- •1. Викладання гуманітарних та соціально-економічних дисциплін у вищих навчальних закладах України
- •2. Місце методики викладання соціально-політичних дисциплін у системі педагогічних та сп наук
- •3. Предмет методики викладання спд. Класифікація методик викладання гуманітарних та соц-ек дисциплін
- •19. Публіцистика, твори художньої літератури і мистецтва у викладанні спд
- •20. Місце і роль лекції у навчальному процесі. Переваги і недоліки лекції
- •27. Особливості методики читання навчальних лекцій студентам заочної форми навчання
- •30. Контроль за якістю лекцій як складова частина навчально-методичної роботи кафедри
- •41. Основні форми проведення семінарських занять, їх переваги та недоліки
- •33. Основні форми проведення семінарських занять, їх переваги та недоліки
- •41. Планування та організація самостійної роботи студентів
- •42. Організація контролю за самостійною роботою студентів у навчальному процесі
- •43. Форми поточного контролю знань студентів
- •44. Консультація як форма навчального процесу. Види консультацій та методика їх проведення
- •45. Підготовка викладача до заліку та методика його проведення
- •46. Методика підготовки та проведення іспиту
- •47. Організація державного іспиту, методика його підготовки та проведення
- •48. Вимоги до відповідей студентів на іспиті з спд та критерії оцінки їх знань
- •49. Дидактичні принципи, які лежать в основі перевірки і оцінки знань студентів на іспиті
- •Назвіть не менше 5 основних правил правильного педагогічного спілкування
19. Публіцистика, твори художньої літератури і мистецтва у викладанні спд
Публіцистика – рід творів, присвячених актуальним проблемам і явищам поточного життя суспільства. Є різні види публіцистичних творів : словесний (письмова (публікації), усне (через електронні ЗМІ)), графічно зображуваний вид (плакати і карикатури), фото і кінематографічна публіцистика (документальне кіно, телебачення), театрально – драматичний вид, словесно-музикальний вид. Використання творів публіцистики худ літератури і мистецтва вик за трьома напрямами: 1. як матеріал для наукового аналізу явищ і процесів суспільного життя для висновків та узагальнень. 2. для ілюстрації і конкретизації теоретичних положень. 3. з метою найбільш яскравого, повного і переконливого вираження наукових понять. прийоми: 1. посилання на твір 2. згадування образу 3. цитування 4. демонстрація (показати напр. книгу, картину) 5. коментування (не переказ твору, а коментування Вимоги: - не посилайтеся на те, чого ви не знаєте
20. Місце і роль лекції у навчальному процесі. Переваги і недоліки лекції
Категорія: Методика викладання соціально-політичних дисциплін
Опубліковано: Середа, 11 липня 2007, 00:00
Лекція – навчальне заняття, яке полягає в усному викладення лектором теми, що вивчається. Як форма навчання лекція виникла у 5 ст. до н.е. в стародавній Греції і її використання було в основному пов’язано з розвитком філософії. спочатку лекція вик. софістами для викладання риторики і філософії. В період середньовіччя відбувся занепад філософії, культури загалом. Із 6 до 11 ст. у зах. Європі не було іншої освіти крім монастирської. навчання здійсн. у формі дослівного читання святого письма або адаптованих філософських творів і студенти дослівно записували. Крім того були бесіди викладача і студента. відродження лекційного викладання відбулося в середньовічних університетах. відродження університетського викладання відб. в 12ст. паризький, болонський, оксфордський, кембріджський, падуанський, неаполь, прага, краков, відень. через відсутність підручників дослівно зачитувались святе письмо, адаптовані давньогрецькі творів. Завдяки появи наук. літ. лекція втратила свою монополію на джерело знання. Лекція враховує психологічні особливості студентів.
Переваги лекції: - в лекціях дається цілісне систематизоване викладення навчального матеріалу. - економічність лекції: порівняно з самостійною роботою лекція економить час студентів. - оперативність – дозволяє включати в навчальний процес новітній, науковий і фактичний матеріал. - розвиває творче мислення студентів. (завдяки тому, що вони мислять так як лектор) Достоїнство лекції: - лекції справляють глибокий емоційно-психічний вплив на студента, цей вплив сприяє кращому засвоєнню знань. - Відіграє велику мотиваційну роль - Має велике виховне значення (вплив лектора як фахівця, як педагога, як науковця)
Основні функції лекції: - Освітня – лекція є процесом пізнання, результатом якого є отримання студентами певних знань; - мотиваційна - стимулює студентів до вивчення тієї чи іншої дисципліни. - Виховна – формує світогляд студентів.
