3. Аналіз беззбитковості.
Мета цього аналізу - визначити точки рівноваги, в яких надходження від продаж дорівнюють витратам на продану продукцію. Коли об'єм продаж нижче цієї точки, то фірма несе збитки, а в точці де надходження рівні витратам, фірма веде справи беззбиткове.
Аналіз беззбитковості служить для порівняння використання запланованої потужності з об'ємом виробництва, нижче якого фірма має збитки. Точку беззбитковості можна визначити в показниках фізичних одиниць виробленої продукції або рівня використання виробничої потужності, при якій надходження від продаж та витрати виробництва рівні. Надходження від продаж в точці беззбитковості є вартістю беззбиткових продаж, а ціна одиниці продукції в цій точці є беззбитковою продажною ціною.
Перед тим як вирахувати величини беззбитковості необхідно перевірити наявність таких умов та допущень:
• витрати виробництва та маркетингу є функцією об'єму виробництва або продаж;
• об'єм виробництва дорівнює об'єму продаж;
• постійні експлуатаційні витрати однакові для будь-якого об'єму виробництва;
• перемінні витрати змінюються пропорційно об'єму виробництва, і таким чином, повні витрати виробництва також змінюються пропорційно до його об'єму;
• продажні ціни на продукт або продуктовий комплекс для усіх рівнів випуску не змінюється з часом, тому загальна вартість продаж є лінійною функцією від продажних цін та кількості проданої продукції;
• величина беззбитковості визначається для одного продукту, а у випадку різної номенклатури її структура, тобто відношення між виробленою кількістю, повинні залишатися постійними.
Математично беззбиткове виробництво визначається таким чином:
- кількість одиниць продукції V, яке необхідно виробити та продати, щоб повністю покрити річні постійні витрати Cf при даній продажній ціні одиниці продукції Р, та перемінних питомих витратах С, або:
де pi - ціна одиниці продукції;
Cv - перемінні витрати на одиницю продукції; V- кількість одиниць випущеної продукції; Cf- річні постійні витрати.
Приклад. Компанія виготовляє продукт А. Величина постійних витрат - 220 тис. грн. для даного виробництва. Максимально можливий обсяг випуску продукції становить 1000 одиниць. Одиниця продукції реалізується за ціною 820 грн., перемінні витрати складають - 270 грн. на одиницю продукції. Таким чином за формулою (6.10)
V- 220000 : (820 - 270) = 400 одиниць продукції.
Отже при випуску 400 одиниць виробів А підприємство не мас збитків, але і не має прибутків.
Розв'язок цього прикладу можна показати і графічно (див. рис. 6.5).
При реалізації концепції беззбитковості можна помітити, що будь-яка зміна виручки від реалізації продукції та послуї сильно впливає на зміну прибутку. Це явище називається ефектам виробничого левереджа (або операційного важеля).
Розглянемо це на прикладі.
Приклад. Підприємство випускає продукцію А. В першому році перемінні витрати склали 20000 грн., а постійні - 2500 грн.
Рис. 6.5. Графік точки беззбитковості
Загальні витрати складають 20000 + 2500 = 22500 грн. Виручка від реалізації продукції склала 30000 грн. Таким чином, прибуток за перший рік становитиме 30000 - 22500 = 7500 грн.
На другому році в наслідок збільшення продукції на 15% одночасно виросли на таку ж величину перемінні витрати та обсяг реалізації.
В такому випадку перемінні витрати становитимуть 20000 • 1,15 = 23000 грн., а виручка 30000 • 1,15 = 34500 грн. При незмінності постійних витрат загальні витрати становитимуть 23000
+ 2500 = 25500 грн., а прибуток - 34500 - 25500 = 9000 грн. Порівнявши прибуток в другому га в першому році одержимо 9000 : 7500 = 1,2 (120%). Тобто при збільшенні реалізації продукції на 15% спостерігається ріст обсягу прибутку на 20% - це і є результат впливу операційного (виробничого) важеля.
Для виконання практичних розрахунків залежності зміни прибутку від зміни обсягів реалізації пропонується така формула:
де С - сила впливу виробничого важеля;
Р,- ціна одиниці продукції;
V- кількість одиниць реалізованої продукції;
Fs V- обсяг реалізації в грошовому еквіваленті; < '
Зтр - загальна величина перемінних витрат;
Зпм - загальна величина постійних витрат;
Д. - валовий прибуток.
Для нашого випадку сила впливу виробничого важеля в першому році склала: С = (2500 +7500): 7500 = 1,3333. Ця величина означає, що з збільшенням виручки від реалізації, припустимо, на 15% (як в нашому випадку), прибуток зростає на 1,3333 • 0,15 = 20%.