Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Загальна фізика / Практичні заняття / Методичні вказівки до практичних занять з фізики №2

.3.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
365.22 Кб
Скачать

Оскiльки маса пилинки набагато бiльша за масу 50 електронiв (бiльша приблизно на 15 порядкiв), масою 50 електронiв можна знехтувати та можна спростити вираз для знаходження рiзницi потенцiалiв U

 

 

U =

m g d

.

 

 

 

(138)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n e

 

 

 

 

Пiсля пiдстановки числових значень отримаємо

 

 

 

U =

10−14 · 9, 8 · 8

· 10−3

= 98 [В].

(139)

50 · 1, 6 · 10−19

 

 

 

 

 

 

Перевiримо розмiрнiсть отриманої величини

 

 

 

 

[U ] =

кг · м/с2 · м

=

Н · м

=

Дж

= В.

(140)

Кл

 

 

Кл

Кл

 

 

 

Вiдповiдь: U = 98 В.

Задача №12. Рiзниця потенцiалiв на кiнцях мiдного дроту довжиною 2 м

~

дорiвнює 0,01 В. Визначити густину струму j i середню швидкiсть < v > спрямованого руху електронiв, враховуючи, що концентрацiя вiльних електронiв дорiвнює концентрацiї атомiв мiдi.

U

=

0, 01 В

l

=

2 м

ρ= 1, 7 · 10−8 Ом м

µ= 64 · 10−3 кг/моль

D= 8, 9 · 103 кг/м3

NАв

=

6, 02 · 1023 моль−1

~

=

?

j

< v >

=

?

Вектор густини струму визначається за законом Ома в диференцiйнiй формi

~

1

~

 

j =

ρ

E,

(141)

де ρ – питомий опiр провiдника. Враховуючи те, що для однорiдного елек-

~

 

 

 

 

 

тростатичного поля модуль вектора E дорiвнює

 

E =

U

,

(142)

 

 

 

 

l

 

отримаємо модуль вектора густини струму

 

j =

U

.

(143)

 

 

ρ l

 

31

У чисельному виглядi j дорiвнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j =

 

10−2

 

 

 

= 2, 9

·

103

"

А

# .

(144)

 

 

10

8

 

2

2

1, 7

·

 

·

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевiримо розмiрнiсть отриманої величини j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ом А

 

 

 

А

 

 

 

 

 

[j] =

 

=

 

 

.

 

 

 

(145)

 

Ом м м

м2

 

 

 

Середня швидкiсть < v > впорядкованого руху електронiв можна визначити з формули для густини струму

j = n e < v >,

(146)

де n – концентрацiя вiльних електронiв провiдностi, e – заряд електрона. За умовою задачi концентрацiя вiльних електронiв провiдностi дорiвнює

концентрацiї n0 атомiв мiдi, яка дорiвнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n0 =

 

NАв

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(147)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де NАв – число Авагадро. Об’єм одного моля V0 визначається за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

µ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V0 =

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(148)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де µ – маса одного моля речовини (мiдi), D – густина мiдi.

 

 

 

 

 

Звiдки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j µ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

< v >=

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

(149)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e NАв D

 

 

 

 

 

 

 

Пiсля пiдстановки чисельних значень отримуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2, 9

 

103

 

64

 

10

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

< v >=

 

 

 

19

·

 

·

 

 

·

23

 

 

 

 

 

 

3

= 2, 2

·

10−3

"

 

 

# .

(150)

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

с

1, 6

·

 

 

·

6, 02

·

10

·

 

8, 9

·

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевiримо розмiрнiсть отриманої величини < v >

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А кг м3 моль

 

 

 

 

 

Кл кг м3 моль

м

 

 

[< v >] =

 

 

 

=

 

=

 

.

 

(151)

м2 моль Кл кг

 

 

м2 моль Кл кг с

c

 

Вiдповiдь: j = 2, 9 · 103 Ом/м2,

 

< v >= 2, 2 · 10−3 м/с.

 

 

 

 

 

32

5Основнi закони i формули з електромагнетизму та приклади розв’язкiв задач

5.1Магнiтне поле та його характеристики

Магнiтне поле є наслiдком направленого руху зарядiв. Магнiтне

вектром ~ магнiтної iндукцiї

поле характеризується B .

