3 Правила оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка дипломного проекту виконується державною мовою відповідно до вимогами стандарту ДВНЗ УДХТУ "Загальні вимоги до текстових навчальних документів. Оформлення пояснювальної записки навчальної роботи".

3.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка виконується рукописним способом або з використанням персонального комп'ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4.

Пояснювальна записка, укладена з використанням персонального комп'ютера, виконується через півтора інтервали з розрахунку не більше ніж 40 рядків на сторінці, колір шрифту чорний, висота літер, цифр і інших знаків - кегль 14. Допускається використовувати кегль 12 для оформлення додатків до пояснювальної записки, таблиць та підрисункового тексту.

Відповідно до ЕСКД, для студентів технічного (технологічного) напрямів підготовки допускається виконувати пояснювальну записку на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм), на якому нанесено рамку. Рамка наноситься з дотриманням таких розмірів: з лівого боку - 20 мм, з правого боку, зверху та знизу - по 5 мм. Відстань від рамки до тексту повинна бути на початку рядків не менш, ніж 5 мм, у кінці рядків - не менш, ніж 3 мм.

Структурні елементи "ЗАВДАННЯ", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ" і "ДОДАТКИ" не нумеруються і вважаються заголовками та пишуться великими літерами.

Заголовки структурних елементів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки, не підкреслюючи.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту пояснювальної записки і дорівнювати п'яти знакам.

3.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Кожний розділ пояснювальної записки рекомендується починати з нового аркуша. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи пояснювальної записки, за винятком елементів "ЗАВДАННЯ", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ" і "ДОДАТКИ", повинні мати порядкову нумерацію в межах всього тексту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 та ін.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених один від одного крапкою. Після номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: 1.2 (другий підрозділ першого розділу).

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених один від одного крапкою. Після номера пункту крапка не ставиться, наприклад: 1.2.3 (третій пункт другого підрозділу першого розділу). Аналогічно нумерують підпункти.

3.3 Заголовки

Заголовки розділів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацу (1,27 см) і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, вони розділяються крапкою. Перенесення і скорочення слів у заголовках не допускається. Відстань між заголовком та попереднім чи наступним текстом має бути не менше, ніж два рядки. Відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками (наприклад, розділу та підрозділу) є такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту та підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

3.4 Переліки

Переліки, при потребі, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставиться двокрапка.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи - тире (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою.

3.5 Нумерація сторінок

Якщо пояснювальна записка виконується на аркушах з рамкою, сторінки нумеруються відповідно до вимог ЕСКД.

Титульний аркуш включається до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ньому не проставляється. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включаються до загальної нумерації сторінок текстової навчальної роботи.

3.6 Ілюстрації

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Ілюстрація позначається словом "Рисунок ... - ", яке разом з назвою ілюстрації розміщується під рисунком після пояснювальних даних з абзацного відступу без крапки в кінці. Другий рядок назви ілюстрації починається з лівого краю тексту.

Зразок.

Рисунок 1.2 - Схема заповнення електронами енергетичних рівнів у кристалі металу головної підгрупи другої групи

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, "Рисунок 2.1" - перший рисунок другого розділу.

3.7 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць. Назва таблиці розміщується над таблицею з абзацу, наприклад, "Таблиця 2.1 - Порівняння показників". Другий рядок у назві таблиці починається з лівого краю тексту, наприклад:

Таблиця 5.3 - Загальний навчальний час за програмою підготовки бакалавра та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць додатків. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, "Таблиця 2.1"- перша таблиця другого розділу.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю треба розділити на частини, розміщуючи частини одна під одною або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці заголовки її граф чи рядків.

При поділі таблиці на частини допускається заголовки граф чи рядків у частинах таблиці замінювати номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

Слово "Таблиця ... - " вказується один раз зліва над першою частиною таблиці, над рештою частин зазначається: "Продовження таблиці ..." з зазначенням її номера.

3.8 Бібліографічний опис джерел та посилань на них

При оформленні бібліографічний опису джерел доцільно користуватися Методичними рекомендаціями щодо оформлення Бібліографічного опису документів відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, запровадженого в дію в Україні 01.07.2007. Укладач: Неткал Л.Б. (відділ науково-технічної інформації ДВНЗ УДХТУ).

