1.1 Основні поняття
Технічний план – це комплексний виробничий план експлуатаційної роботи щодо забезпечення плану перевезень, що встановлює норми робіт, обсяги вагонного та локомотивного парків і руху, показники використання рухомого складу.
Вихідними даними для складання технічних норм є: плани перевезень вантажів по кожній залізниці, фактична наявність і розподіл по залізницях вагонного й локомотивного парків, графік руху й план формування вантажних поїздів, наявна пропускна спроможність ділянок й переробні спроможності станцій та вантажних районів, а також дані про резерви, що не використовуються, виявлені до моменту розробки норм.
Технічні нормативи роботи залізниць встановлює Укрзалізниця щомісяця. Отримавши від Укрзалізниці завдання, служба перевезень залізниці розробляє технічні нормативи для своїх дирекцій, визначає обсяги їхньої роботи, показники використання робочого парку вагонів. Затверджені начальником залізниці технічні норми доводять до відома начальників дирекцій залізничних перевезень.
Для забезпечення навантаження окремих видів вантажу (вугілля, руди, лісу, наливних вантажів та ін.) і раціонального використання рухомого складу, розробляють технічні норми й показники використання критих вагонів, платформ, піввагонів, цистерн та ін. Норми для локомотивів стосуються лише поїзних локомотивів. Всі технічні норми визначаються на відповідний місяць як середньодобові.
Для розрахунку технічних норм складається планова таблиця навантажених вагонопотоків залізниці або дирекції. Основою для її складання є план перевезень на місяць й додаткове завдання.
1.2. Робота залізниці (дирекції залізничних перевезень)
Навантажені вагонопотоки на залізниці або дирекції залізничних перевезень розподіляються за видами сполучень: транзит, ввіз, вивіз, місцеве сполучення.
Транзит
– це завантажені
вагони, які проїдуть через дирекцію
(залізницю), що розглядається, без
вантажних операцій;
ввіз
– завантажені вагони, що надходять із
інших дирекцій (залізниць) під вивантаження
на дану дирекцію;
вивіз
–
завантажені вагони, які після навантаження
на розглянутій дирекції, здаються за
її межі на інші дирекції (залізниці);
місцеве
сполучення
–
завантажені вагони, які завантажуються
на розглянутій дирекції та вивантажуються
на станціях цієї самої дирекції.
Похідними
від перерахованих вище є такі показники:
навантаження
,
вивантаження
,
прийом
завантажених
,
здача завантажених
.
Вони визначаються за такими формулами:
|
|
|
(1.1) |
|
|
|
;
;
.
Для
визначення якості використання рухомого
складу й нормування його наявності на
підрозділах мережі Укрзалізниці
використовується умовне поняття
«робота»
–
. Для мережі
залізницьроботою
є навантаження, до якого включається
умовно прийом завантажених вагонів від
іноземних залізниць, тобто
. Для залізниці
й дирекціїробота
– кількість вагонооперацій, які
виконуються з вагонним парком на даному
підрозділі за добу. Вона може бути
визначена:
за початковими операціями (навантаження й прийом завантажених):
, (1.2)
за кінцевих операціями (вивантаження й здача завантажених):
(1.3)
за видами сполучень (транзит, ввіз, вивіз, місцеве сполучення):
(1.4)
В практичних розрахунках показники для дирекції (залізниці) по завантажених вагонах визначаються з розподілом їх за двома видами: по вагонах із транзитним вантажем (по здачі завантажених) і по вагонах з місцевим вантажем (по вивантаженню). Для цих показників робота визначається:
; 
(1.5)
а
робота порожніх вагонів:
(1.6)