- •4. Маркшейдерська частина
- •4.1. Організація маркшейдерської служби підприємства
- •4.1.1. Структура та штат маркшейдерської служби
- •4.1.2. Задачі маркшейдерської служби на підприємстві
- •4.1.3. Технічне забезпечення маркшейдерської служби
- •4.2. Маркшейдерське обґрунтування гірничого підприємства
- •4.3. Маркшейдерські зйомочні роботи
- •4.3.1. Характеристика способів виконання зйомок
- •4.1. Пряма геодезична засічка
- •Журнал тахеометричної зйомки
- •4.3.2. Прилади та інструменти для виконання зйомки
- •4.4. Маркшейдерське забезпечення буровибухових робіт
- •Параметри виносу свердловин в натуру
- •Параметри буріння свердловин на блоці
- •4.5. Маркшейдерські роботи при проведенні капітальних гірничих виробок
- •4.6. Маркшейдерські роботи по обслуговуванню транспортних шляхів
- •4.6.1 Винесення в натуру геометричних елементів транспортних шляхів
- •4.6.2. Порядок виконання профілювання транспортних шляхів
- •4.7. Маркшейдерське забезпечення екскаваторних робіт
- •4.8. Облік руху балансових запасів корисної копалини
- •Об’єм запасів корисної копалини
- •4.9. Маркшейдерські спостереження за деформаціями гірських порід при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •4.10. Маркшейдерська документація
4.8. Облік руху балансових запасів корисної копалини
Облік руху запасів корисних копалин гірничого підприємства полягає у періодичному визначенні кількості запасів, які рахуються на його балансі.
Обліку підлягають всі розвідані балансові та позабалансові запаси за категоріями А, В, С1 за всіма основними і попутними компонентами. При вивченості запасів на кінець звітного періоду вихідними є запаси, які рахуються на балансі підприємства на початок цього періоду.
Зведений облік запасів передбачає перерахунок розвіданих запасів на перше число кожного кварталу. Здійснюється він у спеціальній книзі обліку, яка є офіційним документом підприємства, на основі якого складається звітний баланс запасів, який на дається на 1 січня кожного року за формою 5 гр.
Звітний баланс запасів корисних копалин за 2015 рік наведено в табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Об’єм запасів корисної копалини
Категорія |
Запаси на 01.01.2014 р., тис.м3 |
Рух запасів за 2014р., тис.м3 |
Залишок запасів на 01.01.2015 р., тис.м3 тис.м3
|
Очікується відпрацювати в 2015 р., тис.м3 |
Очікується залишок на 01.01.2016 р., тис.м3 тис.м3 |
А |
995,9 |
- |
995,9 |
- |
995,9 |
В |
13009,8 |
364,8 |
12645 |
420 |
12234 |
С1 |
7078,2 |
3,7 |
7074,5 |
180 |
6898,2 |
А+В+С1 |
21083,9 |
368,5 |
20715,4 |
600,0 |
20128,1 |
4.9. Маркшейдерські спостереження за деформаціями гірських порід при відкритій розробці родовищ корисних копалин
При відкритих розробках питання стійкості похилих оголених гірських порід (укосів) мають, як відомо особливе практичне значення. Особливо вони важливі для глибоких кар'єрів. Тут істотна стійкість не лише окремих уступів, але і в цілому кожного борту кар'єра, що визначає безпеку ведення робіт.
Завдання, полягає в тому, щоб визначити необхідні кути укосів уступів і кути погашення бортів кар’єрів, які відповідали б мірі стійкості гірських порід, що складають їх. Крім того, ще важливо для безпечного ведення гірничих робіт, визначити кут укосу усього робочого борту кар'єру, так званий кут розгону борту або кут рознесення уступів. Це визначить розміри робочих берм уступів, що складають загальний борт кар'єру.
Визначення і дотримання вищезгаданих кутів стійкості для кожного кар'єру дозволить:
отримати об'єктивні початкові дані для проектування кар'єрів;
встановити найбільш правильний проект відробки кар'єру;
забезпечити ведення гірничих робіт без обвалень і зсувів.
Щоб уникнути випадків обвалів гірських порід і попередження зсувів необхідно тому приділяти особливу увагу питанням вивчення зрушення порід на кар'єрах.
Деформації укосів уступів і бортів кар'єрів відбувається внаслідок наступних причин:
невідповідності кутів укосу уступів, кутів погашення, кутів розгону бортів кар'єрів міри стійкості порід;
несприятливих геологічних, гідрогеологічних і тектонічних умов залягання порід;
несприятливих фізико-механічних властивостей гірських порід, кар'єрів, що складають борти;
неправильне ведення гірничих робіт при недотриманні правил технічної експлуатації;
відсутності профілактичних заходів.
Гірничі роботи, що проводяться на Овруцькому щебеневому кар’єрі призводять до незначних за своїм розміром деформацій гірських порід. Тому на даний момент маркшейдерські спостереження за деформаціями гірських порід не проводяться.