Деякі приклади оформлення бібліографічного опису.

Книга (один автор)

Вартанян, Р. С. Синтез основных лекарственных средств [Текст] / Р. С. Вартанян. - М. : МИА, 2004. – 845 с.

Книга (два і більше авторів)

Дмитрієвський, Д. І. Технологія лікарських препаратів промислового виробництва [Текст] : навч. Посібник. Видання друге / Д. І. Дмитрієвський [та ін.] - Вінниця : Нова книга, 2008. – 280 с.

Довідники

Справочник по электрохимии [Текст] : справочник / под ред. А. М. Сухотина. - Л. : Химия, 1981. - 488 с.

Методичні вказівки (один і більше авторів)

Галкіна, Г. Д. Перспектива тіні в ортогональних проекціях та аксонометрії [Текст] : метод. вказівки для виконання завдань з нарисної геометрії [для студ. 1 курсу денної форми навч.] / Г. Д. Галкіна ; Харківська нац. акад. міськ. господарства. – Харків : ХНАМГ, 2004. – 45 с.

Стандарти

ГОСТ Р 517721–2001. Аппаратура радиоэлектронная бытовая. Входные и выходные параметры и типы соединений. Технические требования [Текст] – Введ. 2002–01–01. – М. : Изд-во стандартов, 2001. – 27 с. : ил.

Патентні документи (патенти, авторські свідоцтва, заявки)

1. Пат. 76472 А Україна, МПК6 C 09 В 3/00, С 23 D 5/02. Спосіб переробки багатокомпонентних пестицидних препаратів [Текст] / А.П. Ранський, О.Г. Панасюк, М.В. Бурмістр, В.В. Лук’яненко, Л.Н. Шебітченко, О.В. Сандомирський. (Україна) ; заявник та патентовласник ДВНЗ "Укр. держ. хім.-техн. ун-т." - № 2004010038 ; заявл. 08.01.04; опубл. 15.08.06, Бюл. № 8. - 5 с.

2. Пат. 4814399 США, МПК4 С 08 G 73/18. Sulfoalkylatyon of polybenzimidazole [Теxt] / Somsone M. J., Gupta B. D., Stackman R. W. (США) - № 77271; заявл. 24.07.87; опубл. 21.03.89, Бюл. № 19. – 3 с.

3. Пат. 1484329 ЄПВ, МПК7 C 07 D 401/12, A 61 K 31/404. Indolderivate mit Apoptoze induzierender Wirkung [Text] / Emig P., Gerlach M., Paulini K., Czech M., Schuster T., Schmidt P., Baasner S., Günter E. (Німеччина) – № 030128680 ; заявл. 06.06.03 ; опубл. 08.12.04 – 4 с.

4. А.с. 1011529 СССР, МКИ3 C 01 G 25/02. Способ получения гидратированного диоксида циркония [Текст] / Ю. М. Полежаев, Ю. С. Торопов (СССР). - № 3349042/ 23-26 ; заявл. 22.10.01 ; опубл. 24.12.83, Бюл. № 11. – 2 с.

5. Заявка 19853805 Німеччина, МПК7 С 09 J 7/00. Electrisch leitfähige, thermoplastische und hitzeaktivierbare klebstjofflie [Text] / Beiersdorf A. G., Pfalf Ponald (Німеччина) - № 198538057 ; заявл. 21.11.98 ; опубл. 25.02.00, Бюл. № 7.

Тези доповідей

Харченко, О.В. N-амідоалкілюючі ре­а­ген­ти в синтезі похідних імідазо[2,1-b][1,3,4]тіадіазолу [Text] / О.В. Харченко , С.Ю. Чорноус , В.В. Кисельов // ХХI Українська конференція з органічної хімії: тези доп. /Чернигів.-2007.- С.350.

Стаття з журналу, збірника

1. Чорноус, С.Ю. Щодо механізму утворення похідних 5-аміно-4-арилсульфоніл-1,3-оксазолів [Текст] / С.Ю. Чорноус, О.В. Харченко, В.В. Кисельов  // Вопр. химии и хим. техн. – 2006. – №5. – С.86–89.

