
- •1. Загальногеографічні і тематичні карти, їх класифікація, елементи та зміст.
- •2. Державні системи координат на території України.
- •3. Картографічні проекції, їх класифікація та способи отримання.
- •4. Азимутальні проекції: способи отримання, характер спотворень, застосування.
- •5. Циліндричні проекції: способи отримання, характер спотворень, застосування.
- •6. Конічні проекції: способи отримання, характер спотворень, застосування.
- •8. Спотворення на картах, еліпс спотворень.
- •9. Способи картографічного зображення об’єктів та явищ на загальногеографічних та тематичних картах.
- •10. Рельєф та способи його зображення.
- •11. Написи на географічних картах, правила транскрибування іншомовних географічних назв.
- •12. Картографічна генералізація її фактори, види та шляхи здійснення.
- •13. Атласна картографія, Національний атлас України.
- •14. Картографічні джерела, їх види, аналіз та оцінка. Довідково-картографічні служби України.
- •15. Етапи виготовлення карт.
- •1. Редакційно - підготовчі роботи.
- •2. Складання карти.
- •16. Картографування природних ресурсів і умов.
- •17. Способи представлення просторової інформації в цифровій картографії.
- •18. Картографування земельних ресурсів.
- •19. Технологічні схеми створення цифрових топографічних карт.
- •20. Вимогти до створення цифрових топографічних карт.
- •21. Національна інфраструктура геопросторових даних України, принципи створення та компоненти.
- •22. Охарактеризувати базові та профільні набори геопросторових даних України.
- •23. Метадані та їх характеристики.
- •24. Охарактеризувати міжнародні стандарти на геопросторові дані України.
- •25. Закон України „Про національну інфраструктуру геопросторових даних”.
- •26. Рівні інфраструктури геопросторових даних України, масштаби, характеристики.
- •27. Охарактеризувати етапи створення національної інфраструктури геопросторових даних України.
- •28. Методи стиснення растрових даних: групове кодування, ланцюгове, блочне, квадро дерево.
- •29. Векторні моделі даних: нетопологічна спагетті-модель, топологічні моделі.
- •30. Топологічні відносини в цифровій картографії.
5. Циліндричні проекції: способи отримання, характер спотворень, застосування.
Для одержання загального поняття про циліндричні проекції можна уявити, що географічна сітка еліпсоїда відтворюється на боковій поверхні циліндра, який потім розрізаємо по утворюючій лінії і розвертаємо на площину. Циліндр може торкатися еліпсоїда, тоді він називається дотичним, або розрізає його, тоді він називається січним.
В залежності від положення циліндра відносно еліпсоїда циліндричні проекції поділяються на три групи:
- прямі циліндричні проекції, в яких вісь циліндра співпадає з віссю обертання еліпсоїда. Циліндр може торкатися еліпсоїда по екватору або розсікати його по двох рівновіддалених від екватора параллелях.
- поперечні циліндричні проекції, в яких вісь циліндра співпадає з великою віссю еліпсоїда або кулі. В тих випадках, коли Земля приймається за еліпсоїд, для поперечних проекцій циліндр береться еліптичний і тоді він торкається еліпсоїда по якому-небудь меридіану або розсікає еліпсоїд по двох замкнених кривих;
- косі циліндричні проекції, в яких вісь циліндра проходить через центр еліпсоїда або кулі і не співпадає ні з малою, ні з великою осями еліпсоїда або кулі.
По характеру спотворень циліндричні проекції можуть бути рівнокутними, рівновеликими або довільними. Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми малих об'єктів, проте в них дуже деформуються довжини ліній і площі об'єктів. За картами, створеними в рівнокутній проекції, зручно прокладати маршрути суден і літаків, оскільки виміряні на них кути точно відповідають кутам на місцевості, які можуть фіксуватися приладами. Рівновеликі проекції не спотворюють площ, але форми об'єктів і кути в них занадто спотворені. Довільні проекції мають усі види спотворень, але вони розподіляються на карті найбільш вигідним чином. Наприклад, є проекції з мінімальними спотвореннями в центральній частині або ж без спотворень уздовж паралелей чи меридіанів. Циліндричні проекції використовуються для карт світу — модель Землі ніби вміщують у циліндр і уявно проектують на його стінки земну поверхню.
6. Конічні проекції: способи отримання, характер спотворень, застосування.
