Загальна фізика / Практичні заняття / Методичні вказівки до практичних занять з фізики №2
.3.pdfтарними зарядами d Qi всього кiльця |
|
|||
|
∞ |
Q d xi |
|
|
ϕ = |
X |
|
. |
(77) |
i=1 |
8 π2 ǫ ǫ R l |
|||
|
0 |
|
|
Переходячи вiд операцiї додавання нескiнченного числа доданкiв в (76) до iнтегрування по dx, отримаємо
|
|
|
|
|
|
|
2 π R |
|
Q d x |
|
|
Q |
|
|
2 π R |
|
|
|||
|
|
|
|
|
ϕ = |
Z |
|
|
= |
|
|
Z |
d x. |
(78) |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
8 π2 ǫ ǫ0 R l |
8 π2 ǫ ǫ0 R l |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 π R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи, що |
Z |
d x = 2 π R, отримаємо, що потенцiал поля в точцi B |
||||||||||||||||||
дорiвнює |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q |
|
|
Q |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
ϕ = |
|
|
|
= |
|
√ |
|
|
|
|
, |
|
(79) |
|
|
|
|
|
|
|
|
8 π ǫ ǫ l |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|||||||
√ |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
8 π ǫ ǫ0 R |
|
+ h |
|
|
|||||
R |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
бо l = |
|
+ h . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для знаходження потенцiалу ϕ1 поля в точцi O (рис. 5) в формулi (78)
треба h прирiвняти до нуля |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Q |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
ϕ1 = |
|
|
. |
|
|
|
|
(80) |
|||||
|
|
8 π ǫ ǫ0 R |
|
|
|
|
|||||||||
Пiсля пiдстановки числових значень отримаємо |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
2 |
· |
10−8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
ϕ = |
|
|
|
12√ |
|
|
|
|
|
|
= 1608 [В] |
(81) |
|||
8 · 3, 14 · 1 · 8, 85 · 10− |
5 · 10− |
4 |
+ 1 · 10− |
2 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ϕ1 = |
2 · 10−8 |
|
|
|
|
= 3600 [В] . |
(82) |
||||||||
8 · 3, 14 · 1 · 8, 85 · 10−12 · 5 · 10−2 |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Вiдповiдь: ϕ = 1608 В та ϕ1 = 3600 В.
Задача №5. Електричне поле створене занадто довгим (Lц >> R) цилiндром радiуса R = 1 см, який рiвномiрно заряджений з лiнiйною густиною τ = 20 нКл/м. Визначити рiзницю потенцiалiв мiж двома точками, якi знаходяться на вiдстанi a1 = 0, 5 см i на вiдстанi a2 = 2 см вiд поверхнi цилiндра.
21
τ |
= |
20 нКл/м |
τ |
= |
20 · 10−9 Кл/м |
a1 |
= 0, 5 см |
a1 |
= 0, 5 · 10−2 м |
||
a2 |
= |
2 см |
a2 |
= |
2 · 10−2 м |
|
|
|
ϕ1 − ϕ2 |
= |
? |
Для визначення рiзницi потенцiалiв ϕ1 − ϕ2 = dϕ скористаємося спiввiдношенням мiж напруженiстю поля i потенцiалом
|
~ |
|
∂ϕ |
|
||
|
E = −e~x |
∂x |
. |
(83) |
||
В скалярнiй формi спiввiдношення (83) має вигляд |
|
|||||
E = − |
∂ϕ |
або dϕ = −E dx . |
(84) |
|||
|
|
|||||
∂x |
Пiсля iнтегрування (84) знайдемо рiзницю потенцiалiв в точках, якi вiддаленi вiд осi цилiндра на вiдстанi r1 та r2,
ϕ2 |
r2 |
|
r2 |
|
|
Z |
dϕ = − Z |
E dx |
ϕ2 − ϕ1 = −Z |
E dx. |
(85) |
ϕ1 |
r1 |
|
r1 |
|
|
Згiдно з теоремою Остроградського-Гауса напруженiсть поля E, яке створює нескiнченний заряджений цилiндр на вiдстанi x вiд осi цилiндра, дорiвнює
|
|
|
E = |
|
τ |
|
|
. |
|
|
|
(86) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
2 π ǫ ǫ0 x |
|
|
|
||||||||
Пiсля пiдстановки (85) в (84) отримаємо |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
ϕ1 |
|
ϕ2 = |
τ |
r2 dx |
= |
|
τ |
ln |
r2 |
! . |
(87) |
|||
− |
2 π ǫ ǫ0 |
Z |
|
x |
|
2 π ǫ ǫ0 |
r1 |
|||||||
|
|
|
|
r1 |
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи те, що r1 = R + a1 i r2 = R + a2, одержимо шукану рiзницю потенцiалiв
ϕ1 |
− |
ϕ2 = |
20 · 10−9 |
|
|
ln |
|
3 · 10−2 |
|
= 250 [В]. |
(88) |
2 · 3, 14 · 8, 85 · 10− |
12 |
· 1 |
2 |
||||||||
|
|
|
|
1, 5 · 10− |
|
|
|
||||
Вiдповiдь: |
ϕ1 − ϕ2 = 250 В . |
|
|
|
|
|
|
|
|
Задача №6. Електрон влiтає в плоский повiтряний конденсатор паралельно до його обкладок зi швидкiстю v = 6 · 107 м/с. Вiдстань мiж обкладками конденсатора становить 1 см; рiзниця потенцiалiв мiж обкладками дорiвнює
22
600 В. Знайти вiдхiлення електрона завдяки дiї поля конденсатора, якщо довжина обкладок конденсатора дорiвнює 5 см.
