- •НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова
- •Навчальна та виховна мета
- •Контрольні завдання (ТКЗ)
- •1. Загальні відомості про бортовий ТКЗ
- •Характер інформації і організація обміну інформацією
- •Склад ТКЗ
- •Задачі, що вирішує ТКЗ
- •А. Обмін мовною інформацією
- •Б. Обмін даними (телекодовою інформацією)
- •2. Принципи побудови бортових ТКЗ
- •Структура ТКЗ
- •Обмін мовною інформацією (режим Тлф)
- •Організація обміну мовною інформацією
- •Обмін інформацією в режимі Тлк
- •Формуляр
- •Приклад набору формулярів:
- •Приклад способів доведення стандартних повідомлень екіпажу
- •Стандартне повідомлення (команда) екіпажу
- •Приклади стандартних повідомлень
- •Організація обміну телекодовою інформацією
- •Варіант циклограми для ОГ з 3-х груп по 3 літака
- •Послідовність (часовий графік) обміну інформацією
- •Тактична обстановка на ІПБ
- •3. ТКЗ винищувача
- •Особливості ТКЗ
- •Каналоутворюючий пристрій
- •Бортові радіостанції
- •ТТХ радіостанцій
- •УКХ радіостанції Р-800Л1 і Р-800Л2
- •Приймачі-збудники радіостанцій ідентичні і містять у своєму складі:
- •Особливості побудови УКХ радіостанцій
- •Структурна схема УКХ радіостанцій
- •Принцип дії радіостанції
- •Робота в режимі ПРИЙОМ.
- •Перше перетворення частоти прийнятого сигналу здійснюється у відповідних пристроях БВЧ МХ або БВЧ
- •Робота в режимі ПЕРЕДАЧА.
- •Управління радіостанцією.
- •Управління роботою ТКЗ
- •Б. Обмін телекодовою інформацією.
- •Положення перемикачів пульту ТКЗ (правий борт) для обміну інформацією:
- •Управління телефонними режимами
- •б) В секторі КВ:
- •Управління телекодовими режимами
- •Прийом стандартних повідомлень
- •Відображення інформації на лобовому склі (ІЛС) при наведенні на ціль і огляді повітряного
- •12.Відмітка наведення і директорна
- •При групових діях здійснюється:
- •Відображення інформації у командира об'єднаної групи
- •Відображення інформації у командира підлеглої групи №3
- •Відображення інформації у ведомого літака №2 групи №3
- •Організація обміну мовною інформацією
- •Організація обміну даними
- •4. Застосування ТКЗ винищувача
- •Забезпечення обміну телекодовою інформацією
- •Застосування ТКЗ
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання на самостійну роботу
Приймачі-збудники радіостанцій ідентичні і містять у своєму складі:
•блоки високочастотні метрових і дециметрових хвиль (БВЧ МХ, БВЧ ДМХ);
•аварійний приймач (АПрм) МХ чи ДМХ діапазону або блок комутації (замість аварійного приймача);
•блок управління і контролю (БУК);
•синтезатор частот (СЧ);
•підсилювач проміжної частоти (ППЧ);
•демодулятор (ДМ);
•підсилювач низької частоти (ПНЧ);
•блок живлення приймача.
Фільтр нижніх частот використовується при необхідності додаткової фільтрації побічних випромінювань передавача в діапазоні вище 400 МГц.
Радіостанція може комплектуватися пультами управління з запам'ятовуючим або набірним пристроєм.
07/07/19 |
31 |
Особливості побудови УКХ радіостанцій
Радіостанція є симплексною бортовою радіостанцією МХ і ДМХ діапазонів. Основними особливостями побудови являються:
•метод непрямого синтезу сигналу першого гетеродина з застосуванням дільника зі змінним коефіцієнтом ділення (ДЗКД) і генератора, що управляється напругою (ГУН), який включено в систему фазової автопідстройки (ФАПЧ) по високостабільній опорній частоті;
•інтерполяційний метод формування сигналу збудника із селекцією пасивним фільтром, що перестроюється;
•використання одного і того ж тракту частотної селекції на прийом (як преселектор сигналу) і передачу (як збудник)
•роздільні високочастотні тракти приймача і підсилювачі потужності передавача в діапазонах МХ і ДМХ;
•підсилення модульованих коливань в передавальному тракті;
•використання принципу термокомпенсації кварцових генераторів на відміну від принципу термостатування, який застосовувався в радіостанціях
попередньої розробки;
•автоматизований контроль всіх основних пристроїв, трактів і систем;
•можливість автоматичного управління радіостанцією командами ЦОМ;
•застосування тільки електронних пристроїв комутації і плавної перестройки;
•сучасна елементна база.
