41. Основні форми проведення семінарських занять, їх переваги та недоліки

Категорія: Методика викладання соціально-політичних дисциплін

Опубліковано: Понеділок, 16 липня 2007, 00:00

Форми С: 1. Запитально відповідальна – контроль знань 2. Розгорнута бесіда – на основі заздалегідь врученого студентам плану зайнять.  3. Усні повідомлення студентів з наступним їх обговоренням. 4. Обговорення рефератів, заздалегідь підготовлених студентами і зачитаних на семінарі. 5. Обговорення рефератів які підготовлені окремими студентами але з якими ознайомилася вся група до семінару.  6. Теоретична конференція в групі або на курсі. передбачає доповіді але не передбачає обговорення доповідей. 7. Семінар диспут.  8. Виконання задач і вправ. 9. Семінар за матеріалами соціологічних досліджень. 10. С на виробництві чи екскурсія. 11. Письмова контрольна робота. 12. Семінар-колоквіум 13. С-пресконференція.

Є дві основні форми семінарських занять 1. Розгорнута бесіда (бесідна) Переваги: - сприяє підготовці до семінару і участі в ньому всіх студентів. Недолік: - низький теоретичний рівень обговорення питань ніж за реферативної форми. 2. Реферативна  Навпаки У навчальному процесі потрібно поєднувати бесідну і реферативну форму занять.  Чинники визначають яку форму проводити: - на початку навчання треба проводити бесідну форму. Оскільки студенти погано ознайомлені з предметом.

33. Основні форми проведення семінарських занять, їх переваги та недоліки

Форми С: 1. Запитально відповідальна – контроль знань 2. Розгорнута бесіда – на основі заздалегідь врученого студентам плану зайнять.  3. Усні повідомлення студентів з наступним їх обговоренням. 4. Обговорення рефератів, заздалегідь підготовлених студентами і зачитаних на семінарі. 5. Обговорення рефератів які підготовлені окремими студентами але з якими ознайомилася вся група до семінару.  6. Теоретична конференція в групі або на курсі. передбачає доповіді але не передбачає обговорення доповідей. 7. Семінар диспут.  8. Виконання задач і вправ. 9. Семінар за матеріалами соціологічних досліджень. 10. С на виробництві чи екскурсія. 11. Письмова контрольна робота. 12. Семінар-колоквіум 13. С-пресконференція.

Є дві основні форми семінарських занять 1. Розгорнута бесіда (бесідна) Переваги: - сприяє підготовці до семінару і участі в ньому всіх студентів. Недолік: - низький теоретичний рівень обговорення питань ніж за реферативної форми. 2. Реферативна  Навпаки У навчальному процесі потрібно поєднувати бесідну і реферативну форму занять.  Чинники визначають яку форму проводити: - на початку навчання треба проводити бесідну форму. Оскільки студенти погано ознайомлені з предметом.

34. Основні етапи процесу підготовки викладача до семінарського заняття

процес підготовки викладача до С. 1 етап – визначення теми, мети і складення плану семінарського заняття. 2 етап – збирання і вивчення літератури 3 етап – складення методичної розробки до семінарського заняття Успіх семінару залежить від підготовки студентів.На семінарі - від викладача вимагається знання з відповідної теми.

1 етап – визначення теми, мети і складення плану семінарського заняття тема семінарського заняття визн. темою лекції. мета формулюється як і мета лекційного заняття. план має: - тема семінару визн. темою лекції, але формулювання теми семінару не повинно дослівно повторювати тему лекції. - питань для двох годинного семінару повинно бути 3 (краще 2, ніж 4) - формулювання питань не повинні дослівно повторювати формулювання питань плану лекції. якщо є можливість можна виокремлювати підпитання в кожному з питань. - складання списку літератури із програми курсу. не включаються підручники і навчальні посібники, окрім вузькоспеціалізованих. в разі складання програми, монографії зазн. розділи, або сторінки. розташовується в алфавітному порядку. обсяг літератури для конспектування не повинен перевищувати 5 сторінок. якщо багато літератури – то вона поділяється на основну і додаткову. в додаткову можна включати все, що торкається теми.

2 етап – збирання і вивчення літератури - збирання і вивчення літератури: - ознайомлення викладача з програмою - вивчає навчальну літературу - вивчає літературу теми - додаткову літературу.