v |
= |
6 · |
107 н/с |
v |
= |
6 · 107 н/с |
d = |
|
1 см |
d = |
10 · 10−2 м |
||
U |
= |
600 В |
U |
= |
600 В |
|
l |
= |
|
5 см |
l |
= |
5 · 10−2 м |
me |
= |
9, 11 |
· 10−31 кг |
me |
= |
9, 11 · 10−31 кг |
e |
= −1, 6 · 10−19 Кл |
e |
= −1, 6 · 10−19 Кл |
|||
|
|
|
|
h |
= |
? |
|
|
|
|
|
|
|
На електрон, що влiтає в плоский конденсатор, обкладки якого розташованi горизонтально (рис. 6), дiє сила Fq електростатичного походження, яка спрямована перпендикулярно до напрямку початкової швидкостi електрона
Fq = |e| E, |
(89) |
де E – модуль вектора напруженостi однорiдного електростатичного поля конденсатора, який визначається через рiзницю потенцiалiв U на обкладках конденсатора спiввiдношенням
E = |
U |
|
F |
|
= |
|e| U |
. (90) |
|
d |
q |
|||||||
|
|
|
d |
|
Оскiльки в горизонтальному напрямку на
електрон не дiють нiякi сили (опiр руху електрона вiдсутнiй),Рис. № в5:горизонтальному напрямку електрон рухається з постiйною швидкiстю, яка дорiвнює початковiй швидкостi v. Отже, рух електрона можна представити як два незалежних рухiв вздовж двох перпендикулярних напрямкiв; один з постiйною швидкiстю паралельно обкладкам конденсатора та рiвномiрно прискореного руху без початкової швидкостi в напрямку, який перпендикулярний обкладкам конденсатора. Таким чином шлях h, який проходить електрон в напрямку, який є перпендикулярним до обкладок конденсатора, дорiвнює
h = |
a t2 |
, |
(91) |
|
|||
2 |
|
|
де a – прискорення, яке отримує електрон внаслiдок дiї сили Fq ; t – час прольоту електрона в конденсаторi.
Прискорення a знайдемо з рiвняння другого закону Ньютона |
|
||||||||
F |
|
= m a |
|
a = |
Fq |
= |
|e| U |
. |
(92) |
|
me |
|
|||||||
|
q |
e |
|
|
d me |
|
23
Час t прольоту електрона в конденсаторi знайдемо з умови, що у горизонтальному напрямку електрон летить вiдстань l з постiйною швидкiстю, яка дорiвнює початковiй швидкостi. Тобто
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
l = v t |
|
t = |
|
. |
|
|
|
|
(93) |
||||
|
|
v |
|
|
|
|
|||||||||
Звiдки перемiщення електрона h дорiвнює |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
h = |
|
|e| U l2 |
. |
|
|
|
|
|
(94) |
||||
|
|
|
|
2 v2 d me |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Пiсля пiдстановки числових значень отримаємо |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h = |
|
5 · 10−2 2 · 1, 6 · 10−19 · 600 |
= 3, 66 |
· |
10−3 |
[м] . |
(95) |
||||||||
|
2 · (6 · 107) · 10−2 · 9, 1 · 10−31 |
|
|
|
|
||||||||||
Перевiримо розмiрнiсть отриманої величини |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
[h] = |
м2 Кл (Дж/Кл) |
= |
м2 Кл кг м2/(c2 Кл) |
= м . |
(96) |
||||||||||
|
|||||||||||||||
|
|
(м/с)2 м кг |
(м/с)2 м кг |
|
|
|
|
|
Вiдповiдь: h = 3, 66 · 10−3 м .
