Методичка курсовой 2013

ЦЗ2 33 42 65 105 245 грн.

-по третій пропозиції:

ЦЗ3 (32 43 65 101) (32 43 65 101) 1002 5 241,18 грн.

Після цього, розраховується ціна пропозиції, яка включає в себе вартість банківського кредиту для тих випадків, де це необхідно:

-по першій пропозиції: ціна пропозиції дорівнює закупівельній:

ЦП1 ЦЗ1 239, 01 грн.

-по другій пропозиції: ціна пропозиції складається із закупівельної

ціни і величини відсотка за кредит:

ЦП2 245 245 36514 10012 246,13 грн.

-по третій пропозиції: ціна пропозиції дорівнює закупівельній:

ЦП3 ЦЗ3 241,18 грн.

Висновок: на підставі проведених розрахунків видно, що більш вигідною пропозицією є пропозиція першого постачальника, отже закупівлі доцільно здійснювати у нього.

Визначаємо витрати на закупівлю вихідної сировини у цього

Загальні витрати складають: 159390+105660+62169+109010 = 436229 грн.

Крім того, необхідно врахувати знижки, що надає постачальник:

436229 (1-0,05-0,02) = 405692,97 грн.

В тому випадку, коли для виконання постачання необхідний фрахт транспортних засобів, додатково необхідно розрахувати вартість фрахту для перевезення вантажів. Вартість фрахту визначається як добуток загального обсягу сировини, який необхідно транспортувати від постачальника на вартість фрахту у розрахунку на 1 т вантажу.

21

3 ВИЗНАЧЕННЯ ВИДУ ТРАНСПОРТУ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВИХІДНОЇ СИРОВИНИ

В даному розділі необхідно самостійно, виходячи з обсягів сировини та її виду, обрати вид транспорту, тип рухомого складу для перевезення, а також описати умови транспортування та порядок навантаження-розвантаження даного типу вантажу.

Вибір виду транспорту необхідно обгрунтувати.

4 ВИЗНАЧЕННЯ ПРИЙНЯТНОГО РІВНЯ ЗАПАСІВ ПО ЛАНКАХ ЛАНЦЮГА ПОСТАЧАНЬ

4.1 Вибір способу відновлення запасів на кінцевому виробництві

В ідеальних умовах матеріали повинні переміщуватися по ланцюгу постачань постійно та без порушень. Але на практиці завжди виникають затримки, а коли ресурси перестають переміщуватися виникають запаси. У будь-якої організації є той чи інший запас, незалежно від того запас це сировини для виробничих підприємств чи запас грошей для банківських чи фінансових установ.

Запаси – це продукти чи матеріали, що постачаються та зберігаються в організації. Вони утворюються кожен раз, коли вхідні чи вихідні ресурси в організації не використовуються, хоча вони є доступними.

Логістична система управління запасами проектується з метою безперервного забезпечення споживача певним видом матеріальних ресурсів. Реалізація цієї мети досягається за допомогою вирішення наступних задач:

-облік наявного рівня запасів на складах різних рівнів;

-визначення розміру гарантійного (страхового) запасу;

-розрахунок розміру замовлення;

-визначення інтервалу часу між замовленнями.

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників та запаси споживаються рівномірно, в теорії управління запасами розроблено дві основні системи управління, що вирішують поставленя задачі, відповідаючі цілям безперервного забезпечення споживача матеріальними ресурсами. Такими системами є:

1.Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення.

2.Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

22

Обидві ці системи можуть бути використані в умовах, коли відсутні суттєві коливання попиту на ринку і своєчасне постачання вихідних матеріалів.

Для оперативного корегування обсягів закупівлі пов’язаних з коливанням попиту на кінцеву продукцію, а також з затримками в постачанні вихідних матеріалів або готової продукції можливо скористатися методами імітаційного модулювання при вищевказаних системах управління запасами.

В курсовій роботі необхідно розглянути та порівняти обидві системи при відсутності коливань попиту та строків постачання.