Конічні проекції – поверхня кулі (еліпсоїда) проектується на поверхню дотичного або січного конуса,який потім розрізається по утворюючій і розвертається на площину. Конус може доторкатися еліпсоїда або розсікати його. За властивостями зображення проекцій можуть бути рівнокутними, рівновеликими і довільними.В конічних проекціях у випадках дотичного конуса головний масштаб зберігається на паралелі дотику. По обидві сторони від неї масштаби більші від одиниці і зростають по мірі віддалення. При січному конусі головні масштаби зберігаються по паралелях перетину. При віддалені на південь і північ від останніх масштаби більше одиниці і поступово зростають. Між паралелями перетину масштаб менший одиниці і зменшується по мірі віддалення від них. Рівновеликі конічні проекції. У рівновеликих конічних проекціях відношення площ проекції до площ земної поверхні є величина постійна:p=m·n=const=1
Розрізняють нормальну (пряму) конічну проекцію,коли вісь конуса співпадає з віссю обертання Землі, поперечну конічну – вісь конуса лежить в площині екватора і косу конічну – вісь конуса нахилена до площини екватора.
Існує два типи рівновеликих конічних проекцій:
1) проекції, на яких зберігається без спотворення загальна площа, обмежена крайніми паралелями, при цьому окремі трапеції, розміщені між крайніми паралелями, не пропорційні цим трапеціям на еліпсоїді;
2) рівновеликі проекції, в яких окремі трапеції на проекції пропорційні відтвореним трапеціям еліпсоїда. Конічні проекції найчастіше використовуються для зображення Євразії, Азії, світу. Для створення географічних карт території України здебільшого застосовують конічну довільну проекцію, в якій немає спотворень довжин ліній уздовж меридіанів
7. Номенклатурні топографічні карти. +
Топографічні карти – докладні, єдині за змістом, оформленням і математичною основою географічних карти, на яких зображені природні і соціально-економічні об'єкти місцевості з властивими їм якісними і кількісними характеристиками і особливостями розміщення.
В Україні розрізняють топографічні карти як:
оглядово-топографічні (масштаб 1:1000000, 1:500000),
топографічні: дрібномасштабні (1:200000, 1:100000), середньомасштабні (1:50000, 1:25000), великомасштабні (1:10000, 1:5000) і
топографічні плани (1:2000, 1:1000, 1:500).
Розграфлення і номенклатура топографічної карти – нанесення картографічної сітки і умовних позначень.
У основі трапецевидного розграфлення лежить карта масштабу 1:1 000 000. На кожному аркуші карти зображено земну поверхню у вигляді трапеції, сторонами якої є зображення меридіанів і паралелей відповідно 4° по широті і 6° по довготі. Номенклатура аркушів цієї карти складається з великої літери латинського алфавіту – A, B, C, D..., Z, які позначають відповідні 4-градусні широтні смуги – пояси, відлічувані від екватора до полюсів, і арабської цифри 1, 2, 3, 4...., 60, які позначають номера 6-градусних вертикальних смуг, що відлічуються із заходу на схід проти годинникової стрілки від меридіана з довготою 180 °. Напр., на аркуші карти, номенклатура якого М-36, зображена поверхня, обмежена паралелями 48 і 52 ° і меридіанами 30 і 36 ° (на схід від Грінвіча).
Лінійні розміри по довготі трапецій такої карти стають щораз меншими при віддаленні від екватора до полюсів. Тому в широтній смузі 60 – 76 ° аркуші цієї карти здвоюють, а номенклатура такого здвоєного аркуша буде, напр., Q-35,36, і розмір його по довготі становитиме 12 °, а в смузі 76 – 88 ° аркуші карти з’єднують по чотири, так що розмір такої карти по довготі становитиме 24 ° і матиме номенклатуру, напр., Q-33,34,35,36. Ділянка 88 – 90 ° зображується одним аркушем. На кожному аркуші цього масштабу пишуть назву найбільшого населеного пункту або іншого географічного об’єкта, напр., на аркуші М-36 буде написано Київ . В подальшому аркуш карти масштабу 1:1000000 поступово розграфлюється відповідними лініями меридіанів і паралелей на все менші і менші трапеції відповідних масштабів: 1:500000, 1:200000 і ін. (принципи розграфлювання розроблені у узгоджені на міжнародному рівні). Для позначення номенклатури кожного утвореного аркуша згідно з масштабом до номенклатури початкового аркуша (напр., Q-36) дописуються, як прийнято, великі літери кирилиці, римські цифри, арабські цифри і ін. Пояснення дано для північної півкулі.