Задача №7. Визначити прискорюючу рiзницю потенцiалiв U електростатичного поля, яку повинен пройти електрон, що рухається зi швидкiстю v1 = 106 м/с, щоб його швидкiсть збiльшилась в два рази (n = 2).
v1 |
= |
106 м/с |
n = v2/v1 |
= |
2 |
e |
= −1, 6 · 10−19 Кл |
|
U |
= |
? |
|
|
|
Прискорюючу рiзницю потенцiалiв U можна визначити, обчисливши роботу A сил електростатичного поля. Ця робота визначається добутком заряду електрона e та рiзницею потенцiалiв U
A = |e| U . |
(97) |
Виходячи з закону збереження енергiї, робота, яку виконує електричне поле, йде на збiльшення кiнетичної енергiї електрона. Тобто
A = T2 − T1 = |
m v22 |
− |
m v12 |
, |
(98) |
2 |
2 |
24
де T1 i T2 – вiдповiдно кiнетична енергiя електрона пiсля проходження i до проходження поля.
Порiвняємо правi частини рiвнянь (97) i (98) i отримаємо |
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
m v2 |
|
|
m v2 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|e| U = |
|
|
2 |
|
− |
|
|
1 |
. |
|
|
|
(99) |
||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||||||||
Згiдно з умовою задачi |
v2 |
|
= n. Тому останнiй вираз можна переписати так |
||||||||||||||||||||
v1 |
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m v2 n2 |
|
|
m v2 |
|
|
|
m v2 |
|
2 |
|
|
||||||||
|e| U = |
|
1 |
|
|
− |
|
1 |
= |
|
|
|
1 |
|
(n |
− 1) . |
(100) |
|||||||
2 |
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
||||||||||||||
Звiдки рiзниця потенцiалiв U дорiвнює |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
U = |
(n2 − 1) m v12 |
. |
|
|
|
|
|
(101) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |e| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Чисельне значення потенцiалу U дорiвнює |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
U = |
(22 − 1) · 9, 1 · 10−31 · (106)2 |
= 8, 5 [В]. |
(102) |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
2 · 1, 6 · 10−19 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Перевiримо розмiрнiсть вiдповiдi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
[U ] = |
кг · м2 |
= |
|
Дж |
= [В] . |
|
(103) |
||||||||||||||
|
|
с2 · Кл |
|
Кл |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вiдповiдь: U = 8, 5 [В].
Задача №8. На вiдстанi L1 = 50 см вiд поверхнi кулi радiусом R = 9 см, зарядженої до потецiалу ϕкул = 25 кВ, знаходиться точковий заряд q = 10−8 Кл. Яку роботу A необхiдно виконати для зменшення вiдстанi мiж кулею та зарядом до L2 = 20 см?
L1 |
= |
50 см |
L1 |
= 50 · 10−2 м |
|
R |
= |
9 см |
R |
= 9 · 10−2 м |
|
ϕкул |
= |
25 кВ |
ϕкул |
= |
25 · 103 В2 |
q |
= |
10 · 10−8 Кл |
q |
= |
10 · 10−8 Кл |
L2 |
= |
20 см |
L2 |
= 20 · 10−2 м |
|
|
|
|
A |
= |
? |
|
|
|
|
|
|
Робота, яку необхiдно виконати для перемiщення заряду q з точки B в точку A пропорцiйна рiзницi потенцiалiв (ϕB − ϕA) в точках B i A i дорiвнює
25
A = q (ϕB − ϕA). |
(104) |
|
|
|
|
|
|
||||||
Вважається, що потенцiали в точках B i |
|
|
|
|
|
|
|||||||
A, якi розташованi вiдповiдно на вiдста- |
|
|
|
|
|
|
|||||||
нях L1 i L2 вiд поверхнi кулi (рис. 7), утво- |
|
|
|
|
|
|
|||||||
рюється зарядженою сферою радiусом R |