2. Белюга, А.Г. Получение 6-арил-5-ациламиноимидазо[2,1-b]тиазолов, а также их 1,3,4-тиадиазольных аналогов на основе амидофенацилирующих реагентов [Текст] / А.Г. Белюга, В.С. Броварец, А.Н. Чернега, Б.С. Драч // Журн. органич. и фарм. хим.–2005.–Т.3, №4.–С.38–42.

3. Schenetti, M. L. Structure and protonation study of the imidazo[2,1-b]-1,3,4-thiadiazole system: 1H nuclear magnetic resonance, crystal and molecular structure of 5,6-dimethylimidazo[2,1-b]-1,3,4-thiadiazole and its hydrobromide [Text] / M. L. Schenetti , F. Taddei , L. Greci, L. Marchetti, G. Milani, G. A. Dario // J. Chem. Soc., Perkin Trans. –1980. –Vol.2. – P. 421–426.

Електронні ресурси

1. Ацетилсаліцилова кислота / Вікіпедія : вільна електронна енциклопедія: на українській мові [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Ацетилсаліцилова_кислота. – Заголовок з екрана.

2. Миколаїв, О.М. Нестероїдні протизапальні препарати: ефективність та безпека [Електронний ресурс] / О.М. Миколаїв // Народний лікар. Статті : Фармакологія. та фармація. Режим доступу: http://doctor.wpoonline.com/article.php?sid=2134 – Заголовок з екрана.

3. Основы технологии готовых лекарственных средств / Cайт факультета Промышленной Технологии Лекарств (ФПТЛ) Санкт-Петербургской Государственной Химико-Фармацевтической Академии (СПХФА) [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.fptl.ru/Y4eba_osnovi-gls.html – Заголовок с экрана.

3.9 Вимоги до оформлення апаратурної схеми виробництва

Апаратурна схема виробництва є одним з основних креслень проекту з технологія виробництва лікарського засобу, виконується з огляду на стандарти ЄСКД і СПДБ. Основними елементами креслення технологічної схеми є:

• зображення технологічної схеми;

• таблиця умовних позначень;

• перелік складових елементів (частин) схеми.

• зображення зв’язків між технологічним обладнанням.

При виконанні технологічної схеми необхідно показувати все технологічне устаткування процесу, матеріальні комунікації, місця відбору проб. Устаткування, яке використовується для всього цеху чи підприємства, в технологічній схемі не наводиться, наприклад, складські ємності, централізовані станції для одержання інертного газу, пари, водню, кисню, компресори, вакуум-насоси. У цьому випадку на кресленні приводять стрільцю тонкою лінією з написом, відкіля надходить сировина, стиснене повітря, азот тощо.

Обладнання і прилади зображують і нумерують на кресленні в послідовності, що відображає хід технологічного процесу.

Обладнання та прилади на технологічній схемі показують стандартними умовними графічними позначеннями відповідно до стандартів: для насосів і двигунів гідравлічних та пневматичних за ГОСТ 2.782-96; для елементів трубопроводів за ГОСТ 2.784-96; апаратів теплообмінних за ГОСТ 2.789-74; відстійників і фільтрів за ГОСТ 2.791-74; центрифуг за ГОСТ 2.795-80 і користуючись Додатком З, в якому приведені позначення елементів і пристроїв машин і апаратів хімічних виробництв за ГОСТ 2.793-79 та іншого устаткування, машин, автоматів для фармацевтичного виробництва за ОСТ 64-043-87.

При відсутності стандартного умовного графічного позначення обладнання допускається креслити самостійно на основі стандартних елементів з відображенням конструкторських особливостей виробу;

• прямокутниками (для скороченого позначення ділянок схеми, які повторюються);

• спрощеними зовнішніми обрисами апарата зі схематичним зображенням внутрішнього пристрою;

• при необхідності застосовують нестандартні графічні позначення, що розшифровуються в таблиці умовних позначок.

Якщо на схемі є декілька одиниць обладнання, що входять в одну технологічну установку, то їх допускається заключати в прямокутник, окреслений пунктирними лініями, із вказівкою одного позиційного позначення на установку в цілому.

Незалежно від способу зображення на кожному апараті показують завантажувальні отвори, входи і виходи сировини, проміжних продуктів, компонентів, води, пари, конденсату та ін.

Допускається зміщення входів і виходів стосовно їхнього дійсного розташування, але з дотриманням їхнього технологічного призначення і взаємозв'язку.

