Системи визначення перегрітих букс в поїздах
До засобів автоматичного контролю технічного стану рухомого складу під час руху поїзда відносяться стаціонарні системи виявлення окремих видів несправностей рухомого складу під час руху поїзда, які є додатковими засобами підвищення безпеки руху поїздів. На залізницях України експлуатується апаратура ПОНАБ-3, ДИСК-Б, а також апаратура нового покоління на мікропроцесорній базі – КТСМ-01Д виробництва Росії та АСДК-Б вітчизняного виробництва.
До складу комплектів засобів контролю на кожному пункті входить перегінне та станційне обладнання. Зв'язок між модулями забезпечується по фізичній парі магістрального кабелю зв'язку.
Перегінне обладнання в свою чергу розподіляється на польове і постове, а станційне на реєструюче і сигналізуюче.
Польове обладнання засобів контролю встановлюється безпосередньо на залізничній колії і призначене для зчитування інформації з рухомого складу. Сигнали від польового обладнання надходять по кабелю до постового обладнання.
У момент виявлення засобами контролю несправних рухомих одиниць сигнали про це зі станційного або перегінного обладнання передаються на світловий сигнальний покажчик, установлений між перегінним обладнанням і вхідним світлофором станції (рис. 13.1), чи на мовний інформатор для повідомлення машиніста поїзда та чергового по станції. Одночасно відповідні сигнали з перегінного обладнання передаються на сигналізуючі та реєструючі пристрої станційного обладнання чергового по станції. Сигналізуючі пристрої видають звукові та світлові сигнали тривоги. В залежності від ступеня аварійності видаються сигнали тривоги:
”Тривога 0” - не потрібна зупинка поїзда;
“Тривога 1” – потрібна зупинка поїзда на станції (аварійний рівень);
“ Тривога 2” – потрібна зупинка поїзда на перегоні (критичний рівень).
Не зважаючи на наявність світлових сигнальних покажчиків та мовних інформаторів, основний обов’язок щодо передачі машиністу інформації про наявність несправностей у рухомому складі, виявлених засобами автоматичного контролю, та щодо його зупинки покладається на чергового по станції, а при диспетчерській централізації на поїзного диспетчера.
Апаратуру засобів контролю розміщують з інтервалом 25-35 км між постами контролю.
Інформація про стан буксових вузлів, що надходить з перегінного обладнання реєструється на стрічці за допомогою друкуючого обладнання (ПОНАБ, ДИСК), або на екрані монітору комп’ютера (КТСМ, АСДК-Б), з можливістю роздрукування на принтері.
Рис. 13.1. Покажчик наявності перегрітих букс у складі поїзда
Під час появи на сигнальному покажчику смуг прозоро-білого кольору, що світяться, які сигналізують про наявність перегрітих букс у составі поїзда, машиніст зобов’язаний вжити заходів до плавного зниження швидкості до 20 км/год службовим гальмуванням, прямувати з особливою пильністю, спостерігаючи за составом поїзда і готовністю негайно зупинитися при виникненні аварійної ситуації, проїхати поїздом вхідну стрілку станції зі швидкістю не більше 15 км/год, зупинити состав поїзда на колії приймання незалежно від показання вихідного (маршрутного) сигналу світлофора, якщо за допомогою радіозв’язку машиніст не отримав інформації щодо зупинки поїзда на перегоні.
Нормально покажчики перегріву букс не світяться і сигнального значення не мають.