методичка по політології

2. Тематичний план курсу “Політологія»

для напряму підготовки 6.030401 «Правознавство»

1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.

МОДУЛЬ 1.

ТЕМА 1. ПОЛІТИКА І ПОЛІТОЛОГІЯ.

1.Визначення, структура та функції політики.

2.Цілі, засоби та межі політики.

3.Взаємозв’язок політики з іншими сферами суспільного життя.

4.Основні етапи становлення політичної науки.

5.Характеристика методів політології.

Питання для самостійної роботи

1.Зародження політичної науки.

2.Політологія та суміжні соціально-гуманітарні науки.

3.Структура політології.

4.Соціально-філософські проблеми політології.

5.Політика як технологія узгодження соціальних інтересів.

6.Політика як система інститутів та відносин.

7.Цілі і засоби в політиці.

8.Суб’єкти політики.

ЛІТЕРАТУРА.

1.Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины //Полис. – 1997. - №6.

2.Бебик В. Политология глобального мира: проблемы теории и практики// Персонал. – 2005. - №5. – С.28-31.

3.Белов Г.А. Политика как общественное явление //Кентавр. – 1993. - №2.

4.Вебер М. Политика как призвание и профессия //Избр. произведения. – М., 1990.

5.Головатий М. Політика: об'єктивна необхідність чи пасинок суспільства //Урядовий кур'єр. – 2003. – 13 вер.

6.Гуторов В.А. Философия политики на рубеже тисячелетий: судьба классической традиции //Полис. – 2001. - №1. – С.157-167.

7.Демидов Л.И. Категория «политическая жизнь» как инструмент человеческого измерения политики// Полис. – 2002. - №3. – С.156-163.

8.Картунов О. Політичний маркетинг і менеджмент// Політичний менеджмент. – 2004. - №6. – С.151-174, №5. – С.137-163.

9.Мухаев Р.Т. Политика как общественное явление //Обществознание в школе. – 1997. - №1.

10.Пригожин А.Н. Что есть политика? // Обществ. науки и современность. –

1996. -№4.

ТЕМА 2. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

1.Політична система як модель дослідження.

2.Сутність і структура політичної системи суспільства.

3.Функції політичної системи.

4. Типологія політичних систем.

Питання для самостійної роботи

1.Політика та системний аналіз.

2.Функціоналізм як метод аналізу політичної системи.

3.Чинники стабільності політичної системи.

4.Партійна система – політична система.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Андреев С.С. Политическая система и политическая организация // Социально-политический журнал. – 1992. - №1.

2.Белов Г.А. Политическая система //Кентавр. – 1995. - №2.

3.Белов Г.А. Функции политической системы //Кентавр. – 1995. - №3.

4.Бойко Бойчук Л. Методика синергетичного аналізу соціально-політичних систем// Людина і політика. – 2004. - №4. – С. 92-105.

5.Гавриленко І. Політична система суспільства //Політологічні читання. –

1993. - №1.

6.Комарова Ю. Деякі аспекти аналізу структурної самоорганізації політичної системи/ Політичний менеджмент. – 2005. - №1. – С.97-112.

7.Лактіонова В.В. Концептуальні підходи до проблеми трансформації політичних режимів на засадах демократії //Трибуна. – 2005. - №5-6. – С.30.

8.Масловский Т.В. Анализ концепции тоталитарной бюрократии//Социс. –

2000. - №4. – С.93-97.

9.Пахарєв А. Пострадянський авторитаризм //Віче. – 2001. - №7. – С.29-37.

10.Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. – К., 1998.

11.Чиркин В.Е. Глобальные модели политической системы современного общества: индикаторы эффективности //Государство и право. – 1992. - №5.

12.Фурман Д. Дивергенция политических систем на постсоветском пространстве// Свободная мысль ХХ1. – 2004. - №10. – с. 14-24.

13.Якушик В.М. Політична система і політичний режим //Політична думка. –

1993. - №1.

