Висновок

Маркшейдеру гірничого підприємства, крім зйомок гірничих виробок, задання напрямів, постійно доводиться вирішувати низку важливих завдань, пов’язаних з раціональним і ефективним розвідуванням, будівництвом і розробкою родовищ корисних копалин.

Одним з основних завдань маркшейдера гірничого підприємства є виявлення і відображення просторових закономірностей відповідно до результатів спостережень за покладом. Вирішуються ці завдання переважно методами геометрії надр.

Геометрія надр або гірнича геометрія – це науково-технічна дисципліна, в якій вивчаються:

– просторове розміщення в надрах покладів корисних копалин і умови їх залягання;

– методи зображення на маркшейдерському графіку форм покладів і умов їх залягання;

– розміщення в надрах запасів корисних копалин в цілому і окремих сортів, а також за рівнем їх підготовленості;

– розподіл у покладі корисних і шкідливих компонентів;

– способи підрахунку і обліку руху запасів, визначення втрат і збіднювання;

– геометричні методи дослідження мінливості показників;

– прогнозування показників на маловивчених ділянках покладу;

– геометричні методи розв’язування різних задач гірничої та геологорозвідувальної справи.

Маркшейдеру, геологу, гірнику доводиться працювати в умовах, коли родовище, що вивчається, недоступне для безпосереднього спостереження, за виключенням окремих точок, в яких визначають ті чи інші показники. Тому інженер має володіти методикою опрацювання спостережень, складання гірничо-геометричних графіків, розв’язу-вання різноманітних практичних задач. Вирішення цих питань зумовлює основний зміст предмету геометрії надр.

Геометрія надр, як і всяка навчальна дисципліна, багатогранна. Вона тісно пов’язана з комплексом геологорозвідувальних, гірничих і маркшейдерських дисциплін, які є складовою частиною навчального плану підготовки інженера гірничого профілю. В зв’язку з великою вихідною інформацією, яку потрібно систематизувати, опрацювати і оцінити, геометрія надр, як навчальна дисципліна, потребує тісного зв’язку із загальнотеоретичними науками – фізикою, математичною статистикою, обчислювальною технікою тощо.

Література

1. Антипенко Г.О. Гірнича геометрія: Підручник/– Дніпропетровськ. Національний гірничий університет, 2003. – 265 с.

2. Бакка М.Т., Редчиць В.С., Наральник Я.В., Геометризація родовищ корисних копалин: Навчальний посібник. –Житомир: ЖІТІ, 2002. - 180 с.

3.Дубровський В.П. Фізико-технічні властивості гірських порід: Навчальний посібник – Житомир :ЖІТІ,2000-362 с.

4. Мирний В.В. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни«Гірнича геометрія» – Донецьк: ДонНТУ, 2011. – 39с

5. Мірошниченко В.Т. «Геометрія надр. Гірнича геометрія»-2004

6. Ушаков И. Н. Горная геометрия: Учебник для вузов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Недра, 1979. – 440 с.

7. Ю. М. Халимендик, В. С. Редчиць Основи геометрії надр: Навчальний посібник/За загальною редакцією проф. М.Т. Бакка. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 303 с.

8. Шостак, А.В. Інженерна петрологія: навчальний посібник / А.В.Шостак. – Інтернет-ресурс Київського університету – 47 с.

9. http://geolab.com.ua/

10. http://uk.wikipedia.org/

Додаток 1. Підкид в товщі метаморфічних порід біляАделаїди,Австралія.

Додаток 2. Картографічні моделі гіпсометрії покрівлі та коефіцієнта тріщинуватості .

Додаток 3. Стратоізогіпси підошви порід.

Додаток 4. Графік максимальних величин коефіцієнтів тріщинуватості.

Додаток 5. Масив значень коефіціентівтріщинуватості та загальної пористості.