5 Охорона праці

5.1 Характеристика об’єкта, що проектується та місця його розташування

Дипломним проектом передбачається проект дільниці одержання диоксиду цирконію потужністю 10800 кг/добу, способом гідролітичного осадження основних сульфатів цирконію з сірчано- або солянокислих розчинів з подальшим прожарюванням гідроксиду цирконію.

Виробництво відноситься до першого класу по шкідливості і має ширину санітарно-захисної зони 1000 м.

На дільниці використовується сірчана і соляна кислоти, аміак водний, крім того шкідливий вплив на організм людини здійснюють солянокислі розчини цирконію, господарчо-питна вода та вода, очищена від солей. Господарчо-питна вода проходить попередню очистку, далі її використовують на господарські потреби та пожежегасіння.

Також на території дільниці розвинута сітка електропостачання.

Площадка для проектування дільниці вибрана з урахуванням „рози вітрів” міста Вільногірськ. На даній території переважає західний вітер. Рельєф місцевості – рівнина. Місце будівництва дільниці, віддалене на значну відстань від міста та житлових районів, а також знаходиться переважно з підвітряного боку. Площадка вибрана з урахуванням глибини залягання ґрунтових вод, що виявлені на глибині 10-12 метрів.

На території комбінату широко розвинута сітка автомобільних та залізничних доріг. Автомобільні дороги спроектовані, згідно вимог з кількістю смуг руху – дві, при ширині проїжджої частини 6 метрів. Вздовж автомобільних доріг передбачаються тротуари шириною 1,5 м, незалежно від інтенсивності пішохідного руху. Залізничні шляхи проектуються в складську зону, а також в виробничу та підсобну зони.

5.2 Характеристика негативних факторів проектованого об’єкта

У виробництві оксисульфата цирконію небезпечними та шкідливими факторами є:

- можливість в аварійній ситуації розриву комунікації та обладнання підвищеного тиску;

- виділення в робочому приміщенні при аварійних ситуаціях парів сірчаної кислоти, яка має подразнюючий вплив на дихальні шляхи та слизові оболонки;

- наявність шкідливих речовин та горючих матеріалів (сірчана кислота, вихідний солянокислий розчин цирконію, оксисульфат цирконію, електропроводка, електрообладнання, масло, промаслені матеріали та інше);

- можливість отримання термічних та хімічних опіків, в результаті попадання на тіло людини високотемпературних (гаряча вода, пар) та шкідливих (сірчана кислота) речовин, а також зіткнення з гарячими та неізольованими поверхнями (температура до 100C);

- використання напруги у цеху 380 В, 220В, 1000 В постійного та перемінного струму;

- наявність великої кількості частин механізмів, які рухаються;

- можливість отримання механічних травм;

- експлуатація обладнання, трубопроводів, арматури, які знаходяться під тиском (0,1 МПа).

Присутні у виробництві шкідливі речовини такі, як: солянокислий розчин цирконію, сірчана кислота та оксисульфат цирконію, негативно впливають на організм людини. Солянокислий розчин цирконію має кислу реакцію, подразнює слизові оболонки очей та дихальних органів. Особливо небезпечне попадання розчину в очі - це приводить до тяжкого хімічному опіку.

Соляна кислота - хлороводнева, хлоридна кислота, НС1 — сильна неорганічна кислота, розчин хлороводню у воді. Безбарвна, "димуча" на повітрі рідина (тех. соляна кислота — жовтувата через наявність домішок хлору й заліза). У продаж надходить С. к. густиною 1190 кг/м3, яка містить бл. 38% НС1. Соляна кислота — одна з найсильніших к-т, енергійно взаємодіє з багатьма металами (напр., з залізом, цинком), при цьому виділяється водень і утворюються солі. При попаданні на шкіру виникають запалення і обпік. В цьому випадку необхідно обмити шкіру водою (струменем води). Соляна кислота – кислота,що випаровується. Пари кислоти, що утворюються в повітрі, викликають сильне роздратування слизистої оболонки носа, дихальних шляхів,помутніння рогівки.