ТЕМА 3. ПОЛІТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ ТА ЇЇ ФОРМИ

1.Поняття демократії: зміст, ознаки, соціальна цінність, функції.

2.Організаційні форми демократії.

3.Теорії демократії.

4.Еволюція форм демократії.

Питання для самостійної роботи

1.Еволюція форм демократії.

2.Функції демократії.

3.„Дефіцити” демократії.

4.Сучасна плюралістична демократія.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Барматова С. Нестандартная демократия для нетрадиционного общества

//Персонал. – 2004. - №6. – С.54-58.

2.Валлерстайн И. Демократия, капитализм и трансформація // Социология: теория, методы. – 2002. - №2. – С,76-86.

3.Горегляд В. Античный идеал и современная демократия // Человек. –

2003. - №3. – С.78-84.

4.Демин И.Ю. Элементы непосредственной демократии и механизмы представительства политических интересов на муниципальном уровне //ВМУ. Сер. Полит науки. – 2002. - №6. – С.40-58.

5.Иногучи Т. Политическая наука в трех демократиях: “нелояльной”(Япония), демократии “З-ей волны”(Южная Корея) и “зарождающейчя”(Китай) // Полис. – 2004. - №5. – С.131-140.

6.Куртов А. Метаморфозы демократии. Генезис политических режимов в Центральной Азии // Свободная мысль. – 2004. - №11. – С.136-144.

7.Латыгина Н. Предпосылки демократизации общества: основные подходы

//Персонал. – 2005. - №3. – С.15-18.

8.Латигіна Н. Шляхи та структурні шази демократизації суспільства // Політичний менеджмент. – 2005. - №2. – С.68-77.

9.Латигіна Н. До визначення феномена демократії // Політичний менеджмент. – 2004. - №3. – С.20-29.

10.Левин. И.Б. Глобализация и демократии // Полис. – 2003. - №2. – С.53-71. 11.Народное представительство или управляемая демократия //

Общественные науки и современность. – 2003. - №6. – С.51-62. 12.Наумкіна С. “Третя хвиля демократизації”: підсумки і перспективи:

Аналіз зарубіжних концепцій // Політичний менеджмент. – 2004. - №2. – С.162-170.

13.Нестеренко А.В. Демократия: проблема субъекта // ОНС. – 2002. - №4. – с.49-55.

14.Поліщук І.О. Демократичні традиції в Україні //Людина і політика. –

2003. - №2. – С.63-70.

15.Поляков С.П. Тероризм – вбивця демократії // Трибуна. – 2003. - №3-4. – С.34-35.

16.Стур Дж.Дж. Открывая демократию заново // Полис. – 2003. - №5. – С.1225.

17.Хижняк И. Функции демократии в гражданском обществе постиндустриального пространства //Персонал. – 2002. - №4. – С.43-46.

18.Шипилов А.В Демократия и толерантность / /Социс. – 2005. - №3. – С.3843.

19.Эйзенштадт Ш.Н. Парадокс демократических режимов: хрупкость и изменяемость // Полис. – 2002. - №3. – С.81-96

ТЕМА 4. ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ В ПОЛІТИЦІ

1.Групи інтересів та групи тиску: поняття, функції, типологія.

2. Громадсько-політичні організації: природа, функції, класифікація.

3.Громадсько-політичні рухи: причини виникнення, етапи розвитку, класифікація та функції.

4.Лобізм як інститут: політична сутність, механізм функціонування. 5.Політичні партії: поняття, функції та типи.

6.Партійні системи.

ЛІТЕРАТУРА.

1.Бьюэлл Э. Архаичны, но адаптивны. О политических партиях США //Полис.

–1996. - № 1.

2.Колодій А. Політичний спектр: про деякі критерії “лівих” і “правих” політичних рухів у посттоталітарних суспільствах //Філософська і соціологічна думка. – 1995. - № 9.

3.Коломейцев В.Ф. Партии в зеркале западной политологии //Государство и право. – 1995. - №10.

