3 Пит. Власність та її роль в економічній системі.

Власність – це закріплення права контролю економічних ресурсів іжиттєвих благ за суб єктами. Саме власність робить процес отримання вигоди невільним.

Власність – це сукупність відносин між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, що характеризуються привласненням засобів виробництва і результатів виробництва.

Право контролю- це право володіння, розпорядження і користування об єктом власності.

Володіння- характеризує необмежену в часі належність об єкта власності суб єкту, фактичне панування суб єкта над об єктом.

Розпорядження- здійснене власником або делеговане ним іншому право прийняття управлінських рішень з приводу функціонування і реалізації об” єкта власності.

Користування- процес виробничого застосування чи споживання корисних властивостей об єкта власності.

Закріплення права контролю ресурсів і життєвих благ за певними суб єктами може здійснюватися різними способами:

1. силою (війна, грабіж, насилля)

2. досягненою згодою (погодження, визнати особливі права, когось зних над об’єктом).

3. юридичними нормами.( законодавче закріплення певних правил і норм поведінки для всіх і здійснення державного контролю над їх дотриманням.)

Значення власності в економічному житті:

• Упорядковує економічні взаємовідносини у суспільстві;

• Створює зацікавленість в ефективному використанні економічних ресурсів;

• Від власника залежить характер використання предметів власності;

• Приватна власність-одна з умов підприємницсва;

• Власність створює економічну захищеність людини, сім ї, підприємства. Власність-це стимул.

Відносини власності в Україні регулюються “Законом про власність”від 26. 03. 91. Згідно з яким маєть право на існування різноманітні форми власності. Всі вони юридично рівноправні, реалізуються в єдиному економічному просторі в рівних економічних умовах.

За суб єктами, тобто носіями і реалізаторами відносин власності, розрізняють: індивідуальну, колективну та державну. З розвитком суспільства відбувається кількісне і якісне зростання суб єктів власності.

Значення багатьох форм власності:

• ускладнюється структура форм господарювання і забезпечується свобода економічного вибору форм господарювання;

• створюються умови для запровадження ринкових відносин;

• ускладнюється система розподілу доходів,

• утворюється ринок факторів виробництва;

• вертикальні зв язки замінюються горизонтальними;

• створюється підгрунтя для підприємницької діяльності.

4. пит. СУТЬ ПОТРЕБ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ

“Рій процвітає доки бджолами керує любов до матеріальних благ взагалі і до розкоші зокрема. Щойно бджоли стануть поводиться тихенько економно і тверезо, тобто доброчесно, їхня економіка почне занепадати. Причиною процвітання є не тільки аморальність, а й бездуховність. Економіка не лише відділена від моралі, а ми ще й бачимо певну несумісність між мораллю і процвітанням.”

Потреба - це ставлення людей до умов їх життєдіяльності.Економічні потреби-це передумова і спонукальні мотиви розвитку матеріального і духовного виробництва. Будучи усвідомленими вони перетворюються в економічні інтереси. Завдяки економічним потребам здійснюється взаємозв язок цілей. За суб єктами потреби поділяються: індивідуальні, колективні, суспільні. За об єктами: економічні, соціальні та духовні. (піраміда Маслоу.) Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію 2 законів суспільного розвитку- закону зростання потреб і закону економії праці.

Потреби також можна класифікувати на абсолютні, дійсні ( відповідають оптимальному розвитку виробництва, фактичні (виступають у формі задоволення попиту)

Аналіз взаємодії потреб і попиту здійснили представники маржиналізму: Менгер, Візер, Бем-Баверк, Маршалл.