Лекції 2 - 3

Лекції 2 – 3

Технічне нормування роботи залізничних підрозділів

Залежно від об'єму перевезень для кожного підрозділу розробляють технічні норми, що регламентують його роботу і забезпечують певний рівень використання технічних засобів. Норми встановлюють для роботи загального парку вагонів і його категорій, а також для кожного роду рухомого складу: критих, платформ, піввагонів, ізотермічних, цистерн. Розраховують їх кожного місяця на основі плану перевезень, технологічних процесів, графіка руху і плану формування поїздів.

Планування перевезень, технічне нормування експлуатаційної роботи і оперативне управління перевезеннями тісно пов'язані між собою. План перевезень - головний критерій і база технічного нормування, а воно у свою чергу служить основою для розробки оперативних планів і заходів оперативного регулювання. Технічне нормування - найважливіший засіб організації експлуатаційної діяльності всіх підрозділів для виконання плану перевезень з якнайменшими матеріально-технічними витратами.

Головна задача технічного нормування – попередження проблем в ході виконання плану перевезень. Тому технічні нормативи передбачають необхідний перерозподіл парку вагонів між дорогами, а також завчасну концентрацію технічних засобів на окремих ділянках при зростанні об'єму перевезень, що планується. До технічних нормативів відносяться:

- середньодобові кількісні завдання на навантаження, вивантаження, здачу порожніх вагонів з-під вивантаження (регулювальне завдання), робота вагонів, передача поїздів і вагонів по стикових пунктах, розміри руху поїздів на ділянках і ін.;

- якісні показники – обіг вагонів, коефіцієнт порожнього пробігу, рейс, простій вагонів, швидкості руху поїздів, коефіцієнт місцевої роботи і ін.;

- нормативний об'єм технічних засобів, необхідний для виконання завдань: робочий парк вагонів з підрозділом по категоріях (порожні, транзитні, місцеві вагони), завдання на його переміщення, вилучення і ставлення порожніх вагонів в резерв.

Вихідним матеріалом для технічного нормування служить місячний план перевезень, на основі якого складають відомість кореспонденції («шахматку») навантажених і порожніх вагонопотоків між стиковими пунктами залізниць і дирекцій. Основний недолік місячних планів перевезень - відсутність в них точної адреси - станцій призначення вантажів. В них вказані лише залізниці призначення.

При розгалуженій мережі обчислювальних центрів як на залізницях, так і у розпорядженні відправників вантажів існує система місячного планування перевезень по станціях призначення на базі широкого застосування засобів обчислювальної техніки.

В даний час по відомостях навантажених вагонопотоків, складених відповідно до плану перевезень, для кожної залізниці визначають розміри навантажених вагонопотоків по видах сполучень.

Вивезення

Рис. 1 Схема вагонопотоків по видах сполучень

Технічну норму навантаження визначають так:

де: - додаткове до державного плану навантаження для вивозу

позапланових і сезонних вантажів, виконання особливих завдань, заповнення недовантажень, що допущені в попередній період, а також для усунення відставання у виконанні річного плану.

Загальна норма навантаження підрозділяється по родах вагонів. З її виділяють навантаження найважливіших вантажів (вугілля, руда, хлібні, лісові і ін.).

Технічна норма вивантаження:

де: - збільшення норми вивантаження унаслідок додаткового до державного плану навантаження (у тому числі і своєї залізниці) на адресу даної залізниці;

- фактичний надлишок або недолік навантажених вагонів на мережі на адресу даної залізниці в порівнянні з нормою, що встановлена добовою звітністю до початку періоду плану.

Загальна норма вивантаження підрозділяється по родах вагонів, з неї виділяють вивантаження найважливіших вантажів.

Розміри передачі навантажених вагонів по стикових пунктах залізниць і дирекцій визначають на основі відомості навантажених вагонопотоків або побудовою діаграми (графічної схеми) вагонопотоків (графічний спосіб), або за допомогою спеціальних розрахункових таблиць («еталонів»). Щоб визначити розміри передачі порожніх вагонів по стикових пунктах, на кожному залізничному підрозділі встановлюють регулювальний розрив для кожного роду вагонів

де: - додаткове завдання на ставлення порожніх вагонів даного роду в резерв (+) або вилучення з резерву (-).

Знаючи регулювальні розриви на. всіх пунктах завантаження і вивантаження, яки згруповані по районах і ділянках, можна знайти планові кореспонденції порожніх вагонопотоків певного роду вагонів, розв’язавши транспортну задачу лінійного програмування:

де: - число агрегованих пунктів недоліку порожніх, для яких ;

m - число агрегованих пунктів надлишку порожніх, для яких ;

- надлишок порожніх вагонів в пункті і;

- недолік порожніх вагонів в пункті j;

- «вартість» перевезення одного вагону з пункту надлишку i в пункт недоліку j, яка при технічному нормуванні виражає або найкоротшу відстань між цими пунктами, якщо як критерій задачі розглядається загальний пробіг вагонів, або середній час пересування між цими пунктами, якщо як критерій задачі розглядається сумарна витрата вагоногодин на переміщення порожніх вагонів;

- планові кореспонденції порожніх вагонів, яки передаються з пункту надлишку в пункт недоліку.