32
Структурна схема УКХ радіостанцій
|
|
ПУ |
БУК |
ЦОМ |
|
|
|
|
Приймач-збудник |
СЧ |
|
|
|
|
|
|
|
|
fР , fГ |
|
|
|
|
|
|
БВЧ МХ |
fПЧ |
|
|
|
|
|
|
fР |
|
|
|
|
|
|
АПрм |
|
|
|
|
Інф. |
|
|
fР , fГ |
|
ППЧ |
ДМ |
ПНЧ |
||
|
fПЧ |
|
|||||
|
|
БВЧ ДМХ |
|
|
|
|
|
|
|
fР |
|
|
|
|
|
АБ |
Передавач |
ПП МХ |
ЧМ |
|
|
|
Інф. |
|
М |
|
|
||||
|
|
|
АМ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ПП ДМХ |
|
|
|
|
|
07/07/19 |
33 |
Принцип дії радіостанції
Формування сітки частот.
Високостабільна сітка частот для приймального і передавального трактів формується цифровим синтезатором частоти (СЧ).
Синтезатором визначаються найважливіші характеристики радіостанції:
•діапазон робочих частот, дискретність сітки і стабільність сітки частот,
•час готовності радіостанції, час перестройки з однієї частоти на іншу,
•параметри вибірковості (частотної селекції) приймача і паразитної частотної модуляції передавача.
Вихідний високочастотний сигнал синтезатора використовується:
•як напруга частоти fГ першого гетеродину приймального тракту,
•в якості вхідної напруги частоти fР збудника.
Перестройка синтезатора з однієї частоти на іншу забезпечується
системою управління і контролю БУК. Сигнал управління частотою у вигляді паралельного коду використовується безпосередньо для перестройки синтезатора, а після перетворення з цифрової в
аналогову форму - для перестройки преселектора приймального тракту, який є фільтром збудника, що перестроюється одночасно.
Опорний генератор синтезатора працює на частоті fОГ = 3200 кГц.
07/07/19 |
34 |
Синтезатор частоти виконаний у вигляді окремого блоку. |
|
Робота в режимі ПРИЙОМ.
Приймальний тракт складається з основного і аварійного приймачів. До складу основного приймача входять преселектори і перетворювачі частоти МХ і ДМХ діапазонів, які розміщені відповідно у блоках БВЧ МХ і БВЧ ДМХ, підсилювач проміжної частоти (ППЧ), демодулятор (ДМ) і підсилювач низької частоти (ПНЧ). Радіостанція може поставлятися з
аварійним приймачем (АП) МХ, АП ДМХ або без нього. Приймальний тракт призначений для попередньої селекції і
перетворення сигналу по частоті, підсилення й основної селекції на проміжній частоті, детектування і післядетекторної обробки.
Попередня селекція сигналу здійснюється спочатку за допомогою спільних для основного й аварійного приймачів фільтру нижніх частот (ФНЧ), потім за допомогою фільтра блоку високих частот (БВЧ), що перестроюється (у БВЧ МХ або у БВЧ ДМХ). Перестройка цього фільтру здійснюється вихідною напругою синтезатора.
Після селекції і підсилення в ППЧ демодулятором (ДМ) виділяється модулююча напруга. З виходу ПНЧ вона видається споживачам.
07/07/19 |
35 |
Перше перетворення частоти прийнятого сигналу здійснюється у відповідних пристроях БВЧ МХ або БВЧ ДМХ. Далі сигнали надходять в ППЧ, при чому сигнали першої проміжної частоти (55 МГц) ДМХ діапазону переносяться тут у частоту 25 МГц шляхом змішування з сигналом другого гетеродину (30 МГц). Необхідні смуги пропускання (вузька або широка) і ослаблення сигналів сусідніх каналів забезпечуються монолітними кварцовими фільтрами. Після фільтрації здійснюється ще одне перетворення сигналу по частоті. Основне підсилення сигналу відбувається на частоті 128 кГц. Сигнали класів випромінювання А1, А3 детектуються амплітудним детектором і через ПНЧ надходять на вихід. Демодуляція сигналів класу випромінювання F3 здійснюється частотним дискримінатором, а класу F1- окремим демодулятором, що реалізує фільтровий спосіб виділення сигналів.
07/07/19 |
36 |
Робота в режимі ПЕРЕДАЧА.
