- •Методичні поради
- •1. В роботі необхідно використовувати матеріали рекомендованої літератури, яку підібрав сам студент.
- •Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської
- •Тема 9. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами
- •Тематика контрольних робіт Завдання 1. Зародження української державності. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.
- •1. Походження і розселення слов’ян. Суспільний розвиток східнослов’янських племен.
- •Завдання 2. Українська державність у литовсько - польську добу .
- •1. Україна у складі Великого князівства Литовського. Політичний і правовий устрій Великого князівства Литовського і Руського.
- •2. Основні тенденції в розвитку суспільства у Великому князівстві Литовському, формування української народності. Причини занепаду литовсько-української державності.
- •Завдання 3. Початок козаччини
- •1. Виникнення та еволюція козацтва в Україні. Козацтво – як фактор державотворення.
- •2. Запорозька Січ – військово-політичне обєднання козаків. Соціально – економічний та військовий устрій Запоріжжя. Козацька символіка.
- •3.Державотворчі функції Запорозької Січі, її місце в історії української державності.
- •3. Переяславська Рада і “Березневі статті” 1654 року, виникнення україно-російської державної конфедерації.
- •Завдання 5. Соціально-економичний і політичний розвиток українських земель у другій половині XVII – XVIII ст.
- •2. Наступ на політичну автономию України. Правління гетьмана і. Мазепи. Політичні причини та наслідки поразки і. Мазепи.
- •Завдання 7. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Завдання 8. Державне відродження України в 1917 – на початку 1918 років
- •3. Початок та основні події громадянської війни, протистояння двох українських
- •Завдання 9. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)
- •1. Українська гетьманська держава, політична платформа п. Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика гетьманського уряду.
- •3. Національно-визвольний рух на землях Західної України. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр).
- •4. Загострення громадянської війни в Україні. Проголошення Української срр, її внутрішня політика. Військово-політичне зближення унр з Польщею і його наслідки. Радянсько-польська війна.
- •Завдання 10. Формування та утвердження радянського ладу в Україні (1920-ті роки)
- •Завдання 11. Соціально-економічний та політичний розвиток урср наприкінці 1920-х – 1930-ті рр.
- •Завдання 12. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами (1921-1939 рр.)
- •Завдання 13. Україна в роки Другої світової війни (1939 -1945 рр.)
- •Завдання 14. Основні напрями та тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку урср у другій половині 40-х - 80-х рр.
- •Завдання 15. Україна на шляху до суверенітету та державної незалежності. Політична система України на рубежі XX – XXI ст.
- •Список рекомендованої літератури
Завдання 7. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки (друга половина хіх – початок хх ст.)
ПЛАН
Криза феодально-кріпосницьких відносин. Проведення буржуазних реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.
Український національний рух наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Виникнення українських політичних партій.
Україна в роки Першої світової війни.
Розглядаючи питання щодо скасування кріпацтва, зверніть увагу, що це було найболючіше питання внутріполітичного життя країни. 19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ підписав маніфест про селянську реформу, яка надавала селянам і дворовим людям права “вільних сільських обивателів, як особисті, так і майнові”. Одночасно з маніфестом було затверджено низку положень і додаткових правил.
Серйозні зміни в економічному житті викликали необхідність перетворень в усій державній системі. Тому протягом 60-70-х років було проведено низку реформ, що охопили основні сторони життя країни: земську, судову, військову, освітню, цензурну та ін. Дайте характеристику основним положенням реформ.
Реформи царського уряду викликали зростання хвилі громадської активності. Продовжили пропагандистську національно-визвольну діяльність через український часопис “Основа” провідники Кирило-Мефодіївського братства Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш, В.Бєлозерський, що повернулися із заслання. Під його впливом українська інтелігенція почала гуртуватися в громади – самодіяльні напів- чи цілком нелегальні організації, що вели культурно-освітню діяльність серед широких народних мас проти антиукраїнської політики самодержавства, організовували недільні школи, видавали підручники та популярні брошури українською мовою.
Діяльність громад непокоїла правлячий режим (визначіть чому) і в липні 1863 р. міністр внутрішніх справ П.Валуєв видав таємний циркуляр про заборону українських наукових релігійних і особливо педагогічних публікацій. Навчання українською мовою визначалося ним як політична пропаганда.
Початок 70-х р. відзначався послабленням реакції і громадівський рух відновив свою діяльність. Колишні досвідчені громадівці таємно утворили в Києві “Стару громаду” (щоб відрізнятися від нових членів, переважно студентів) і створили керівний орган федеративного об'єднання громад усієї України.
У відповідь на зростання громадсько-політичної та революційної активності суспільства, Олександр ІІ підписав ганебний Емський указ, який забороняв використання української мови. З рішучим протестом проти ганебної антиукраїнської політики виступив з трибуни Всесвітнього літературного конгресу, що відбувся в Парижі 1878 р. Михайло Драгоманов.
У кінці 80-х – на поч.. 90-х рр. в Україні виникли марксистські гуртки, з 1891 р. почала діяти Російська соціал-демократична група. Проте вони не допускали й думки про національну незалежність України . Зверніть увагу, що першою українською політичною організацією, яка стояла на засадах самостійності України, було “Братство тарасівців”.
Активізація громадсько-політичного життя в Україні на початку ХХ ст. створила ґрунт для переростання культурно-освітнього громадівського руху в національно-визвольний. Значну роль в цьому відіграло створення українських політичних партій. Серед них слід відзначити Революційну українську партію (РУП), Українську соціал-демократичну спілку (автономна частина Російської СДРП), Українську соціал-демократичну партію (УСДРП), Українську демократичну партію (УДП), Українську радикальну партію (УРП). Ознайомтесь з програмами названих партій.
Останнє питання розпочніть із загальної характеристики ситуації, яка склалася на міжнародній арені, зокрема в Європі, на початку ХХ ст. і привела людство до світової трагедії влітку 1914 р. – Першої світової війни.
Перед студентом стоїть завдання – визначити і проаналізувати причини війни, основний привід, який став поштовхом для активізації імперіалістичних кіл Європи і привів до військового протистояння країн двох блоків. А останні всупереч волі українського народу втягли його в світову криваву війну.
Продовжуючи відповідь, назвіть дату початку Першої світової війни, хто її розпочав, які країни згодом вступили у воєнні дії й до чого це призвело.
Важливою проблемою теми є ставлення самих українців, політичних партій і організацій до війни. Прослідкуйте їх позицію в Наддніпрянській Україні й Східній Галичині. Визначіть відмінності, вкажіть, що в процесі розвитку подій на фронтах їх ставлення до війни змінюється і набирає іншої окраски. Чи впливало це на загальний український рух?
У кінці роботи зробіть висновок, що війна стала великою трагедією для України. У чому проявився трагізм війни?
Література:
Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.
Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1995.
Король В.Ю. Історія України. – К., 2005.
Новітня історія України (1900-2000): Підручник. – К., 2002.
Політична історія України. – К., 2001.
Реєнт О.П. Україна в імперську добу (ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 2003.
Реєнт О., Сердюк О. Перша світова війна і Україна. – К., 2004.