Тема 2. Литовсько-польський період в історії українського народу (хіv – перша пол. Хvіі ст.)

1340 – 1385 рр. – князювання Любарта Гедиміновича на Волині

1345 – 1377 рр. – князювання великого князя Ольгерда Гедиміновича в Литві

1356 р. – надання магдебурзького права Львову

1362 р. – розгром литовським князем Ольгердом золотоординського війська на р. Сині Води (Поділля). Остаточне приєднання Київщини, Переяславщини, Волині, Поділля та ймовірно Чернігово-Сіверщини до Литовської держави

1377 – 1434 рр. – князювання Ягайла Ольгердовича (з 1386 р. – польський король)

1385 р. – Кревська унія між Литвою і Польщею („шлюбна”)

1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польського королівства

1392 – 1430 рр. – князювання Вітовта Великого у Литві

1410 р., 15 липня – Грюнвальдська битва. Поразка Тевтонського ордену від об’єднаного війська поляків, литовців, українців та білорусів

1413 р. – Городельська унія між Литвою та Польщею, яка зрівняла у правах польську шляхту та литовських бояр-католиків. Унія започаткувала польський державно-політичний вплив у Литовській державі

1432 – 1440 рр. – громадянська війна у Великому князівстві Литовському

1443 р. – утворення Кримського ханства, утвердження правлячої династії Гіреїв

1471 р. – ліквідація Київського князівства

1492 р. – документальна згадка про козаків у листі великого князя литовського Олександра Казимировича до кримського хана Менглі-Гірея

1529 р. – Перший Литовський статут; перша писемна згадка про опришків

50-ті рр. XVI ст. – заснування Д. Вишневецьким (Байдою) Запорозької Січі на о. Мала Хортиця

1557 р. – аграрна реформа у Великому князівстві Литовському („Устава на волоки”), впровадження фільварків

1566 р. – Другий Литовський статут

1569 р., 1 липня – Люблінська унія Польщі й Литви. Утворення Речі Посполитої

1572 р. – утворення реєстрового козацтва

1576 – 1578 рр. – заснування Острозької академії і друкарні

1588 р. – Третій Литовський статут, юридичне запровадження кріпосного права на Брацлавщині (тепер Вінницька і частина Хмельницької областей) і Наддніпрянщині

1591 – 1593 рр. – козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського

1594 – 1596 рр. – козацько-селянське повстання на чолі з С. Наливайком

1596 р. – Берестейська (Брестська) церковна унія

1616 – 1622 рр. – гетьманування П. Сагайдачного (Гетьман Війська Запорозького)

1621 р. – битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином

1625 р. – козацько-селянське повстання Марка Жмайла. Куруківська угода

1630 р. – козацько-селянське повстання Тараса Федоровича (Трясила)

1632 р. – обрання київським митрополитом П. Могили, утворення Києво-Могилянського колегіуму

1635 р. – повстання Івана Сулими. Зруйнування фортеці Кодак

1637 – 1638 рр. – козацько-селянське повстання П. Бута, Д. Гуні, Я.Остряниці (Острянина)

1638 р. – „Ординація Війська Запорозького реєстрового”

1638 – 1648 рр. – період „золотого спокою” в історії Речі Посполитої

Тема 3. Українські землі у середині хvіі – хvііі ст.

1648 – 1657 рр. – Визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького

1648 р., травень, вересень – перемоги козацького війська над поляками під Жовтими Водами і Корсунем та Пилявцями

1648 р., 21 вересня – взяття козацькими полками фортеці Кодак на Запорожжі

1649 р., 8 серпня – розгром польського війська під Зборовом. Зборівський мирний договір, початок формування Української Козацької держави

1651 р. – поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір

1652 р. – розгром польського війська у битві під Батогом, звільнення селян від кріпацтва, карбування українських грошей

1653 р., жовтень – битва під Жванцем. Рішення Земського Собору у Москві про прийняття Війська Запорозького під протекторат Російської держави

1654 р., 8 січня – Переяславська рада

1654 р., березень – „Березневі статті”

1657 р., 27 липня – смерть Б. Хмельницького

1657 р., жовтень – 1659 р., вересень – гетьманування І. Виговського

1657 – 1658 рр. – повстання М. Пушкаря та Я. Барабаша

1658 р., 6 (16 за н. ст.) вересня – Гадяцький договір І. Виговського з Польщею

1659 р., червень – битва під Конотопом, розгром козацько-татарськими формуваннями І. Виговського російських військ

1659 р., жовтень – 1663 р., січень – гетьманування Ю. Хмельницького

1659 р., 17 (27 за н. ст.) жовтня – Переяславські статті Ю. Хмельницького

1660 р., 18 жовтня – Слободищенський (Чуднівський) трактат Ю. Хмельницького з Польщею, укладений у містечку Слободищі біля м. Чуднова (тепер Житомирська обл.)

