МІНІСТЕРСТВО Освіти і науки УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

імені академіка В. Лазаряна

Кафедра «ЕРС залізниць»

Курсовий проект з дисципліни „Технологія ремонту ерс” на тему «Ремонт дугогасної камери 1пк-005»

Виконав: ст. гр. 251

Федченко Т.В.

Перевірив:

Михайленко Ю.В.

Дніпропетровськ 2015

Зміст

Вступ

1 Аналіз конструкції вузла

2 Аналіз зносу деталей і причини, що їх викликають

3Аналіз технологічнх методів ремонту та відновлення

4 Розробка комплекту документів на технологічний процес

5 Обладнення і оснастка

6 Охорона праці

Список використаної літератури

ВСТУП

Деталі і вузли електрорухомого складу, а самеелектропневматичніконтактори, в процесі експлуатації піддаються зносу і пошкодженням. Для підтримки їх в працездатному стані передбачений комплекс заходів, найважливішим з яких є ремонт.

Ремонтне виробництво безперервно розвивається і удосконалюється на основі використання нових технологічних процесів, застосування передових методів праці, нових форм управління, планування і організації, контролю якості, попередження пошкоджень та ін. На нього впливають також зміни в організації експлуатації, поява нових серій електровозів і електропоїздів, що відрізняються як новими конструктивними рішеннями, так і застосуванням нових матеріалів і методів їх обробки.

Основними функціями ремонтного виробництва є попередження і усунення зносу і пошкоджень ЕРС. Ремонтне виробництво складається з системи, організації і технології ремонту (ремонт слід розуміти, як комплекс заходів з утримання ЕРС в справному стані).

Система ремонту визначає порядок підтримки ЕРС в працездатному і справному стані і охоплює такі поняття, як вид технічного обслуговування або ремонту, структура ремонтного циклу і періодичність ремонту.

Метою курсової роботи є аналіз умов роботи, найбільш характерних несправностей, вибір і обґрунтування методу ремонту заданого вузла, розробка технології ремонту і складання документації технологічного процесу ремонту даного вузла.

1 Аналіз конструкція вузла

Електропневматичними контакторами називають апарати для замикання електричних кіл під навантаженням, які мають індивідуальний електричний привід.

Під час розмикання контактів між ними утворюється дуга. Сильне підвищення температури в момент розмикання приводить до іонізації і збільшенню провідності повітряного проміжку між контактами, в результаті чого проходження струму не припиняється. Для гасіння дуги в контакторах використовують дугогасні пристрої, принцип діїяких оснований на законі взаємодії електромагнітного поля і провідника із струмом, так як дуга є провідником із струмом.Створення магнітного поля в іскровому проміжку досягається уставкою дугогасної котушки, послідовно з'єднаної з силовими контактами контактора. Під дією магнітного потоку дуга переміщується і подовжується, що сприяє її охолодженню. Щоб прискорити гасіння дуги, а також оберегти сусідні деталі від її дії, останню направляють в дугогасну камеру, закріплену на апараті. Перегородки камери сприяють розділенню дуги і її охолодженню. Щоб зменшити оплавлення кінців контактів вконструкції дугогасної котушки, передбачені «роги», через які при гасінні рухається дуга.

На електропоїздах з електричним гальмуваннямЭТ2, ЭД2Т и ЭР2Т в якості лінійних, лінійно-гальмівних, гальмівних контакторів та контакторів послаблення збудження використовують контактор 1КП-005

Технічні характеристики контактора:

- Номінальна напруга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …... . . . . . 3000 В

- Номінальний струм. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 400 А

- Номінальний струм допоміжних ланцюгів. . . . . . . . . . . . . . . . . ….0,035 А

- Зазор головних контактів. . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . .. . . . 28-32 мм

- Допустимебічнезміщеннядугогаснихконтактів . .. . . . . . .. . . . . . < 1мм

- Найменший струм спрацювування контактора . . . . .. . . . . . . . . . < 0,08А

- Початкове контактне натиснення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34-49 Н

- Кінцеве натиснення контактів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 265 Н

- Маса контактора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 кг

Рисунок 1 – Контактор 1КП-005

а) без дугогасної камери, б) з дугогасною камерою

1-клема 50В, 2- упорна планка, 3- верхній дугогасний ріг, 4- дугогасні контакти, 5- дугогасна камера, 6- пружина, 7- нижній дугогасний ріг, 8- пружинний замок, 9- ізоляційний кронштейн, 10- блокувальні контакти, 11- направляюча ізолятора, 12- котушка вентиля, 13- вентиль, 14- кришка, 15- циліндр, 16- стержень, 17- зовнішній вивід, 18- ізолятор, 19- з`єднувальний провід, 20-рухомий контактний тримач, 21- вісь, 22- нерухомий контакт, 23- головні контакти, 24- ізоляційна стійка.

Для гасіння дуги в електропневматичному контакторі 1КП-005 використовується дугогасна камера щільового типу (рисунок 2).

Камера складається із двох, з`єднаних між собоюстінок 1. З зовнішньої сторони стінок розміщені полюса 2 магнітної системи дуго гасіння. Полюси мають витягнуті в повздовжньому напрямку дуги кінці, які створюють магнітне поле, що переміщує вільно горючі ділянки дуги до основної решітки. Клин 8 оснащений металевими частинами 4. Кінець клина, який розміщений ближче до контактів, армований мідною пластиною 5.Торці камери також оснащені пластинами, які утворюють дві додаткові решітки 6 і 7. На виході із камери встановлена основна решітка 8 і заслонка 9.

Рисунок 2 – Дугогасна камера електропневматичного контактора

Процес гасіння дуги відбувається наступним чином: дуга, що утворилась на контактах, переміщується в глибину камери і, досягнувши клина, розбивається на дві частини А і Б. По мірі переміщення ділянок А і Б до основної решітки,їх бокові частини лягають на решітки клина і торців камери. В кінці процесу, коли ділянки досягли основної решітки, градієнт дуги буде визначатися анодним і катодним падінням на пластинах всіх решіток.

Умови, в яких працює апарат є дуже важкими. На відміну від стаціонарно встановлених пристроїв захисту даний апарат чутливий до впливу навколишнього середовища, динамічних ударів з боку залізничного полотна, підвищених рівнів вібрації, що виникають в процесі руху і роботи інших апаратів і агрегатів встановлених на електропоїзді, а також перевищення номінального значення напруги і перевищення допустимого значення сили струму, які можуть різко змінюватися. З атмосфери в апарат потрапляє пил і волога. Спільно з низькими температурами волога супроводжує утворення інею та конденсату.

Надмірне перенапруження при гасінні дуги може бути причиною пробою ізоляціїапаратів і машин, а іноді і вторинного загоряння дуги, що значно збільшує знос стінок дугогасних камер і тривалість дії струму КЗ.

Значні механічні дії (удари, вібрації, інерційнісили), яким піддається контактор в експлуатації, викликають підвищений знос болтових і шарнірних з'єднань, призводять до утворення тріщин і поломок пружин, перетирання ізоляції проводів, обриву провідників і гнучких шунтів, ослабленню кріпильних вузлів і поломці їх окремих елементів.

Запиленість атмосферного повітря підвищує електропровідність поверхні ізоляції, причому на горизонтальних поверхнях приблизно в 10 разів у порівнянніз вертикальними: після 10 тис. км пробігу на горизонтальній поверхні в кузові електровоза концентрація пилу досягає 1мг / см3.[1, с. 150]