На рамку зi струмом, яка знаходиться у магнiтному полi, дiє пара сил, якi орiєнтують її у просторi так, що ”додатня нормаль” рамки спiвпадає з на-

~

прямом вектора магнiтної iндукцiї B. За додатнiй напрям нормалi обирається напрям, який спiвпадає з поступальним рухом правого гвинта, якщо обер-

~

тальний рух гвинта спiвпадає з напрямом руху струму у рамцi. Вектор B

~

можна визначити, виходячи iз спiввiдношення для момента сил M , якi орiєнтують рамку зi струмом у магнiтному полi

M~ = ~pm B~ ,

(152)

де напрям вектора магнiтного момента рамки p~m = IS ~n спiвпадає з напрямом додатньої нормалi (одиничного вектора |~n| = 1) до площини рамки площею S, по якiй тече струм I.

Модуль вектора магнiтної iндукцiї ~

B в данiй точцi поля визначається вiдношенням максимального обертального момента Mмакс, який дiє на рамку з магнiтним моментом p~m, яка розташована в данiй точцi поля, до модуля вектора p~m i дорiвнює

B =

Mмакс

=

Mмакс

"

Н

# .

(153)

pm

 

 

 

 

I S

 

А м

 

Лiнiї магнiтної iндукцiї – лiнiї, дотичнi до яких в кожнiй точцi поля

~

спiвпадають з напрямом вектора магнiтної iндукцiї B.

Принцип суперпозицiї магнiтних полiв полягає в тому, що декiлька полiв (N полiв) iснують незалежно одне вiд одного i сумарне поле дорiвнює векторнiй сумi полiв

~

N

 

 

 

B =

X

Bi .

(154)

 

 

 

i=1

 

 

 

 

 

~

 

Зв’язок мiж векторами магнiтної iндукцiї B та вектором напруженостi

~

 

 

 

 

магнiтного поля H визначається спiвдношенням

 

~

 

 

~

(155)

B = µ0

µ H,

де µ0 = 4π · 10−7 Н/А2 магнiтна стала; µ – магнiтна проникливiсть речовини – безрозмiрна величина, яка показує, у скiльки разiв магнiтне поле в деякiй речовинi бiльше, нiж поле у вакуумi.

33

5.1.1Потiк вектора магнiтної iндукцiї

Потiк вектора магнiтної iндукцiї dΦ дорiвнює скалярному добутку

~

~

 

вектора магнiтної iндукцiї B та вектора dS = ~n dS

 

dΦ = B~ d~S = B~ ~n dS = Bn dS , Φ = Z Bn dS ,

(156)

 

S

 

~

де Bn – проекцiя вектора магнiтної iндукцiї B на напрям одиничного вектора нормалi ~n до площини розмiром dS. .

5.2Закон Бiо-Савара-Лапласа

Закон Бiо-Савара-Лапласа дозволяє знайти елементарний вектор магнiт-

~ ~

ної iндукцiї dB, який створюється елементом провiдника dl, по якому тече струм I

~

µ0 µ I d~l, ~r

 

 

dB =

 

,

(157)

r3

 

 

 

~

де ~r – радiус-вектор, який виходить з початку вектора dl i закiнчується в

~

точцi, де визначається ементарний вектор магнiтної iндукцiї dB. В скалярному записi закон Бiо-Савара-Лапласа має вигляд

dB =

µ0 µ Idl sin α

,

(158)

r2

 

 

 

~ ~

де α – кут мiж векторами dr та dl.

5.2.1Магнiтне поле нескiнченного прямого провiдника зi струмом

Модуль вектора магнiтної iндукцiї ~

B в деякiй довiльнiй точцi, яка знаходиться на вiдстанi R вiд нескiнченного прямого провiдника, по якому тече струм I, знаходиться за формулою

B =

2 µ0 µ I

.

(159)

 

 

4π R

 

Напрям вектора магнiтної iндукцiї ~ правилом правого

B знаходиться за ” гвинта” – якщо поступальний рух гвинта спiвпадає з напрямом струму в

~

провiднику, то обертальний рух шляпки гвинта дає напрям вектора B.

