NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy

Стаття 2582

2. Ті самі дії, вчинені з використанням засобів масової інформації, – караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням

волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Кодекс доповненостаттею2582 згідноізЗакономУкраїни№170-V від21 верес-

ня 2006 р.)

1.Об’єктивна сторона виражається у двох формах: 1) публічні заклики до вчинення терористичного акту; 2) розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами.

2.Цей злочин являє собою публічне підбурювання до вчинення терористичного акту, поняття якого сформульовано законодавцем у ст. 258 КК як одного з видів тероризму, терористичної діяльності (терористичного злочину).

3.Відповідно до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, термін «публічне підбурювання до вчинення терористичного злочину» означає розповсюдження повідомлення длянаселенняабодоведення такогоповідомленнядовідоманаселення

віншийспосібзметоюпідбурюванняйогодовчиненнятерористичногозлочину, якщо така поведінка, незалежно від того, є чи не є вона безпосередньою підтримкою терористичнихзлочинів, становитьзагрозутого, щоможебутивчиненоодинчибільшніж один такий злочин (ч. 1 ст. 5).

Ізцьоговипливає, щопідпублічнимизакликамидовчиненнятерористичногоакту як формою вчинення злочину необхідно розуміти звернення до широкого кола людей

зпроханням, умовлянням, запрошенням, підкупом, вимогою (погрозою, примусом) вчинити терористичний акт. Публічні заклики до вчинення терористичного акту становлять закінчений злочин незалежно від реакції на них осіб, до яких було звернення вчинити терористичний акт.

4.Публічні заклики до вчинення терористичного акту можуть мати як загальний, неконкретизованийхарактер, такіполягатиупублічномупідбурюванніневзагальній формі до вчинення терористичного акту, а до конкретного терористичного акту. В останньому випадку все скоєне потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, а саме за публічні заклики до вчинення терористичного акту і за готування до терористичного акту.

5.Поширення матеріалів із закликами до вчинення терористичного акту означає їхпоширення(роздача, передача, розсиланняпоштоютощо) середбагатьохлюдейдля ознайомлення їх із цими закликами для публічного підбурювання до вчинення терористичного акту.

6.Матеріалиіззакликамидовчиненнятерористичногоакту– цестворенідлярозповсюдження ті чи інші витвори на тих чи інших матеріальних носіях інформації із закликами до вчинення терористичного акту.

7.Виготовлення матеріалів із закликами до вчинення терористичного акту – це створення або розмноження того чи іншого витвору на тих чи інших матеріальних носіях інформації з указаними закликами для публічного підбурювання до вчинення терористичного акту.

8.Зберігання матеріалів іззакликами довчинення терористичного акту– цеволо-

діння цими матеріалами для подальшого їх розповсюдження з метою публічного під-

481

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки

бурювання до вчинення терористичного акту. Зберігання матеріалів із закликами до вчинення терористичного акту без мети їх розповсюдження і підбурювання до вчинення терористичного акту не утворює складу злочину.

9.Суб’єктивна сторона всіх видів публічних закликів до вчинення терористичного акту характеризується прямим умислом і метою підбурювання до вчинення терористичного акту.

10.Привиготовленнітазберіганніматеріалівізпублічнимизакликамидовчиненнятерористичногоактунеобхіднаметарозповсюдженняцихматеріалівіпідбурювання до вчинення терористичного акту.

11.Мотиви злочину можуть бути різними.

12.Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося шістнадцять

років.

13.Під вчиненням із використанням засобів масової інформації публічних закликівдовчинення терористичного актуаборозповсюдженням, виготовленням чизберіганням з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами (ч. 2 ст. 2582 КК) необхідно розуміти скоєння цих дій з використанням преси, радіо, телебачення та іншихзасобів, щомаютьнаметіпоширеннявідомостей, знань(наприклад, Інтернет).

Стаття 2583. Створення терористичної групи чи терористичної організації

1.Створеннятерористичноїгрупичитерористичноїорганізації, керівництво такоюгрупоючиорганізацієюабоучастьуній, атаксамоорганізаційнечиінше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

2.Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиноюпершоюцієїстатті, особа, кріморганізатораікерівникатерористичної групичитерористичноїорганізації, якадобровільноповідомилаправоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

(Кодекс доповненостаттею2583 згідноізЗакономУкраїни№170-V від21 вересня 2006 р.; редакція цієї статті змінена Законом України № 2258-VI від 18 травня

2010 р.)

