Відповіді до модуля з хімії

Відповіді до модуля з хімії

1. Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їх складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їх одержання,механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій.

2. Основні поняття хімії:

А́том^[1] — найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка хімічного елемента. Атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів

Моле́кула — має основні хімічні властивості речовини, які визначаються її складом та будовою.

Суміш — невпорядкована сукупність, до складу якої входять різні складові (елементи).

Хімічні речовини, що складаються з атомів одного виду, є простими, з атомів різних видів — складними. Складні хімічні речовини розділяються на органічні і неорганічні.

3. Алотропія — явище утворення елементом двох або кількох простих речовин. Так проста речовина кисень O₂ і проста речовина озон O₃ є алотропічними видозмінами елементу оксигену.

Явище алотропії зумовлене двома причинами: 1) різним числом атомів у молекулі (наприклад, кисень О₂ і озон О₃); 2) утворенням різних кристалічних форм (наприклад, алмаз, графіт і карбіт…

4. Фізичні та хімічн реакції. Їх класифікація.

Хімічна реакція, або хімічне перетворення — це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями. Хімічні реакції завжди супроводжуються фізичними ефектами, що називаються ознаками хімічної реакції. Ознаки хімічних реакцій, що зустрічаються найчастіше:

• поглинання або виділення теплоти;

• зміна забарвлення реакційної суміші;

• утворення або розчинення осаду;

• виділення або поглинання газу;

• поява або зникнення запаху.

Хімічні реакції класифікуються за такими ознаками: 1) зміна або відсутність зміни кількості реагентів і продуктів реакції. За цією ознакою реакції поділяються на чотири основних типи:

• реакції сполучення — реакція, під час якої з двох або кількох речовин утворюється одна нова речовина.

• реакції розкладу — реакція, під час якої з однієї речовини утворюється дві або кілька нових речовин.

• реакції заміщення — реакція між простою і складною речовинами, у процесі якої атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів у складній речовині, внаслідок чого утворюються нова проста і нова складна речовини.

• реакції обміну — реакція, у процесі якої дві складні речовини обмінюються своїми складовими частинами.

5. Основні стехіометричні закони хімії. Закон збереження маси Ломоносова

У наш час цей закон формулюють так: маса речовин, які вступають у хімічну реакцію, дорівнює масі речовин, які утворюються внаслідок реакції. Однак практично всі хімічні реакції супроводжуються тепловим ефектом — внаслідок реакції теплота (енергія) поглинається або виділяється. Між масою речовини та її енергією існує взаємозв'язок, який виражають рівнянням Ейнштейна:

Е= тс2,

. де Е — енергія, т — маса, с — швидкість світла у вакуумі.

6. Закон еквівалентів Із закону сталості складу випливає, що речовини взаємодіють між собою і утворюють продукти у певних, чітко визначених (еквівалентних) кількостях.

7. Еквівалент простої та складної речовини Еквівалент кислоти атомна маса поділена на кількість атомів гідрогену. Еквівалент солі атомна маса поділена на кількість атомів металу.

Еквівалент основи атомна маса поділена на кількість гідроксильних груп. Згідно з визначенням, еквівалент простої речовини дорівнює такій частині моля його атомів, яка взаємодіє з одним молем атомів водню. Еквівалент і еквівалентну масу простої та складної речовин також визначають характером їх перетворень. В умовах хімічної взаємодії еквівалент речовини визначають кількістю еквівалентів сполуки, яка взаємодіє з даною речовиною

8. Закон Авогадро та його наслідки.

В однакових об’ємах газів за однакових умов міститься однакова кількість молекул.

Перший наслідок – однакова кількість молекул будь-якого газу за однакових умов займає однаковий об’єм. А оскільки 1 моль речовини у будь-якому агрегатному стані містить однакову кількість молекул (6,02∙10²³), то один моль будь-якого газу за однакових умов займе однаковий об’єм, який називаютьмолярним об’ємом V_m. Числове значення його можна розрахувати, знаючи масу одного літра газу (його густину) при нормальних умовах:

де М – молярна маса газу, г/моль, r – маса одного літра газу (густина), г/л, V – об’єм газу за н.у., n – кількість речовини, моль.

Експериментально встановлено, що для усіх газів за н.у.  V_m = 22,4 л/моль.

Другий наслідок- Оскільки однакові об’єми газів за н. у.^* містять однакову кількість молекул, тобто коли N_X  = N_Y = N_А і n_X∙N_X =n_Y∙N_Y, то n_X = n_Y , де D(X/Y) – відносна густина газу (Х) за газом (Y), М_Х і М_Y – молярні маси газів (Х) та (Y) відповідно

9. Рівняння Клапейрона-Менделеєва,,,, визначити нормальні умови

Рівняння Клапейрона-Менделєєва. Зв’язок між числом молей газу, його температурою, об’ємом і тиском. ази нерідко бувають реагентами і продуктами в хімічних реакціях. Не завжди вдається змусити їх реагувати між собою за нормальних умов. Тому потрібно навчитися визначати число молей газів в умовах, відмінних від нормальних.

Для цього використовують рівняння стану ідеального газу (його також називають рівнянням Клапейрона-Менделєєва):

PV = nRT

де n — число молів газу;

P — тиск газу (наприклад, в атм;

V — об’єм газу (у літрах);

T — температура газу (у кельвінах);

R — газова постійна стала

10. Періодичний закон та періодична система елементів Д.Ш.Менделєєва

1. Властивості простих тіл та властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних ваг

2. Властивості хімічних елементів, а також форми і властивості їх сполук перебувають у періодичній залежності від заряду ядра атома.

3. . Властивості простих тіл та властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від кількості типів валентних електронів

11.Сучасні формулювання періодичного закону Д.І. Менделєєва.

Тому згідно з сучасним формулюванням періодичного закону Д. І. Менделєєва властивості хімічних елементів та їх сполук перебувають у періодичній залежності від зарядів ядер атомів елементів. Таким чином, дослідження будови атомів створили наукову основу періодичного закону. Різні види атомів мають спільну назву – нукліди. Нуклідомназивають тип атомів із певними значеннями нуклонного і протонного чисел. Більшість хімічних елементів, які зустрічаються в природі, складаються з кількох нуклідів. Різновиди атомів одного хімічного елемента, які мають однакове протонне число, але відрізняються один від одного числом нейтронів, і, відповідно, нуклонним числом (масою ядра), називають ізотопами.

12. Ядерна модель, будова атома, будова ядра, ізотопи, нукліди. ядро́ — центральна частина атома, в якій зосереджена основна частина маси атома (більш ніж 99,9%). Ядро має позитив .

Атомне ядро ​​складається з нуклонів — позитивно заряджених протонів та нейтральних нейтронів, близьких за масою та іншими властивостями частинок, які взаємодіють між собою через сильну взаємодію.нийзаряд, і саме від величини заряду.

Ізотопи — нукліди одного і того самого хімічного елементу, які мають різне число нейтронів, а, отже, різну атомну масу. ядра залежить, який хімічний елемент представлений атомом.

Нуклід —– загальна назва атомних ядер і атомів. Різновид атому.