44. Консультація як форма навчального процесу. Види консультацій та методика їх проведення

Консультації за формою є: • Індивідуальними • Груповими • Міжгруповими  Консультації за змістом є: • Вступні (до іспиту або курсу) • Тематичні • Передекзаменаційні Проведення консультацій: • Загальна (під час останньої лекції, дається перелік питань, повідомляє імена студентів недопущених до іспиту, вимоги до іспиту в залежносі від того, чи він письмовий або усний) • Передекзаменаційна (Проводиться напередодні іспиту, проводити складно, викладач повинен знати весь матеріал, бо студенти можуть задати питання з будь-якого питання. На консультації викладач не може користуватись джерелами) Під час консультації викладач має уникати двох крайнощів: • Не перетворювати консультацію в лекцію • Не відсилати студентів до джерел

45. Підготовка викладача до заліку та методика його проведення

Методика проведення заліку заліки проводяться в кінці навчальних семестрів і окремий час на них не виділяють. заліки проводяться:  - із спецкурсу залік не передбачається - якщо курс читається протягом 2х семестрів, то спершу залік, а потім іспит - коли з основного предмету проводиться залік (неприйнятно) перелік питань на залік приблизно 50 питань. перелік питань отримується студентами не пізніше ніж за 2 тижні до заліку. на заліку запрошується вся група (спочатку), не перша п’ятірка, а всі. називаються прізвища студентів, які отримали автомат називаються прізвища студентів, які не допущені за заборгованість. робиться відмітка за залік автоматчикам. після цього залишається 5 студентів і маючи перед собою список питань до заліку відбувається опитування студента через 15 хв. на підготовка. відмітка про залік робиться спочатку у відомість, а потім у залікову! відомість в деканат здається у день заліку.

46. Методика підготовки та проведення іспиту

Категорія: Методика викладання соціально-політичних дисциплін

Опубліковано: Понеділок, 16 липня 2007, 00:00

Процес підготовки викладача до іспиту - складення переліку питань до іспиту - питання, які виносяться на іспит не повинні бути не надто загальними, не надто вузькими. - якщо питань не вистачає, то ті, які є більшими за обсягом, розбиваються на підпитання. - питання повинні бути в логічній послідовності і приблизно рівні за рівнем складності не в якому разі не за білетами. - кількість екзаменаційних білетів повинна бути не менше, ніж студентів в групі (як правило 25-30 студентів в групі). - складення екзаменаційних білетів - назва ВНЗ, назва факультету, спеціальності, курс, назва дисципліни, № екзаменаційного білета, формулювання питань білета, зазн. що білет затв. на засіданні кафедри і підписується екзаменатором і завідуючим кафедри. - в кожному екзаменаційному білеті повинно бути 3 питання з різних частин курсу (початок, середина і кінець) - білети повинні бути однаковими за рівнем складності. - в одному білеті не повинно бути більше одної праці (першоджерела). - проведення консультацій - до іспиту проводяться 2 консультації – загальна (підчас останньої лекції: перелік питань, перелік недопущених боржників, формулює вимоги до іспиту) і передекзаменаційна (проводиться напередодні іспиту. - викладач повинен знати відповіді на всі питання. Не можна користуватися записами. - підчас консультації: не перетворювати консультацію в лекцію, не захоплюватися відсиланням студентів до літературних джерел. методика проведення іспиту: - не проводиться попередні збори як на заліку. - 5 студентів - спочатку студенти дають залікову викладачу і переконавшись, що студент є у відомості і допущений. - перша п’ятірка готується півгодини. - обов’язково дати студенту обдумати відповіді. - викладач може зупинити студента: коли студент відповідає без питання і коли викладач впевнений, що студент знає на 5.  - потрібно вислухати студента з усіх 3х питань. - додаткові питання задаються коли студент відповів на всі 3 питання білету. або після закінчення відповіді на кожне питання (затягує іспит за часом). - не повинно бути розгорнутої дискусії на іспиті. - не повинно бути допиту студента. дидактичні принципи, що ледать в основі перевірки і оцінки знань - принцип дієвості: перевірка і оцінка знань мають стимулювати інтерес студента до науки, а не відбивати охоту її вивчати. - принцип індивідуальності: на іспиті оцінюються знаннякжного студента окремо, а не групи в цілому. - принцип диференціювання: рівень знань повинні оцінюватися за обсягом чи глибиною, а не за наявністю, або відсутністю. - викладач не повинен керуватися двобальною системою. - принцип об’єктивності: знання студентів оцінюються на даний момент, а не так як він працював протягом семестра. - принцип єдності вимог – один і той самий рівень знань студентів різними викладачами повинен бути оцінений однаково. вимоги до відповіді студентів на іспиті. - студент має розкрити зміст питання екзаменаційного білету. - студент має показати знання літературних джерел. - студент повинен уміти пов’язувати теоретичні питання з практикою - студент має знати альтернативні точки зору і концепції. (наукове мислення) – це щодо іспиту із профілюючих дисциплін. критерії оцінок знань студентів: - повні відповіді на всі 3 питання – 5 - на 2 питання – 4 - на 1 питання – 3. - викладач не повинен не занижувати оцінку, не завищувати. - не можна дивитися в залікову книжку перед тим, як поставити оцінку у відомість. - уважно подивитись, щоб не було поміток на білетах після іспиту.