Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Метод та конр завд Meh molek fiz

.pdf
Скачиваний:
15
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
468.89 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Житомирський державний технологічний університет

Методичні вказівки

та контрольні завдання з фізики (механіка, молекулярна фізика)

Житомир

Досвід роботи кафедри фізики Житомирського державного технологічного університета свідчить, що при наявності у студента довільної форми навчання згрупованих основних законів фізики та прикладів розв’язування тематичних задач в значній мірі активізує його самостійну роботу по опануванню як теоретичного матеріалу, так і практичних навичок в пошуках раціональних шляхів розв’язування задач.

В пропонованих методичних вказівках дані короткі методичні рекомендації до розв’язування окремих типів задач та загальні вимоги до його оформлення; приведено орієнтовний перелік екзаменаційних запитань; в додатку приведені таблиці основних фізичних сталих та задачі контрольних робіт студентам-заочникам

ЗАГАЛЬНI ВИМОГИ ДО РОЗВ'ЯЗКУ ЗАДАЧ З ФIЗИКИ

1.Вказати основні закони i формули, на яких базується розв'язок задачi, пояснити буквені позначення величин. Формули, що стосуються часткових випадків, необхідно вивести.

2.Зробити рисунок, що пояснює умову i розвозок задачі.

3.Задачу розв'язувати в загальному вигляді, не робити проміжних розрахунків.

4.Розв’язок слід супроводжувати коротким але вичерпним поясненням.

5..Згідно робочої формули перевірити правильність розмірності шуканої величини, користуючись одиницями СI.

6. При розрахунках керуватись правилами наближених обчислень. Числові значення величин записати як добуток десяткового дробу з однією значущою цифрою перед комою на відповідний степінь десяти:

42700=4.27·104 0.00835=8.35·10-3

7. Оцiнити правдоподiбнiсть чисельної вiдповiдi.Така оцiнка може вказати на помилковiсть результату. Наприклад: маса тiла ,перiод коливань i деякi iншi величини не можуть бути вiд’ємними; коефiцiєнт корисної дiї теплової машини завжди повинен бути меншим одиницi; швидкiсть тiла не може перевищувати швидкiсть свiтла у вакуумi та iн. При виконаннi контрольної роботи необхiдно дотримуватись вимог її оформлення, що даються в методичному посiбнику.

ОСНОВНI ФОРМУЛИ I ЗРАЗКИ РОЗВЯЗКУ ЗАДАЧ З МЕХАНІКИ

Тема 1а. Кiнематика прямолінiйного руху матерiальної точки.

Основнi формули.

Кiнематичне рiвняння руху матерiальной точки вздовж осі х:

x = f(t),

де f(t) - деяка функцiя від часу.

Шлях:

s=s(t),

де s(t) - вiдрiзок траєкторiї (завжди додатній), пройдений тiлом за час t. Миттєва швидкiсть:

dx Vx = dt .

Середня шляхова (скалярна) швидкiсть:

V = s , t

де s - шлях, пройдений точкою за iнтервал часу

t = t2 t1 .

Миттєве прискорення:

w =

dv

=

d

2x

.

x

 

 

 

dt2

x

dt

 

 

 

 

 

Середнє прискорення:

w

 

=

V x

.

x

 

 

 

t

 

 

 

Приклад розв’язування задач.

Приклад 1.1. Залежнiсть пройденого тiлом шляху вiд часу задається рiвнянням

s = 3 + 2t + 0.1t2 + 0.2t3 + 0.5t4 (м)

Знайти величину швидкостi та прискорення тiла для моменту часу t1=0 і t2=5c. Визначити середню швидкiсть i середнє прискорення в iнтервалi вiд 0 до 5с.

Розв'язок:

Знаходимо швидкiсть i прискорення так:

V =

ds

;w =

dv

 

 

 

 

 

 

dt

dt

 

V = 2 + 0.2t + 0.6t2 + 2t3

1.1)

w = 0.2 +1.2t + 6t2 1.2)

для моментiв часу

Обчислюємо числовi значення v i w

 

 

t1 = 0 і t2 = 5с .

