- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12.Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18.Господартво Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •46.Господарства суспільств Європ. Цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
XVI - XVIII ст. в еволюції європ цивілі¬зації були періодом переходу від аграрного до інду¬стріального суспільства.
Передумови індустріалізації господарства в країнах Зах Євр (Англії, Нідерлан¬дах, Франції): просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйна¬ція натурально-господарських форм феод гос¬подарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, гро¬шова рента, становлення внутрішніх національних ринків. Міжнародна торгівля сприяла створенню загальноєвро¬п товарного і грошового ринку.
У містах Зах Європи зароджується промислове й торго¬вельне підприємництво. Місцеві жителі організовуються в реміс¬ничі цехи й купецькі гільдії, а під керівництвом своїх виборних органів ведуть боротьбу проти феодалів. Тут утворюється буржу¬азна економіка, яка й зруйнувала феодалізм.
Позбавившись особистої залежності від феодала, ремісник набував нової залежності — від корпоративності всієї цехової системи, яку, щоправда, ще не можна назвати економічною.
Цехове ремесло стало одним із головних перешкод на шляху капіталістичної промисловості, тому воно повинно було по¬ступитися менш регламентованому мануфактурному виробни¬цтву.
Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву.
Зародження мануфактур відбувалося у двох напрямах: 1) торговий капітал підпорядковував виробництво; 2) виробник ставав і підприємцем, і купцем. Одночасно в промисловості зберігалися ремесло і дрібне товарне виробництво.
Складні операції європ купецтва, розширення тор¬г оборотів і безперервність торг угод покликали до життя нові установи — біржі, де купці чи їхні прикажчики могли щоденно зустрічатися й укладати комерційні та грошові угоди. Біржа стає постійним місцем зустрічі банкірів та їх агентів торговців, маклерів, комісіоне¬рів, Пізніше почали утворюватися банківські кон¬тори та банки.
Збільшення масштабів торгових операцій приводить до по¬яви перших закритих товариств з обмеженою відповідальністю — командитних, а потім й акціонерних, які поступово почина¬ють витісняти сімейні фірми. Так виникають позасімейні гос¬подарства. Усе це свідчило про пожвавлення екон життя внаслідок розвитку нових господарських форм.
3 XIV—XV століть торговий і лихварський капітал (як один з його найстаріших вільних форм) починають проникати у вироб¬ництво. Товарно-грошові відносини набувають ширшого розвит¬ку, виникають елементи нової, капіталістичної господарської системи.
Професійні корпорації, в які об'єднувалися ремісники з метою захисту своїх інтересів, були характерною організаційною фор¬мою для етапу розпаду феодалізму та становлення ринкових від¬носин. Торгівля також поступово почала набувати корпоративно¬го характеру. За прикладом ремісників у свої професійні корпорації — гільдії— починають об'єднуватися багаті торговці, які займалися транзитною торгівлею й оптовим продажем, — ку¬пці. Гільдії забезпечували своїм членам монопольні умови торгів¬лі, правовий захист.
Іншими формами об'єднання за торгов інтересами були конвої (морські каравани, що охоронялися), пайові купець¬кі товариства, асоціації купців кількох міст. Великою популяр¬ністю користувався торгово-політ союз купецтва північно-європ міст — Ганза (об'єднання, спілка), який монополізував торгівлю півн Європи. Ганза мала досить розгалужену структуру, в неї входило кілька сотень міст, вона мала кілька філій.
В економіці провідних західноєвроп країн натураль-но-феодальна господарська система поступово витісняється торгово-підприємницькими економічними відносинами.