ЗМІСТ

Стр.

1. Історія, структура й перспективи розвитку підприємства 5

2. Характеристика сировини, матеріалів і готової продукції 9

1. Характеристика готової продукції 9

2. Характеристика вихідної сировини 13

3. Опис технологічного процесу 21

3.1. Опис технологічної схеми дезодорації соняшникової

олії 21

3.2. Подача газоподібного азоту 24

3.3.Опис схеми забезпечення хладагентом глибокого очищення соняшникової олії. 24

3.4. Опис схеми оборотного водопостачання чистого та умовно чистого оборотного циклів. 25

4. Норми технологічного процесу й контроль виробництва,

автоматизація виробництва 26

4. 1. Лабораторний контроль технологічного процесу 26

5. Специфікація устаткування 36

6. Характеристика будівлі та основних виробничих

приміщень 38

6.1 Опис об'єкту обстеження 38

6.2 Коротка характеристика об'єкту 39

6.3 Оцінка технічного стану будівлі 39

7. Охорона праці, техніка безпеки й протипожежна техніка 42

7.1 Загальні стани. 42

7.2 Пожежовибухонебезпечні і шкідливі властивості сировини, напівфабрикатів, готової продукції і заходу безпеки. 43

7.3 Основні вимоги безпеки по розміщенню і

експлуатації устаткування 45

7.4 Основні вимоги безпеки до технологічних прийомів 50

7.5. Правила зупинки установок рафінування і дезодорації,

заходи по запобіганню аваріям. 51

7.6 Вимоги до проведення газонебезпечних і вогневих робіт. 55

7.7 Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткуванню. 59

7.8 Засоби колективного захисту 61

7.9. Засоби індивідуального захисту 62

7.10. Санітарні вимоги до мікроклімату, рівня шуму і вібрації. 63

7.11. Вимозі до персоналу, що допускається до участі

у виробничому процесі. 64

8. Охорона навколишнього середовища 66

8.1. Відходи виробництва 66

8.2. Стічні води 67

8.3. Викиди в атмосферу. 69

9. Економіка, організація й планування виробництва 70

10. Права та обов’язки технолога, майстра, начальника зміни 71

10.1 Загальні положення 71

10.2. Завдання та обов’язки 72

10.3. Права 73

10.4. Відповідальність 74

1. ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Будівництво підприємства почалося в лютому 1944 року після звільнення Дніпропетровська від німецько-фашистських окупантів. Організацією проекту займався И.Ф. Симак. Головним механіком у той час був Ф. Кашелин. Маслопрессовой завод комбінату був пущений в експлуатацію 15 серпня 1947 року. Технологічний комплекс представляв з себе маслопрессовой цех і склад насіння на 800 тонн при головному виробничому корпусі.

У пресовому цеху були встановлені два форпреси "ЛЦ" і п'ять экспеллераторов "МД", тут же було відстійне відділення. Насосна станція для перекачування олії в четыри бака, склад макухи на 800 тонн з естакадою довгої 60 метрів. Залізничні ваги вантажопідйомністю 100 тонн. Залізнична гілка довгої 879 метрів. Матеріальний склад, механічна майстерня, гараж, пожежне депо і електроцех. Була споруджена котельна для вирішення енергетичних проблем комбінату. Паливом служило лушпиння, а надалі - газ (з 1961г.). Водопостачання і каналізація були підключені до міських мереж і колекторів.

Олія з насіння добувалася методом двократного пресування. Розрахункова потужність устаткування - 100 тонн насіння в добу, яка нарощувалася поступово завдяки усе новим і новим удосконаленням технологічного ланцюга і окремих агрегатів. Вже в 1948 році були розширені рушально-веечное, пресове і фільтраційне відділення.

У цьому ж році встало завдання створення постійним і надійним сировинної бази, що вирішувалася шляхом засіву великих площ землі і виведення більше олійного насіння. В той же час виникла нова проблема - швидкий прийом, сушка і правильне зберігання насіння. В результаті були розроблені нові прилади для швидкого визначення параметрів насіння, пневмосушилка ЛАУМП-180.

У цьому ж 1948 року в пресовому цеху встановили 6-чанову жаровню (фірма "Крупп") і вібросито власного виготовлення.

У 1949 році був побудований механізований склад шатрового типу з верхньою галереєю і підземним тунелем, оснащеним двома стрічковими транспортерами і норією, і 4-поверхова будівля очисно-сушарного відділення.

З 1945 по 1983год трудовий колектив під керівництвом Г. І. Баглая вів велику науково-дослідну діяльність, відпрацьовуючи режими гідратації олії на установках періодичної і безперервної дії і вироблення харчового і кормового фосфатидного концентрату. Г. І. Баглай розробив метод визначення вмісту олії рефрактометричним способом.

У 1951годув пресовому цеху встановили молоткасту дробарку, що різко поліпшила умови завантаження макухи у вагони.

У 1952 році спорудили трансформаторну підстанцію, встановили сепаратор ЗСП-10У.

