2 Аналіз зносу деталей та причини, що їх викликають

Для дугогасної камери характерними пошкодженнями є:

–механічних та теплові дії викликають пошкодження болтових з`єднань, їх тріщини та послаблення, знос кромки різьби болта та гайки (рисунок 3-а,б,в);

Рисунок3 – Пошкодженняболтовихз`єднань

–азбестоцементні стінки і перегородки з відколами і тріщинами (рисунок 4);

Рисунок 4 –Пошкодження бокової стінки камери

–бокові та наскрізні прогари в стінках та в перегородках камери, які викликані довготривалою дієюелектричної дуги (рисунок 5);

Рисунок 5 – Прогари в стінках дугогасної камери

1, 2-дугогасніроги;3-лініядії дуги; 4-азбестоцементні перегородки; 5-азбестоцементні стінки

–оплавлення дугогаснго рогу (рисунок 6);

Рисунок 6 – Оплавлення дугогасного рогу

3 Аналіз технологічних методів ремонту та відновлення

Вибір способу ремонту визначається характером дефекту, матеріалом деталі, особливостями її конструкції і технології виготовлення, умовами роботи. Істотний вплив на вибір роблять техніко-економічні показники, які визначаються продуктивністю процесу ремонту, вартістю застосовуваних матеріалів і обладнання.

При ремонті дугогасного рогу використовують такий метод ремонту як наплавлення металу. На сьогоднішній день широкого застосування набули такі види наплавлення, як газове наплавлення, дугове наплавлення покритим електродом, догове наплавлення під флюсом, електродугове наплавлення порошковим електродом, вібродугове наплавлення, аргоннодугове наплавлення в середовищі захисних газів.

При ремонті дугогасного рогу з оплавлення більше 3 мм будемо відновлювати методом наплавлення в середовищі захисних газів аргоно-дуговою установкоюFoxTIG 4100 AC/DC.

Ручну наплавку латуні в середовищі захисних газів можна робити плавким і неплавким електродом. Найбільш часто застосовують зварювання неплавким електродом з подачею присадного дроту (TIG). Зварювання в захисних газах плавким електродом застосовують рідше, оскільки в цьому випадку краплі електродного металу піддаються істотного перегріву. Мибудемо виконувати наплавку неплавким електродом. Принципова схема горілки аргонодугової установки зображена на рисунку 7.

При зварюванні неплавким електродом використовуються вольфрамові електроди марок WТ-10, WТ-20, WТ-40, WL-10, WL-15, WL-20, WC-20. Дуга, зварювальна ванна, торець присадочного дроту і кристалізуючий шов захищаються від впливу атмосферного повітря потоком інертного газу, що подається в зону наплавлення пальником. Для наплавлення міді в якості захисних газів використовують аргон або азот. Наплавлення в азоті відрізняється більш глибоким проплавленням і високою продуктивністю, однак стійкість дуги в азотінижче, ніж в аргоні. [3, с. 88]

Доцільно використовувати суміш газів аргону й азоту вищих сортів (80% Аr + 20% N₂) .Мідні сплави зварюють з використанням аргону. Пальник встановлюється під кутом 10-20 ° С. Відстань між соплом і наплавлюваною деталлю повинна бути 10-15 мм. При збільшенні цієї відстані захист зварювальної ванни погіршується.

Рисунок 7–Горілка аргонодугової установки

Зварку латуней виконують з використанням присадки з кременистої бронзи, а при наплавленні складних латуней застосовують присадний дріт того ж складу, що і зварюваний метал. Хороші результати отримують при зварюванні на змінному струмі або імпульсним зварюванням. Силу струму вибирають мінімальну для даної товщини, при зварюванні небажаний перегрів деталей.

Існує два методи ремонту стінок дугогасних камер: відновлення стінок та перегородок сумішшю та метод із застосування дугостійких полімерних матеріалів.

Метод відновлення дугогасних камер сумішшю характеризується заповненням прогарів, надщерблень і раковин сумішшю з азбестоцементного порошку і рідкого скла або епоксидного компаунда. Для цього очищену поверхню, що підлягає відновленню, ретельно промивають бензином або ацетоном. Кладуть перегородку на горизонтальну поверхню і невеликими порціями компаунда заповнюють пошкоджене місце. Після повного затвердіння компаунда(не менше ніж 20 год), відновлену поверхню обробляють напилком і зачищають шкуркою.

Метод із застосуванням полімерних дугостійких матеріалів передбачає вклеювання пластини з мікалексу. Перед вклейкою пластин, у стінці дугогасної камери за допомогою фрезерування роблять поглиблення за формою пластини і на глибину, відповідну її товщині. Поверхні пластини і виїмки в стінці обезжирюють ацетоном або спиртом і сушать на повітрі протягом 10-15 хв. Потім на ці поверхні наносять клейовий склад поліетилен поліамін Притиснувши пластину вантажеммасою 3-4 кг, витримують склеєні деталі в горизонтальному положенні так, щоб розчин не міг витікати. Процес затвердіння завершується за 24 год - при температурі 20 ° С або 10 год при температурі 30-40 ° С. Позавершенню роботи шов зачищають врівень з поверхнею стіни.

Для відновлення дугогасної камери обираємо перший метод, оскільки не потрібно затрачати час на фрезерування.

Наскрізні прогари і тріщини можна усунути спеціальною мастикою. Склад мастики у вагових частинах: епоксидна смола ЕД-5 або ЕД-6-70; фурфулол-11; бакелітовий лак СБС-1-5; гексометілендіамін (затверджувач) -14. Замазку наносять відразу після її виготовлення, так як вона швидко починає полімеліризуватися і через 30-40 хв вона вже твердне.[1, стор. 42]

Повне затвердіння при температурі 16-25 ° С настає через 24 год. При температурі нижче 16 ° С реакція полімеризації відбувається уповільнено і міцність нанесеного шару різкоз нижується. Перед нанесенням мастики ремонтується місце ретельно знежирюють ацетоном або бензином.