Все обладнання на технологічній схемі креслять суцільними тонкими лініями товщиною (0,3-0,5 мм), а трубопроводи та арматуру – суцільними лініями в два-три рази товще.

Відстань між окремими графічними позначеннями повинна бути не менш 2 мм, між сусідніми лініями всередині графічного позначення – не менш 1 мм, між сусідніми лініями зв’язку – менш 3 мм. Позиційне позначення елементів схеми складається з літерного позначення (індексу) обладнання та арабської цифри, що позначає порядковий номер за схемою.

Літерне позначення обладнання в хіміко-фармацевтичної промисловості складається в більшості випадків з початкових букв назви елемента, наприклад:

З	- збірники-сховища;
М	- мірники;
Р	- реактори, автоклави, випарні апарати;
Т	- теплообмінники;
Ф	- фільтрувальна апаратура;
СШ	- сушарки;
РМ	- розмельне устаткування;
Н	- насоси для транспортування продуктів;
Х	- холодильні установки;
КП	- ваги;
РП	- регулюючі прилади;
ТР	- транспортні пристосування;
ГФ	- обладнання, яке застосовується на ділянках виготовлення фармацевтичного препарату, а саме готових форм – таблеток, драже, ампул, капсул, мазей, розчинів та ін. Крім того, обладнання для фасування, маркірування та пакування готової продукції.

Позиційні позначення наносять на полках ліній-винесень, що проводяться від зображення елементів схеми. Лінії-винесення і полки проводять тонкою лінією. Розмір полиці повинний бути більше розміру, що займає позначення, але не більше, ніж на 3 мм. Лінії-винесення повинні починатися на зображенні

елемента крапкою і складати з вертикаллю чи горизонталлю кут не менш 15. Кут між полицею і лінією-винесенням повинний бути тупим. Позиції розташовують паралельно основного напису креслення поза контуром зображення і групують у стовпчик чи рядок по можливості на одній лінії. Допускається позиції розташовувати усередині контуру зображення, якщо це не утрудняє читання схеми. Букви і цифри позначення повинні бути одного розміру і виконуватися креслярським шрифтом 7-10 за ГОСТ 2.304.

Матеріальні комунікації проводять горизонтальними лініями вище і нижче обладнання. Зазвичай комунікації, які підводять речовину, проводять над обладнанням, що відводять – під обладнанням. На початку комунікацій вказують стрілками напрямок матеріальних потоків. В розривах трубопроводів перпендикулярно їхньому напрямку проставляють умовні позначки матеріальних потоків з обов’язковою розшифровкою в таблиці умовних позначок. Кількість розривів повинна бути достатньою, щоб легко просліджувався матеріальний потік. При кількості магістральних трубопроводів до трьох включно дозволяється найменування матеріальних потоків записувати словами над трубопроводом.

Допускається матеріальні комунікації не креслити, якщо це утруднює креслення і читання схеми.

При виконанні технологічної схеми на декількох аркушах усі таблиці розташовують на першому листі і заповнюють їх для всієї схеми.

Приклад креслення апаратурної схеми наведений у Додатку И.

3.10 Вимоги до креслення плаката загального виду обладнання

В якості загального виду обладнання в залежності від лікарської форми фармацевтичного препарату пропонується наступне:

• для розчинів (водних, спиртових), сиропів, гелів, мазей, паст, лініментів, супозиторієв – апарати з мішалкою, установки з РПА;

• для настойок – перколятори, вакуум-випарні реактори;

• для таблеток, драже, капсул – змішувачі, гранулятори, дражувальні котли, сушарки, таблетпреси;

• для препаратів, отриманих біотехнологічними методами – ферментатори;

• для препаратів, отриманих синтетичним методом – апарати з мішалками.

Дипломний проект не передбачає виконання конструкторських документів, тому під час виконання інженерних розрахунків вибір обладнання проводиться за каталогами, державними стандартами, технічними паспортами устаткування та ін. з урахуванням особливостей виробництва. Користуючись наведенними рисунками в каталогах, накреслюють з відповідними розмірами загальний вигляд виробу.

Креслення вигляду виробу в залежності від положення, в якому він встановлюється, повинен містити:

• назву виробу;

• вид спереду;

• вид зверху або збоку;

• технічну характеристику.