4.Кулинченко А.В. Политические партии и развитие демократии: опыт России и Германии // Полис. – 2004. - №2. – С.156-170.

5.Малярчук В. Від «партії влади» до «влади партій», або європейській тренд української політики // Віче. – 2005. - №3. – С.37-39.

6.Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997. – Статті: “Партії політичні в Україні”, “Партійна система,” “Типологія політичних партій.”

7.Примуш М. Інституційні та партійні системи // Віче. – 2003. - №4. – С.28-32.

8.Примуш М. Партіне будівництво. Міфологія і генезис // Віче. – 2005. – 33. – С.34-37.

9.Пушкарѐва Г.В. Партии и партийные системы: Концепция М. Дюверже // Социально-политический журнал. – 1993. - № 9-10.

10.Шмачкова Т.В. Мир политических партий // Полис. – 1992. - № 1-2.

11.Джордан Г. Группы давления, партии и социальные движения /Мировая экономика и международные отношения. – 1997. - №1.

12.Лоббизм в России: этапы большого пути //Социологические исследования. – 1996. - №3.

13.Мухаев Р.Т. Политология: Учебник для студентов. – М., 1997. – Глава

Х.

14.Перегудов С., Семененко И. Лоббизм в политической системе России //Мировая экономика и международные отношения. – 1996. - №9.

15.Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию: Учебное пособие. – М.,1996. – Глава 14.

16.Коен Д. Лобіювання у Конгресі США //Політологічні читання. – 1992.

- №2.

17.Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б.Кухти. – Ч.2. – Львів,

1997. – С.209-228.

18.Політологічний енциклопедичний словник. – Київ, 1997. – Статті: “Громадські організації та рухи”, “Групи інтересів”, “Групи тиску”, “Лобізм”, “Політичні організації”.

МОДУЛЬ 2.

ТЕМА 5. ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО.

1.Політичне лідерство: визначення, концепції, функції.

2.Типологія політичних лідерів.

3.Політичне лідерство в Україні.

4.Феномен лідерства в інтерпретації Ф.Ніцше.

5.Лідери і стиль поведінки.

ЛІТЕРАТУРА.

1.Бекешкіна І. Чи є в Україні загальнонаціональні лідери? // Політична думка. –

1996. - №2.

2.Гвоздев Н. Психотип украинского лидера//Наша газета. – 2002. – 25 янв.

3.Гриценко О. «І на дзеркало не варто нарікати: політична портретистика іміджу лідера в Україні»//Віче.- 2003. - №6. – С.33-38.

4.Деркач Ж. Політичний лідер у ретроспективі // 1999. - №1.

5.Дурдин Д.М. «Образ» политического лидера и возможности его изменения//Полис. – 2000. - №2. – С.133-152.

6.Кухта Б, Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери – Львів, 1996.

7.Левченко О. Формування іміджу політичного лідера та політичної партії // Нова політика. – 2000. - №5. – С.48-52.

8.Ложкин Г. Лидерство: история и современность // Персонал. – 2001. - №2. – С.44-49.

9.Механізм формування політичного лідерства в Україні // Нова політика. –

2001. - №2. – С.60-62.

10.Наумкіна С., Чемекова С. Політичне лідерство як суспільне явище // Нова політика. – 2000. - №2. – С.50-53.

11.Пахарєв А. Стиль політичного лідерства. Фактори формування та складові // Нова політика. – 2001. - №5. – С.51-54.

12.Петракова Є. Деякі аспекти формування іміджу політичного лідера // Політичний менеджмент. – 2004. - №2. – С.109-120.

13.Пищева Т.Н. Барьеры восприятия публичного имиджа політика // Полис. – 2000. - №4. – С.132-135.

14.Сало Т. Аналіз індивідуальних якостей політичного лідера як суб’єкта політики // Політологічні читання. – 1993. - №4.

15.Смолякова В.В. Имидж политического лидера в структуре коммуникативного пространства // ВМУ. -–Сер. 18. – 2000. - №18. – С.102109.