4.1.1 При фіксованому розмірі замовлення

Базовим поняттям цієї системи є розмір замовлення. Він жорстко зафіксований та не змінюється при жодних умовах роботи системи. Визначення розміру замовлення в цьому випадку є першочерговою задачею, яка повинна вирішуватися при роботі з цією системою управління запасами.

При застосуванні системи з фіксованим рівнем замовлення обсяг закупівлі повинен бути не лише раціональним але й оптимальним, тобто найкращим. Оскільки в курсовій роботі розглядається управління запасами в логістичній системі окремої організації, то критерієм оптимізації повинен бути мінімум сукупних витрат на зберігання запасів та повторення замовлення.

Даний критерій враховує три фактори, що впливають на величину сукупних витрат:

1.Площа складських приміщень, що використовується;

2.Витрати на зберігання запасів;

3.Вартість оформлення замовлення.

Ці фактори щільно пов’язані між собою, причому сам напрям їх взаємодії

неоднаковий в різних випадках. При бажанні максимально зменшити витрати на зберігання запасів викликає збільшення витрат на оформлення замовлень. Економія витрат на повторні замовлення призводить до втрат, пов’язаних з утриманням надлишкових складських приміщень, та крім того знижує рівень обслуговування споживачів. При максимальному завантаженні складських приміщень значно збільшуються витрати на зберігання запасів, при цьому збільшується ризик виникнення неліквідних запасів.

Використання критерію мінімізації сукупних витрат на зберігання запасів та повторне замовлення не мають сенсу, якщо час виконання замовлення дуже великий, попит піддається суттєвим коливанням, а ціни на сировину, матеріали та напівфабрикати значно змінюються. В перелічених випадках немає доцільності економити на утриманні запасів. Це імовірніше за все призведе до неможливості безперервного обслуговування споживачів, що не відповідає цілі функціонування логістичної системи управління запасами та всього ланцюга

23

постачань в цілому. В усіх інших ситуаціях визначення оптимального розміру замовлення забезпечує зменшення витрат на зберігання запасів без втрати якості обслуговування.

Оптимальний рівень замовлення за критерієм мінімізації сукупних витрат на зберігання запасу та повтор замовлення розраховується за формулою (так званою формулою Вільсона):

непередбачених витрат та додаткових платежів по найкращій пропозиції), що замовляється, грн.;

-необхідність у продукції, що замовляється, т.;

-витрати на зберігання одиниці продукції, що замовляється, грн/т.

Витрати на постачання одиниці продукції, що замовляється ( ), включає

всебе наступні елементи:

-вартість транспортування замовлення;

-витрати на розробку умов постачання;

-вартість контролю виконання замовлення;

-витрати на оформлення документів.

Попередня формула являє собою перший варіант формули Вільсона, що орієнтована на миттеве поповнення запасу на складі. Однак оскільке у реальному житті миттєве поповнення неможливе (є вірогідність затримок при оформленні та транспортуванні і т.ін.), то формула корегується на коефіціент, що враховує швидкість цього поповнення:

Розрахунки виконуються для кожного виду сировини, що замовляється. Їх зручно виконувати у вигляді таблиці, за формою табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим рівнем замовлення

Як можна побачити, в таблиці додатково розраховуються гарантійний та пороговий запас.

Гарантійний (страховий) запас дозволяє забезпечувати потребу на час можливої затримки постачання. При цьому під можливою затримкою постачання розуміється максимально можлива затримка, по будь-якій причині. Поповнення гарантійного запасу виконується в ході послідуючих постачань через використання другого розрахункового параметру даної системи – порогового рівня запасу.

Пороговий рівень запасу визначає той рівень запасу, при досягненні якого виконується чергове замовлення. Розмір порогового рівня розраховується таким чином, що надходження запасу на склад виконується в момент зниження тікучого рівня запасу до гарантійного рівня. При розрахунку порогового рівня затримка постачання не враховується.

Ще один з основних параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення – максимальний бажаний запас. На відміну від двох попередніх параметрів він безпосереднього не впливає на функціонування системи в цілому. Цей рівень запасу визначається для

25

відстежування доцільності завантаження складських площ з точки зору критерію мінімізації сукупних витрат.