1.Цейзлочинутворюєумовидлявчиненнятерористичнихактів, атакождляінших терористичних злочинів.

2.Згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р. тероризм – це «суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованомузастосуванні насильствашляхомзахопленнязаручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя і здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій

зметою досягнення злочинних цілей» (абз. 2 ст. 3 Закону).

482

Стаття 2583

3.Законом також дається визначення технологічного тероризму і міжнародного тероризму.

Технологічний тероризм – це злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та інше, зброї масового ураження або її компонентів, інших шкідливих для здоров’я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп’ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об’єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайноїситуаціївнаслідокцихдійтастановлятьнебезпекудляперсоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру

(абз. 4 ст. 1 вказаного Закону).

Міжнародний тероризм – це здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичнимиорганізаціями, угрупованнями, утомучислізапідтримкидержавних органів окремих держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов’язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і здоров’ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об’єктів систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуваннямчизагрозоюзастосуванняядерної, хімічної, біологічноїтаіншої зброї масового ураження (абз. 12 ст. 1 вказаного Закону).

4.У цьому ж Законі визначається і терористична діяльність. Вона охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання довчинення терористичнихактів, насильства надфізичними особами абоорганізаціями, знищенняматеріальнихоб’єктівутерористичнихцілях; організаціюнезаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочиннихгрупдлявчиненнятерористичнихактів, таксамоякіучастьутакихактах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування завідомо терористичних груп (організацій)

або інше сприяння їм (абзаци 5–11 ст. 1 вказаного Закону).

5.Закон «Про боротьбу з тероризмом» передбачає, що у разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258–260, 443, 444, а також іншими статтями КК, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до КК України (абз. 3 ст. 1 вказаного Закону).

6.Відповідно доКонвенції РадиЄвропипрозапобігання тероризмутермін«терористичний злочин» означає будь-який із злочинів, викладених і визначених в одному

здоговорів, перелік яких наведено в Додатку до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму (ч. 1 ст. 1).

У цей Додаток входять:

1) Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписана в Гаазі 16 грудня 1970 р.;

2) Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, укладена в Монреалі 23 вересня 1971 р.;

3) Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів, прийнята в Нью-Йорку

14 грудня 1973 р.;

483

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки

4)Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників, прийнята

вНью-Йорку 17 грудня 1979 р.;

5)Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу, прийнята у Відні 3 березня

1980 р.;

6)Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, які обслуговують міжнародну цивільну авіацію, укладений у Монреалі 24 лютого 1988 р.;

7)Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, укладена в Римі 10 березня 1988 р.;

8)Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарнихплатформ, розташованихнаконтинентальномушельфі, укладенийуРимі

10 березня 1988 р.;

9)Міжнародна конвенція проборотьбу збомбовим тероризмом, прийнята вНьюЙорку 15 грудня 1997 р.;

10)Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, прийнята

вНью-Йорку 9 грудня 1999 р.

7.Об’єктивна сторона злочину полягає в таких формах: 1) створення терористичної групи чи терористичної організації; 2) керівництво терористичною групою чи терористичною організацією; 3) участь у терористичній групі чи терористичній організації; 4) матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи або терористичної організації.

8.Терористичнагрупачитерористичнаорганізація– цестійкізлочинніоб’єднання, створені з метою вчинення одного чи кількох терористичних злочинів.

9.Терористична група є видом організованої групи (ч. 3 ст. 28 КК), але кількісно вона може складатись і з двох осіб (див. абз. 14 ст. 1 Закону «Про боротьбу з теро-

ризмом»), а терористична організація – видом злочинної організації (ч. 4 ст. 28 КК).

10.Під терористичною групою належить розуміти внутрішньо стійке об’єднання трьохабобільшеосіб, якебулопопередньоутворенезметоювчиненнярядутерористичних злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

11.Терористична організація – це внутрішньо і зовнішньо стійке ієрархічне об’єднання трьох і більше осіб або двох і більше організованих груп (структурних частин), метоюдіяльностіякогоєвчиненняактівтероризму(терористичнихзлочинів) читількиодного, щовимагаєретельноїдовготривалоїпідготовки, абокерівництвочи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої терористичної організації, так і інших терористичних груп (абз. 15 ст. 1 вказа-

ного Закону).

12.Відповідно до Закону «Про боротьбу з тероризмом» організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації

(абз. 14 ст. 1).

13.Поняття «створення терористичної групи чи терористичної організації», «керівництво такою групою чи організацією», а так само «участь у ній» аналогічні тим,

484

Стаття 2583

що розглянуті при аналізі складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, статтями 256

і257 КК (див. коментар до цих статей).

14.Сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації (організаційне чи інше сприяння) означає забезпечення відповідних умов для здійснення створення або діяльності такого об’єднання.

15.Організаційне сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації може виявлятися в різноманітних діях: допомога в підшукуванні осіб для терористичного об’єднання або в підготовці і проведенні певних заходівпозгуртуваннютерористів, упорядкуванню, узгодженнідійтихчиіншихосіб для створення або діяльності терористичної групи (терористичної організації) тощо.

16.Іншесприяння створенню або діяльності терористичної групичитерористичної організації – це різноманітні дії по забезпеченню відповідних умов для створення чи діяльності терористичного об’єднання, які не охоплюються матеріальним та організаційнимсприяннямствореннюабодіяльностітерористичноїгрупичитерористичної організації. Наприклад, фінансування терористичних груп (терористичних організацій), приховування їх діяльності, надання або збір коштів для надання їм озброєння та навчання терористів тощо.

17.Закон «Про боротьбу з тероризмом» передбачає, зокрема, такі форми сприяння терористичній діяльності:

1) фінансування терористів, терористичних груп (терористичних організацій); 2) надання або збирання коштів безпосередньо чи опосередковано з наміром використання їх для вчинення терористичних актів чи злочинів терористичної спрямо-

ваності; 3) проведення операцій з коштами та іншими фінансовими активами:

–фізичних осіб, які вчиняли чи намагалися вчинити терористичні акти чи злочини терористичної спрямованості або брали участь у їх вчиненні чи сприяли вчиненню;

–юридичнихосіб, майноякихбезпосередньочиопосередкованоперебуваєувласності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму;

–юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою терористів або осіб, що сприяють тероризму, включаючи кошти, одержані або придбані з використанням об’єктіввласності, щобезпосередньо чиопосередковано перебувають увласності чи під контролем осіб, які сприяють тероризму, або пов’язаних з ними юридичних чи фізичних осіб;

4) надання коштів, інших фінансових активів чи економічних ресурсів, відповіднихпослугбезпосередньо чиопосередковано длявикористаннявінтересахфізичних осіб, яківчиняютьтерористичні актиабосприяютьчиберутьучастьуїхвчиненні, чи вінтересахюридичнихосіб, майноякихбезпосередньочиопосередкованоперебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму, а також юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою зазначених осіб;

5) надання допомоги особам, які брали участь у вчиненні терористичних актів; 6) вербування фізичних осіб для заняття терористичною діяльністю, сприяння встановленнюканалівпостачаннязброїтерористамтапереміщеннютерористівчерез

державний кордон України;

485

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки

7)переховування осіб, які фінансували, планували, підтримували чи вчиняли терористичні акти або злочини терористичної спрямованості;

8)використання території України з метою підготовки чи вчинення терористичних актів або злочинів терористичної спрямованості проти інших держав або іноземців.

18. Уразі, колиматеріальне, організаційнечиіншесприянняствореннюдіяльності терористичної групи чи терористичної організації саме по собі утворює склад окремого злочину, дії винного необхідно додатково кваліфікувати ще й як вчинення відповідного злочину.

19. Створення терористичної групи (терористичної організації) або участь у ній,

атак само сприяння її створенню або діяльності визнаються закінченим злочином безвідносно до того, чи розпочали її учасники вчинювати конкретні терористичні злочини.

20. Злочини, вчинені у складі терористичної групи чи терористичної організації, належитьсамостійно кваліфікувати завідповідними нормамизасукупністюзіст. 2583 КК.

21. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’язковоюумовоюствореннятерористичноїгрупичитерористичноїорганізації, керівництва такою групою чи організацією або участі у ній є мета вчинення терористичного злочину. Мета і мотив сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації можуть бути різними.

22. Суб’єкт злочину – будь-яка особа, якій до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

23. У частині 2 ст. 2583 КК сформульована норма, у якій передбачена спеціальна підставазвільненнявідкримінальноївідповідальності. Занаявностіобставин, передбачених ч. 2 ст. 2583 КК, суд зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності.

24. Згідно з ч. 2 ст. 2583 КК для звільнення від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 2583, необхідно, щоб особа: 1) не була організатором, керівником терористичної групи (терористичної організації); 2) добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність; 3) сприяла її припиненню і розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку із створенням та діяльністю такої групичиорганізації; 4) невчиниладій, якіпередбачаютькримінальнувідповідальність за інші злочини.

25. Добровільність повідомлення правоохоронного органу про відповідну терористичну діяльність означає вчинення цих дій із власної волі, з різних мотивів, при усвідомленні можливості подальшого безкарного продовження вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК.

Стаття 2584. Сприяння вчиненню терористичного акту

1. Вербування, озброєння, навчанняособизметоювчиненнятерористичного акту, а так само використання особи з цією метою –

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

486

Стаття 2585

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

(Кодекс доповнено статтею 2584 згідно із Законом України № 170-V від 21 вересня 2006 р.; редакція цієї статті змінена Законом України № 2258-VI від 18 трав-

ня 2010 р.)

1.Об’єктивна сторона злочину виражається у чотирьох формах: 1) вербування особи для вчинення терористичного акту; 2) озброєння особи для вчинення терористичного акту; 3) навчання особи для вчинення терористичного акту; 4) використання особи для вчинення терористичного акту.

2.Вербування особи для вчинення терористичного акту – це її найом за матері-

альну винагороду для вчинення терористичного акту.

3.Озброєння особи для вчинення терористичного акту – це надання їй військо-

вого спорядження, засобів (зброї, боєприпасів, вибухівки тощо) для вчинення терористичного акту.

4.Навчання особи для вчинення терористичного акту означає проведення з нею теоретичнихабопрактичнихзанятьзїїпідготовкидлявчинення неютерористичного акту. Так, поняттям вказаного «навчання» охоплюється надання інструкцій стосовно виготовлення або використання вибухових речовин, вогнепальної чи іншої зброї або шкідливих чи небезпечних речовин або стосовно інших специфічних методів чи засобів для вчинення або сприяння вчиненню терористичного акту зі знанням того, що навички, які надаються, призначені для використання з цією метою (ч. 1 ст. 7 Кон-

венції Ради Європи про запобігання тероризму).

5.Використання особи для вчинення терористичного акту – це застосуван-

ня її у вчиненні терористичного акту. Наприклад, використання терористів-смерт- ників.

6.Злочин є закінченим з моменту вчинення будь-якої із передбачених ст. 2584

ККдій.

7.Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Цілі і мотиви можуть бути різними.

8.Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

9.У частині 2 ст. 2584 КК передбачена відповідальність за кваліфіковані види цього злочину, які достатньо повно висвітлені в попередніх коментарях.

Стаття 2585. Фінансування тероризму

1. Фінансування тероризму, тобто дії, вчинені з метою фінансового або матеріальногозабезпеченняокремоготерористачитерористичноїгрупи(організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту,

487

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки

сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації), –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

2.Тісамідії, вчиненіповторноабозкорисливихмотивів, абозапопередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди, –

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони призвели до інших тяжких наслідків, –

караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

4.Особа, крім організатора або керівника терористичної групи (організації), звільняється відкримінальноївідповідальності задії, передбачені цієюстаттею, якщовонадобровільнодопритягненнядокримінальноївідповідальностіповідомила про відповідну терористичну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину.

Примітка. 1. Фінансування тероризму визнається вчиненим у великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.Фінансування тероризму визнається вчиненим в особливо великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує вісімнадцять тисячнеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян.

(Кодекс доповненостаттею2585 згідноізЗакономУкраїни№170-V від21 вересня 2006 р.; редакція цієї статті змінена згідно із Законом України № 2258-VI від

18 травня 2010 р.)

1.З об’єктивної сторони фінансування тероризму виражається у його фінансовому або матеріальному забезпеченні, тобто наданні фінансів, коштів, матеріальних засобів тощо.

2.Формами вчинення злочину є фінансове або матеріальне забезпечення:

1)окремого терориста (див. коментар до ст. 258 КК);

2)терористичної групи (організації) (див. коментар до ст. 258 КК);

3)організації, підготовки або вчинення терористичного акту (див. коментар до ст. 258 КК);

4)втягнення у вчинення терористичного акту (див. коментар до ст. 2581 КК);

5)публічнихзакликівдовчиненнятерористичногоакту(див. коментардост. 2582 КК);

6)сприяння вчиненню терористичного акту (див. коментар до ст. 2584 КК);

7)створення терористичної групи (організації) (див. коментар до ст. 2583 КК).

488

Стаття 259

3.Із суб’єктивної сторони фінансування тероризму може бути вчинене лише

зпрямим умислом.

4.Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони фінансування тероризму є наявність мети фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації).

5.Суб’єктомфінансуваннятероризмуможебутибудь-якаособа, якадосягла16-ти

років.

6.Про повторність фінансування тероризму (ч. 2 ст. 2585 КК) див. коментар до ч. 1 ст. 32 КК.

7.Про корисливі мотиви фінансування тероризму (ч. 2 ст. 2585 КК) див. коментар до п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.

8.Про вчинення фінансування тероризму за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 2585 КК) див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК.

9.Фінансуваннятероризмувизначаєтьсявчиненимувеликомурозмірі(ч. 2 ст. 2585 КК), якщорозмірфінансовогоабоматеріальногозабезпеченняперевищуєшістьтисяч н. м. д. г. (п. 1 примітки до ст. 2585 КК).

10.Про заподіяння значної майнової шкоди (ч. 2 ст. 2585 КК) див. коментар до п. 2 примітки до ст. 185 КК.

11.Про вчинення злочину організованою групою (ч. 3 ст. 2585 КК) див. коментар до ч. 3 ст. 28 КК.

12.Фінансування тероризму визначається вчиненням в особливо великому розмірі (ч. 3 ст. 2585 КК), якщорозмірфінансовогоабоматеріальногозабезпеченняперевищує вісімнадцять тисяч н. м. д. г. (п. 2 примітки до ст. 2585 КК).

13.Про інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 2585 КК) див. коментар до частин 2 і 3

ст. 258 КК.

14.Про звільнення від кримінальної відповідальності за фінансування тероризму

(ч. 4 ст. 2585 КК) див. коментарп. 24 розд. ІХКК, коментарч. 2 ст. 255 тач. 2 ст. 2583 КК.

15.На відміну від інших заохочувальних норм статей розд. ІХ Особливої частини КК, які передбачають звільнення особи за злочини проти громадської безпеки, ч. 4 ст. 2583 КК встановлює не тільки звільнення від кримінальної відповідальності за вказані в ній злочини при добровільному повідомленні про відповідну терористичну діяльність, а й таке ж звільнення, якщо особа іншим чином сприяла припиненню терористичної діяльності або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла.

Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності

1. Завідомонеправдивеповідомленняпропідготовкувибуху, підпалуабоінших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, –

карається позбавленням волі на строк від двох до шести років.

489

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки

2. Тесамедіяння, якщовоноспричинилотяжкінаслідкиабовчиненеповторно, –

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

(Стаття 259 у редакції Закону України № 4955-VI від 7 червня 2012 р.)

1.Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності є по суті завідомо неправдивим повідомленням про акт тероризму. Воно порушує нормальний ритм життя, вносить елементи дезорганізації у функціонування підприємств, установ та організацій, здатне дестабілізувати або навіть паралізувати життєдіяльність цілих населених пунктів, породжує неправдиві чутки, паніку серед населення, відволікає певні сили і засоби від виконання їх обов’язків, призводить до обмеження прав і свобод людей, заподіює істотну майнову шкоду тощо.

2.Засобом злочину є неправдива (брехлива) інформація – відомості, які не відповідають дійсності про нібито існуючу підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

3.Об’єктивна сторона злочину полягає у неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

4.Неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, – це доведення вказаної інформації до відома будь-якої особи (юридичної чи фізичної), органів влади тощо.

5.Злочин з формальним складом. Може бути вчинений у формі дії і є закінченим

змоменту неправдивого повідомлення.

6.Формиповідомленняможутьбутирізними: усно, письмовоабозвикористанням технічних засобів (комп’ютер, радіо, телефон тощо), відкритим, замаскованим під чужим ім’ям або анонімним способом.

7.Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, за відомістю – тобто винний знає про те, що відомості, які ним повідомляються, є неправдивими.

8.Мета та мотиви злочину можуть бути різними.

9.Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла на момент вчинення злочину 16-ти років.

10.Протяжкі наслідки (ч. 2 ст. 259 КК) див. коментар доч. 2 ст. 258 КК. Проповторність злочину (ч. 2 ст. 259 КК) див. коментар до ч. 1 ст. 32 КК.

Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань

1. СтвореннянепередбаченихзаконамиУкраїнивоєнізованихформуваньабо участь у їх діяльності –

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

490