Тема 2. Алгоритмізація та програмування. Розробка додатків windows засобами visual basic for application

Алгоритм – це послідовність елементарних операцій над вхідними даними, виконання яких за кінцеве число кроків забезпечує вирішення будь-якої задачі даного типу.

Графічне представлення алгоритму, в якому він зображений у виді послідовності зв’язаних між собою функціональних блоків, кожен з яких відповідає виконанню однієї або декількох дій називається схемою алгоритму. У схемі кожному типу дій (введенню даних, обчисленню значень виразів, перевірці умов, керуванню повторенням дій, завершенню обробки) відповідає геометрична фігура, представлена у виді блочного символу. Блочні символи поєднуються лініями потоку, які визначають послідовність виконання дій. В блоках прийнято розміри:

А= 10, 15, 20,…. мм;

В=1,5А (допускається встановлювати В=2А).

При необхідності збільшення розмірів схеми алгоритму допускається збільшення розміру А на число, кратне 5. Графічні символи на схемі алгоритму повинні мати однакові розміри А та В.

Таблиця 2.1 Умовні графічні означення, що найчастіше використовуються при складанні схем алгоритмів

Назва блоку	Графічне зображення блоку	Дія, яка виконується
Пуск-зупин		Початок, кінець, перери-вання процесу обробки або виконання програми
Процес		Виконування операцій, в результаті якої змінюється значення, форма подання або розміщення даних
Модифікація (заголовок циклу)		Виконання операцій, що змінюють команди, або групи команд, що змінюють програму
Визначений процес (підпрограма)		Використання раніше створених або окремо написаних алгоритмів або програм
Розв’язування		Вибір направлення виконання алгоритму або програми в залежності від деяких змінних умов
Введення- виведення		Перетворення даних у форму, яка придатна для обробки (введення), або відображення результатів обробки (виведення)
Сторінк овий з’єднувач		Розрив лінії потоку інформації усередині сторінки
Міжсторінковий з’єднувач		Розрив лінії потоку між сторінками

Структури алгоритмів.

Алгоритми можна представляти як деякі структури, що складаються з окремих базових (тобто основних) елементів.

Логічна структура будь-якого алгоритму може бути представлена комбінацією трьох базових структур: лінійна, розгалуження, цикл.

Характерною особливістю базових структур є наявність в них одного входу і одного виходу.

1. Лінійна базова структура. Утворена послідовністю дій, що виконуються послідовно одна за одною (рис. 2.1.) :

Рисунок 2. 1.

2. Базова структура розгалуження. Забезпечує залежно від результату перевірки умови (так або ні) вибір одного з альтернативних напрямків роботи алгоритму. Кожен із напрямків веде до загального виходу, тому робота алгоритму буде продовжуватись незалежно від того, який напрямок буде вибрано. Основні варіанти зображення структури розгалуження (рис 2.2., рис. 2.3.):

Рисунок 2.2.

Рисунок 2.3.

Базова структура цикл. Забезпечує багаторазове виконання деякої сукупності дій, яка називається тілом циклу.

Для організації циклічної структури можуть використовуватися або блоковий символ "рішення" у сукупності із символами "процес", або спеціальний блоковий символ "модифікація" (заголовок циклу). Варіанти організації циклічної структури приведені на рис.2.4.

Рисунок 2.4.

Лабораторна робота № 1

Тема: Visual Basic for Application. Розробка додатків, що реалізують лінійний обчислювальний процес.

Мета: навчитись використовувати засоби Visual Basic for Application. для розробки додатків з лінійним обчислювальним процесом.

Редактор VBA

Здійснимо написання програмного коду VBA в середовищі редактора Visual Basic WORD.

Увійти в середовище VBA WORD можна такими способами:

1. виконати команду Сервис-Макрос-Редактор Visual Basic;

2. скористуватись комбінацією клавіш <Alt>+<F11>;

3. натиснути кнопку Редактор Visual Basic панелі інструментів Visual Basic.

Повернутись із редактора VBA в документ WORD можна такими способами:

1. за допомогою команди Viev (Вид)-Microsoft WORD

2. скористуватись комбінацією клавіш <Alt>+<F11>

3. натисненням кнопки View Microsoft WORD панелі інструментів Standard.

ХІД РОБОТИ

1. Увійдіть в середовище VBA.

2. Виконайте команду Insert-UserForm.

3. Вивчіть вікно конструктора форми (UserForm1).

У вікні конструктора форми (рис. 2.5.) візуально конструюються елементи додатка. Для точного розміщення об'єктів у формі служить сітка. При виконанні додатка вона не відображається.

