7. Джерела фінансування ремонту основних засобів

Однією з форм відтворення основних засобів є капітальний ремонт, який відшкодовує частковий знос засобів праці заміною зношених конструкцій та деталей більш міцними та економічними, які поліпшують експлуатаційні показники об’єктів, що ремонтуються. Економічна доцільність капітального ремонту основних засобів визначається співставленням витрат на капітальний ремонт з вартістю об’єктів, що ремонтуються.

Капітальний ремонт – це ремонт, при якому відбувається заміна зношених конструкцій та деталей або всіх деталей та вузлів, розбирання агрегату тощо. Він здійснюється з періодичністю більше, ніж один рік.

Поточний ремонт – це виконання дрібних робіт по виправленню та частковій заміні окремих деталей об’єкту основних засобів, робіт по підтриманню їх в нормальному санітарно-технічному стані.

Середній ремонт за складністю і характером проведення близький до капітального. Однак, на відміну від останнього, він проводиться кілька разів на рік.

Фінансування капітального ремонту здійснюється у відповідності до плану капітального ремонту. Зазвичай він складається на рік в цілому по підприємству на підставі відповідних кошторисно-фінансових розрахунків.

Порядок фінансування капітального ремонту, в основному, залежить від способу його проведення (підрядного чи господарського). При проведенні капітального ремонту машин, обладнання і транспортних засобів підрядним способом на підставі договорів чи нарядів – замовлень розрахунки здійснюються по рахунках за повністю завершені ремонтом роботи по об’єкту в цілому чи по окремих вузлах, до яких додаються акти приймання виконаних робіт. Сума витрат, зазначених в них, і буде складати витрати на ремонт основних засобів при даному способі його виконання.

Законодавством України передбачено, що підприємства мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних засобів (поточний і капітальний ремонти, реконструкція, модернізація, технічне переоснащення), в сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року.

Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3, а по групі 1 по кожному об’єкту та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних засобів.

Фінанси підприємств / Під ред. Поддєрьогіна А.М. – К.: КНЕУ, 1999

- 183-