16.Такер Р. Политическая культура и лидерство в Советской России: от Ленина до Горбачѐва // США: экономика, политика, идеология. – 1990. - № 1- 6.

17.Херманн М. Стили лидерства и формирование внешней политики // Полис. – 1991. - №1.

18.Шелекасова Н.П. Бессознательные аспекты имиджа политического лідера // Полис. – 2000. - №4. – С.130-135.

19.Юрченко І. Феномен політичного лідерства // Політичний менеджмент. – 2004. - №1. – С.63-75.

20.Юрченко В.М. Политический мир местных сообществ: лидеры // ВМУ. Сер.12. – 2003. – №2. - С.63-81.

8.Борисюк В. Политические идеи и идеологии постиндустриальной цивилизации //Мировая экономика и международные отношения. – 2004. - №7. – С.3-15.

9.Дмитренко О. Громадська думка: історія і сучасність // Політичний менеджмент. – 2004. - №2. – С.101-108.

10.Ілляшук О. Онтологія неомарксизму: тотальність історії і комунікативність // Людина і політика. – 2004. - №2. – С.89-91.

11.Межуев В. Социал-демократия как политика и ідеологія //Свободная мысль.

– 2001. - №2. – С.41-57.

12.Мысливченко А. Западная социал-демократия: поиски обновления // Свободная мысль. – 2000. - №5. – С.64-71.

13.Політологічний енциклопедичний словник. – Київ, 1997. – Статті: “політична свідомість”, “політична психологія”, “політична культура”, “громадська думка”.

14.Соловьев А. Политическая идеология: логика исторической эволюции // Полис. – 2001. – 2. – С.5-24.

ТЕМА 8. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І МОДЕРНІЗАЦІЯ.

1.Теорія модернізації.

2.Типологія модернізаційних процесів.

3.Неопатримоніалізм та афро-азійські політичні режими.

4.Глобалістика та передумови її виникнення.

5.Політичні аспекти глобалізації.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Бергер П. Понимание современности // Социологические исследования. – 1990. - № 7. – С. 127-133.

2.Бергер Я. Модернизация и традиция в современном Китае // Полис.

–1995. - № 5 . – С. 60-77.

3.Даймонд Л. Прошла ли «третья волна» демократизации? // Полис. –

1999. - №1. – С. 10-25.

4.Зарубина Н.Н. Составляющие процесса модернизации // Восток. –

1998. - №4. – С. 25-36.

5.Красильщиков В.А. Модернизация и Россия на пороге ХХІ века // Вопросы философии. – 1993. – №7. – С.40-56.

7.Парсонс Т. Система современных обществ. – М.: Аспект-Пресс,

1997.

8.Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М.: Аст., 2003.

9.Цапф В. Теории модернизации и различие путей общественного развития // Социологические исследования. –1998. - № 8. – С. 14-26

10.Эйзенштадт Ш. Новая парадигма модернизации // Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия: Сост. Б.С.Ерасов. - М.: Аспект-Пресс,

1998.

11.Кинг А., Шнайдер Б. Первая глобальная революция: Доклад Римского клуба. – М., 1991.

12.Медоуз Д.Л. За пределами роста // Вестник Московского университета. – Сер.12. Политические науки. – 1995. -№5.

13.Печчеи А. Человеческие качества. –М., 1985.

14.Дискурс глобализации с точки зрения мир-системного анализа: глобализация общества // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. - №2.

–С.176-194.

15.Суліма Є. Процес глобалізації – рушійна сила формування глобального соціального порядку постіндустріалізму //Людина і політика. –

2004. - №5. – С.70-75.

16.Лобань Т. Особливості розвитку учасного суспільства в умовах глобалізації: політологічний аспект // Людина і політика. – 2004. - №2. – С.6874.

17.Мединська Т. У статусі світового лідера: США в сучасних процесах глобалізації // Політика і час. – 2005. - №3. –С. 67-75.