3 етап – складення методичної розробки до семінарського заняття. Методична розробка – це своєрідний оперативний план семінарського заняття. вона включає в себе: 1. тема і план семінару 2. список літератури (для студентів) 3. розширений список літератури (для викладача) 4. вступне слово викладача із формулюванням мети семінару і зазначення зв’язку даної теми з попередньою. 5. диференціація основних питань плану семінару на підпитання 6. визначення, основні положення, фактичний матеріал з кожного основного питання. 7. висновки з кожного основного питання 8. розподіл часу з кожного основного питання. 9. висновки з теми

35. Методика складання плану семінарського заняття та основні вимоги до нього

1 етап – визначення теми, мети і складення плану семінарського заняття тема семінарського заняття визн. темою лекції. мета формулюється як і мета лекційного заняття. план має: - тема семінару визн. темою лекції, але формулювання теми семінару не повинно дослівно повторювати тему лекції. - питань для двох годинного семінару повинно бути 3 (краще 2, ніж 4) - формулювання питань не повинні дослівно повторювати формулювання питань плану лекції. якщо є можливість можна виокремлювати підпитання в кожному з питань. - складання списку літератури із програми курсу. не включаються підручники і навчальні посібники, окрім вузькоспеціалізованих. в разі складання програми, монографії зазн. розділи, або сторінки. розташовується в алфавітному порядку. обсяг літератури для конспектування не повинен перевищувати 5 сторінок. якщо багато літератури – то вона поділяється на основну і додаткову. в додаткову можна включати все, що торкається теми.

36. Структура семінарського заняття

семінарське заняття має таку структуру: 1. вступ (перекличка, вступне слово викладача) 2. основна частина (розгляд питань плану семінару) 3.підсумки (висновки з теми, зазначення позитивних і негативних сторін семінару, завдання на наступний семінар)

37. Зміст та структура методичної розробки до семінарського заняття

Категорія: Методика викладання соціально-політичних дисциплін

Опубліковано: Понеділок, 16 липня 2007, 00:00

Складення методичної розробки до семінарського заняття методична розробка – це своєрідний оперативний план семінарського заняття. вона включає в себе: 1. тема і план семінару 2. список літератури (для студентів) 3. розширений список літератури (для викладача) 4. вступне слово викладача із формулюванням мети семінару і зазначення зв’язку даної теми з попередньою. 5. диференціація основних питань плану семінару на підпитання 6. визначення, основні положення, фактичний матеріал з кожного основного питання. 7. висновки з кожного основного питання 8. розподіл часу з кожного основного питання. 9. висновки з теми Методична розробка до семінарського заняття. * те, що курсивом – переписується дослівно. заголовок – методична розробка до семінарського заняття на тему: „...” (2 год.) план семінару: (наводимо план – питання плану і список літератури) Розширений список літератури для викладача: (5-10 пунктів) Вступне слово (посередині, кілька речень, 3-5 хв. – мета С, зв’язок даної теми з попередньою темою семінару.) 1. (формулювання першого питання плану семінару) (20 хв.) – час на розгляд питання. підпитання + визначення Додаткове питання (1-2 питання) – питання проблемного характеру, які ставляться  в кінці обговорення. Висновок з питання: ......... .......... 2.    все те саме, що і в першому.

38. Методика опитування студентів на семінарському занятті.Оцінка і облік знань студентів

Методика опитування студентів на семінарському занятті.Оцінка і облік знань студентів, їх значення

Етапи опитування студентів на семінарі: • Постановка питання викладачем • Виступ студента з питання • Запитання аудиторії до студента який виступав • Запитання викладача до студента який виступав • Доповнення студентів з питання • Додаткові питання викладача • Висновок викладача з питання і перехід до іншого питання

Студента на семінарі можна зупинити у двох випадках: • Якщо студент виступає не з питання • Якщо студент затягує час

39. Місце і значення самостійної роботи студентів у навчальному процесі

Самостійна робота є однією з форм навчання, відіграє велику роль у навчанні, сприяє розширенню, поглибленню, закріпленню знань студентів, сприяє формулюванню навичок науково-дослідницької роботи, сприяє вмінню аналізувати науковий текст, вміння давати оцінки суджень інших авторів, робити висновки та узагальнення. Найбільший обсяг самостійної роботи – це підготовка до семінарів.

40. Форми і види самостійної роботи студентів у навчальному процесі

Форми і види самостійної роботи студентів у навчальному процесі. Методика формування у студентів навиків самостійної роботи з книгою

Розрізняють такі види самостійної роботи студентів: • Аудиторна (лекції семінари) • Поза аудиторна: - навчально-дослідницька (підготовка до семінару)  - науково-дослідницька

Форми науково-дослідницької роботи: • Написання курсових робіт • Написання кваліфікаційних робіт • Написання конкурсних студентських праць • Участь у наукових конференціях Тижневий обсяг роботи студента 54 години.  Основний вид самостійної роботи студента – робота з науковою книгою.

Вимоги до роботи з книгою: • Систематичність • Свідоме засвоєння матеріалу • Розуміння прочитаного ( розуміння змісту, понять, термінів і положень) • Розуміння написаного • Критичне ставлення до написаного

Прийоми роботи з науковою книгою: • Перегляд літератури (титульного аркушу і змісту) • Складання плану книги, виокремлення переліку тих питань які у ній розглядаються • Складання тез (стисле викладення матеріалу частини книги) • Конспектування • Виписування на картки