3. Несприятливі наслідки впливу умов праці на людину.
Для працівника несприятливими подіями внаслідок впливу умов праці є втома, захворювання (хвороба), травма, смерть.
Специфічний вплив факторів, пов’язаний з конкретними виробничими факторами, призводить до розвитку певних, що викликані цими факторами, захворювань. Оскільки вони викликані несприятливими умовами праці конкретних робочих місць конкретних професій, то їх називають професійними захворюваннями.
Досить часто трапляється інший негативний наслідок впливу несприятливих умов праці — травма.
Підприємства залізничного транспорту відрізняються різноманіттям виробничих процесів і технологічних операцій. Під час виконання яких не рідко існує небезпека впливу отруйних речовин
До шкідливих речовин відносять різні гази, пари і пил, що виділяються при технологічних процесах.
Фізіологічна дія парів на організм людини залежить від їх токсичності (отруйності) і концентрації в повітрі виробничих приміщень, а також від тривалості перебування в цих приміщеннях робітників. Встановлено, що фізіологічна реакція пропорційна добутку часу впливу шкідливих речовин і їх концентрації.
Тяжкість праці та метеорологічні параметри повітряного середовища істотно підсилюють дію виробничих шкідливих речовин на організм людини, оскільки при цьому різко збільшується обсяг дихання. Наприклад, при виконанні робіт, пов'язаної з ходьбою, швидкість пересування 5 км/год вважається нормальною. Але навіть при незначному прискоренні ходьби (тяжкості праці) до 6,2 км/год об'єм дихання збільшується в 1,5 разів.
Одночасно з забрудненим повітрям в організм людини надходить велика кількість шкідливих речовин, частина яких не видаляється з видихання повітря. Це насамперед стосується аерозолів, які осідають в альвеолярних каналах легенів. Гази і пари, вдихувані з повітрям, розчиняються в легеневій рідині. Поступово відбувається накопичення цих шкідливих речовин і зростає їх несприятливий вплив на організм людини. Тому шкідливі речовини, що володіють кумулятивною здатністю (здатність накопичуватися в організмі), при постійній їх дії на організм навіть в малих дозах викликають хронічне отруєння. Накопичення шкідливих речовин відбувається в життєво важливих органах людини (печінки, селезінці, кістках та м'язах), внаслідок чого спостерігаються їхні органічні зміни.
Більша частина промислових шкідливих речовин потрапляє в організм людини через органи дихання і всмоктується легеневими альвеолярними каналами. Правильний режим дихання у виробничих умовах вимагає, щоб працюючі дихали через ніс. Цей режим часто порушується при тяжкій праці, неправильної організації робочих місць і умовах високої температури. При диханні через рот шкідливі речовини заковтуються разом зі слиною, що викликає захворювання шлунково-кишкового тракту і печінки. Такі шкідливі речовини, як бензол, ксилол, толуол та інші, проникають в організм через шкірний покрив.
У всіх випадках збиток, що наноситься шкідливими речовинами організму людини, залежить від їх токсичності. За ступенем небезпеки для організму шкідливі речовини відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств (СН 245-71) та ГОСТ 12.1.007-76 підрозділяються на чотири класи небезпеки: 1 - надзвичайно небезпечний; 2 - високонебезпечні; 3 - помірно небезпечні; 4 -- малонебезпечні. Клас небезпеки встановлюють залежно від норм і показників, передбачених ГОСТ 12.1.007-76.
За виділенням шкідливих умов на залізничному транспорті найбільш небезпечними є виробничі приміщення, в яких виконують роботи малярські, бабітозаливочні, з переробки полімерів, зарядки акумуляторів, гальванічні, зварювальні та інші, а також основні цехи щебеневих і шпалопропитних заводів.
При забарвленні рухомого складу в повітряне середовище виділяється складний комплекс небезпечних шкідливих умов (толуол, ксилол, барвистий аерозоль), зміст яких при пульверізаційному способі фарбування перевищує допустимі норми. У процесі зварювальних і наплавних робіт виділяються окис вуглецю, оксиди марганцю і заліза, фтористі з'єднання. При цьому забруднення повітряного середовища тими чи іншими речовинами залежить від типу обмазки застосовуваних електродів. Найменше забруднення спостерігається при автоматичному зварюванні під флюсом і електрошлакового зварювання.
Забруднення повітря парами масляного аерозолю, бензолу, толуолу, ксилолу спостерігається в машинному відділенні тепловозу, в стійловоій частині депо, відділенні ремонту паливної апаратури та в інших приміщеннях. Повітря в ковальських та ковальсько - ресорних відділеннях забруднюється чадним і сірчистим газами, оксидами азоту, аерозоль металів, а в механічному відділенні - окисом вуглецю, аерозолями оксидів заліза і змазувально - охолоджуючої рідини та інші.
Небезпечні ситуації виникають при усуненні відмов електрообладнання локомотивів під час перевезення. В умовах дефіциту часу і стресового стану в процесі пошуку та усунення відмови підвищується ймовірність помилкових дій локомотивних бригад.
Вантажно - розвантажувальні роботи пов'язані з небезпекою падінь стропальників і вантажників, травмування їх вантажем. Небезпечні ситуації виникають при порушенні правил стропування, обривах вантажних канатів, при неузгодженості дій кранівника і стропальника.
При виробництві колійних робіт, крім загрози наїзду рухомого складу, є ряд небезпек, пов'язаних із застосуванням вантажопідіймальних механізмів, гідравлічних пристроїв, електрифікованого інструменту. Знаряддя праці що застосовуються монтерами, як правило, мають велику масу, що крім небезпеки механічних травм, створює великі фізичні навантаження.
У локомотивних і вагонних депо, на заводах з ремонту рухомого складу, щебеневих, залізничних конструкцій можуть виникнути виробничі небезпеки через невиконання санітарних норм за параметрами повітряного середовища, шуму і вібрації на робочих місцях.