|
|
|
|
|
|
|||||||
i дорiвнюють |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕB = |
|
|
qкул |
(105) |
|
|
|
|
|
|
|||
4 π ǫ0 ǫ(R + L1) |
|
|
|
|
Рис. № 6: |
||||||||
та |
|
|
|
|
|
qкул |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
ϕA = |
|
. |
|
|
|
||||
|
|
|
|
4 π ǫ0 ǫ(R + L2) |
|
|
|
||||||
Тодi рiзниця потенцiалiв (ϕB − ϕA) буде дорiвнювати |
|
|
|
||||||||||
ϕB |
− |
ϕA = |
|
qкул |
− |
|
qкул |
|
|
, |
|||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
4 π ǫ0 ǫ(R + L1) |
4 π ǫ0 ǫ(R + L2) |
|
або
(106)
(107)
ϕ |
B − |
ϕ |
A |
= |
qкул (L2 − L1) |
. |
(108) |
|
|
|
4 π ǫ0 ǫ (R + L1)(R + L2) |
|
|
Звiдки робота A для перемiщення заряду q з точки B в точку A дорiвнює
A = q (ϕ |
B − |
ϕ |
) = |
q qкул (L2 − L1) |
. |
(109) |
|
A |
|
4 π ǫ0 ǫ (R + L1)(R + L2) |
|
Знайдемо заряд кулi qкул, виходячи з того, що потенцiал кулi ϕкул дорiвнює
ϕкул = |
qкул |
|
|
|
|
qкул = ϕкул 4 π ǫ0 ǫ R. |
|
(110) |
||||||||||
4 π ǫ0 ǫ R |
|
|
||||||||||||||||
Звiдки робота A для перемiщення заряду остаточно дорiвнює |
|
|
||||||||||||||||
A = |
|
q ϕкул 4 π ǫ0 ǫ (L2 − L1) |
= q ϕкул |
|
L2 − L1 |
. |
(111) |
|||||||||||
4 π ǫ0 ǫ (R + L1)(R + L2) |
(R + L1)(R + L2) |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
Пiсля пiдстановки числових значень отримаємо |
|
|
|
|
||||||||||||||
A = 10−8 |
· |
9 |
· |
10−2 |
· |
25 |
· |
103 |
|
0, 2 − 0, 5 |
[Дж] = |
|
(112) |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
(0, 09 + 0, 5)(0, 09 + 0, 2) |
|
|
= − 39, 5 [Дж] .
Знак ”–” свiдчить про те, що роботу A виконує зовнiшня сила проти сил електростатичного вiдштохування двох зарядiв однокового знаку: заряду
26
кульки qкул та заряду q. Тобто, знак ”–” вiдповiдає тому, що зовнiшня сила виконує роботу по перемiщенню додатнього заряду з точки, де потенцiал є малим, в точку, де понцiал є бiльшим.
Перевiримо розмiрнiсть отриманої величини роботи
[A] = Кл · м · В |
м |
= Кл · м · |
Дж м |
= Дж . |
(113) |
||
|
|
|
|
||||
м2 |
Кл м2 |
Вiдповiдь: A = − 39, 5 Дж .
Задача №9. Двi кулi, радiси яких вiдповiдно дорiвнюють 5 i 8 см, та потенцiали яких вiдповiдно 120 i 50 В, з’єднують електричним дротом. Знайти
потенцiали кульок пiсля їх з’єднання. Знайти заряд |
q, що перейшов з однiєї |
|||||||
кулi на другу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
R1 = |
5 см |
|
R1 |
= |
5 · 10−2 м |
|
|
|
|
|
|||||||
R2 = |
8 см |
|
R2 |
= |
8 · 10−2 м |
|
|
|
ϕ1 |
= |
120 В |
|
ϕ1 |
= |
120 В |
|
|
ϕ2 |
= |
50 В |
|
ϕ2 |
= |
50 В |
|
|
ǫ0 |
= 8, 87 · 10−12 Кл2/(Н · м2) |
|
ǫ0 |
8, 87 · 10−12 Кл2/(Н · м2) |
|
|
||
ǫ |
= |
1 |
|
ǫ |
= |
1 |
|
|
|
|
|
|
ϕ1′ ; ϕ2′ |
= |
? |
|
|
|
|
|
|
q |
= |
? |
|
|
Електроємностi двох куль можна визначити через їх радiуси |
||||||||
|
|
c1(2) = 4 π ǫ0 ǫ R1(2). |
(114) |
Знаючи електроємностi c1 i c2, знайдемо величини зарядiв q1 i q2, якi утримають кулi, щоб мати вiдповiдно потенцiали ϕ1 = 120 i ϕ2 = 50 В
q1(2) = c1(2) ϕ1(2) = 4 π ǫ0 ǫ R1(2) ϕ1(2) . |
(115) |
Звiдки загальний заряд куль до їх з’єднання дорiвнює
q1 + q2 = 4 π ǫ0 ǫ (R1 + R2) . |
(116) |
