книга с.5-85

4.До яких міжнародних організацій входить Україна? а) ООН, СНД, СОТ, ГУАМ, б) ЄС, ООН, СОТ, АСЕАН.

в) НАТО, СОТ, СНД, ГУАМ.

5.Визначіть послідовність прем’єр-міністрів України: а) Марчук, Лазаренко, Кучма, Масол.

б) Пустовойтенко, Ющенко, Кінах, Янукович. в) Тимошенко, Ющенко, Кінах, Янукович.

6.Земля сільськогосподарського призначення в Україні є: а) предметом купівлі-продажу, б) нею заборонено торгувати.

7.Верховна Рада затвердила “Основи національної економічної політики” в:

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Метричні міри

Алтин = 6 денгам. Аршин = 71 см. Відро австрійське = 10 л.

Векша — грошова одиниця Київської Русі (IX—XIII ст.). Дорівнювала 1/4 — 1/6 куни, 1/2 — 1/3 резани. Еквівалентом В. було 0,33 г срібла.

Гарнець = 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.

Гривня — вагова, грошово-вагова і грошово-лічильна одиниця Київської Русі. В XI ст. в обігу були срібні гривні. В XVII ст. гривня важила 160—197 г срібла.

Грош — срібна польська монета масою 3,1 г. Денга — срібна російська монета XIV—XVIII ст.

Денарій — срібна монета в європейських країнах в Середньовіччі. Десятина — казенна 1,09 га.

Десятина (господарська) — 1,45 га (застосовується з XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила 1,2 га.

Дукат — 60 коп. золотом, угорський — 3,5 дол. лотий польський (в Україні — золотий) — З0 грошей. Камінь — 32,90 фунта.

Карбованець російський — 100 коп. Кварта — 0,5 л.

Копа — 60 шт.

Куна — срібна грошова одиниця Київської Русі. Назва походить від шкірки куниці, яка виконувала роль грошової одиниці. 1 К. = 2 г = 2 резанам = 4—6 векшам.

Лашт — 60 карців, або 360 пудів, або 5896,8 кг. Морг — 0,56 га.

Ногата — грошова одиниця в Київській Русі. В XI ст. 1 Я. = 1/2 гривні = 1/25 куни. З XII ст. — 1/20 гривні, 2,5 куни.

Пуд — 16,38 кг, або 40 фунтів.

Резана — грошова одиниця Київської Русі. В XI ст. IP. = 1/50 гривні = 2/5 ногати = 1/2 куни. В XII ст. прирівнювалася до куни.

Рубль російський — 33 алтини, 2 денги. Фунт — 405 грам.

Чверть — 8 пудів.

ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНІ ТЕРМІНИ

Алод — індивідуальна приватна спадкова власність на землю, що вільно відчужувалася.

Беналітет — монопольне володіння феодалів господарськими будівлями. Бенефіцій — земельне володіння, яке дарувалося великим феодалом (королем)

в пожиттєве користування васалам за умови несення військової або адміністративної служби.

Ганза (група покупців) — торговий союз міст Балтійського та Північного морів на чолі з містом Любеком у XII—XVI ст. Офіційно оформлений у 1556 p.,

формально існував до 1669 p. Назва з'явилась у 1267 p. в англійській королівській грамоті.

Домен — земля, на якій велося господарство землевласників.

Домінікальні землі — поміщицька, державна, церковна земля в Австрійській імперії та на західноукраїнських землях, що входили до її складу.

Емфітевтичне право — довгоабо вічнострокова оренда. Євродолари — долари, що продаються за межами США.

Закупи — залежні люди в Київській Русі, які брали у феодала в борг позику (купу) і зобов'язані були відробити її.

Залізний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.

Золоте забезпечення — запас золота у центральних банках, призначений для покриття банківської емісії, а інколи й для забезпечення поточних рахунків та інших зобов'язань, що належать до оплати.

Капітулярій — закони і розпорядження франкських королів з династії Каролінгів.

Колон — вільний дрібний землероб у Римській імперії у І—II ст. н. е. Статус колонів змінився у IV—V ст. н. е.

Комендація — форма перетворення вільних селян назалежних.

Кріпосне право — система права у Середньовіччі, що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну власність останнього на селянинакріпака.

Лен — бенефіцій, що передався у спадок.

Люстрація — інвентаризація у королівських маєтках середньовічної Польщі. Магдебурзьке право — система міського самоуправління у середні віки. Мануфактура — 1) форма промислового виробництва, яка історично

передувала машинній промисловості; характеризується ремісничою технікою і поділом праці; 2) назва деяких текстильних підприємств в Україні та в інших країнах.

Нобілі — знать у Стародавньому Римі, привілейована правляча верхівка, сенатори.

Нобілітація — отримання дворянства в добу Середньовіччя.