5.2.2Магнiтне поле скiнченного прямого провiдника зi струмом

34

~

Модуль вектора магнiтної iндукцiї B поля, яке утворюється внаслiдок струму

I скiнченного прямого провiдника, визначається (рис. 8) за формулою

B =

µ0 µ I

(cos α1 − cos α2) , (160)

4π R

де кути α1 i α2 та вiдстань R вiддтворенi на рис. 8.

~

Напрям вектора B, як i ранiше, визначається за правилом ”правого гвинта”.

5.2.3Магнiтне поле в центрi кругового провiдника зi струмом

~

Модуль вектора магнiтної iндукцiї B в центрi кругового провiдника радiусом R, по якому тече струм I, дорiвнює

 

µ0 µ I

 

B =

2 R .

(161)

Напрям вектора магнiтної iндукцiї ~ правилом пра-

B знаходиться за

вого гвинта – якщо обертальний рух гвинта спiвпадає з напрямом струму у провiднику, то поступальний рух гвинта вказує на напрям вектра магнiтної

~

iндукцiї B.

5.3 Закон Ампера

 

~

Закон Ампера визначає елементарну силу dF , яка дiє на елемент провiд-

~

~

ника dl зi струмом I, який знаходиться в магнiтному полi B

dF~ = I d~l, B~ .

(162)

Напрям вектора ~ пра- dF згiдно з властивостями векторного добутку за

вилом лiвої руки” – лiву руку треба розташувати так, щоб лiнiї

магнiтної iндукцiї входили в долонь, чотири пальцi руки спiвпадали з напрямом струму в провiднику, тодi вiдхилений на прямий кут великий палець руки буде вказувати напрям сили.

~

 

 

Модуль вектора dF визначається за формулою

 

 

dF = I B dl sin α ,

(163)

~

~

 

де α – кут мiж векторами dl та B.

 

35

5.4Магнiтне поле рухомого заряду

Кожний заряд Q, що рухається у вакуумi або в деякому середовищi зi

утворює бiля себе магнiтне поле ~

швидкiстю ~v B, яке залежить вiд векторного добутку вектора швидкостi ~v та радiус-вектора ~r, який починається

вмiсцi положення зарядженої частинки в даний момент часу i закiнчується

вдовiльнiй точцi простору, в якiй у цей момент часу визначається вектор

~

 

 

 

 

магнiтної iндукцiї B

 

 

 

 

~

µ0

µ Q [~v, ~r]

 

 

B =

 

 

.

(164)

 

4π r3

 

 

 

 

 

 

~

 

 

Напрям вектора магнiтної iндукцiї B визначається за правилом ”правого

~

 

 

 

 

гвинта” – вектор B спiвпадає з напрямом обертального руху гвинта, якщо

поступальний рух спiвпадає з напрямом швидкостi ~v додатнього зяряду.

~

 

 

 

 

Модуль вектора B визначається за формулою

 

µ0

µ Q v

 

 

B =

 

 

sin α,

(165)

4π r2

 

 

 

де α – кут мiж векторами ~v та ~r.

5.5Дiя магнiтного поля на заряд, що рухається

Дiя магнiтного поля на заряд Q, що рухається зi швидкiстю ~v, визначається

~

 

силою Лоренца FЛор, яка дорiвнює

 

F~Лор = Q ~v, B~ ,

(166)

~

де B – вектор магнiтної iндукцiї в точцi простору, де визначається сила Лоренца, яка дiє на заряд Q.

Модуль сили ~ ~ FЛор залежить вiд кута α мiж векторами ~v та B

FЛор = Q v B sin α .

(167)

Напрям сили Лоренца визначається за правилом векторного добутку (за правилом ”правого гвинта”), або правилом ”лiвої руки” – лiву руку

треба розташувати так, щоб силовi лiнiї магнiтного поля входили в долонь, чотири пальцi руки спiвпадали з напрямом вектора швидкостi додатнього заряда, тодi вiдогнутий великий палець вкаже на напрям сили Лоренца.

 

~

 

Повна сила F , яка дiє на заряд Q, який рухається зi швидкiстю ~v в

~

~

 

електричному E та магнiтному B полях, визначається формулою Лоренца

 

F~ = Q E~ + Q ~v, B~ .