Пiсля з’єднання куль провiдником заряди мiж ними перетечуть з кулi з бiльшим потенцiалом для кулi з меншим потенцiалом i перетiкати вони будуть до тих пiр, поки на кулях встановляться однаковi потенцiали, що дорiвнює ϕ. Тобто
ϕ1′ = ϕ2′ = ϕ . |
(117) |
27
При цьому кулi будуть утримувати новi заряди q1′ i q2′
q1(2)′ = 4 π ǫ0 ǫ R1(2) ϕ . |
(118) |
Загальний заряд q1′ + q2′ двох з’єднаних куль дорiвнює |
|
q1′ + q2′ = 4 π ǫ0 ǫ R1 ϕ + 4 π ǫ0 ǫ R2 ϕ = 4 π ǫ0 ǫ (R1 + R2) ϕ . |
(119) |
Виходячи з закону збереження зарядiв (сума зарядiв куль до i пiсля з’єднання куль однакова), складемо рiвняння
q |
1 |
+ q |
2 |
= q′ + q′ |
|
|
|
4 π ε |
0 |
ε (R + R ) = 4 π ε |
0 |
ε (R |
+ R ) ϕ . |
(120) |
||||
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
1 |
2 |
|
1 |
2 |
|
|||||
Звiдки можна знайти потенцiал куль ϕ пiсля їх з’єднання провiдником |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕ = |
ϕ1 R1 + ϕ2 R2 |
. |
|
|
|
(121) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R1 + R2 |
|
|
|
|
|
|
Пiсля пiдстановки числових значень отримаємо |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
ϕ = |
|
120 · 5 · 10−2 + 50 · 8 · 10−2 |
[В] = 77 [В] . |
|
(122) |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
5 · 10−2 + 8 · 10−2 |
|
|
|
|
|
|
||||
Знаючи потенцiал куль ϕ пiсля їх з’єднання, знайдемо заряд |
q, що перетiкає |
|||||||||||||||||
з однiєї кулi до другої |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
q = q1 − q1′ |
= 4 π ε0 ε R1 ϕ1 − 4 pi ε0 ε R1 ϕ = 4 π ε0 ε R1 (ϕ1 − ϕ) . |
(123) |
||||||||||||||
Числове значення |
q дорiвнює |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
q = 4 ·3, 14 ·8, 87 ·10−12 ·1 ·5 ·10−2(120 −77) [Кл] = 2, 39 ·10−10 [Кл] . |
(124) |
|||||||||||||||||
Перевiримо розмiрнiсть отриманої величини |
q |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
[Δq] = Кл2/(Н · м2) · м · (Дж/Кл) = |
|
(125) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
Кл2 · м · Н · м |
= Кл . |
|
|
|
|
||||
Вiдповiдь: ϕ = 77 В; |
Н · м2 · Кл |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
q = 2, 39 · 10−10 Кл . |
|
|
|
|
|
Задача №10. Плоский повiтряний конденсатор складається з двох пластин площиною 50 см2, якi розташованi на вiдстанi 4 мм одна вiд одної. Конденсатор заряджають вiд батареї 200 В i вiдключають вiд неї. Яку роботу треба виконати, щоб збiльшити вiдстань мiж обкладками конденсатора в два рази?
28
ǫ |
= |
1 |
ǫ = |
1 |
l1 |
= 4 мм |
l1 = 4 · 10−3 м |
||
S1 = S2 = S = 50 см2 |
S = 50 · 10−4 м2 |
|||
U |
= |
200 В |
U = |
200 В |
l2 = 2 · l1 |
= 8 мм |
l2 = 8 · 10−3 м |
||
|
|
|
A = |
? |
|
|
|
|
|
Для зарядженого i вiдключеного вiд батареї конденсатора незалежно вiд того, на якiй вiдстанi знаходяться обкладки конденсатора, повинен виконуватись закон збереження заряду.
Для збiльшення вiдстанi мiж обкладками конденсатора зовнiшнi сили виконують роботу A проти сил електростатичного поля, якi дiють мiж обкладками. При цьому робота зовнiшнiх сил дорiвнює змiнi енергiї конденсатора
при збiльшеннi вiдстанi мiж обкладками: |
|
A = W2 − W1, |
(126) |
де W1 i W2 – вiдповiдно енергiя конденсатора при вiдстанi мiж його обкладками l1 l2.