Збудник забезпечує формування сигналу на робочій частоті і його модуляцію або маніпуляцію в класах випромінювання F3 або F1 відповідно. Елементи збудника розміщені у БВЧ МХ і БВЧ ДМХ. Частота сигналу збудника fЗб утворюється як сума або як різниця частоти
синтезатора fГУН і частоти генератора зсуву fЗс, чисельно рівної першій
проміжній частоті приймального тракту (25 МГц у МХ і 55 МГц у ДМХ). У діапазоні МХ (100...149,975 МГц) і в діапазоні ДМХ1 (220...299,975
МГц) fЗб = fГУН - fЗс, а в діапазоні ДМХ2 (300...399,975 МГц) fЗб = fГУН + fЗс. Сформований у збуднику сигнал робочої частоти fР =fЗб надходить у
передавальний тракт, до складу якого входять підсилювачі потужності (ПП МХ та ПП ДМХ) і модулятор (М). У передавальному тракті здійснюється підсилення сигналу за потужністю, а при роботі радіостанції в класах випромінювання А3 або А1 - його амплітудна модуляція або маніпуляція. Високочастотний сигнал через антенний блок (АБ), що здійснює комутації режимів ПРИЙОМ-ПЕРЕДАЧА і діапазонів МХ-ДМХ, надходить в антену.
Частотна модуляція чи маніпуляція здійснюється у збуднику.
07/07/19 |
37 |
Управління радіостанцією.
Управління здійснюється від спеціалізованої ЦОМ або автономного ПУ.
Управління радіостанцією полягає в настроюванні її на задану частоту, у виборі потрібного класу випромінювання (А1, А3, F1 або F3), у виборі режиму роботи ПЕРЕДАЧА, ПРИЙОМ або КОНТРОЛЬ. Система управління й контролю визначає також програму контролю, формує стимулюючі сигнали, вимірює чутливість приймального тракту в класі А3, потужність передавального тракту та коефіцієнт амплітудної модуляції в класі випромінювання А3 при короткочасному (до 50 мс) виході радіостанції на випромінювання і контролює наявність захоплення системи ФАПЧ в синтезаторі. Датчики контролю і генератори стимулюючих сигналів розміщені у всіх основних пристроях і трактах радіостанції. Система формує узагальнений сигнал про стан радіостанції в цілому за принципом "справна - несправна".
Система живлення радіостанції розділена на два функціональних вузли - блок живлення приймача і блок живлення передавача. Вона забезпечує радіостанцію електроенергією від бортової мережі постійного струму напругою +27В. Працездатність радіостанції зберігається при напрузі бортової мережі 18...31В.
07/07/19 |
38 |
Управління роботою ТКЗ
А. Обмін мовною інформацією.
Управління здійснюється вручну органами об'єднаного пульту управління (лівий борт) та кнопкою РАЦИЯ чи РАДІО (на ручці управління двигунами РУД).
Сектори пульту:
•СА – управління спецапаратурою,
•КВ – управління короткохвильовою радіостанцією,
•УКВ – управління ультракороткохвильовою радіостанцією.
СА |
УКВ |
КВ |
|
АВАР |
УКВ |
ПШ |
|
|
|
ПРМ |
|
|
|||
|
КВ |
|
ГРОМКОСТЬ |
|
|
ГРОМКОСТЬ |
|
4 |
СА |
17 |
|
08 |
|
|
|
КЛЮЧ |
Откл |
КАНАЛ |
КАНАЛ |
|
|
||
|
|
|
ПШ |
|
|
АРК |
РЕЗЕРВ |
|
|
|
|
|
|
РСБН |
|
1 |
8 |
1 |
20 Откл |
1 |
20 |
|
|
07/07/19 |
39 |
Б. Обмін телекодовою інформацією.
Управління автоматичне командами спеціалізованої ЕОМ та вручну кнопкою КВИТАНЦИЯ після отримання кожного ТЛК повідомлення.
Вибір потрібного алгоритму управління здійснюється вручну перемикачами КТО Я (КОГ - ВДЩ - ВДМ) та РЕЖИМ (Откл - ГД - НАВЕД - ПАРА 1 - ПАРА 2) пульту управління (правий борт).
Ієрархічне положення в групі:
КОГ – командир об'єднаної групи; ВДЩ – командир групи у складі об'єднаної групи або командир автономної групи або ведучий пари; ВДМ
– решта літаків.
Режим обміну інформацією: Откл – черговий прийом, ГД – групові дії у складі об'єднаної або автономної групи, НАВЕД – прийом команд наведення винищувача на ціль наземною автоматизованою системою, ПАРА 1 та ПАРА 2 – групові дії у складі першої або другої пари.
Перехід до групових дій здійснюється вручну по мовній команді.
|
КВИТАНЦИЯ |
|
КОГВДЩВДМ |
ПАРА |
|
1 |
2 НАВЕДЕН |
|
|
|
ГД |
|
|
Откл |
07/07/19 |
|
40 |