1663 р. – розкол України, утворення Лівобережного та Правобережного гетьманатів

1663 – 1668 рр. – гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні

1663 – 1665 рр. – гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні

1665 р. – Московські статті Івана Брюховецького

1665 – 1676 рр. – гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні

1667 р., 30 січня – Андрусівське перемир’я між Росією і Польщею на 13,5 років. Поділ України на Лівобережну (у складі Росії) і Правобережну (у складі Польщі), Запорожжя перебувало під зверхністю обох держав

1668 – 1672 рр. – гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні

1669 р. – Глухівські статті Д. Многогрішного

1672 – 1687 рр. – гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні

1677 – 1681, 1683 – 1685 рр. – гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережній Україні

1677 – 1681 рр. – російсько-турецька війна за Правобережну Україну. Чигиринські походи турків (1677 – 1678 рр.)

1681 р. – Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною і Кримським ханством

1686 р. – „Трактат про вічний мир” між Росією та Річчю Посполитою

1687 – 1708 рр. – гетьманування І. Мазепи. Коломацькі статті.

1699 р. – Карловицький договір між Польщею та Туреччиною, за яким Туреччина повернула Польщі значну частину Поділля; рішення польського сейму про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні

1702 – 1704 рр. – повстання С. Палія на Правобережній Україні

1708 р., жовтень – перехід І. Мазепи на бік шведського короля Карла XII

1708 – 1722 рр. – гетьманування І. Скоропадського

1709 р. – зруйнування російською армією Чортомлицької Січі

1709 р., 27 червня – Полтавська битва

1709 р., 21 вересня – смерть гетьмана І. Мазепи в Бендерах

1710 р., 5 квітня – обрання гетьманом в еміграції П. Орлика. Бендерська Конституція („Пакти й Конституція законів і вольностей Війська Запорозького”)

1722 – 1727 рр.– діяльність першої Малоросійської колегії

1722 – 1724 рр. – правління наказного гетьмана П. Полуботка

1727 – 1734 рр. – гетьманування Д. Апостола

1734 – 1750 рр. – діяльність „Правління гетьманського уряду”

1734 – 1738, 1750 р., 1768 р. – гайдамацькі повстання на Правобережній Україні; кульмінацією гайдамаччини стала Коліївщина (1768 р.)

1734 – 1775 рр. – Нова Січ на р. Підпільній

1738 – 1745 рр. – боротьба опришків на західноукраїнських землях під керівництвом О. Довбуша

1750 – 1764 рр. – гетьманування К. Розумовського

1764 р. – ліквідація Гетьманщини

1764 – 1786 рр. – діяльність другої Малоросійської колегії

1765 р. – ліквідація полкового устрою на Слобідській Україні та формування з козацьких 5 гусарських полків

1772 р. – перший поділ Речі Посполитої. Приєднання до Росії Східної Білорусі, а до Австрії – Галичини

1775 р. – ліквідація російськими військами Запорозької Січі

1781 р. – ліквідація полкового устрою на Лівобережжі, утворення намісництв за російським зразком (Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське)

1783 р. – приєднання Кримського ханства до Росії; царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні; перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії (з 10 гетьманських і 3 компанійських утворено 10 регулярних карабінерних полків з 6-річним терміном служби)

1785 р. – Жалувана грамота Катерини ІІ дворянству, згідно з якою українська старшина урівнювалась у правах з російським дворянством

1789 – 1793 рр. – повстання у с. Турбаях на Полтавщині

1793 р. – другий поділ Речі Посполитої. До Росії відійшли Правобережна Україна (Київщина, Брацлавщина та Східна Волинь) та частина Західної Білорусі

1795 р. – третій поділ Речі Посполитої. Росія приєднала Західну Волинь, Західну Білорусь та Литву.