В технічній характеристиці на кресленні залежно від конструктивних особливостей виробу вказують:

• призначення виробу;

• ємність виробу;

• робоче середовище в апараті;

• матеріал виробу;

• температуру в апараті і сорочці;

• вид теплоносіїв;

• вид перемішуючого пристрою та частоту обертання;

• площу поверхні теплообміну;

• масу апарата.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Чуєшов, В. І. Технологія ліків промислового виробництва [Текст]: Підруч. для студ. вищ. мед.навч. закл. ІІІ-ІVрівнів акредитації / В.І. Чуєшов [и др.]- Х.: Вид-во НФАУ, 2003. – 720 с.

2. Бобылев, Р.В. Технология лекарственных форм [Текст]: в 2 т. Т. 2. Учебник/ Р.В. Бобылев [и др.] под ред. Л.А. Ивановой. - М.: Медицина, 1991. - 544 с.

3. Технология и стандартизация лекарств [Текст] / в 2 т. Т. 1. Сборник научных трудов под ред. В.П. Георгиевского.-Х.:РИРЕГ, 1996.-784 с.

4. Державна Фармакопея України [Текст] / Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр".-1-е вид.-Х.:РІРЕГ, 2001.-556 с.

5. Державна Фармакопея України [Текст] / Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр".-1-е вид.-Доповнення 1.- Х.:РІРЕГ, 2004.-520с.

6. Державна Фармакопея України [Текст] / Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр".-1-е вид.-Доповнення 2.- Х.:РІРЕГ, 2008.-620с.

7. Чуешов, В.И. Основы проектирования производств в химико-фармацевтической и биотехнологической промышленности [Текст]: Учеб. для студентов вузов / В.И. Чуешов [и др.]- Х.: Изд-во НФАУ, 2004. – 460 с.

Додаток А

(обов'язковий)

Зразок титульного аркуша

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

"Український державний хіміко-технологічний університет"

		До захисту допущений
	Зав. кафедри ТОРФП
		(підпис)	(прізвище, ініціали)

ПОЯСНювальна ЗАПИСКА

до дипломного проекту

освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр"

за напрямом підготовки 6.120201 "Фармація"

на тему:

Студент групи:
	(шифр групи, прізвище, ініціали)		(підпис)
Керівник проекту:
	(посада, прізвище, ініціали)		(підпис)

Дніпропетровськ

2011

Додаток Б

(обов'язковий)

Зразок завдання на дипломне проектування

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

"Український державний хіміко-технологічний університет"

Факультет

ТОР

Кафедра

ТОРФП

Освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр"

за напрямом підготовки 6.120201 "фармація"

				Затверджую
Зав. кафедрою
"			"		2011 р.

ЗАвдання

на дипломний проект

студентові

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту:

затверджена наказом по університету від

"

"

2010 р. №

2. Термін здачі студентом закінченого проекту

3. Вихідні дані до проекту

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

6. Дата видачі завдання

Керівник

(підпис)

Завдання прийняв до виконання

(підпис)

Календарний план

№	Назва етапів дипломного проекту	Термін виконання етапів проекту	Примітка

Студент дипломник:
	(підпис)
Керівник проекту:
	(підпис)

Додаток В

(довідковий)

Зразок оформлення реферату

РЕФЕРАТ

Записка пояснювальна: 135 с., 17 рис., 26 табл., додатків 2, 35 літературних джерел

Об'єкт розробки
Мета дипломного проекту
Методи дослідження
Літературний огляд
Загальна і теоретичні частини дозволяють
У технологічній частині розроблено
Розраховані
Здійснені вибір і компонування
Розділи "Охорона праці" і "ОНС"
Організаційно-економічна частина
Практичне значення проекту визначається
Розроблені рішення можуть бути впроваджені у

КЛЮЧОВІ СЛОВА: АМПУЛЮВАННЯ, АПІРОГЕННІСТЬ, ВИРОБНИЦТВО РОЗЧИНІВ, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТУ, ЗАПАЮВАННЯ АМПУЛ, МАШИНА РОЗЛИВУ, МОДЕРНІЗАЦІЯ, РЕАКТОР, РЕЦИКЛ, РОЗЛИВ, СТЕРИЛІЗАЦІЯ

Додаток Г

(обов'язковий)

