3. Специфічний характер вартості грошей
Гроші — це товар що має власну внутрішню вартість на етапі зародження і становлення ринкових відносин. Завдяки цьому гроші:
виконували у світі товарів роль загального вартісного еквівалента;
будучи у формі паперових грошей, розмінних на золото, — розглядались як знаки вартості монетарного товару;
розмінні паперові гроші, які не мали власної внутрішньої вартості представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державою масштабу цін вагової частки золота.
Сучасні готівкові гроші (банкноти або чекові депозити) мають — відносну вартість.
Завдяки цьому:
гроші функціонують в обігу як законний платіжний засіб тому, що вони є грішми, декларованими державою;
їх вартість формується під впливом ринкових сил — стихійно.
Сучасна монетарна теорія виходить з того, що відносна вартість грошей пов'язана з характеристикою їх економічної корисності.
Корисність грошей визначається опосередковано через корисність інших товарів та економічних послуг, які можна отримати на ці гроші.
Корисність грошей пов'язана з рідкістю, тобто постійним попитом на них.
Відносна вартість грошей не є константою — вона змінюється в часовому просторі.
Вартість грошей — визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є або процентна ставка, або її валютний курс.
Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано як їхня купівельна спроможність. Їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити.
Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін. Ці величини знаходяться в обернено пропорційній залежності.
Відносна вартість грошей у функції нагромадження, що використовуються у формі фінансових активів (облігацій, акцій, інших цінних паперів), визначається нормою процента, яка є платою за зберігання грошей саме в одній із форм.
Норма процента — показник вартості банківських грошей.
Вихідними ознаками грошей є: загальне (суспільне) визнання, збереження вартості, використання як посередника обміну товарів і послуг.
4. Розвиток форм вартості.
Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм вартості, тобто розвиток мінової вартості.
Проста або випадкова
Т1
– Т2
Т3
– Т4
Тx-Тy
Пов’язана з безпосереднім обміном
товарів різних споживчих вартостей.
Повна або розгорнута
Т2
Т1
Т3
Тx
Властива більш високому ступеню розвитку
економічних відносин. Обмін носить
регулярний характер.
Загальна
Т2
Т3
Т1
Тx
Починає виділятися один товар, що
обмінюється на інші товари. Він виконує
роль загального еквівалента, до нього
прирівнюють інші товари.
Т2
Т3
Г
Тx
Грошова
Товар Т1 у загальній формі ввібрав у
себе ознаки, що притаманні грошам.
1. Проста або випадкова форма вартості. Ця форма властива низькому рівню розвитку виробничих сил. Товари, що потрапили на ринок випадково, вимірювали свою вартість за допомогою іншого товару. При цьому мінова вартість різко коливалася. Проте вже тут були закладені основи майбутніх грошей.
Еквівалентна форма вартості має наступні особливості:
споживча вартість товару-еквівалента служить формою прояву своєї протилежності;
праця приватна, індивідуальна, витрачена на виробництво товару-еквівалента виражає свою протилежність у суспільній праці;
конкретна праця, укладена в товарі-еквіваленті служить формою прояву абстрактної праці.
2. Розгорнена форма вартості. Ця форма вартості з'явилася результатом подальшого розподілу праці і зростання виробництва. Внаслідок цього на ринок стала поступати більша кількість продуктів і товарів. При цьому один товар при обміні став зустрічатися з рядом інших товарів-еквівалентів.
3. Загальна форма вартості. Товар стає головною метою виробництва. Кожен виробник за свій товар прагнув одержати загальний товар, який потрібен всім. Така об'єктивна необхідність стала причиною виділення зі всієї товарної маси товарів, що виконують роль загального еквівалента (худоба, шкури, зерно). Як така роль ці товари затримувалися не на довгий час. Причина – ці товари не задовольняли вимогам товарного обігу і по своїх якісних властивостях не відповідали умовам еквівалентності.