Графічна іллюстрація загального типу функціонування системи з фіксованим розміром замовлення наведена на рис. 4.1.

Обсяг

замовлення

Максимальний бажаний запас

Пороговий

рівень

Гарантійний

запас

Час

Умовні позначення:

-момент замовлення

-час постачання

-час затримки постачання

Рисунок 4.1 - Графік руху запасів в системі управління з фіксованим розміром замовлення

Наприклад, для агломерату розрахунок матиме наступний вигляд (табл. 4.2). При розрахунках прийнято, що витрати на постачання одиниці продукції становлять 11 грн/т, витрати на зберігання одиниці продукції на складі – 5 грн/т, кількість робочих днів протягом року становить 320 днів, коефіцієнт, що враховує швидкість поповнення запасу на складі – 0,021.

Таблиця 4.2 – Розрахунок парметрів системи відновлення запасів з фіксованим рівнем замовлення для агломерату

26

4.1.2 При фіксованому часі між замовленням у постачанні

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями – друга система управління запасами, що відноситься до основних, які застосовуються в логістичних системах.

В системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, як виходить з назви, замовлення робляться у строго визначені моменти часу, котрі відстоять один від одного на рівні інтервали.

Визначити інтервал часу між замовленнями можна з урахуванням оптимального розміру замовлення, розрахунок якого було наведено раніше. Оптимальний розмір замовлення дозволяє мінімізувати сукупні витрати на зберігання запасу та повторення замовлення, а також досягти найкращої

27

сполуки взаємодіючих факторів, таких як використовуєма площа складських приміщень, витрати на зберігання запасів та вартість замовлення.

Розрахунок інтервалу між замовленнями виконується за наступною формулою:

(4.3)

де - кількість робочих днів за рік, дні; - потреба у сировині що замовляється, т;

– оптимальний розмір замовлення, т.

Одержаний за допомогою цієї формули інтервал часу між замовленнями не може розглядатися як обов’язковий для використання. Він може бути скорегований на основі експертної оцінки.

Розрахунок всіх параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями виконується для всіх видів сировини, що замовляється у вигляді таблиці наступної форми (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 – Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим часом між замовленнями

Оскільки в даному випадку момент замовлення чітко визначений та не змінюється за жодних обставин, параметром, який постійно перераховується є саме розмір замовлення. Його обчислення базується на прогнозованому рівні споживання до моменту надходження замовлення на склад організації.

28

Після розрахунку за другим варіантом управління запасами, також необхідно побудувати графіки руху запасів в системі, приклад наведено на рис.

4.3.

Максимальний Обсяг бажаний запас

замовлення

Гарантійний

запас

-момент замовлення

-час постачання

-час затримки постачання

Рисунок 4.3 – Графік руху запасів в системі управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

В якості прикладу виконано розрахунок руху запасу для агломерату в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 – Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим часом між замовленнями для агломерату

Після виконання розрахунків для кожного виду сировини, також необхідно побудувати графіки руху запасів в системі з фіксованим часом між замовленнями.

29

Рисунок 4.4 – Графік руху запасів агломерату в системі управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

4.2 Економічне обгрунтування способу відновлення запасів на кінцевому виробництві

Після розрахунків параметрів можливих варіантів відновлення запасів на виробництві, необхідно обрати один з них. Зробити вибір необхідно на базі економічних показників, оскільки більш прийнятним буде той спосіб, завдяки якому підприємство зможе економити на розмірі запасів (які фактично є замороженими фінансовими засобами).

Для проведення економічної оцінки варіантів необхідно порівняти витрати на створення запасів в обох випадках. Для цього використовується наступна формула:

де – максимальна усереднена кількість запасу, що зберігається на складі, та розраховується за формулою:

–розмір гарантійного запасу і-го виду сировини, т;

–розмір замовлення (оптимальний або змінний) для кожного виду сировини, т;

–вартість i-го виду сировини, грн.

Той варіант де витрати на продукцію на складах компанії буде мінімальним і є кращим. При розрахунках необхідно пом’ятати, що при

30