Патронат — 1) за часів Римської республіки — добровільна віддача громадян у покровительство великим землевласникам; 2) у пізній Римській імперії, у добу раннього Середньовіччя — система залежності невеликих власників.

Прекарій — умовне землеволодіння, коли земля отримувалася на строк, визначений її власником.

Пул — одна з форм монополій, яка характеризується тим, що прибуток усіх учасників надходить у загальний фонд і розподіляється між ними пропорційно до розмірів їхніх капіталів.

Райфайзенка — сільський кредитний кооператив, названий ім'ям німецького громадського діяча Райфайзена Фрідріха Вільгельма, засновника кредитних кооперативів у Німеччині.

Регалії — за феодалізму в Західній Європі монопольне право королів та великих феодалів на стягнення мита, судових штрафів тощо.

Рустикальні землі — селянські земельні наділи в Австрійській імперії та західноукраїнських землях, що входили до її складу.

Рядовичі — залежне населення в Київській Русі, яке слугувало князю договором (рядом).

Серваж — форма феодальної залежності селян у Франції в XI—XIII ст. Соляний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київську Русь з

узбережжям Чорного моря.

Тартак — лісопилка в XVI—XIX ст. Феод — спадкове землеволодіння в Західній Європі у добу Середньовіччя. Цензива — оброчна система користування землею.

Челядь — раби в Київській Русі у IX—XI ст. (холопи).

Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Болотіна Є. Економічна історія. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

2.Борисенко В. Курс української історії. З найдавніших часів до ХХ ст. – К., 1996.

3.Бобович И. М. Истоия экономики: Уч. пособие. – М.: Проспект, 2002.

4.Голобуцький В. Економічна історія Української РСР. – К.: Вища школа, 1970.

5.Грицак Я. Нарис історії України. – К., 1996.

6.Дерев’янків Т. Промисловий переворот на Україні. Питання теорії та історії. – К., 1975.

7.Економічна енциклопедія: У 3 т. — К.: Академія; Т.: ТАНГ, 2001.

8.Економічна історія України і світу: Підручник / Б. Лановик, М. Лазарович. – К., 2004.

9.Экономическая история зарубежных стран: Курс лекций / Под. ред. В. И. Голубович. – Мн., 1998.

10.Экономическая история. Проблемы, исследования, дискуссии. – М., 1993.

11.Экономическая история зарубежных стран: Капиталистические и развивающиеся страны. – М., 1999.

12.Экономическая история зарубежных стран: Курс лекций / Под. ред. В. И. Голубович. – Мн., 1998.

13.Історія економічних вчень: Курс лекцій / За ред. В. В. Кириленка. – Тернопіль: «Економічна думка», 2007.

14.Історія економічних вчень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко та ін. — К., 2001.

15.Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч / З ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2005.

16.Історія народного господарства Української РСР: У 3 т. – К.,1983 – 1987.

17.История европы с древнейших времен до наших дней: В 8 т. – М., 1988 – 1990.

18.Калина А.В. Економічна історія. Навч. посібн. для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2007.

19.Кларк Дж. Б. Распределение богатства. — М.: Экономика, 1992.

20.Ковальчук В. М., Сарай М. І. Економічна думка минулого і сьогодення: Навч. посіб. — Т., 2000.

21.Конотопов М. В., Сметанин С. И. История экономики: Уч. для студентов вузов. – М.: Академ. проэкт, 2002.

22.Корнійчук Л. Я. та ін. Історія економічних учень. Навч.-метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2002.

23.Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія України і світу: Підручник. – К., 2001.

24.Лановик Б, Лазарович М. Економічна історія: Курс лекцій. – К., 2003.

25.Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли: от пророков до профессоров. – М.: Дело, 1996.

26.Мешко І. М. Історія економічних вчень. – К.: Вища школа, 1994.

27.Мировое хозяйство и советская экономика: шансы и иллюзии. – М., 1990.

28.Розвиток економічної думки ХХ ст.: лауреати Нобелівської премії в галузі економіки. Навч. посібн./ Укладач В. Соболєв. – Чернівці: Рута, 2002.

29.Самуельсон П. Экономика. В 2-х тт. – М.: Алгон, 1992.

30.Сурин А. И. История экономики и экономических учений. М.: Финансы и статистика, 1999.

31.Титова Н. Е. История экономических учений. Курс лекций. – М.: ВЛАДОС, 1997.

32.Худокормов А. Г. История экономических учений: современный этап. – М.: Инфра, 1998.

33.Україна і світ: Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства: Навч. посібн. / За ред. Б.Д. Лановика. – К., 1994.

34.Юхименко П. І. Економічна історія: Навч. посібн. – К.: Вікар, 2006.

35.Юхименко П., Леоненко П. Історія економічних учень. – К.: «Знання-Прес», 2002.

36.Ядгаров Я. С. История экономических учений. – М.: Инфра, 1998.