МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Кафедра “Cтанції та вузли”

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Основи теорії транспортних процесів і систем»

для студентів денної форми навчання спеціальності 7.100403

«Організація перевезень та управління на залізничному транспорті»

Укладачі:	М. П. Божко
	В. В. Журавель

Дніпропетровськ 2004

1 Оптимізація технічних та технологічних параметрів підсистеми розформування сортувальної станції (Задача 1)

1.1 Вихідні дані

Розв’язання поставленої задачі виконується на прикладі підсистеми розформування, принципова схема якої наведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Схема пiдсистеми розформування.

Для виконання розрахунків студенту видається індивідуальне завдання (див. додаток 1), яке містить: розклад прибуття поїздiв у розформування, кількість вагонів у складі поїзда, параметри тривалостi обробки вагонiв, параметри тривалостi розпуску вагонiв.

1.2 Практичне заняття № 1 Розрахунок інтервалів прибуття поїздів та кількості поїздів, що прибувають у парк за 1 годину

Для дослідження процесів, які відбуваються на транспортних об’єктах, потрібні дані про вхідний потік вимог, які можуть бути подані параметрами інтервалів між подіями або параметрами кількості подій за одиницю часу.

Користуючись даними розкладу прибуття поїздів, виконуються розрахунки інтервалів між поїздами:

,

де

Tj, Tj+1

–

моменти прибуття суміжних поїздів, хв.

Результати розрахунків інтервалів між поїздами подаються у вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Інтервали прибуття поїздів та кількість поїздів за годину

№ п/п	Tj, год, хв	Ij, хв	аi поїздів/год	№ п/п		Tj, год, хв		Ij, хв		аi поїздів/год
1	0 13		3		50		22 06			1
		23							79
2	0 36				51		23 25			2
		11							15
3	0 47				52		23 40
		24							30
4	1 11		3		53		0 10			3
		15							3
5	1 26				54		0 13
		32							40
6	1 58				55		0 53
		77							:
7	3 15		0		:		:			:
		:							:
:	:		:		101		18 51

З використанням моментів прибуття поїздів підраховується їх кількість за окрему годину (а_і) і наводиться у табл.1.1. При цьому враховуються і випадки, коли за окрему годину не прибуває жодного поїзда. У цьому разі в таблиці проставляється відповідне значення а_і=0 (від 2 год 00 хв до 2 год 59 хв у табл.1.1).

Тривалість періоду спостережень (сума усіх інтервалів між поїздами) визначається як

,

де

T1, TS

–

моменти прибуття відповідно першого і останнього поїздів.

За даними табл.1.1 маємо:

І = 18 год 51 хв – 0 год 13 хв + 24 = 42 год 38 хв = 2558 хв.

Кількість інтервалів (спостережень) становить

n = S – 1 = 101 – 1 = 100.

Середня величина інтервалу між поїздами дорівнює:

хв.

Отримані інтервали між поїздами мають різні значення, тобто їх можна розглядати як випадкові величини, для яких потрібно визначити відповідні числові характеристики.