спадковості у формуванні людини. Вплив науково-технічного прогресу на умови існування людини як біологічного виду: активізація мутаційного процесу, його вплив на спадковість. Гармонія та дисгармонія людського існування. Людина як єдність біологічного й соціального.

Суспільне (соціальне) у бутті людини. Праця, практика, їх ґенеза та роль у становленні антропосоціогенезу. Співвідношення практики й свідомості. Роль мови у процесі антропосоціогенезу, у формуванні свідомості та предметно-практичної діяльності. Становлення суспільних відносин, їх якісна відмінність від відносин біологічних. Виникнення та розвиток моральності як фактора антропосоціогенезу. Філософський зміст понять “особистість”, “індивід”, “індивідуальність”, їх співвідношення з поняттям “людина”. Особистість і роль соціального середовища в її формуванні. Ціннісні орієнтації особистості як продукт її соціалізації. Соціальна типологія особистості. Творчість як спосіб самореалізації особистості.

Діалектика історичної необхідності та свободи особи в суспільному розвитку. Свобода й відповідальність. Філософський аналіз відчуження, свобода як процес зняття відчуження. Відповідальність як продукт соціальної дії особистості. “Культ особистості” як суспільне явище, його суб’єктивні й об’єктивні основи.

Філософська проблема життя й смерті. Проблеми життя та смерті в духовному досвіді людства. Самоцінність людського життя. Сенс життя. Соціальна та біологічна тривалість людського життя; смерть, безсмертя.

Людина та людство. Планетарна спільність долі людства, інтернаціональність громадського життя, зміцнення господарсько-економічних взаємозв’язків за сучасної доби як об’єктивних основ становлення й розвитку єдиної світової спільноти.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

Тема 13. Суспільство як об’єкт філософського осмислення

Специфіка предмета соціальної філософії. Співвідношення соціальної філософії й інших гуманітарних наук. Методологічна спрямованість соціальної філософії. Суспільство як підсистема об’єктивної реальності. Соціальна форма руху матерії та її відмінності від процесів живої й неживої природи. Основні концепції виникнення та розвитку суспільства: теологічна, патріархальна, натуралістична, технократична, соціопсихологічна. Теорія соціальної (М. Вебер, Т. Парсонс) та предметної (К. Маркс) дій тощо.

Феномен соціального. Соціум як історичний процес. Соціальне буття людини як реальний життєвий процес. Предметність, діяльність

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

15

іспілкування – форми існування соціуму. Типи соціальної дії: афективна, традиційна, цінніснораціональна, цілераціональна (М. Вебер). Суспільство як самоорганізована система. Функціонування суспільства як природно-історичний процес. Географічне середовище та його роль у житті суспільства. “Географічний детермінізм”, “геополітика”. Біосфера. Вчення Т. де Шардена і В. Вернадського про ноосферу. Демографічний фактор суспільного розвитку. Народонаселення як передумова й суб’єкт історичного процесу. Природа – виробництво – споживання.

Суспільство як соціальний спосіб людського буття, продукт взаємодії та результат творчості людини. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Поняття матеріального й духовного життя суспільства, їх зміст і структура. Діалектика і пізнавальне значення суспільного буття та суспільної свідомості. Соціальні закони, їх роль у діяльності людей. Соціальна філософія про найбільш загальні закони виникнення, розвитку й функціонування суспільства. Поняття устрою

ісфер громадського життя.

Проблема побудови теоретичних моделей суспільства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес зміни суспільно-еконо мічних формацій (К. Маркс), соціальних систем (Т. Парсонс), стадій “економічного зростання” (У. Ростоу), еволюції типів культури (М. Вебер, П. Сорокін), локально-цивілізаційних циклів (А. Тойнбі).

Тема 14. Філософські проблеми економіки

Сфера економіки в контексті людського буття. Філософське тлумачення явища економіки. Суспільне виробництво як соціальнофілософська категорія. Поняття суспільного виробництва: сутність і структура. Матеріальне і духовне виробництво, їх взаємозв’язок та взаємодія в історичному процесі. Особливості та роль матеріальноекономічного виробництва. Співвідношення технологічного і суспіль- но-економічного способів виробництва, їх історичні типи. Суспільне виробництво як виробництво безпосереднього життя людини. Сутність і структура продуктивних сил. Діалектика продуктивних сил і суспільних форм їх розвитку. Діалектика виробництва, розподілу, обміну, споживання та власності. Філософський аналіз власності. Філософські аспекти проблеми управління й організації бізнесу. Проблема глобалізації економічного простору. Норми, цінності, та інституції ринкової економіки. Економічні права і свободи. Проблема економічного вибору. Економічна культура людини. Цінності рівності, справедливості свободи і відповідальності в економічній культурі. Етичні аспекти економічної діяльності. Концепція відчуженої праці. Праця

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

16

й творчість. Ставлення до праці та економічні якості людини. Сучасна світова економіка й Україна: проблема модернізації економіки суспільства. Економіка та економічна теорія в інформаційному суспільстві. Особливості методології економічної теорії. Проблеми гуманізації економічної освіти.

Тема 15. Духовна життєдіяльність суспільства

Духовні потреби, інтереси та цінності як основа життя й духовної діяльності людини. Духовне виробництво, духовне спілкування, духовні цінності. Духовне життя суспільства: поняття, структура. Духовне виробництво, суспільна свідомість, духовна культура. Духовне виробництво свідомості. Суспільний характер духовного виробництва.

Суспільна свідомість як відображення суспільного буття. Відносна самостійність суспільної свідомості. Онтологія і структура суспільної свідомості. Види, типи, рівні, форми суспільної свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість. Буденно-практична й науково-теоретична свідомість. Свідомість філософська, політична й економічна, право та правосвідомість, моральна, естетична, релігійна, наукова свідомість. Проблема взаєморозуміння. Поняття духовної культури суспільства.

Основні концептуальні підходи до визначення культури в сучасній філософській літературі. Культура як “сукупність символів” (М. Вебер), “форма розумової діяльності” (Е. Кассірер), “прояв релігійного духу” (Ж. Марітен), “система комунікацій” (К. Леві-Строс), “інтелектуальний аспект штучного середовища” (А. Моль). Матеріальна та духовна культура. Структура й функції духовної культури. Гуманістична спрямованість культури. “Ідеологізація” й “деідеологізація” культури. Духовна свобода особистості.

Культура як основа цивілізації й персоналізації людини. Творчість і традиції в розвитку культури. Культура особистості. Духовність та інтелігентність. Культура спілкування: полеміка та плюралізм думок.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

17