- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12.Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18.Господартво Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •46.Господарства суспільств Європ. Цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
7.Предмет історії економіки та економічної думки.
Спільним об'єктом економ наук є господарська сфера (підсистема) суспільства. Історико-економ наука досліджує еволюцію господарської сфери суспільства, основні етапи ЇЇ становлення і розвитку. Істор явища і факти господар. життя суспільства виступають об'єктом історико-економ науки. Відбір та опис істор явищ і фактів науковими засобами є однією з найскладніших проблем історико-економ досліджень. Методо-логічною базою такого відбору є панівна парадигма економ теорії, яка науково відбиває реально існуючу господарську систему суспільства. На основі системи наукових знань про економ сферу суспільства здійснюється оцінювання процесу її істор поступу, установлюються факти та явища, що мали істор значення. Історичними явища і факти в господар сфері суспільства стають лише тоді, коли засвідчують виникнення якісно нових, нетипових (унікальних) рис (характеристик), що з'явилися в ЇЇ істор розвитку, Вони пов'язані з виникненням нових форм господарювання, нових способів виробництва і обміну, нових факторів виробництва та інших змін. Задача істор.ек. науки полягає у виявленні взаємозвязку між цими факторами та пошук причин їх виникнення. Господарській сис-мі притаманна певна цілісність, її основними характеристиками є: 1) відповідний рівень роз-ку, поділу праці, техніки і технологій; 2)форми власності на засоби вир-ва; 3)характер влади та ососбливості впливу держ-ви на ек.процеси; 4)особливість сусп.умов протікання цих процесів, наявні ресурси що використов у вир-ві. В історії роз-ку сусп.госп-ва ключову роль відіграють історич. форми гос-ва(господадські одиниці) та способи їх взаємодії між собою і сус-вом вцілому.Іншою важливою його складовою є глибина та адекватність пізнання людьми господарських процесів і віддзеркалення 'їх в економічних поглядах, думках, теоріях.
Історико-економ наука повинна не тільки аналізувати істор форми господарств та способи їх взаємодії, а й розглядати економ думки, учення та теорії, які з різною глибиною та науковою довершеністю їх теоретично відображали. При цьому в економ теоріях необхідно виділяти позитивний та нормативний аспекти, на які звернув увагу ще Адам Сміт. Позитивний підхід в економ думці покликаний розкрити реальний зміст явища чи процесу, дати відповідь на питання; «що є?», «як є ?», охарактеризувати історичні форми господарювання і стан господарської системи в конкретно-істор момент її існування. Нормативний аспект економічної науки орієнтує нас на пошук відповіді на питання «як має бути?», щоб суспільство якнайповніше реалізувало свої цілі в господарській сфері. Він є основою для обґрунтування рекомендацій стосовно свідомої організації господарського життя суспільства, проведення економічної політики, адекватної наявним потребам. Так предмет істор.-економіч. Науки включає до себе історичні форми гос-ва і способи їх взаємодії та відображеня їх в економічній функції.
8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
Суспільний поділ праці та історичні форми власності на засоби виробництва характеризують рівень функціональної та соціальної (структурної) диференціації господарч системи суспільства. Тому вони є найголовнішими основами її істор розвитку, завдяки яким формуються господарські одиниці, що у своїй єдності і взаємодії представляють господ систему суспільства Рівень розвитку поділу праці та власності на засоби виробництва обумовлюють не тільки певні істор типи господ одиниць (форми господарств), а й роблять їх залежними як одна від одної, так і від суспільства в цілому. Унаслідок цього виникає потреба їхньої взаємодії між собою та сусп-ством (державою). Вона здійснюється у формі взаємообміну благами і послугами, що історично мав різний характер (нееквівалентний та еквівалентний), різний спосіб реалізації (реципрокність, редистрибуція тощо) та різні форми (натуральну, товарну, товарно-грошову). Обмін є засобом Інтеграції господарств, чисельність і різновиди яких постійно зростають завдяки диференціації господ сфери суспільства. Взаємодія між окремими господ одиницями та державою здійснюється на основі встановлених правил і норм. Сукупність сусп норм та механізмів їх додержання в господ сфері утворює суспільне середовище господ діяльності, яке є важливою складовою господарства суспільства. Його формування здійснює держава, яка реалізує вплив з боку суспільства на окремі господ одиниці способом формування економ інститутів, проведення економ політики, здійснення економ реформ.. Господарство сус-ва — це сукупність господ одиниць (історичних форм господарств), що взаємодіють, створюють та обмінюють матер-і блага та послуги в рамках установленого інституційного середовища.