18.Паламарчук В., Литвиненко О. Глобалізація чи американізація?//Віче. – 2003. - №4. – С.32-36.

19.Джемаль Г. Оппозиция в епоху глобализации. – http://nbpnm.narod.ru/STAT/oppoz.htm

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ: ТЕМА 7. Політичні еліти.

1.Політична еліта як суб’єкт політики: плюралізм методологічних підходів.

2.Типологія політичних еліт.

3.Системи рекрутування еліт.

4.Концепція пасіонарного поштовху Л.Гумільова.

5.Циркуляція еліт як частина політичного процесу.

ЛІТЕРАТУРА:

6.Ашин Г. Смена элит // Общественные науки и современность. – 1995. - №1.

7.Вовканич С. Еліта – найбільш конвертована валюта // Віче. – 1997. - №5.

8.Видрін Д. Еліта – це проблема будови суспільства//Віче. – 2003. - №5. – С.43-44.

9.Журавський В., Кучеренко О., Михальченко М. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. – К., 1999.

10.Кривошея В. Еліта нації та еліта суспільства // Політична думка. – 1998. - №1.

11.Кухта Б, Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери – Львів, 1996. 12.Лупацкий В.С. Теория элит Вильфредо Парето // Философская и

социологическая мысль. – 1992. - №11.

13.Михальченко М. Еліта в Україні: Їсте, куме, що зварили // Віче. – 2003. - №!. – С,7-12.

14.Пахарєв А. Політична еліта: формальна? справжня? // Віче. – 1997. - №11. 15.Сениенко Н. Национальная элита в условиях глобализации//Персонал. –

2003. - №10. – С.42-46.

16.Юрченко В.М. Политический мир местных сообществ: лидеры//ВМУ. Сер.12. – 2003. – №2. - С.63-81.

17.Яворівський В. Еліта – свіча у руках нації // Віче. – 2003. - №2. – С.62-66.

ТЕМА 10. ЗАКОНОМІРНЕ В ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ

1.Закони структури, функціонування і розвитку – загальна характеристика.

2.Закон концентрації політичної державної влади.

3.Закон розподілу влади.

4.Основний політичний закон Аристотеля.

5.Закон Платона-Аристотеля про занепад і загибель держави.

6.Закономірне в політичному процесі в Україні.

7.Закон відповідності типа політичного лідера типу політичної культури.

8.Закон розвитку масових настроїв.

9.Закон “малих чисел” М. Вебера.

10.Закон “циркуляції” еліт В. Парето. 11.Закон деградації політичної системи. 12.Закон політичної революції П. Сорокіна.

ТЕМА 12. ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ. Питання для самостійної роботи

1.Поняття стабільності політичної системи та її специфіка.

2.Теоретичне осмислення і типологія політичних конфліктів.

3.Проблема врегулювання конфліктних ситуацій.

4.Еволюція теоретичних уявлень про соціально-політичний конфлікт.

5.Суб’єкти політичних конфліктів.

6.Функції політичних конфліктів.

ЛІТЕРАТУРА.

1.Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. – К.,

1994.

2.Джаконини В. Дарендорф: теория конфликта. Политология вчера и сегодня. – Вып.2. – М.,1990.

3.Дробот Г.А. Куинси Райт о конфликтах и стабильности в международных отношениях // Социально-политические науки. – 1991. - №7.

4.Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. – М., 1995.

5.Ішмуратов А.Т. Конфлікт і злагода. – К., 1996.

6.Конфликты в обществе // Общественные науки и современность. – 1995. - №1.

7.Макарычев А.С. Стабильность и нестабильность при демократии // Полис. –

1998. - №1.

8.Небоженко В.С. Соціальна напруженість і конфлікти в українському суспільстві. – К., 1994.

9.Пазенок В.С. Соціальний конфлікт і соціальна злагода // Політика і час. –

1991. - № 17-18.

10.Перепилиця Г. Природа конфліктів у посткомуністичному світі // Політична думка. – 2000. - № 1(18).