Граничнодопустима концентрація соляної кислоти в повітрі робочої зони 5 мг/м³ [ 15 ],клас небезпеки – 3. [ 16 ]

Сірчана кислота Н₂SO₄ - сильна двохосновна кислота. Прозора оліїста важка рідина, густина 1840,7 кг/м3; кристалізується при температурі 10,45° С; при температурі 296,2° С кипить з розкладанням, утворюючи постійно киплячу (азеотропну) суміш з t кип 336,5° С, яка містить 98,3% Н₂SО₄ і 1,7% Н₂O. С. к., в якій більше ніж 98,3% Н₂SO₄, при нагріванні виділяє пару сірчаного ангідриду SО₃. З водою і SO₃ сірчана кислота змішується у всіх співвідношеннях, вивільнюючи велику кількість теплоти. 

Сірчана кислота - токсична. Гранично допустима концентрація сірчаної кислоти в повітрі робочої зони 1 мг/м³ ,клас небезпеки – 3.

Аміак водний (NH₄OH) є розчин аміаку у воді. Граничнодопустима концентрація NH₃ в повітрі робочої зони -20 мг/м³.

Аміак водний володіє різким запахом. При попаданні пари подразнює верхні дихальні шляхи, виникає біль у голові, сльозоточення, запаморочення. При високих концентраціях збуджується центральна нервова система, виникають судоми, задуха. При попаданні в очі необхідне рясне обмивання водою. Солянокислий розчин цирконію (розчин хлорокису у воді) – має кислу реакцію, подразнює слизову оболонку очей та дихальні шляхи. Особливо небезпечно попадання розчину в очі – це призводить к тяжкому хімічному опіку. Працюючи з солянокислими розчинами, необхідно стежити за герметичністю апаратури, перекачуючих пристроїв і комунікацій, застосовувати індивідуальні засоби захисту, які забезпечують захист тіла від контакту з розчинами та, крім того, гумові рукавички і захисні окуляри.

Оксисульфат цирконію – має кислу реакцію. Працюючи з ним застосовують індивідуальні засоби захисту, які забезпечують захист тіла від контакту з цією речовиною. Оксисульфат цирконію може викликати професійні захворювання легенів та дихальних шляхів. Гранично-допустима концентрація цієї сполуки в повітрі у перерахунку на діоксид цирконію складає 6 мг/м³. При роботі з оксисульфатом цирконію необхідні: максимальна герметізація обладнання, механізація технологічних операцій, єфективна загальнообмінна вентиляція, праця тільки в спеціальному одязі та взутті.

Диоксид цирконію – мілко дисперсний порошок ,викликає подразнення слизової оболонки дихальних шляхів. Граничнодопустима концентрація диоксиду цирконію в повітрі робочої зони -6 мг/м³ ,клас небезпечності 3.

Розрахунок можливої концентрації речовини у повітрі робочої зони.

Вихідні дані: речовина СО густина 1,25 кг/м³ ,ГДК – 20 мг/м³ ,Сl₅₀ – 1800мг/м³ об’єм 0,24 м³.

Розміри приміщення довжина 12м,ширина 6 м, висота 3,6м .

Маса речовини:

m = ρ ∙V

де ρ – густина речовини ,кг/м³;

V – об’єм речовини м³;

m =1,25∙0,24 =0,3 кг

Знаходимо об’єм приміщення:

V_пр = а∙b∙h

де а – довжина,м;

b - ширина м;

h - висота 3,6 м.

V_пр =12∙ 6∙ 3,6= 2592 м³ ,

Знаходимо концентрацію речовини в робочій зоні

С = ,

де m – маса речовини,

V_пр – об’єм приміщення.

С = = 116 мг/м³

Концентрація речовини СО в робочій зоні перевищує ГДК, тому є токсичною.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників згідно [ 17 ],

належать:

• рухомі машини і механізми;

• підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

• підвищена рухомість повітря;

• відсутність або недолік природного світла;

• підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замиканням якого може відбутися крізь тіло людини;

• недостатня освітленість робочих місць;

• гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготівель,інструментів та обладнання;

• розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).