(168)

36

Заряд Q масою mq , який влiтає в однорiдне магнiтне поле (B = const), так, що має vy-компоненту швидкостi ~v (vy = v sin α, де α – кут мiж вектором v та силовими лiнiями поля), рухається вздовж спiралi з радiусом r

r =

mq vy

,

(169)

Q B

 

 

 

крок h якої залежить вiд величини проекцiї vx = v cos α швидкостi заряду на силовi лiнiї однорiдного магнiтного поля

h = vxT .

(170)

Перiод обертання T заряду в площинi перпендикулярнiй до силових лiнiй поля не залежить вiд швидкостi, з якою заряд влiтає в магнiтне поле

T =

2π mq

.

(171)

 

 

B Q

 

Циклотронна частота ω теж не залежить вiд швидкостi v заряду i дорiв-

нює

 

B Q

 

 

ω =

=

.

(172)

T

 

 

 

m

 

 

 

 

q

 

5.5.1Ефект Хола

Ефект Хола – це виникнення в металi зi струмом I (або в напiвпровiд-

~

 

~

нику), якi розмiщенi в магнiтному полi B, електричного поля E в напрямку,

 

 

 

~

який перпендикулярний до вектора магнiтної iндукцiї B та вектора густи-

~

 

 

ϕ мiж поверхнями металу

ни струму j, або винекнення рiзницi потенцiалiв

 

 

 

~

(напiвпровiдника), що перпендикулярнi до вектора E

ϕ = R

I B

,

(173)

 

 

d

 

де R – опiр металевого, або напiвпровiдникового зразка, d – товщина зразка вздовж силових лiнiй однорiдного магнiтного поля.

5.5.2Магнiтне поле соленоїда та тороїда

Магнiтне поле соленоїда та тороїда знаходиться з теореми про циркуляцiю вектора магнiтної iндукцiї: iнтеграл по замкненому контуру L

 

 

~

~

вiд скалярного добутку вектора магнiтної iндукцiї B та вектора dl дорiвнює

алгебраїчнiй сумi струмiв, якi охоплює контур iнтегрування L

 

B~ d~l = µ0

n

Ik .

(174)

I

k=1

 

 

L

X

 

 

37

Модуль однорiдного магнiтного поля ~

Bсол, що утворюється внутрi соленоїда довжиною L, який складається з N виткiв, по яким тече струм I,

дорiвнює

 

 

 

µ0

N I

 

Bсол =

 

 

.

(175)

 

 

 

 

L

 

Модуль однорiдного магнiтного поля ~

Bтор, що утворюється внутрi тороїда радiусом r, який складається з N виткiв, по яким тече струм I, дорiв-

нює

µ0 N I

 

 

 

Bтор =

 

.

(176)

2π r

5.6Робота по перемiщенню контура зi струмом в магнiтному полi

Робота по перемiщенню контура зi струмом в магнiтному полi dA

дорiвнює

Φ2

dΦ = I (Φ2 − Φ1) = I ΔΦ ,

 

dA = I dΦ , A = I Z

(177)

Φ1

 

 

~ ~

~

де I – струм в контурi; dΦ = B dS

– потiк вектора B крiзь поверхню dS,

яку утворює контур (або провiдник) при його перемiщеннi в магнiтному полi.

5.7Закон Фарадея

Будь-яка змiна в часi потоку вектора магнiтної iндукцiї Φ, який охоплено замкненим провiдним контуром, призводить до утворення е.р.с ǫi в контурi

 

 

ǫi = − dt

,

(178)

де знак ”-” є наслiдком правила Ленца i позначає те, що при зростаннi

потоку вектора магнiтної iндукцiї

> 0! виникає вiд’ємна е.р.с. (ǫi < 0),

dt

 

 

тобто магнiтне поле iндукцiйного струму спрямовано назустрiч магнiтному полю, змiна потоку якого зумовлює е.р.с. iндукцiї.

5.7.1Iндуктивнiсть контуру

Iндуктивнiсть контуру L – коефiцiєнт пропорцiйностi мiж величиною струму I в контурi та величиною потоку Φ вектора магнiтної iндукцiї, яка

iндукується (згiдно з законом Бiо-Савара-Лапласа) струмом I,

 

Φ = L I .

(179)

38

5.7.2Явище самоiндукцiї

Виникнення е.р.с. в провiдному контурi при змiнi в ньому величини струму називається самоiндукцiєю.