Приклад відомості дипломного проекту

Відомість дипломного проекту
№	Формат	Позначення	Найменування	Листів	Примітка
			Загальна документація
1.	А4		Завдання	1
2.	А4	ТОР.4Ф99.11.6.120201 ДП ПЗ	Пояснювальна записка	107
			Конструкторські документи
3.	А1	ТОР.4Ф99.11.6.120201 ДП АС	Апаратурна схема	1

Додаток Д

(обов’язковий)

Хімічна схема виробництва (приклад)

	(ТП. 1)
	(ТП. 2)
	(ТП. 3)

Додаток Е

(обов’язковий)

Біологічна схема виробництва (приклад)

(Виробництво пеніциліну)

Підготовка пророщених спор Penicillium chrysogenum Підготовка живильного середовища та його стерилізація Підготовка стерильного повітря для аерації



Процес вирощування інокулюма



Процес вирощування посівного матеріалу



Процес ферментації



Фільтрування



Міцелій



Нативний розчин



Підкислення (Пеніцилін у вигляді кислоти, pH 6.0-6.5)



Очищення методом адсорбції



Двоступенева екстракція водним буферним розчином при pH 7.0



Водний розчин Na-солі пеніциліну. Добавка н-бутанолу



Розчин Na-солі пеніциліну у водному бутанолі



Відгін азеотропної суміші у вакуумі при 40С



Суспензія Na-солі пеніциліну



Кристалізація Na-солі пеніциліну



Фільтрування



Na-сіль пеніциліну

Додаток Ж

Принципова блок-схема технологічного процесу виробництва таблеток

(волога грануляція)