У 1955 році, після реконструкції основного виробничого корпусу у нім змонтували установку для очищення олії. Одночасно було змонтовано устаткування цеху розфасовки.

У 1960 році почалося будівництво четвертого складу насіння місткістю 4000 тонн, встановили ще один трансформатор. В цей же час змонтували установку дезодорації, яка проіснувала недовго, оскільки на заводі не отримували необхідної перегрітої пари.

У 1962 році в пресовому цеху були встановлені чотири шнек-преса конструкції Яковенко - Кичигина, що дозволило поглибити переробку насіння.

З 1963 по 1965 рік Дніпропетровський масложиркомбинат перетворився на велике екстракційне виробництво потужність якого досягла 780 тонн в добу.

У 60-70-і роки -глобальная реконструкція заводу : новий цех гідратації, рушально-веечный цех, реконструкція залізничних колій, котельни, виріс склад готової продукції реконструкція пресового цеху і цеху очищення олії (нейтралізація, дезодорація, винтеризация, вибілювання; устаткування фірми "Альфа-Лаваль", "Де-смет", «Крупп»).

У кінці 80-х і початку 90-х років усі роботи спрямовані були на автоматизацію виробництва. 1980 рік - уперше впроваджена автоматизована система управління технологічними процесами (АСУТП) на основі машини М-6000.

20 грудня 1977 рік - отримана мільйонна тонна рослинної олії.

З 1994 року - задіяні іноземні інвестиції, внаслідок чого було призупинено падіння виробництва. Більше того, був отриманий приріст готової продукції, валового доходу збільшення заробітної плати за рахунок збільшення обсягів виробництва.

Введення виробництва в експлуатацію продуктивністю 300 т/добу - 1997р.

Введення виробництва після реконструкції на продуктивність

420 т/доба - 2002 р.

Введення виробництва після реконструкції на продуктивність

500 т/доба - 2006 р.

Зараз підприємство не втрачає своїх лідерських позицій на українському та світовому ринках, але на досягнутому зупинятися не збирається, як було й завжди. Планується подальша модернізація обладнання створення дистриб'ютерських груп для реалізації продукції за кордоном. Необхідно вдосконалювати взаємостосунки з партнерами, застосовуючи більш глибокі схеми для контрактів.

Загальна характеристика виробництва

Продуктивність комплекту устаткування безперервної дії - 500 т/доба.

Основні технологічні стадії глибокого очищення воскосодержащих рослинних олій - соняшникового, а також купажів на основі соняшникової олії:

- обробка олії концентрованою ортофосфорной кислотою для виведення негідратованих форм фосфоліпідів;

- лужна нейтралізація олії для обмилення вільних жирних кислот, з розподілом фаз у відцентровому полі: нейтралізована олія - соапсток;

- предвінтеризація олії з розподілом фаз у відцентровому полі: нейтралізована олія з частково виведеним воском (восковими речовинами) - воскосодержащая вода;

- промивання олії зм'якшеною водою з розподілом фаз у відцентровому полі: нейтралізована промита олія - промивна вода;

- сушка нейтралізованої промитої олії;

- адсорбційне очищення олії вибільними глинами з розподілом фаз : нейтралізована вибілена олія - глина вибільна жирна;

- винтеризация олії з використанням фільтрувальних порошків (фильтрпомощь) і розподілом фаз : нейтралізована вибілена соняшникова олія, що виморозила, і порошок фільтрувальний жирний;

- дезодорація олії з виведенням з олії речовин, що обумовлюють його смак і запах.

Основні технологічні стадії глибокого очищення рослинних олій, що не містять воску (воскових речовин) - кукурудзяного, соєвого, рапсового:

- обробка олії концентрованою ортофосфорной кислотою для виведення негідратованих форм фосфоліпідів;

- лужна нейтралізація олії для обмилення вільних жирних кислот, з розподілом фаз у відцентровому полі: нейтралізована олія - соапсток;

- промивання олії зм'якшеною водою з розподілом фаз у відцентровому полі: нейтралізована промита олія - промивна мыложиросодержащая вода;

- сушка нейтралізованої промитої олії;

- адсорбційне очищення олії вибільними глинами з розподілом фаз : нейтралізована вибілена олія - глина вибільна жирна;

- дезодорація олії з виведенням з олії речовин, що обумовлюють його смак і запах.

2. Характеристика сировини, матеріалів і готової продукції

2.1 Характеристика готової продукції

Соняшникова олія відноситься до рідких олій. По хімічному складу є сумішшю тригліцеридів ненасичених і насичених жирних кислот у якій є присутніми також вільні жирні кислоти і інші продукти глицеролиза тригліцеридів.

Жирнокислотний склад впливає не тільки на харчову цінність, а і на строки зберігання, гідність до переробки. Так, значна кількість лінолевої кислоти знижує окислювальну стабільність олії, а висока кількість олеїнової кислоти покращує її стабільність, збільшує строки зберігання та робить стійкою при жарінні.

