Тема 1. Нормативні джерела по нарахуванню заробітної плати

В результаті вивчення студент

повинен знати: основні нормативні акти щодо нарахування заробітної плати та їх характеристики і

впровадження

повинен вміти: користуватись нормативними актами при нарахуванні заробітної плати

План

1. Кодекс Законів про Працю.

2. Конституція України.

3. Закон України „Про оплату праці”.

Форма виконання: Ознайомитись із статтями КЗпП „Про право на працю” та Закону України „Про

відпустки”.

Контрольні запитання:

1. Які основні нормативні джерела по нарахуванню зарплати?

2. Що регулює законодавство про працю?

3. Дати характеристику статті КЗпП „Про право на працю”.

4. Характеристика Закону України „Про оплату праці".

5. Визначити згідно законодавства такі поняття, як заробітна плата, мінімальна заробітна плата,

прожитковий мінімум.

Література: [4], [2]

Чинними офіційними документами для нарахування заробітної плати є:

1. Кодекс Законів про Працю України у редакції Закону України № 357/96-ВР від 10.09.96 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законами України №1703-ІV від 11 травня 2004 р., ОВУ, 2004р. № 22, ст. 1483.

2. Закон України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.95 р.

3. Закон України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15.11.96 р. та ін.

Закон України "Про оплату праці" №198/95-ВР від 24 березня 1995 р. з відповідними змінами визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з підпри­ємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами, та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

21 жовтня 2004 р. прийняті зміни до Закону України "Про оплату праці" за № 2103-ІV, однак механізм його реалізації ще не розроблено.

Інструкція зі статистики заробітної плати № 5 від 13 січня 2004 р. містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

Кодекс Законів про Працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно з законодавством, трудові, соціально-побутові пільги для працівників.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку власник, за трудовим договором або уповноважений ним орган, виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за календарний місяць за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата.

Законами України щорічно встановлюється прожитковий мінімум.

Згідно ст. 2 Основні трудові права робітників, права громадян на працю, тобто на отримання роботи з оплатою не нижче мінімального розміру, враховуючи право на вільний вибір професії, забезпечує держава. Держава створює всі умови, сприяє працевлаштуванню, забезпечує при необхідності перепідготовку. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення договору про працю. Робітники мають право на відпочинок, право на здоров’я, безпечні умови праці.