Розмір форми у вікні можна змінювати, використовуючи маркери виділення форми і мишу. Для зміни розміру форми необхідно встановити вказівник миші на маркер розміру і, коли він набуде вигляду двонаправленої стрілки, пересувати його до отримання потрібного розміру.

Рисунок 2.5.

4. Вивчіть панель елементів управління VBA (Toolbox).

Елементи управління додатком під час проектування форми вибираються з об'єктів панелі управління.

Об'єкт — елемент інтерфейсу, який створюється в екранній формі VBA за допомогою засобів панелі управління.

Об'єкт характеризується властивостями, методами та подіями.

Подія — це характеристика об'єкта, що описує зовнішній вплив, на який реагує об'єкт при застосуванні додатка. Події — це, наприклад, завантаження форми, натиснення клавіші на клавіатурі, клацання миші, подвійне клацання миші на об'єкті тощо. Кожна подія має своє ім'я.

Найбільш поширеними при використанні миші є такі події:

Click — користувач клацає кнопкою миші на об'єкті;

Dblclick — подвійне клацання на об'єкті керування.

Ще одна характеристика об'єкта — метод.

Метод — це дія, яка може здійснюватися над об'єктом. Метод — це також процедура.

Об'єкти панелі управління:

• Select Objects (Покажчик) — для позиціювання покажчика миші;

• Label (Напис) — розміщує у формі текстові об'єкти- написи, редагувати які під час виконання додатка неможливо;

• TextBox (Текстове поле) — розміщує у формі поле для введення текстової інформації, чисел, дат;

• ComboBox (Поле зі списком) — створює у формі об'єкт, що містить одночасно поле введення тексту і список значень, введений текст додається до елементів списку;

• ListBox (Список) — створює у формі список для вибору одного чи декількох значень із запропонованого списку;

• CheckBox (Прапорець) — розміщує у формі індикаторний перемикач, призначений для формування умов виконання чи певних налаштувань, значення якого (Value) при встановленому прапорці — 1; за відсутності прапорця — 0; позначений, але неактивний стан — 2;

• OptionButton (Перемикач) — створює у формі альтернативний перемикач для вибору налаштування чи режиму виконання програми;

• Frame (Рамка) — створює у формі рамку із заголовком для логічного групування об'єктів;

• Command-Button (Командна кнопка) — розміщує у формі кнопки управління для ініціювання дій, виконання команд і т. ін.;

• TabStrip дозволяє створити форму, що містить декілька вкладок.

• ScrollBar (смуга прокручування) - розміщує у формі смугу прокручування;

• Image (Зображення) — створює у формі поля Для відображення графічних зображень;

О б'єкти управління на формі створюються таким чином: слід вибрати потрібний елемент на панелі елементів управління і клацнути на ньому. У межах форми курсор миші набуде вигляду хрестика. "Намалювати" на формі об'єкт, утримуючи натиснутою ліву кнопку миші;

5. Вивчіть вікно властивостей форми (Properties-UserForm) та її об'єктів (рис. 2.6.).

Властивості об'єкта – це його атрибути: розмір, колір, положення на екрані, стан об'єкта (доступність або видимість) і т.п.

Вікно властивостей Properties призначене для відображення і визначення властивостей форми, а також розміщених у ній об'єктів.

За допомогою вкладок Alphabetic (За алфавітом) і Categorized (За категоріями) властивості об'єкта можна переглянути за абеткою чи за групами (категоріями) відповідно. У цьому вікні можна проглянути властивості не тільки вибраного об'єкта: вибрати інші можна зі списку, розміщеного під заголовком вікна. Списки властивостей складаються з двох стовпців: у першому з них вказано назву властивості, у другому — її значення.

Д

Рисунок 2. 6.

ля зміни значень властивостей передбачені різні способи залежно від різновиду властивості.

Після виділення властивості у нижній частині вікна з'являється пояснення призначення обраної властивості.

Якщо вибрати відразу кілька об'єктів, то у вікні властивостей відобразяться загальні для цих об'єктів властивості.

Наприклад, усі без винятку об'єкти форми мають властивість Name (Ім'я), яка використовується при написанні програмних кодів. Ім'я об'єкта повинне бути унікальним у формі. Розміри об'єкта визначаються властивостями Height (Висота) і Width (Ширина). Положення об'єкта у формі визначають властивості Left (відстань від лівого краю форми) і Тор (відстань від верхнього краю форми).

Розглянемо основні групи властивостей, об'єднані за типом на вкладці Categorized вікна Properties.

У групі оформлення Appearance містяться властивості об'єкта, які задають атрибути його зовнішнього вигляду. До основних властивостей цієї групи належать такі:

• Caption – задає текст у рядку заголовка об'єкта;

• BorderStyle – задає стиль рамки об'єкта;

• Picture – призначає значок, картинку для об'єкта. Можна задати фонове графічне зображення.

