- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12.Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18.Господартво Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •46.Господарства суспільств Європ. Цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
Процес первісного на¬громадження капіталу забезпечив усі необхідні умови для переходу від переважно натурального, дрібнотоварного господарства до ринкового товарного виробни¬цтва:
• звільнення основної маси робітників від особистої, феодаль¬ної залежності і станових, цехових обмежень; відокремлення ро¬бітників від засобів виробництва, з метою створення для них не¬обхідності пошуку роботи за грошову плату;
• концентрація капіталу, переважно в грошовій формі, у рукахтих, хто спроможний організувати й управляти великомасштаб¬ним товарним виробництвом (у підприємців);
• наявність ринків постійного збуту продукції.
Примусове позбавлення дрібних товаровиробників засобів ви¬робництва і їх перетворення у бідних продавців своєї робочої си¬ли було важливим кроком до створення умов для капіталіст виробництва.
Другим важливим кроком на шляху організації капіталістич¬ного виробництва був процес нагромадження великих грошових запасів у руках цехових майстрів, фермерів, але головним чи¬ном — у купців і лихварів.
Основн джерелами нагромадженя капіталів стали:
• зовнішня торгівля, особливо колоніальними товарами — пер¬цем, прянощами, пахощами, тютюном
• система протекціонізму, державні позики, податки;
• пряме пограбування колоніальних володінь і залежних зе¬мель, колоніальні війни, торгівля рабами, піратство;
• організація в колоніях (в Америці) рабовласницького, план¬таторського господарства; жорстокі методи поневолення та по¬грабування корінного населення Африки, Азії, Північної і Пів-денної Америки;
• нещадна експлуатація позбавлених засобів виробництва і за¬собів існування пауперів у майстернях і робочих будинках, де робота виконувалася з перервами лише на сон і харчування.
Отже, процес первісного нагромадження капіталу це історичний процес відокремлення виробника від засобів виробництва, процес примусового позбавлення їх приватної власності й перетворення в бідних продавців своєї ро¬бочої сили, що передував власне капіталістичному нагромаджен¬ню. Його головною відмітною ознакою були розвиток товарно-грошових відносин, становлення ринкової економіки. Виходячи з того, що капітал — це цінність, що зростає, його нагромаджен¬ня починалося там, де цінність працювала на своє збільшення.
Еволюція ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробниц¬твом як більш прогресивною й адекватною досягнутому рів¬ню розвитку продуктивних сил формою організації вироб¬ництва
Із сере¬довища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів форму¬ється прошарок мануфактурників — власників великих майсте¬рень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. А дрібні ремісники поступово втрачають незалежність і право власності спочатку на вироби, а потім і на саме господарство та знаряддя виробництва. Паломництво, або «розсіяна» мануфактура, одер¬жало особливо бурхливий розвиток там, де були слабкі цехові об¬меження. А цехові майстри, збільшуючи масштаби свого вироб¬ництва і ступінь поділу праці, створювали централізовані ману¬фактури. Особливо ефективні мануфактури були в галузях із до¬рогими, складними засобами виробництва і стійкого масового збу¬ту: видобувній, збройній, суднобудівній, друкарській, ткацькій.
Мануфактурне виробництво в Україні мало свої особ-ливості. Основними видами мануфактур, що існували в українсь¬ких землях, були кріпосна та капіталістична мануфактури. До кріпосної мануфактури належать:
— вотчинна мануфактура (підприємство, базоване на приму¬совій праці, що виникає з XVII ст. у великих маєтках-вотчин Російської імперії; в основному займається переробкою сирови¬ни, що виробляється в маєтку); в Україні до вотчинної мануфак¬тури відносять суконну та цукрову мануфактури;
— посесійна мануфактура (виникає у XVIII ст., в період прав¬ління Петра І; передбачає умовне володіння, використовує при¬мусову працю приписних робітників); найбільшого поширення
набула в галузях важкої індустрії.
До капіталістичної мануфактури належали:
—купецька мануфактура (виникає в України в XVII ст., базу-ється на вільнонайманій праці, як правило, належить представни¬кам III стану — купцям);
- селянська мануфактура (підприємство, засноване заможним селянством); виростає, як правило, із селянських кустарних промислів, використовує вільнонайману працю.
Розвиток ремесла, його подальша спеціалізація, поява ману¬фактур посилювали територіальний поділ праці, що в свою чергу стимулювало розширення внутрішнього ринку. Збільшилася кіль¬кість торгів та ярмарків. Міцніли й економічні зв'язки України із зовнішнім світом: з Західною Європою, Росією, Сходом. Проте умови для торгівлі були дуже важкими. Економічна політика польського уряду захищала передусім інтереси шляхти і завдава¬ла великої шкоди розвиткові української вітчизняної промисло¬вості, затримувала загальний економічний розвиток