Загальна структурна формула тригліцеридів представлена у виді:

СН₂ – О – СОR₁

CH – O – COR₂

CH₂ – O – COR₃

де R₁, R₂, R₃ – залишки жирних кислот (ацильні групи).

Средньомолекулярна маса жирних кислот соняшникової олії - 283. Жирнокислотний склад соняшникової олії відповідно до ГОСТ 1129-93 "Олія соняшникова" приведений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Жирнокислотний склад соняшникової олії.

Назва кислоти по тривіальній номенклатурі	Масова доля жирної кислоти (% до суми жирних кислот)
Пальмітинова	3,0 – 10,0
Стеаринова	1,0 – 10,0
Олеїнова	14,0 – 35,0
Лінолева	50,0 – 75,0
Арахінова	До 1,5
Бегенова	До 1,5

Хімічна формула насиченої жирної кислоти (стеариновою):

С₁₇Н₃₅СООН

Хімічна формула ненасиченої жирної кислоти (олеїновою):

С₁₇Н₃₃СООН

Соняшникова олія має характеристики, приведені в таблиці 2.2. Таблиця 2.2 - Характеристики соняшникової олії.

Характеристика	Значення
Щільність (при 20ºС)	0,917 – 0,920
Показник заломлення (при 20ºС)	1,4741 – 1,4756
В’язкість (при 20ºС), СПЗ	54,9 – 55,0
Температура застигання, ºС	От -16 до -20
Розчинність	Добре розчиняється у бензині, петролейному ефірі, ацетоні.

За органолептичними і фізико-хімічними показниками олія соняшникова рафінована вибілена дезодорована виморожена, повинна відповідати вимогам ТУ У 300.40.655.002-99, вказаним в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Органолептичні і фізико-хімічні показники олії соняшникової рафінованої вибіленої дезодорованої вимороженої.

Назва показника	Норма для олії рафінованої відбіленої вимороженої дезодорованої
Згідно з ТУ У 300.40.655.002-99 «Олія соняшникова рафінована дезодорована фасована «Чумак»
Прозорість	Прозоре
Запах та смак	Без запаху, смак знеособленої олії
Колірне число, мг йоду, не більше	5
Кислотне число, мг КОН/г, не більше	0,28
Масова частка не жирових домішок, %, не більше	відсутність
Масова частка фосфоровмісних речовин, %, не більше: в перерахунку на стеароолеолецитин	відсутність
Масова частка вологи та летких речових. %, не більше	0,10
Ступінь прозорості, фем, не більше	5,0
Перикисне число, ½ О ммоль/ кг, не більше: на момент виробництва за 90 днів через 12 місяців в кінці строку придатності	0,5 2,5 5,0 7,0
Йодне число, г І/ 100 г	120 – 136
Масова доля мила, %, не більше	відсутність
Масова доля неомиляємих речовин, %, не більше	0,8

У таблиці 2.4 приведена бальна оцінка органолептичних властивостей рафінованої дезодорованої соняшникової олії.

Таблиця 2.4 - Бальна оцінка органолептичних властивостей рафінованої дезодорованої соняшникової олії.

Смакова оцінка. бал	Ступінь придатності	Опис інтенсивності смаку та запаху
10	Ідеальний	Без запаху, смак знеособленої олії
9	добре	Ледве помітний присмак горішка, незіпсований
8	добре	Слабкий присмак, нехарактерний для даного виду олії
7	добре	Слабко виражений присмак вихідної олії
6	задовільний	Помірно слабкий присмак та запах вихідної олії, злегка окислений
5	незадовільний	Присмак вихідної олії, окислений, присмак гіркоти
4	незадовільний	Виражений присмак гіркоти, металічний присмак
3	незадовільний	Прогірклий, рибний присмак, запах полімеризованої олії
2	незадовільний	Сильно окислений,оліїстий
1	Незадовільний	Зіпсований, відштовхуючий

Допустимі рівні змісту хлорорганічних пестицидів в соняшниковій олії, призначеній для безпосереднього споживання, повинні відповідати вимогам, вказаним в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Допустимі рівні змісту хлорорганічних пестицидів в соняшниковій олії, призначеній для безпосереднього споживання.

Назва пестициду	Дозволений рівень, млн.-1 (мг/кг)
Гексахлоран (ГХЦГ гама-ізомер)	0,05
Гептахлор	Не допускається
ДДТ	0,10

Допустимі рівні змісту токсичних елементів (важких металів і миш'яку) і мікротоксинів в соняшниковій олії, призначеній для безпосереднього споживання, повинні відповідати вимогам, вказаним в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Допустимі рівні змісту токсичних елементів (важких металів і миш'яку) і микротоксинів в соняшниковій олії, призначеній для безпосереднього споживання.

Елементи, мг/кг						Мікротоксини, мг/кг
Свинец	Кад-мій	Ртуть	Мідь	Залізо, цинк	Мишь-як	Афлато-ксин В1	Зеароле-нон	Т – 2 токсин
0,1	0,05	0,03	0,5	5,0	0,1	0,005	1,0	-