• Enabled – дозволяє або забороняє доступ до об'єкта;

• MaxLength – встановлює максимальну довжину даних в об'єкті;

• Visible – встановлює видимість об'єкта.

• Група Font має одну властивість — викликає діалогове вікно для задання шрифту тексту об'єкта, його розміру, стилів накреслювання.

• Multiline – дозволяє або забороняє виведення тексту в декілька рядків.

• Name – задає ім'я об'єкта;

• Text – встановлює текст у полі за замовчуванням;

• Index – задає унікальний індекс об'єкта.

• Left – задає положення об'єкта по горизонтальній осі від лівого краю форми;

• Тор – задає положення об'єкта по вертикальній осі від його верхнього краю до верхньої сторони форми;

• Width – задає горизонтальний розмір (ширину) об'єкта;

Розташування форми на екрані при виконанні визначається властивостями Left і Тор, що вказують відстані від лівого і верхнього краю відповідно. Крім цього, для визначення розташування форми під час виконання додатка використовується властивість StartUpPosition, яка може мати такі значення:

• Manual – положення форми задають властивості Left і Тор;

• CenterOwner форма розташовується в центрі робочого стола Windows;

• CenterScreen – форма розташовується в центрі екрана;

• WindowsDefault – положення форми задається системою, виходячи з кількості відкритих вікон і їх розташування.

Властивості об'єктів можна змінити при виконанні додатка, написавши відповідні коди в процедурах, що створюються за допомогою редактора коду.

Щоб звернутися до властивості, необхідно помістити її ім'я після імені об'єкта з крапкою між ними. Заміна або одержання значення властивості виконується за допомогою інструкції присвоєння. Щоб задати значення властивості, треба вказати об'єкт, через крапку вказати ім'я властивості, потім знак рівності (=) і нове значення властивості.

З елементом управління, як правило, пов'язуються певні події. Для того, щоб додаток працював, як нам потрібно, слід запрограмувати процедури обробки певних подій. Це здійснюється у вікні редактора коду, яке можна активувати подвійним клацанням на об'єкті управління.

6. Розробіть засобами VBA додаток Windows для обчислення суми виплат за вкладом у банку.

Методичні рекомендації.

При заданому розмірі початкового вкладу (V), заданому терміні вкладу (Т) і річній процентній ставці (р), сума виплат (S) обчислюється за формулою:

Для розробки додатка потрібно врахувати цю математичну модель, яка передбачає, що відоме значення початкового вкладу (V), значення терміну вкладу Т, значення відсоткової ставки (р), і далі обчислювати значення суми виплат (S) відповідно до заданої формули. Значення цих величин можна описати типом – дійсні числа. Обчислювальний процес є лінійним.

Етапи розробки додатка:

1. алгоритмізація задачі;

2. розробка інтерфейсу користувача;

3. введення тексту програмного коду процедур обробки подій;

4. виконання проекту;

Розглянемо докладніше всі етапи.

Алгоритмізація задачі.

Розробимо схему алгоритму задачі (рис. 2.7.)

Розробка інтерфейсу користувача. Розробимо форму з назвою Виплати, в якій будуть такі об'єкти (рис. 2.8.):

• 6 написів Label1 – Label6 (один напис для позначення даних про фізичну особу – ПІБ, один напис для позначення початкового вкладу, наступні два написи — для терміну вкладу і річної процентної ставки, один напис для позначення суми виплат і ще один напис — для виведення результату обчислення суми виплат);

• 4 текстових поля TextBox1 – TextBox4 для введення даних (одне поле для введення даних про фізичну особу — ПІБ, одне для введення розміру початкового вкладу, наступні два текстових поля – для значення терміну вкладу і значення процентної ставки);

• одна командна кнопка CommandButton1.

Рисунок 2.8. Розміщення об’єктів управління на формі

У вікні властивостей форми задайте для властивості Caption значення Виплати, для властивості ForeColor виберіть зі списку колір.

Для всіх об’єктів Label задайте значення напису (властивість Caption), колір фону, розмір та накреслення шрифту відповідно рис. 4. Для текстових полів TextBox задайте значення властивості Text - "пусто", вирівнювання по центру. Дотримайтесь вказаного розташування об'єктів і усвідомте логічний зв'язок між об'єктами:

Label1 TextBox1 Label2  TextBox2

Label3  TextBox3 Label4TextBox4.

Для командної кнопки CommandButton1 встановіть значення Розрахувати (властивість Caption) вирівнювання по центру.

Рисунок 2.9. Встановлення властивостей об’єктів форми