляти в повітря робочої зони і більш-менш тривалий чає знаходиться там у завислому стані Вдихання цього пилу може викликати те чи інше захворювання робітників або стати причиною травми внаслідок вибуху.
За своїм походженням виробничий пил поділяється на органічний, неорганічний і змішаний.
Частинки пилу розміром 10-15 мкм затримуються у верхніх дихальних шляхах, с менші від 10 мкм потрапляють в альвеоли легень. Субмікроскопічний пил (менше 0,ї мкм) може затримуватися в легенях. Звичайно частинки пилу розміром до 200 м^ трапляються одиницями, до10 мкм - 5-10%, менше 2 мкм - 40-90%. Отже, дуже багато частинок пилу може вільно проникати в альвеоли легень.
Тривале" подразнення пилом слизової носа може призвести до виникнення хронічної запальної реакції, а при вдиханні великої кількості пилу можуть розвинутись катари верхніх дихальних шляхів та бронхів. Деякі види виробничого пилу можуть викликати бронхіальну астму. Пил може проникати в шкіру та в отворе сальних і потових залоз. При цьому в деяких випадках може розвинутися запальний процес, дерматити чи інші захворювання шкіри. Під впливом виробничого пилу виникають кон'юктивити та інші захворювання очей. Особлива небезпека виникає під час вдихання пилу і попадання його в альвеоли легень. Внаслідок цього розвиваються різної інтенсивності запалення легень, розростання сполучної тканини (фібрози), що призводить до порушення функцій серця та легень.
Заходи оздоровлення повітряного виробничого середовища.
До загальних заходів та засобів попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих відносяться такі:
автоматизація механізація і дистанційне управління технологічними процесами;
удосконалення технологічних процесів і обладнання, вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів;
герметизація виробничого обладнання, локалізація виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;
своєчасний контроль за наявністю шкідливих речовин у повітрі та перевищення ГДК, застосування систем автоматичного контролю, сигналізації і сповіщення;
видалення забрудненого повітря з приміщень за рахунок загально обмінної вентиляції, робота технологічного обладнання під розрідженням, кондиціюванням повітря;
проведення періодичних медичних обстежень працюючих; вжиття необхідних них заходів: переведення на іншу роботу спеціальне лікування, направлення на лікувально-трудову експертну
застосування засобів індивідуального захисту протигази, респіратори та інші.