Тема 2. Облік цінних паперів
В результаті вивчення студент
повинен знати: нормативну базу , види цінних паперів
повинен вміти: відображати в обліку цінні папери
План
Законодавчі джерела з обліку цінних паперів.
Види цінних паперів.
Регулювання ринку цінних паперів.
Кореспонденція рахунків з обліку цінних паперів.
Форма виконання: Скласти таблицю кореспонденції рахунків з обліку акцій, облігацій, векселів.
Контрольні запитання:
1.Дати визначення терміну «цінний папір».
2. Що належить до цінних паперів?
3. Якими законодавчими документами регулюється ринок цінних паперів?
4. Який орган здатен здійснювати державне регулювання ринку цінних паперів?
5. Яка структура фондового ринку?
5. Як відбувається регулювання цінних паперів?
7. Наведіть приклади кореспонденції рахунків з обліку акцій
8. Наведіть приклади кореспонденції з обліку облігації.
9. Наведіть приклад кореспонденції рахунків з обліку векселів.
Література: [20] стор. 601-644, [24], [25], [26], [27], [28], [29], [30], [31], [32]
В Україні у 1991р. прийнято закон України „Про цінні папери і фондову біржу” №1201-ХІІ від 18.06.1991р., 30 вересня 1991 р. Міністерством фінансів України затверджено „Порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх випуск” № 04-305 від 30.09.1991р.
Верховна Рада прийняла Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 32480 від 23.02.2006 р., який прийшов на зміну Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» № 1201-ХІІ від 18.06.91р. новий документ регулює відносини, що виникають при розміщенні обігу цінних паперів, професійної діяльності на фондовому ринку.
Закон не поширюється на емісії цінних паперів, рішення про які були прийняті до вступу його в силу.
Прехід до ринкової економіки в Україні тісно пов'язаний з процесом реформування власності, структурною перебудовою економіки, механізму сучасного підприємства, формування розвинутої інфраструктури фінансового ринку, який би забезпечував вільний обіг коштів у формі цінних паперів.
Указом Президента України № 142/97 від 14 лютого 1997р. затверджено „Положення про державні комісії з цінних паперів і фондового ринку”, яке значно розширює повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У попередньому Положенні, затвердженому Указом Президента від 12 червня 1995 р., налічувалось лише 2 пункти прав, а від 14.02.97р. їх – 26. Комісія стала державним органом здатним здійснювати державне регулювання ринку цінних паперів, захищати права інвесторів, координувати діяльність державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних. Це можливо шляхом визначення обов’язкових нормативів, призупинення на термін до 1 року, розміщення й обігу цінних паперів у разі порушення законодавства, звернення до суду та арбітражного суду, проведення перевірок і ревізії фінансово-господарської діяльності суб’єктів фондового ринку, накладання штрафних санкцій, іншими методами. Структуру фондового ринку України наведемо на рисунку 2.
Цінний папер – це грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики і визначає стосунки між особою, що випустила цей документ, і його власником До цінних паперів належать акції, облігації, купони до них, бони, зобов’язання Державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі (тратти), приватизаційні папери, національні лотереї, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи, виражені як у валюті України, так і в іноземній валюті. Згідно з Наказом № 763 від 22.11.2001 р. ощадні книжки виступають як валютні цінності тільки ті, які виражені у гривнях.
Цінні папери являють собою засвідчене право володіння грошовими документами, що визначає відносини між юридичною особою, що випустила ці документи від свого імені (емітент), та їх власником (покупцем), і передбачає як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів відповідно до внесеної суми на розвиток виробництва, а також передавання грошових прав іншим особам.
Рисунок 2. Види цінних паперів.