Додаток З

Умовні позначення обладнання хіміко-фармацевтичних виробництв

Дозатори за ГОСТ 2.793-79
Дозатори: а – вагові; б – об'ємні.	а б
1. Апаратура для подрібнювання твердих матеріалів. 2. Апарати для сортування твердих матеріалів. 3. Гранулятори.	1 2 3
Апаратура з механічними перемішуючими приладами за ГОСТ 2.793-79
1. Мішалки лопатеві, пропелерні, турбінні та ін. для рідинних середовищ під атмосферним тиском. 2. Теж з внутрішнім тиском. 3. Теж з внутрішнім тиском нижче за атмосферний.	1 2 3
4. Мішалки лопатеві, пропелерні, турбінні та ін. для рідинних середовищ під атмосферним тиском з обігрівом: а – рідиною; б – повітрям (газом). 5. Мішалки для сипучих матеріалів.	4а 4б 5
Збірники за ОСТ 64-043-87
Збірники вертикальні: 1.Без сорочки, працюючі під атмосфер­ним тиском, з нижнім спуском продукту. 2.З сорочкою, працюючі під атмосфер­ним тиском, з нижнім спуском продукту. 3. Без сорочки, працюючі під тиском більше і нижче за атмосферний, з трубою передавлювання. 4. З сорочкою, працюючі під тиском більше і нижче за атмосферний, з трубою передавлювання.	1 2
	3 4
Збірники горизонтальні: 1.Тиск атмосферний з нижнім спуском продукту. 2.Тиск атмосферний і вакуум.	1 2
3.Тиск атмосферний і більше за атмосферний з трубою передавлювання. 4.Тиск більше за атмосферний, з трубою передавлювання.	3 4
Реактори за ОСТ 64-043-87
1.Без сорочки, працюючі під атмосферним тиском, з нижнім спуском продукту. 2.З сорочкою, працюючі під атмосферним тиском, з нижнім спуском продукту. 3.Працюючі під перемінним тиском з нижнім спуском продукту та сорочкою. 4.Працюючі під перемінним тиском з нижнім спуском продукту з трубою пе- редавлювання та сорочкою.	1 2
	3 4
Мірники за ОСТ 64-043-87
1. Без сорочки, під атмосферним тиском з нижнім спуском продукту. 2. Атмосферний тиск, вакуум, без сорочки, з нижнім спуском продукту. 3. З сорочкою, тиском більше за атмосферний, з трубою передавлювання. 4. З сорочкою, з тиском нижче за атмосферний, з нижнім спуском продукту.	1 2
	3 4
Ділильні воронки за ОСТ 64-043-87
1.Без сорочки і двигуна. 2.З сорочкою без двигуна.	1 2
Обладнання для ампульного виробництва за ОСТ 64-043-87
1.Для миття і сушіння склодроту. 2.Для виготовлення ампул.	1 2
3.Установка для різання спарених ампул. 4.Обладнання для укладання ампул в касети.	3 4
5.Обладнання для миття ампул: а – зовнішньої поверхні методом душування; б – внутрішньої поверхні шприцевим методом;	а б
в – внутрішньої поверхні вакуумним методом; г – внутрішньої поверхні пароконден­саційним методом.	в г
6.Центрифуга для миття ампул. 7.Стерилізатор.	6 7
8. Обладнання для наповнення ампул: а – шприцевим методом; б – вакуумним методом.	а б
9. Обладнання для вдавлювання розчину із капіляра усередину ампул. 10. Обладнання для запаювання ампул.	9 10
Обладнання фітохімічного виробництва за ОСТ 64-043-87
1. Перколятори: а – без сорочки, працюючі під атмосфер­ним тиском; б – з сорочкою, працюючі під атмосфер­ним тиском; в – з сорочкою, з внутрішнім тиском нижче за атмосферний; г – з сорочкою, з внутрішнім тиском більше за атмосферний.	а б
	в г
2. Екстрактори: а – суспензійний; б – рідкісний.	а	б
3. Роторно-пульсаційний апарат (РПА).
4. Реактори фільтраційні: а – з сорочкою, з внутрішнім тиском нижче за атмосферний; б – без сорочки, з внутрішнім тиском більше за атмосферний.	а б
Обладнання для виробництва таблетованих лікарських засобів за ОСТ 64-043-87
1. Для пресування таблеток: а – з одинарним завантаженням; б – з подвійним завантаженням; в – для виготовлення таблеток (драже) з ядром.	а б в
Чан дражувальний
Обладнання для виробництва медичних аерозолів за ОСТ 64-043-87
1. Машина для миття і сушіння аерозольних балонів. 2. Машина для миття і сушіння аерозольних балонів з фільтрами для води і стислого повітря.	1 2
3. Машина для наповнення, фасування препаратом і газом, закупорювання аерозольних балонів (лінія Помазол). 4. Обладнання для герметизації клапанів і дозування фреону.	3 4
Обладнання для контролю і сортування за ОСТ 64-043-87
1. Для візуального контролю ампул. 2. Установка для перевірки ампул на герметичність.	1 2
3. Прилад для перевірки аерозольних балонів на герметичність. 4. Калібровочна машина для склодроту	3 4
5. Прилад для контролю маси 6. Лічильно-таблеточна машина	5 6
Обладнання для фасування і пакування готових лікарських засобів
1. Для розливання рідин у флакони. 2. Для закупорювання флаконів пробкою. 3. Для закупорювання флаконів пробкою-крапельницею.	1 2 3
4. Для загвинчування флаконів кришкою. 5. Для закатки металевих кришок. 6. Для розливання препарату у флакони, закупорювання пробкою і загвинчування флаконів кришкою.	4 5 6
7. Для відліку та пакування капсул у термосклеювальну плівку. 8. Для відліку та пакування таблеток: а – у флакони; б – у пробірки; в – у туби; г – у пенали; д – у термосклеювальну плівку.
9. Для виготовлення свічок та пакування їх у термосклеювальну плівку. 10. Для пакування у коробки (пачки) флаконів з пробкою.
11. Для склеювання пеналів (коробок) стрічкою. 12. Для укладання і пакування виробів у коробки (пачки).
13. Універсальна фасувальна машина для фасування у флакони. 14. Для обандеролювання пеналів.
15. Для групового пакування коробок у термоусадну плівку.
16. Для пакування ампул: а – у коробки; б – у термосклеювальну плівку.
Обладнання для виробництва пакувальних засобів, маркування та нанесення написів за ОСТ 64-043-87
1. Машина для наклеювання етикеток на туби, флакони та іншу тару. 2. Машина для нанесення надписів на ампули, туби, флакони та іншу тару із скла.

Розміри позначень стандартами не встановлені.

Позначення повинні забезпечити чіткість технологічної схеми і бути викреслені в співвідношеннях, в яких вони наведені в цьому Додатку.

Додаток И

Апаратурна схема виробництва (приклад)

Додаток К

Приклад креслення технологічного устаткування

40