Вирішуючи задачу для кожного роду вагонів, в Головному управлінні руху УЗ складають схему передачі порожніх по стикових пунктах і визначають їх кількість. Відповідно до цієї схеми залізниці одержують завдання, які служать вихідним матеріалом для складання залізницями внутрішніх схем і розрахунку передачі порожніх вагонів по стикових пунктах між дирекціями.

Розміри передачі поїздів по стикових пунктах доріг і відділень:

Середній склад навантаженого поїзду знаходять діленням маси поїзду на середню масу навантаженого вагону брутто

Середній склад порожнього маршруту залежить від корисної довжини приймально-відправних колій на станціях, довжини локомотива і умовного вагону:

Роботу визначають для загального робочого парку і його категорій: місцевих, транзитних (навантажених на вихід), порожніх вагонів Роботою загального робочого парку вагонів залізниці (дирекції) називається число вагонів, завантажених і прийнятих в навантаженому стані з інших залізниць (дирекцій) за добу:

Оскільки в загальному випадку , а , тому:

Робота парку місцевих вагонів рівна вивантаженню або сумі навантаження вагонів в місцевому сполученні і ввезення:

Робота парку порожніх вагонів складається з навантаження і здачі порожніх вагонів на сусідні підрозділи:

Робота парку транзитних (навантажених для здачі) вагонів виражається здачею навантажених вагонів на сусідні підрозділи:

Загальний пробіг вагонів - сума пробігів навантажених і порожніх вагонів на кожній ділянці:

Коефіцієнт порожнього пробігу рівний відношенню пробігу порожніх вагонів до пробігу навантажених:

Частка порожнього пробігу загалом:

Якісні показники характеризують використання парку вантажних вагонів в часі і по вантажопідйомності. Комплексний показник використання їх в часі - обіг вагону, під яким розуміють час, затрачений на виконання цикла технологічних операцій від початку одного навантаження до початку наступного. В цикл входять: навантаження, переміщення вагону в навантаженому стані, вивантаження, переміщення в порожньому стані, обробка на попутних технічних, а також на початковій і кінцевій станціях просування в навантаженому і порожньому станах. Оскільки в межах залізниці (дирекції) може не бути повного циклу операцій (навантаження або вивантаження за межами даного підрозділу), то для цих підрозділів як обіг приймають час з моменту прийому вагону в навантаженому стані або з початку навантаження до наступного навантаження або моменту здачі на сусідній підрозділ (умовний обіг). Обіг вагону (в добах) як правило розраховують по тричленній формулі:

де: l - повний рейс вагону, або відстань його пробігу за час обігу, що доводиться в середньому на один вагон, який бере участь в роботі;

повний рейс складається з навантаженого і порожнього рейсів:

де: L_тех - вагонне плече, або середня відстань пробігу вагону, що доводиться на одну технічну станцію; визначають відношенням загального пробігу до кількості транзитних вагонів, відправлених з усіх технічних станцій;

t_тех - простій вагону на одній технічній станції; розраховують як середньозважену величину простою транзитних вагонів з переробкою і без переробки на всіх технічних станціях відношенням вагоно-годин простою на число вагонів на всіх технічних станціях:

k_м - коефіцієнт місцевої роботи - кількість вантажних операцій, що доводяться на одиницю роботи:

t_ван - простій вагону, що доводиться на одну вантажну операцію; знаходять відношенням вагоно-годин простою вагонів на станціях навантаження і вивантаження на число вантажних операцій:

Обіг вагонів нормують також по категоріях робочого парку. По встановлених значеннях обігу визначають робочий парк вагонів:

Технічні норми робочого парку вагонів розраховують для загального робочого парку і його категорій. Показники характеризують використання вагонного парку в тому або іншому відношенні. Разом з ними технічним нормуванням встановлюють: коефіцієнт здвоєних операцій, середньодобовий пробіг, статичне і динамічне навантаження, продуктивність вагону.

Для станцій дирекція розробляє технічні норми навантаження і вивантаження різного роду рухомого складу, сортування вагонів, прийому і відправлення вагонів і поїздів, формування маршрутів, а також простій транзитних поїздів, транзитних з переробкою і місцевих вагонів, робочий парк з підрозділом на транзит, місцевий вантаж і порожні вагони.

Технічні норми є важливим засобом управління перевізним процесом, основою регулювання вагонних парків і засобом його реалізації. Оперативні завдання встановлюють, враховуючи виконання технічних норм з початку місяця, так, щоб в найкоротші терміни погасити заборгованість і вийти на рівень роботи, яка встановлена технічними нормами.