Недоліки лекції. 1. лекція певною мірою привчає студентів до некритичного сприйняття чужих думок (студенти перебувають під впливом авторитетного викладача) 2. Лекція обмежує можливість студентів глибоко і всебічно подумати над інформацією, яка постійно повідомляється лектором 3. Лекція не може враховувати рівень підготовки і психологічні особливості кожного студента, вона читається для всіх студентів (в лекції має бути і нижчий, і середній, і високий рівень викладання лекції). 4. Слабкий зворотній зв’язок між аудиторією і викладачем (домінує односторонній, прямий зв’язок)
21. Основні вимоги до лекції з соціально-політичних дисциплін у ВНЗ
Вимоги до лекції: 1) Глибока науковість (лекція має синтезувати новітні досягнення науки певної дисципліни); 2) зв’язок теоретичних положень з практикою, а практичного досвіду з наукою; 3) системність, логічна послідовність і аргументованість викладенного матеріалу; 4) єдність освітніх і виховних засад, методологічної і світоглядної спрямованості; 5) Проблемність лекції (використання в лекції проблемного методу викладання);
22. Основні етапи процесу підготовки навчальної лекції
Першопочатковий процес підготовки можна умовно розділити на 3 етапи. 1. Визначення теми, мети і складення плану лекції. Тема лекції визначається на основі навчальної програми. Проблема виникає тоді коли кількість лекційних тем перевищує кількість занять. Є три способи приведення кількості тем і лекційних занять: 1. Викладач читає лекції з окремих тем, а решту відводить на самостійну роботу студентів. 2. Викладення в межах однієї лекції 2 тем зі своїм планом. 3. Поєднання двох суміжних тем. Читання лекції за одним планом. Мета лекції полягає в розриті змісту лекції. Формулювання питань плану беруться із програми. 2. Збирання і вивчення літератури Навчальна література. Література яка є в програмі (рекомендована). Наукова література (монографії і статті). Виписуєш основні положення. 3. Складення робочих записів Види робочих записів: 1. Розгорнутий план (тема, питання плану теми, підпитання з основних питань) 2. Тези. Основні положення лекції. Формулювання визначень але не містять аргументації 3. Конспект. Містить визначення і аргументації. 4. Повний текст лекції. Дослівний запис. У тексті мають бути виокремлені основні положення. Основні положення – визначення, аргументація, ілюстрація. Робочі засоби є основою для вдосконалення лекційного курсу.
23. Співвідношення змісту лекційного курсу і підручника
Лекція і підручник мають співпадати з основним змістом, оскільки розглядається одна і та ж інформація. Текст лекції не повинен співпадати з текстом підручника. Основний лекційний матеріал береться із підручника. В лекції не можна використовувати той фактичний матеріал, який є в підручнику (ілюстративний матеріал)
24. Структура навчальної лекції та методичні вимоги до її основних елементів
Учебная лекция в вузе должна иметь четкую и строгую структуру. Исторически сложилось так, что лекция, как правило, состоит из трех частей: вступления (введения), изложения и заключения.
-
Вступление (введение) определяет тему, план и цель лекции. Оно призвано заинтересовать и настроить аудиторию, сообщить, в чём заключается предмет лекции и её актуальность, основная идея (проблема, центральный вопрос), связь с предыдущими и последующими занятиями, поставить её основные вопросы. Введение должно быть кратким и целенаправленным.
-
Изложение — основная часть лекции, в которой реализуется научное содержание темы, ставятся все узловые вопросы, приводится вся система доказательств с использованием наиболее целесообразных методических приемов. В ходе изложения применяются все формы и способы суждения, аргументации и доказательства. Каждое теоретическое положение должно быть обоснованно и доказано, приводимые формулировки и определения должны быть четкими, насыщенными глубоким содержанием. Все доказательства и разъяснения направлены на достижение поставленной цели, раскрытие основной идеи, содержания и научных выводов. Каждый учебный вопрос заканчивается краткими выводами, логически подводящими обучающихся к следующему вопросу лекции.
Количество вопросов в лекции — как правило, от двух до четырёх. Иногда отдельные вопросы делятся на подвопросы, облегчающие изложение и усвоение материала. Слишком дробное членение двухчасовой лекции или, наоборот, чрезмерно большие компоненты нежелательны в логическом и психолого-дидактическом отношении. Длительность её частей должна быть соразмерна с научным значением излагаемых проблем.
Заключение обобщает в кратких формулировках основные идеи лекции, логически завершая её как целостное. В нём могут даваться рекомендации о порядке дальнейшего изучения основных вопросов лекции самостоятельно по указанной литературе. Все это составляет предмет обдумывания при разработке. Однако отдельные виды традиционных лекций (вводные, заключительные, установочные) имеют свои особенности в содержании и построении, которые необходимо учитывать при отработке плана лекции.
25.Основні вимоги до мови лектора. Темп читання та обсяг навчальної лекції
Мова Вимоги до грамотності: 1. Правильна побудова речень. 2. Узгодження закінчень слів у реченні. 3. Правильний наголос 4. не використовувати термінів, значення яких лектор не знає, або не упевнений у ньому. 5. не використовувати слів і висловів паразитів 6. охайний зовнішній вигляд
Диктується в лекції: 1. визначення 2. план, список літератури В уповільненому темпі подається аргументація. В прискореному темпі надається аргументації.
26. Методика читання навчальної лекції з соціально-політичних дисциплін
Публічна лекція читається перед населенням. У шкільній лекції викладач повинен викласти весь матеріал передбачений темою. (у Вузівській - ні). - включає елементи бесіди (Вузівська - ні) - коротша за часом (У Вузі – 80-90 хв.)
Види вузівських лекцій:
1) Вступна;
2) Установча;
3) Нормативна;
4) Оглядова;
5) Підсумкова.
Основною проблемою є не співпадіння лекційних занять із кількістю лекційних тем. Є три способи приведення кількості лекційних тем у відповідність з кількістю лекційних занять: - викладач читає лекції з окремих тем, а решту тем відводить на самостійне опрацювання студентам; - викладення в межах однієї лекції двох тем, кожну з окремим планом; - поєднання двох суміжних тем і читання лекції(викладення матеріалу) за одним планом; Мета лекції полягає в тому, щоб розкрити зміст теми. У плані двохгодинної лекції повинно бути три питання (2 краще ніж 4). Потрібно підібрати загальні формулювання – питання, які відносяться до плану лекції.