 

V = 2м / с;

w = 02.м / с2

1

 

 

1

 

V2 = 2 + 02. 5 + 06. 52 + 2 53 = 268м / с w2 = 02. +12. 5 + 6 52 = 1562.м / с2

З формул (1.1) i (1.2) бачимо, що рух не буде рiвнозмiнним, i спрощенi формули

V =

v1 + v2

;N w =

w1 + w2

 

 

2

2

для знаходження середньої швидкостi i середнього прискорення застосувати не можна.

Середню швидкiсть i середнє прискорення знаходимо по загальних формулах:

V =

s(t2 ) s(t1)

; w

=

v(t2 ) - v(t1 )

(1.3)

 

 

 

t2 t1

 

t2 - t1

Пiдставивши у формули (1.3) числовi значення s i v, визначимо середні значення швидкостi i прискорення:

V =

3 + 2 5

+ 0.152 + 0.2 53 + 0.5 t

4

= 70/

 

5

 

 

 

 

 

w =

258 2

= 130.5/ 2

 

 

 

5

 

 

 

Вiдповiдь:

v1 = 2/ ;V2 = 268/ ;

w1 = 0.2/ 2;w2 = 156.2/ 2 ; V = 70/ ;w = 130.5/ 2

Тема 1б. Кiнематика обертального руху матерiальної точки.

Основнi формули.

Кут повороту:

ϕ =ϕ (t),рЏR = const.

Кутова швидкiсть:

ω = d ϕ dt .

Кутове прискорення:

β = d ω dt .

Модуль тангенцiального прискорення:

dv

aτ = dt = β R ,

де v – модуль лiнiйної швидкості точки, яка обертається, R – радiус обертання.

Модуль нормального прискорення:

an = V 2 = ω 2 R

R.

Модуль повного прискоренняя:

a = a n2 + aτ2

Кут мiж повним прискоренням a i нормальним an

ϕ

= arccos

a n

 

a .

Приклад розв’язування задач

Приклад 1.2. Колесо обертається так, що залежнiсть кута повороту радiуса колеса вiд часу задається рiвнянням:

ϕ = A + B t + C t2 + D t3 ,

де B = 1 рад / c,C = 1 рад / с2 , D = 1 рад / с3 .

Знайти кутову швидкiсть, кутове, тангецiальне i повне прискорення колеса, його радiус i лiнiйну швидкiсть, якщо вiдомо, що до кiнця другої секунди руху нормальне прискорення точок, що лежать

на ободi колеса, wn = 3.46 102 м/с2

Розв'язок. Кутову швидкiсть знаходимо як першу похiдну по часу вiд кута ϕ:

ω= dϕ = B + 2 C t + 3 D t2 dt

ω= 1+ 2 1 2 + 31 22 = 17 ( рад / с) .

Кутове прискорення знаходимо як першу похiдну вiд ω:

β = dϖ = 2 C + 6 D t =

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2 1+ 6

1 2 =

 

 

р €Љ

 

 

 

14

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

Кутова швидкiсть ω i доцентрове прискорення зв'язанi таким

спiввiдношенням:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

w

n

 

= ω 2 R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

звiдки знаходимо радiус

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R =

 

 

w n

 

 

 

 

 

 

 

 

ω 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

Перевiримо розмiрнiсть R:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[R] =

 

[w

n

]

 

=

 

м / с 2

 

= м

 

[ω

2 ]

 

 

1 / с 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пiдставивши числовi значення, отримаємо:

 

 

3.46 102

 

 

 

R =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1.2 (м)

 

172

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знаходимо лiнiйну швидкiсть за формулою:

V = ω R

[V ] = [1/ c] [м] = [м / с].