Можна виділити 2 періоди розвитку господ. системи, де господ-во виступало у привласню-вальній та відтворювальній (виробничій) формах. Перше існувало у первісному суспільству доцивілізац. епохи. Відтворювальне господ-во зявилось після неолітичної революції і привело до появи рільництва і скотарства.
Період осьового часу (VIII-ІІ ст. до н. є.) характеризується сусп поділом праці, розвитком техніки і технологій, наявністю природних умов. Індивід (феодал, підприємець, кріпак) є центральною фігурою в господ. сфері.
В античні часи з 'явилися відносно незалеж індивід і територ община. Існувала общинна форма власності на землю та інші природні ресурси. Рівень розвитку поділу праці обумовив натуральний характер виробництва і обмін товарами. Основним суб'єктом господарюваня став власник домаш господарства, який з рабами та членами родини, виробляв необхідні для власного споживання блага.
Така система господарю-ня була в Афінах та Спарті. Її основні форми господар латифундії та ергастрерії, вілли та сальтуси, військові господарства в колоніях — клерухії, парцелярне господарство повноправного індивіда тощо. Кожній з цих форм господ-ня відповідає свій статус індивідів, що господарюють, різні права власності, способи впливу на людей в екон сфері. В екон системі общинного типу між домогос-подарствами існували вкрай обмежені екон зв'язки, а голов. значення набували зв'язки з органами держ управління господ-ю сферою суп-ва.
Після розпаду Римської імперії, в період раннього середньовіччя, на території Зах Європи існував общинний тип організації суспільства, представником якого стала німецька марка. Її особливості: німецька община формувалась за територ-ю ознакою. Центральну роль відігравало родинне господарство, що самостійно виробляло необхідні для життя блага. Община представляла собою збори власників домогосп-ств для розв'язання спільних проблем. Община мала корпоративний характер. Функції общини - створення умов функціонування домогосподарств: організація військ захисту, прокладання доріг, будівництва мостів та культових споруд тощо. Вона об'єднувала рівних, з однаковими правами, власників домогосподарств, що мали певні обов'язки перед общиною на засадах асоціації.
Натуральний характер виробництва і перехід до трипільної системи обробітку землі виявилися в такій формі домогосподарств, як гуфи, що являли собою «єдність дому, подвір'я, орної землі селянина з правами користування лісом і пасовиськом», які належали общині. Поряд з ними існували помістя— великі землеволодіння графів, герцогів, які були надані їм королем.
Маноріальне помістя, як одна з форм господарювання середньовічної Європи, складалося з домену-замку, двору феодала і селян. домогосподарств. Селяни залежали від феодала, він від короля.
Алоїдальне господарство вільного селянина, манор феодала нижчого рівня, феодальні помістя вищих рівнів ієрархії, на вершині якої стоїть королівський двір утворюють структуру господ. системи сусп-ва.
В епоху пізнього феодалізму суттєво змінилась організація суспільств Зах Європи. Відбулися перехід від територ до централізов способу здійснення влади, зосередження основних повноважень у руках короля, зміна структури суспільства. Виникла нова форма особистої залежності, де всі члени суспільства стали підданими короля. Феодали перетворювалися на земельних аристократів.
Дедалі активнішу роль почали відігравати міста, і спершу були місцем поселення торговців. Принцип асоціації, особиста незалежність індивідів обумовили особливості господарського життя в містах. Виникли добровільні об'єднання різного типу — ганзи, гільдії, цехи, що охоплювали як виробництва, так і сферу обміну. Головна мета таких утворень - об'єднання заради захисту власних інтересів, одержання певних привілеїв, здійсненні координації виробництва, цін, збуту тощо. Так почали з'являтися перші форми економ організацій як принципово нових форм господарств та способу взаємодії між ними.
Проникнення принципів рівності і свободи в господар сферу суспільства обумовило появу ринкової економ системи В її основі - утвердження приватної власності на ресурси, еквівалентний обмін у процесі вільної конкуренції, постійно зростаючий поділ праці.