4. Грошова форма вартості. В результаті розвитку обміну товарами, протягом тривалого періоду часу загальним еквівалентом стає один товар – переважно метал. Цей процес конструювання товару на роль загального еквівалента і визначив появу грошової форми вартості.
Ця форма стоїмо має наступні характерні риси:
Один товар – метал – монополізує на тривалий час роль загального еквівалента.
Натуральна форма грошей товару зростається з її еквівалентною формою. Це означає, що споживацька вартість товару грошей зовні ховається, а залишається тільки загальна суспільна форма цінності.
Перетворення товару в гроші вимагає:
визнання даного факту продавцями і покупцями;
наявність особливих фізичних властивостей у товару грошей, придатних для постійного обміну;
тривале виконання товарами грошима ролі загального еквівалента.
Розвиток форм вартості спричиняє і відбивається в еволюції форм (видів) грошей:
По-перше, гроші не є статичною категорією, їх не можна розглядати як застигле економічне явище, оскільки це динамічне утворення. Гроші постійно розвиваються, змінюючи одну свою форму, тобто конкретне втілення, загального еквівалента, іншою.
По-друге, гроші за походженням - це товар, що має властивість обмінюватись на будь-який інший товар, тобто відіграє роль загального еквівалента. "У всіх цивілізованих народів гроші стали загальним знаряддям торгівлі, завдяки якому продаються і купуються усякого роду товари або обмінюються один на одної о" (А. Сміт).
По-третє, гроші - специфічний товар, тому що вони не здатні прямо задовольнити будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - через відчуження їх на купівлю звичайних товарів та послуг.
По-четверте, гроші - це товар, що виділився стихійно із загальної товарної маси. Економічна сутність і закономірність виникнення й розвитку грошей взаємозв'язані і взаємозумовлені.
Історично аспекти розвитку форм грошей схематично відображають наступні рисунки. Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші.
НАЙНИЖЧІ ЩАБЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
В перехідному періоді у розвитку грошового обігу існували як металеві гроші , так і паперові.
На початку XX століття вибір золота як стандарту грошової системи свідчив про зміну його функцій. Розширення процесів інтернаціоналізації світової торгівлі та масштабів міжнародної фінансової діяльності змусив уряди провідних країн світу відмовитися від управління грошовою системою за допомогою металу, добування якого залежало від приподних умов. Всі країни почали користуватися паперовими грошима, які конвертувалися не в золото, а в гроші інших країн.
Наприкінці XX століття в майже усіх країнах світу зменшилася роль готівкових грошей в усіх формах. З’явилася потреба в створенні якісно нових грошей – пластиково-електронних.
Висновки:
Гроші виникли стихійно завдяки бартерному обміну, а не за угодою сторін.
В ролі грошей виступали певні товари, але придатнішими виявилися дорогоцінні метали – золото і срібло.
Гроші по своєму походженню – це товар, тому володіють споживацькою вартістю (золото у вигляді прикрас) і вартістю (витрати праці на виробництво золота).
Гроші є особливим товаром. Це характеризується наступними положеннями:
споживча вартість грошей як би подвоюється, тобто окрім конкретної споживчої вартості товар-еквівалент має ще і загальну споживацьку вартість, за допомогою якої людина може задовольнити будь-яку свою потребу.
вартість грошей має зовнішню форму прояву як гроші до їх обміну на ринку. При цьому товар гроші завжди можна обміняти на будь-який звичний товар, вартість якого прихована і виявляється тільки при обміні.
Гроші, як економічна категорія розвивається на кожному етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом у зв'язку із зміною умов виробництва.
Гроші вирішили суперечність товарного виробництва між споживчою вартістю і вартістю. З появою грошей мир розколовся на два – товар-гроші і вся решта товарів. При цьому споживча вартість сконцентрована на стороні всіх товарів, а їх вартість на стороні грошей. Товари, що беруть участь в обміні виступають як споживча вартість. Гроші ж стають виразником цих споживацьких вартостей через свою вартість.