Обчислюємо:

v =17 1.2 = 20.4(/ c)

Використовуючи зв'язок мiж кутовим i тангеціальним прискоренням, знайдемо:

wτ = β R

[wτ ]=[β] [R]=1/c2 м = м/с2

Обчислюємо:

wτ =12. 14 = 16,8(м / с2 )

Знаходимо повне прискорення:

w = wn2 + wτ2 = (346)2 + (16,8)2 = 346,4(/c2 ). Вiдповiдь:

ω = 16рад / с; β = 14 рад / с2 ; R = 1.2м;v = 20.4м / с;

wτ = 16.8м / с2 ;w = 346.4м / с2

Тема 2. Динамiка поступального руху матерiальної точки. Закони Ньютона.

Основні формули.

Iмпульс (кількість руху) матерiальної точки масою m, що

рухається зi швидкiстю V :

 

 

p = m v.

Другий закон Ньютона:

 

 

d p = F dt

r

r

, при m = const,

або: m w =

F

де F - сила, що дiє на точку.

В механiцi розрiзняють такi види сил: 1) сила пружностi:

F = −k x,

де k - жорсткiсть (коефiцiїнт пружностi), x - абсолютна деформацiя; 2) сила тяжiння

FT

= mg

,

 

 

де g - прискорення вiльного падiння;

 

3) сила гравiтацiйного притягання

 

F = G

m1 m2

 

 

 

r

2

 

 

 

,

F = k N

де G - гравiтацiйна постiйна; m1 i m2 - маси взаємодiючих тiл; r -

вiдстань мiж ними;

4) сила тертя ковзання

,

де k - коефiцiєнт тертя ковзання; N - сила нормального тиску.

Приклад розв’язування задач.

Приклад 1.3. Невагомий блок закрiплений на вершинi двох похилих площин, що складають з горизонтом кути α = 45° і β = 30° .Тягарі А i В рiвної маси з'єднанi ниткою, перекинутою через блок. Коефiцiєнти тертя ковзання тягарів по похилих площинах однаковi k1 = k2 = 0.1

Знайти: 1) прискорення, з яким рухаються гирi; 2) натяг нитки. Тертям в блоцi знехтувати.

Дано:

α= 45°

β= 30°

m1 = m2 = m = 1 кг k1 = k2 = k = 0.1

w ?; T ?

Розв'язок. Нехай система рухається в напрямку, вказаному стрілкою

Зобразимо всi сили, дiючi на тягарi, причому сили тяжiння розкладемо на перпендикулярнi до площини i паралельнi площинам ковзання складовi вiдпо-вiдно

m1 g = N1 + F1, m2 g = N2 + F2 .

Розглянемо рух системи двох зв'язаних тягарів пiд дiєю рiвнодiйної всiх сил, що дiють на тягарі. За третiм законом Ньютона

N1 = −N1, N2 = −N2

тому цi сили в рiвнодiйну ніякого вкладу не вносять. Величина рiвнодiйної всiх сил:

F = F1 FТР1 FТР2 F2 .

(1.4)

З рисунка видно, що

F1 = m1 g sinα,

F2

= m2 g sinβ .

 

 

(1.5)

За означенням: сили тертя ковзання

 

FТР1 = N1 k1, FТР2 = N2 k2 ,

 

 

(1.6)

де

 

 

N1 = m1 g cosα,

N2

= m2 g cos β ,

g - прискорення вiльного падiння.

Враховуючи (1.5) i (1.6), запишемо вираз для рiвнодiйної сили:

F =m1 g sinα m2 g sinβ k1 m1 g cosα k2 m2 g cosβ .

(1.7)

Для даної задачі вираз (1.6) спрощується тому, що

m1 = m2 = m, k1 = k2 = k :

F = m g (sinα − sin β ) − k m g (cosα + cos β ) .

(1.8) Запишемо другий закон Ньютона для системи з двох тягарів:

F = (m1 + m2 ) w = 2 m w

(1.9)

i визначимо прискорення:

w =

 

F

 

2

m .

 

 

 

(1.10)

Пiдставивши F (1.8) в вираз (1.10), знаходимо:

 

w = g

(sinα − sin β ) − k(cosα + cos β )

 

 

2

.

 

 

(1.11)

Пiдставляємо числові данi i обчислюємо: