15. Етапи виготовлення карт.

Основними етапами виготовлення карт є:

1. Редакційно - підготовчі роботи.

1.1Створення карти починається з проектування карти.

Проектування карт – це розроблення проекту для створення або модернізації існуючої карти.

Мета проектування – розроблення документів й додатків до них, що необхідні для організації та виконання всіх робіт зі створення або модернізації карт й атласів і забезпечення на їх базі цілеспрямованого редагування, складання й підготовлення їх до видання.

Задачі проектування такі:

-підготовлення спільно з замовником технічного завдання до карти

- розробка математичної основи карти (масштабу, проекції, компоновки і формату)

- розроблення змісту карти, умовних знаків, образнотворчих засобів

-створення експериментальних зразків і авторських макетів

-розроблення найбільш раціональної та економічної технології робіт

-розроблення організаційних заходів зі створення карти та складанню техніко-економічного обґрунтування проекту

1.2 Далі йде детальне та глибоке вивчення даної території за різними картографічними, літературними та іншими матеріалами. Відповідальний редактор карти відбирає необхідні матеріали та накреслює план робіт, який оформляє в спеціальному документі – програмі карти чи редакційному плані, що проходить затвердження вищестоящих головних редакторів.

2. Складання карти.

Керуючись затвердженою програмою, спочатку будують математичну основу карти у вигляді сітки меридіанів і паралелей, рамку карти.

Компонування карти передбачає визначення положення, яке зображується на карті території відносно рамок карти, розміщення назви карти, її легенди, додаткових карт, графіків й тестів та схеми розграфлення карти, тобто поділу її на аркуші.

Легенда є органічною частиною карти й дозволяє розкрити її зміст. Легенди бувають:

-елементарні (відображають вузьку тематику з односторонньою характеристикою окремих об”єктів карти)

-комплексні (використовують для різносторонньої характеристики об”єктів карти, зміст яких містить декілька показників, що зображуються на картах, тобто одна загальна легенда пояснює зміст декількох карт, що взаємозв”язані за змістом )

-типологічні (розробляються на базі наукових класифікацій, що забезпечують повну характеристику явищ з виділенням рузних за ієрархією груп.)

-синтетичні (характеризують природні умови, екологічні об”єкти, що показані на картах в цілому або по групах і в яких є висновки про зв”язки між компонентами.)

Тип легенди визначається тематикою й об”ємом змісту карти, тобто кількістю об”єктів, явищ, що відображуються, й складністю їх поняття.

16. Картографування природних ресурсів і умов.

Природні умови – це об’єкти та явища які забезпечують умови для життєдіяльності людини.

Природні ресурси – об’єкти та явища для задоволення потреб.

Поділ на карти природних умов і ресурсів . Класифікація природних ресурсів :

За призначенням : енергетичні сировинні,допоміжні промислові,їстівні, рекреаційні,територіальні.

В залежності від класу об’єктів та явищ:мінеральні,земельні,водні,лісові, кліматичні,фауністичні.

За ознакою вичерпносні:невичерпні(сонячна радіація),вичерпні,(відновлення ліси ,трави),вичерпні невідновні .

Економічна класифікація: засоби виробництва,предмети споживання.

При картографуванні природних ресурсів та умов використання класифікація за сферами земної оболонки.

Карти атмосфери: кліматичні ,метеорологічні .

Карти гідросфери: гідрологічні,поверхневі води.

Карти біосфери:грунтів,тваринного світу.

Карти будови поверхні землі: гіпсометр.

Карти надр землі: геологічні,тектонічні,корисні копалини.

Картографування атмосфери будуеться на натурних метеоспостереженнях: t° повітря,картографування клімату та створення кліматичних карт ускладнюеться великою кількістю показників та розрахуванням синтетичних даних ,тому доцільно складати серії аналітичних карт створених гідрометеорологами.

Картографування біосфери – дрібномасштабні створюються по даним наземних спостережень та космознімків.

Задачі:облік та оцінка антропогених ресурсів ,дії на природні компоненти,визначити гранично допустимі навантаження використання біоресурсів.

Картографування рослинності лісового фонду:цінні масиви лісу,рекреаційні ліси,ліси цільового призначення.

Карти лісового призначення характеризуються за територіальним охопленням(виробничі,регіональні,національні,світові),тематичним змістом(карти умов та історії ведення лісового господарства,лісо ресурсні карти:1)що характеризують наявність розповсюджень,породний склад земель лісів,розподіл лісового фонду за користуванням та категоріею земель;2)карти які дають оціночну характеристику лісових ресурсів;3)в лісогосподарські карти включені ті карти які відображають лісогосподарську діяльність,карти характеристики лісогосподарських будівель лісо експлуатації відтворення лісів,карти лісо відновлення,лісорозведення,карти охорони лісів;4)карти розведення лісового господарства ;5)лісо екологічні;6)карти районування лісогосподарства.) та математичною основою(плани,карти та схеми лісогосподарства побудовані в умовах системи координат географічної карти).