Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Зміст.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
355.84 Кб
Скачать

1.3 Історико-культурні ресурси країни.

Територія країни поділяється на високу гористу, переважно посушливу західну частину, яка зайнята Кордильєрами, і здебільшого рівнинну вологу східну частину (лише вздовж Атлантичного узбережжя простягнулися давні середньовисокі гори Аппалачі). Центр країни займають обширі Внутрішні рівнини (Центральні і Великі). Кожен із регіонів по-своєму привабливий і цікавий з точки зору організації туристичної діяльності.

50 штатів простягнулись від спекотного до холодного поясів, однак більша їх частина розташована в помірній зоні. Континентальна частина має помірний і субтропічний клімат, лише південь Флориди, як і Гавайські острови, знаходиться в тропіках. На Алясці клімат субарктичний та помірний. Безморозний період триває від півроку на кордоні з Канадою до цілого року на півдні і на Гавайях. Континентальність клімату зростає в центральних і західних районах. Східна половина країни - більш зволожена, середньорічна кількість опадів від 500 до 2 000 мм, тоді як західна - має більш посушливий характер - 200-500 мм, а в пустелях південного заходу - менше 100 мм опадів. Лише тихоокеанський північний захід виділяється надмірністю опадів - до 6 000 мм.

Така різноманітність умов, ресурсів і просторового розташування сприяє розвиткові практично всіх видів туризму і задовольняє всі потреби пересічного споживача туристичних послуг.

Наявність мальовничих місць сприяє розвитку туризму, орієнтованого на використання природних ресурсів - у країні створено більше 350 національних парків і заповідників загальною площею понад 30 млн га, які мають світову славу і приймають до 300 млн туристів за рік. Завжди багато відвідувачів у Єллоустоні, Великому Каньйоні, Каньйонленді, Ачезі, Титані, Ґлешієрі, Олімпіку, Йосеміті, Мамонтовій печері та на територіях багатьох інших цікавих об'єктів.

Розміщення національних парків США подано на рис. Неважко помітити, що більшість із них зосереджена на заході країни в Гірських і Тихоокеанських штатах.

Знайомство із національними парками США найкраще розпочинати із Єллоустона - найстарішого національного парку США і світу,

9

заснованого у 1872 р. Єллоустон розташований у північно-західній частині штату Вайомінг на висоті 2 300 м. Його площа - 900 тис. га. Щороку до парку приїздить до 3 млн туристів. Їх приваблюють Мамонтові гарячі джерела з терасами і знаменита долина гейзерів, де найбільший інтерес викликає гейзер Олд Файтфул, який через кожні 80 хвилин викидає фонтан води на висоту майже 100 м. Не менш цікаве і високогірне озеро Єллоустон з однойменною річкою, що витікає із нього й утворює мальовничий каньйон із ланцюгом водоспадів.

Кемпінг на території національного парку Ачез (Кам’яні Арки) у штаті Юта, який можна вважати типовим для країни, має необхідні системи життєзабезпечення і функціонування (електро- й водопостачання, телефонний зв’язок, пункт прокату туристського спорядження, службу охорони, екскурсійне обслуговування тощо) і окремі майданчики для розміщення наметів чи автофургонів, які все частіше приходять на зміну традиційним туристським наметам. Кожен майданчик обладнаний столом та грилем, але дрова треба привозити з собою – на території парку і кемпінгу їх збирати заборонено і американці чітко дотримуються цього правила. Від кемпінгу до найближчого поселення – більше 20 км. Заасфальтовані дороги утримуються в ідеальному стані і прокладені до найбільш цікавих панорамних точок національного парку. До унікальних природних об’єктів, таких як "Ландшафтна арка", "Балансуючий камінь", "Делікатна арка", прокладені марковані пішохідні доріжки. Плата береться як за в’їзд на територію парку ($ 10 за автомобіль, $ 5 за мотоцикл і велосипед), так і за використання кемпінгу ($ 10 за добу із середини березня до кінця жовтня і $ 5 – із кінця жовтня до середини березня або $ 3 з особи у випадку розміщення групи до 11 осіб). 80 % всіх зібраних коштів лишаються на рахунку адміністрації парку і використовуються для потреб його розвитку. Щороку національний парк "Кам’яні Арки" відвідує до 1 млн туристів.

Створення і функціонування національних парків у США переросло у потужний сектор сфери обслуговування з єдиною системою управління (Служба національних парків) і багатомільярдними обіговими коштами. На Службу національних парків покладені обов'язки з охорони природної і культурної

10

спадщини, пропаганди її ролі і значення для американського суспільства, благоустрою об'єктів, організації туристичної діяльності на території парків.