5.7.3Екстраструми самоiндукцiї

Екстраструми самоiндукцiї виникають в провiдних контурах, якi мiстять опiр R, елементи iндуктивностi L та електроємностi C при вiдключеннi I, або пiдключеннi I+ джерела струму. Струми Ii I+ змiнюються в часi по експоненцiальному закону: струм Iзменшується, а струм I+ зростає у часi

 

 

I= I0 e−t/τ ,

I+ = I0

1 − e−t/τ ,

(180)

де τ =

L

– час релаксацiї.

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

5.8Енергiя магнiтного поля

Енергiя магнiтного поля W соленоїда довжиною l та площиною поперечного зрiзу S, який складається з N виткiв, по яким тече струм I, дорiвнює

 

µ µ N 2

S

 

W =

0

 

.

(181)

2 l

 

 

 

 

 

Густина енергiї однорiдного магнiтного поля w = W/V дорiвнює

w =

B H

,

(182)

 

2

 

 

де H = B/µ0µ – модуль вектора напруженостi однорiдного магнiтного поля.

Задача №13. На рис. 9 наведено зрiз двох прямолiнiйних нескiнченних провiдникiв зi струмом. Вiдстань AB мiж провiдниками дорiвнює 10 см. Струми в двох провiдниках мають однаковий напрям i дорiвнюють: I1 = 20 А,

~

I2 = 30 А. Знайти вектор магнiтної iндукцiї B магнiтного поля, яке iндукується струмами I1 i I2, в точках M1 i M2. Вiдстанi дорiвнюють: M1A = 2 см,

M2A = 5 см, M2B = 12 см

39

AB

=

10 см

AB

=

0, 1 м

I1

=

20 А

I1

=

20 А

I2

=

30 А

I2

=

30 А

M1A =

2 см

M1A

=

0,02 м

M2A =

5 см

M2A

=

0,05 м

M2B =

12 см

M2B

=

0,12 м

 

 

 

BM1 , BM2

=

?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~

Згiдно з принципом суперпозицiї магнiтних полiв вектор iндукцiї BM1 в

 

 

 

 

 

 

~

~

 

довiльнiй точцi простору дорiвнює векторнiй сумi векторiв B1

i B2, якi iнду-

 

 

 

 

 

~

~

 

 

 

куються струмами I1 та I2. Напрям векторiв B1 i B2 визначається за правилом

”правого гвинта”, як зображено на рис. 9

 

 

 

 

 

~

~

~

 

 

(183)

 

 

 

 

 

BM1

= B1

+ B2 .

 

 

 

 

 

Оскiльки струми I1 та I2 спрямованi в од-

 

 

 

 

 

ному i тому ж напрямку, вiд векторної су-

 

 

 

 

 

ми можна перейти до скалярної суми, яка

 

 

 

 

 

 

 

~

 

 

 

 

 

 

 

визначає модуль вектора BM1

 

 

 

 

 

 

BM1 = B1 + B2.

(184)

 

 

 

 

 

 

~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напрям вектора BM1 в точцi M1, яка ле-

 

 

 

 

 

жить на лiнiї, що є продовженням вiдрiз-

 

Рис. № 8:

 

ку, який з’єднує точки A i B, через якi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~

~

проходять провiдники зi струмом, спiвпадає з напрямом векторiв B1

i B2.

 

~

~

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль векторiв B1

i B2, якi iндукуються нескiнченними провiдниками зi

струмом, визначаються за формулами

 

 

 

 

 

 

B1 =

µ0 µ I1

;

B2

=

µ0 µ I2

,

 

(185)

 

 

 

 

 

 

 

2π r1

 

 

2π r2

 

 

де, виходячи з рис. 9, r1 = M1A = 0, 02 м i r2 = AB +M1A = 0, 12 м – вiдстанi вiд провiдникiв до точки M1.

 

~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звiдки модуль вектора BM1 дорiвнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BM1

=

 

µ0 µ I1

 

 

I1

+

I2

! .

 

 

 

(186)

 

 

r1

r2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пiсля пiдстановки числових значень маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BM1 =

4π · 10−4

·

20

+

30

 

!

= 2, 5

·

10−4

[Тл].

(187)

 

 

 

 

 

0, 02

 

0, 12

 

 

 

 

 

 

40