Енергiя Wi зарядженого конденсатора, який вiдключено вiд батареї, залежить вiд його електроємностi Ci, яка за умовою задачi визначається вiдстан-
ню мiж його обкладками |
|
|
|
|
|
Q2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Wi = |
|
|
|
|
|
|
(127) |
|||
|
|
|
2 Ci |
|
|
|
|
|
|||||
Враховуючи це, отримаємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
A = |
Q2 |
|
Q2 |
= |
|
Q2 |
|
1 |
|
1 |
! . |
(128) |
|
2 C2 − |
2 C1 |
|
2 C2 |
|
|||||||||
|
|
|
|
− C1 |
|
Електроємнiсть плоского конденсатора залежить вiд площi S обкладок та вiдcтанi li мiж ними i дорiвнює
Ci = |
ǫ ǫ0 |
S |
. |
(129) |
li |
|
|||
|
|
|
|
Звiдки робота, яку треба виконати для збiльшення вiдстанi мiж обкладками конденсатора, дорiвнює
A = |
Q2 l2 |
− |
l1 |
! = |
Q2 |
(l2 |
− |
l1). |
(130) |
|||
|
|
|
|
|
||||||||
2 ǫ ǫ0 S |
ǫ ǫ0 S |
2 ǫ ǫ0 S |
||||||||||
|
|
|
|
|
Причому заряд Q, який зберiгається при будь-якiй змiнi електроємностi при вiдключенiй батареї, визначається напругою U батареї
|
|
ǫ ǫ0 |
S U |
|
|
Q = C1 U0 |
= |
|
|
. |
(131) |
|
|
||||
|
|
l1 |
|
29
Остаточно отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ǫ ǫ S U 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
A = |
|
|
0 |
|
|
|
|
(l2 − l1) . |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 l12 |
|
|
|
|
|
|||||||||
В чисельному виглядi робота A дорiвнює |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
A = |
8, 85 · 10−12 · 50 · 10−4 · 2002 |
(8 |
· |
10−3 |
− |
4 |
· |
10−3) = 4 |
· |
10−7 |
[Дж]. |
|||||||||||||
|
2 |
· |
(4 |
· |
10 |
− |
3)2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Перевiримо розмiрнiсть отриманої величини |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
] [l] |
|
|
Ф |
|
2 |
2 |
м |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
[A] = |
[ǫ0] [S] [U |
= |
|
м |
м |
В |
= Ф В2 = Кл В = Дж. |
||||||||||||||||
|
|
|
[l2] |
|
|
|
м2 |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вiдповiдь:A = 4 · 10−7 Дж.
(132)
(133)
(134)
Задача №11. Визначити, до якої рiзницi потенцiалiв U необхiдно зарядити плоский кондесатор, який розташовано горизонтально, щоб пилинка масою m = 3 · 10−11 г утримувалась мiж обкладками конденсатора в станi спокою. Заряд пилинки складається з n = 50 зарядiв електрона. Вiдстань мiж обкладками конденсатора дорiвнює d = 8 мм.
m |
= 3 · 10−11 г |
m = 3 · 10−14 кг |
|||
n |
= |
50 |
n |
= |
50 |
me |
= |
9, 11 · 10−31 кг |
me |
= |
9, 11 · 10−31 кг |
e |
= 1, 6 · 10−19 Кл |
e |
= 1, 6 · 10−19 Кл |
||
d = |
8 мм |
d = 8 · 10−3 м |
|||
|
|
|
U |
= |
? |
|
|
|
|
|
|
Виходячи з умови рiвноваги (заряджена пилинка, на яку дiють сила тяжiння p та сила Кулона Fq , знаходиться у рiвновазi), можна записати рiвняння
p = Fq (m + n me) g = E n e, |
(135) |
де E – напруженiсть однорiдного електростатичного поля зярядженого плоского конденсатора.
Вiдомо, що для плоского конденсатора напруженiсть однорiдного поля E дорiвнює
E = |
U |
, |
(136) |
|
d |
||||
|
|
|
де U – рiзниця потенцiалiв мiж обкладками плоского конденсатора. Звiдки маємо рiвняння для знаходження рiзницi потенцiалiв U
|
U n e |
|
(m + n me) g d |
|
||
(m + n me) g = |
|
|
, U = |
|
. |
(137) |
d |
n e |
30