США - високоурбанізіована країна. Частка міського населення у середньому перевищує 70 %. Своєрідним туристичним ресурсом країни є урбаністичний ландшафт. Численні міста утворюють міські агломерації. На окремих територіях сформувалися суцільні урбаністичні смуги, що отримали назву мегалополісів. Найбільшими з них є суцільна урбанізована зона від міста Бостон до столиці США Вашингтона, яка отримала назву мегалополісу "Босваш". У районі Великих Озер сформувався мегалополіс "Чіпітс" (Чикаго-Пітсбург). На заході країни суцільна урбанізована територія, що простягнулася від Сан-Дієго до Сан-Франциско, стала основою мегалополісу "Сан-Сан".

1.4 Соціально-єкономічні ресурси країни.

США — найбільша за своїм економічним, політичним і воєнним потенціалом країна сучасно¬го світу. При 4,7 % населення на неї припадає понад 25 % світового ВНП. В 1995 р. її ВНП становив 7100 млрд доларів, тобто 26 980 доларів у розрахунку на одного жителя. За ІРЛП в 1997 р. США зайняли четверте місце серед 177 країн світу. США тримають першість за рівнем продуктивності праці, розвитком наукових дослід¬жень і наукоємних виробництв та послуг, в освоєнні космосу і воєнному виробництві. США є найбільш впливовим членом Ради Безпеки ООН, воєнного блоку НАТО. В кінці XX ст. США претендують на роль єдиної в світі «наддержави» і першої постіндустріальної країни.

Перетворення США на наймогутнішу країну світу є наслідком збігу надзвичайно сприятливих умов: природного середовища, соціально-економічних та політичних обставин. Цю країну треба розглядати як похідну від західноєвропейської цивілізації, що виникла на «чистому» місці. США не мали перешкод, які існували в Західній Європі при переході до індустріального способу виробництва і разом з тим широко користувалися західноєвропейськими людськими і фінансовими ресурсами, технічними і науковими досягненнями. Вже на зламі XIX і XX ст. США, обігнавши Великобританію, стали першими в світі за своїм економічним потенціалом. Дві світові війни не тільки не завдали їм шкоди, а

11

навпаки, збагатили їх і на декілька десятиліть позбавили західноєвропейських та японських конкурен¬тів. Як наслідок, США першими скористалися науково-технічною революцією другої половини XX ст. і зараз передують у використанні її досягнень.

США зародилися на Атлантичному узбережжі як переселенська колонія Англії. В 1783 р. їх площа становила 2,3 млн км кв. Після заво¬ювання незалежності вони поступово роз¬ширили свою територію аж до Тихого океану. «Рух на захід» став героїчною сторінкою американської історії. Він відбувався у безпе¬рервних війнах з корінним населенням — індіанцями, котрих нищили або заганяли у несприятливі для життя місцевості. Значні території були «куплені» чи просто загарбані в інших держав.

Зараз територія США складається з трьох розрізнених частин. Основна частина, або «суміжні штати», знаходиться в центрі Пів¬нічноамериканського материка між Канадою і Мексикою. Це 48 штатів, на які припадає 85 % площі (7,8 млн км кв) і 99,5 % населення. 49-м штатом є Аляска — півострів на крайньому північному заході материка. 50-й штат — Гаванські острови в центральній частині Тихого океану. Водний шлях між «суміжними штатами» і Аляскою (Сіетл — Анкорідж) становить 2600 км, а відстань до Гаванських островів (Сан-Франциско — Гонолулу) — понад 3900 км.

За конфігурацією «суміжні штати» нагадують прямокутник, протяжність якого із заходу на схід становить приблизно 4500 км і з півночі на південь — 2500 км. На півночі «суміжні штати» межують з Канадою, на півдні — з Мексикою, на сході омиваються водами Атлантичного океану, на заході — Тихого. Сухопутні кордони зде¬більшого проходять по умовних лініях або водних артеріях.

Географічне положення США виключно вигідне. Канада і Мексика ніколи не загрожували їм, а водні простори океанів надійно захища¬ли їх під час першої та другої світових воєн і водночас сприяли зв'язкам із зовнішнім світом у мирні часи. Відстані між Нью-Йорком і Лондоном (6000 км) або між Сан-Франциско і Йокогамою (8400 км) легко долаються за допомогою сучасного транспорту.

На початку XX ст. статистична служба США (Бюро переписів) затвердила поділ території на три великі райони, що історично

12

склалися в процесі розвитку. їх назвали Північ, Південь і Захід. В наш час Північ все частіше розглядають як два окремі райони — Північний Схід та Середній Захід. Крім того, статистики групують штати в дев'ять більш дрібних районів (див. картосхему). В залеж¬ності від мети є й інші варіанти групування, зокрема, сільськогос¬подарське. Широко вживаються такі назви, як Приозер'я (територія між Великими озерами, Аппалачами і річками Міссісіпі та Огайо), Аппалачський Підмонт, Ґалф (узбе¬режжя Мексики)