Тема 4 сукупний попит та сукупна пропозиція

Модель економічної рівноваги виражається через рівність між сукупним попитом (на графіку крива АD) і сукупною пропозицією (крива АS). АS - пропозиція

ціна

точка рівноваги

АD - попит

обсяг продукції

Сукупний попит - це реальний об’єм національного виробництва, що споживачі готові купити при будь-якому можливому рівні цін. Графічно модель сукупного попиту може бути подана у вигляді кривої із негативним нахилом, що характеризує залежність між обсягом реального ВНП і рівнем цін.

На динаміку реального ВНП впливають цінові і нецінові чинники. Дія цінових чинників реалізується через зміну в обсязі сукупного попиту на товари і послуги і графічно виражається рухом уздовж кривої АD. Нецінові фактори викликають зміну в сукупному попиті, зрушуючи криву АD вліво або вправо. Зміни в споживчих витратах можуть бути викликані змінами й у рівні добробути споживачів, і в їхніх очікуваннях, і в розмірах споживчої заборгованості і податків.

На інвестиційні витрати впливають динаміка процентної ставки, перспективи одержання прибутку на вкладений капітал, рівень податків на підприємництво, розвиток технології і ступінь використання виробничих потужностей.

Зміни в державних витратах, як правило, викликаються політичними рішеннями.

Витрати на чистий експорт залежать від динаміки і рівня прибутку інших країн і від валютного курсу національної грошової одиниці.

Сукупна пропозиція - це реальний обсяг виробництва ВНП, що фірми можуть виробити при кожному можливому рівні цін. Модель сукупної пропозиції графічно може бути подана кривою АS, що виражає позитивну залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва.

Вплив нецінових факторів на динаміку сукупної пропозиції графічно ілюструється зсувом кривої АS. До нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться: 1) рівень цін на виробничі ресурси (внутрішні й імпортні); 2) структура ринку; 3) продуктивність; 4) зміни правових норм.

Універсальна крива сукупної пропозиції складається з наступних відрізків: 1. горизонтальний /кейнсіанський/, який відповідає економіці у період спаду /депресії, дна/; 2. висхідний /проміжний/, який відповідає періоду початку піднесення, коли з'являються перші дефіцити; 3. вертикальний /класичний/, який відповідає періоду піку та повної зайнятості – це на даний момент межа виробничих можливостей.

ціна

3

2

1

обсяг

Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг виробництва припускає рівність сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ця рівність на графіку ілюструється точкою перетинання кривих АD та AS.

Зсув цієї кривої впливає на рівноважний об’єм національного виробництва. Якщо крива сукупного попиту АD зміщується на горизонтальному відрізку кривої АS, то змінюється тільки реальний обсяг ВНП; зсув її на проміжному відрізку призводить до зміни і номінального, і реального ВНП; на вертикальному відрізку зсув кривої АD супроводжується тільки збільшенням цін (інфляція попиту), а реальний ВНП залишається незмінним.

Збільшення сукупного попиту викликає ріст цін (при зсуві кривої АD праворуч на проміжному і вертикальному відрізках кривої АS), але його скорочення (зсув ліворуч) призводить до їхнього падіння з визначеним тимчасовим лагом (так званий “ефект храповика”). При незмінному сукупному попиті зсув кривої АS ліворуч буде сприяти росту цін (інфляція, викликана ростом витрат виробництва). Якщо вона зрушується праворуч, то реальний обсяг виробництва збільшується при одночасному зниженні рівня цін, що свідчить про зростання виробничих можливостей економіки.